Постанова

від 22.06.2021 по справі 442/3555/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 442/3555/17 пров. № А/857/7447/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Судової-Хомюк Н.М., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі № 442/3555/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне акціонерне товариство "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" про зобов`язання вчинити дії, стягнення невиплаченої пенсії та відшкодування моральної шкоди,-

суддя в 1-й інстанції - Качур Р.П.,

час ухвалення рішення - 23.02.2021 року о 14:56 год,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 01.03.2021 року,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, у якому позивачка просила:

- визнати рішення відповідача № 3877/15-16 від 04.04.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» незаконним;

- зобов`язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, виходячи з розміру 80% середньої зарплати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з належними доплатами, надбавками та допомогами відповідно до чинного законодавства, починаючи з 01.01.2017, з урахуванням виплачених сум та надалі проводити виплату пенсії у перерахованому розмірі;

- стягнути з відповідача на користь позивачки 20000,00 грн моральної шкоди.

Вимоги обґрунтувала тим, що у період з 1983 по 1998 рік працювала на посадах, що віднесені до Списку № 1, її страховий стаж 30 років 1 місяць 22 дні, у тому числі за Списком № 1 - 14 років 2 місяці 25 днів, їй призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Вважає, що на неї поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» , проте, звернувшись до відповідача з проханням здійснити перерахунок пенсії відповідно до вказаного Закону, отримала відмову. Вказала, що відповідач, відмовивши у перерахунку пенсії, порушив її гарантії, визначені цим Законом, у частині, що стосується особливостей пенсійного забезпечення шахтарів.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.07.2017 позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Дрогобицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії за віком відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» ; зобов`язано Дрогобицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з належними доплатами, надбавками та допомогами відповідно до чинного законодавства, починаючи з 01.01.2017. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13.10.2020 постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.07.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 скасовано, а справу № 442/3555/17 направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Верховний Суд вказав, що судами попередніх інстанцій встановлено, що стаж роботи позивачки за Списком № 1 становить понад 7,5 років, однак нез`ясованими залишились обставини щодо роботи позивачки повний робочий день під землею. З огляду на вказане та з урахуванням положень ч. 2 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд дійшов висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції повністю та направлення справи на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі № 442/3555/17 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дрогобицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, викладене в листі № 3877/15-16 від 04.04.2017, щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код за ЄДРПОУ 13814885) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з належними доплатами, надбавками та допомогами відповідно до чинного законодавства, починаючи з 01.01.2017, з урахуванням раніше виплачених коштів.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що посада позивачки дає їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, однак, на думку відповідача, дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на неї не поширюється, оскільки вона не була зайнята на підземних роботах повний робочий день. Відтак вважає, що підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до цього Закону відсутні.

Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі № 442/3555/17 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача та представника відповідачів, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка станом на час звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії мала стаж роботи за списком № 1 понад 7,5 років із повним робочим днем під землею, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» .

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, оскільки її страховий стаж складає 30 років 1 місяць 22 дні, в тому числі за списком № 1 - 14 років 2 місяці 25 днів, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 12.09.1983 (а.с. 9, 10) та визнається сторонами.

Позивачка 10.03.2017 звернулася до Дрогобицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із заявою про здійснення перерахунку її пенсії на підставі Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» . Вказана обставинами визнається сторонами.

Листом № 3877/16-16 від 04.04.2017 позивачці відмовлено у здійсненні перерахунку, оскільки, на думку відповідача, дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на неї не поширюється. При цьому зазначено, що згідно з переліком списків виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий, день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, посади газомірника та майстра вентиляції на роботах віднесено до пункту «г» (робітники, керівники, спеціалісти і службовці, зайняті на підземних роботах 50 процентів і більше робочого часу на рік) підрозділу І «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» Розділу І «Гірничі роботи» .

Позивачка вважає таке рішення про відмову у перерахунку її пенсії протиправним, відтак звернулася до суду з цим позовом.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VI від 02.09.2008 (далі - Закон № 345-VI) у редакції до 01.01.2017 дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

01 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" щодо працівників калієво-магнієвих та озокеритних копалень» № 1066-VIII від 31.03.2016, відповідно до якого у статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 42-43, ст. 293; 2009 р., № 51, ст. 758) слова «марганцеві та уранові руди» постановлено замінити словами «марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди» .

Згідно із ст. 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менше як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 процентів середньої заробітної плати шахтарям, але не менш як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по 1 року.

Пунктом «а» підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, геологорозвідці, на дренажних шахтах на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу 1 «Гірничі роботи» (далі - підрозділ 1 розділу 1 «Гірничі роботи» ) списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, передбачено, що право на призначення пенсії на пільгових умовах мають всі працівники зайнятість повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, геологорозвідці, на дренажних шахтах на будівництві шахт, рудників, копалень.

Частиною другою статті 10 Закону № 345-VI визначено, що дія статті 8 Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 1 Гірничого закону України рудник - це гірниче підприємство, що видобуває рудні та нерудні корисні копалини підземним способом.

У постанові від 20.11.2018 у справі № 345/4616/16 Верховний Суд дійшов правового висновку, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

За змістом пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно із списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, який був діючим до 26.01.1991, розділ 1 «Гірничі роботи» підрозділ 1 «Підземні роботи» передбачав, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв`язку і т. д.).

Крім цього, список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, що діяв до 11.03.1994; список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, містять в собі підрозділ 1 розділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в силу приписів Порядку № 383 під час вирішення справи застосуванню підлягали списки 1956 року, які діяли на час роботи позивачки на відповідних посадах.

За правилами статті 1 Закону № 345-VI обов`язковою умовою для застосування положень цього закону є зайнятість особи на підземних роботах протягом повного робочого дня, вказана обставина є вирішальною.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності) (п. 23 Порядку № 637).

Як підтверджено матеріалами справи, стаж роботи позивачки за списком № 1 становить понад 7,5 років, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 12.09.1983.

Крім того, до матеріалів справи долучено також довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 34 та № 35 від 27.01.2021 (а.с. 178, 179), відповідно до яких ОСОБА_1 виконувала гірничі роботи з повним робочим днем під землею на Стебницькому калійному заводі: у період з 02.03.1984 по 31.12.1987 (3 роки 10 місяців) та з 04.01.1988 по 31.12.1991 (3 роки 11 місяців 28 днів) за професією газомірник, яка передбачена списком № 1 розділу І підрозділу І код КП 11616 ДК 003-1995, підстава: постанова РМ СРСР № 1173 від 22.08.1956; та з 01.01.1992 по 28.05.1998 (6 років 04 місяці 28 днів) за професією газомірник, майстер вентиляційної служби, яка передбачена списком № 1 розділу І підрозділу 1010100г код КП 11616; 23239 ДК 003-1995, підстава: постанова КМУ № 1962 від 11.03.1994.

Колегія суддів звертає увагу на те, що довідки № 34 та № 35 від 27.01.2021 містять посилання на первинні документи, які слугували підставою їх видачі.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачка станом на час звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії мала стаж роботи за списком № 1 понад 7,5 років із повним робочим днем під землею, а тому ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» .

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі РуїзТорія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі № 442/3555/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Н. М. Судова-Хомюк Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 23.06.2021