Постанова

від 22.06.2021 по справі 240/6171/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року

м. Київ

справа №240/6171/20

провадження №К/9901/32776/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "ЗЕЛИК ОІЛ"

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року

у справі №240/6171/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛИК ОІЛ"

до Головного управління ДПС у Житомирській області

про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛИК ОІЛ" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, у якому просило:

- визнати неправомірним та скасувати рішення про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 14 лютого 2020 року №121 Головного управління ДПС у Житомирській області;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області видати ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛИК ОІЛ" на право роздрібної торгівлі пальним за адресами місць торгівлі: Житомирська область, місто Бердичів, вул. Житомирська, 98/2; Житомирська область, місто Коростишів, вул. Володимирська, 44; Житомирська область, місто Радомишль, вул. Міськради, 62; Житомирська область, місто Андрушівка, вул. Зозулінського, 38.

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року позов задоволено.

3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року і залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у справі №240/6171/20.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЕЛІК ОІЛ зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із видів діяльності якого є 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

6. 16 січня 2020 року з метою отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, позивач звернувся до відповідача, подавши відповідні заяви встановленого зразка, а саме: №Ц/1098, №Ц/1090, №Ц/1091, №Ц/1092.

7. До заяв позивачем відповідно до вимог Закону України від 19 грудня 1995 року за №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (далі - Закон України №481/95-ВР), було додано пакет документів (окрема по кожній заяві), що підтверджують право позивача на отримання ліцензії та здійснення відповідної підприємницької діяльності.

8. Так, до заяви про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі паливом за адресою Житомирська область, місто Бердичів, вул. Житомирська, 98/2 додано: дозвіл від 17 травня 2018 року №1326.18.32; дозвіл від 29 листопада 2019 року №4236.19.32; договір купівлі продажу від 7 травня 2019 року; акт приймання-передачі предмета продажу (об`єкта нерухомості) від 08 травня 2009 року; договір оренди нежитлового приміщення від 01 грудня 2019 року №01/12-2019; акт прийому-передачі приміщення від 01 грудня 2019 року до договору оренди нежитлового приміщення від 01 грудня 2019 року №01/12-2019; квитанція від 15 січня 2020 року №153; повідомлення про результати ідентифікації об`єкту підвищеної небезпеки; висновок від 14 листопада 2019 року №17 за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану об`єкту; декларація №18-15119-00094 відповідність матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; акт готовності об`єкта до експлуатації від 13 грудня 2016 року; заява про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки від 03 жовтня 2018 року; паспорт на апарат контрольно-касовий електронний спеціалізований для автозаправних станцій; технічна документація; робоча документація на систему пожежної сигналізації; акт №05/7 перевірки відповідності систем протипожежного захисту від 21 квітня 2017 року; паспорт №1 заземлюючого пристрою грозозахисту від 08 листопада 2019 року; паспорт №1 заземлюючого пристрою ВП від 08 листопада 2019 року; паспорт на резервуар РГС.10.2200.П №190-2016; паспорт на резервуар РГС.8.2200.П №160-2016; формуляр на колонку.

9. До заяви про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі паливом за адресою: Житомирська область, місто Коростишів, вул. Володимирська, 44, додано: дозвіл від 17 травня 2018 року № 1326.18.32; дозвіл від 29 листопада 2019 року № 4236.19.32; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №170434; оціночний акт; договір дарування приміщення; витяги про реєстрацію права власності; витяг із рішення Коростишівської міської ради від 23 червня 2016 року №151; акт готовності об`єкта до експлуатації; декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; експертний висновок протипожежного стану; платіжне доручення №155; технічна документація; паспорт №1 заземлюючого пристрою ВП; паспорт №1 заземлюючого пристрою грозозахисту; паспорт РГС.6.1600.П №178-2013р; формуляр на колонку; повідомлення про результати ідентифікації об`єкту підвищеної небезпеки 28 жовтня 2019 року.

10. До заяви про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі паливом за адресою: Житомирська область, місто Радомишль, вул. Міськради, 62, додано: дозвіл від 17 травня 2018 року №1326.18.32; дозвіл від 29 листопада 2019 року №4236.19.32; свідоцтво про право власності №68; архівна довідка; договір оренди нежитлового приміщення до договору оренди від 23 грудня 2019 року; акт приймання-передачі нежитлового приміщення до договору оренди від 23 грудня 2019 року; державний акт на право постійного користування землею; квитанція; паспорт на апарат контрольно-касовий електронний спеціалізований для автозаправних станцій; паспорт на резервуар РГС.10.2200.П №2009-2014р; паспорт №1 заземлюючого пристрою ВП; паспорт №1 заземлюючого пристрою грозозахисту; технічна документація; робоча документація; договір від 24 вересня 2019 року №047/09-2019 та акт приймання-передачі робіт до вказаного договору; лист від 15 листопада 2019 року №04-1/4056; повідомлення про результати ідентифікації об`єкту підвищеної небезпеки; декларація №18-15119-00095 відповідності матеріально-технічної бази вимог законодавства з питань пожежної безпеки; акт готовності об`єкта до експлуатації від 30 вересня 2017 року; формуляр на колонку.

11. До заяви про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі паливом за адресою Житомирська область, місто Андрушівка, вул. Зозулінського, 38, додано: дозвіл від 17 травня 2018 року №1326.18.32; дозвіл від 29 листопада 2019 року №4236.19.32; договір від 28 грудня 2018 року №14/19-А; акт прийому-передачі від 28 грудня 2018 року; платіжне доручення; додаткова угода №1; план розміщення об`єктів на майновому комплексі; заява від 21 січня 2019 року №21/1/19; акт готовності об`єкта до експлуатації; ліцензія на право зберігання пального; паспорт на апарат контрольно-касовий електронний спеціалізований для автозаправних станцій; декларація №1 відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; технічний паспорт на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами №1186; паспорт РГС.23.1880.П2 (14+9) №220-2016г; повідомлення про результати ідентифікації підвищеної небезпеки; експертний висновок від 22 грудня 2017року №15; формуляр на колонку; технічна документація; паспорт №1 заземлюючого пристрою грозозахисту; паспорт №1 заземлюючого пристрою ВП.

12. Вищезазначені заяви на отримання ліценцій роздрібної торгівлі пальним були подані Товариством з обмеженою відповідальністю ЗЕЛІК ОІЛ до відповідача 27 січня 2020 року.

13. Відповідач рішенням від 14 лютого 2020 року №121 відмовив у наданні ліцензії позивачу, зазначивши, що відсутні документи, що підтверджують прийняття всіх об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, а саме: акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним. Також не надано копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року, які передбачені Законом України №481 для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.

14. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

15. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем при зверненні до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області із заявами щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресами: Житомирська область, місто Бердичів, вул. Житомирська, 98/2; Житомирська область, місто Коростишів, вул. Володимирська, 44; Житомирська область, місто Радомишль, вул. Міськради, 62; Житомирська область, місто Андрушівка, вул. Зозулінського, 38, було подано копії дозвільних документів необхідних для отримання ліцензії, перелік яких передбачено Законом №481/95-ВР.

16. Окружний адміністративний суд врахував, що роздрібний продаж пального за адресами: Житомирська область, місто Бердичів, вул. Житомирська, 98/2; Житомирська область, місто Коростишів, вул. Володимирська, 44; Житомирська область, місто Радомишль, вул.Міськради, 62; Житомирська область, місто Андрушівка, вул. Зозулінського, 38, Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЕЛІК ОІЛ має намір здійснювати за допомогою паливо-заправних пунктів, які є модульними конструкціями. Отже, ці об'єкти не підпадають під визначення об'єктів завершеного будівництва в зв'язку з тим, що будь-яких будівельних робіт щодо їх створення не здійснювалося.

17. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і, відмовляючи у позові, керувався тим, що до відповідних заяв позивачем не надано акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства, стосовно об`єкта нерухомого майна за місцем здійснення роздрібної торгівлі пальним. Також не надано копій документів, що підтверджують право власності на такі об'єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року, які передбачені Законом України №481 для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, помилкове встановлення істотних обставин справи, помилкове посилання на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року при розгляді справи №823/1850/16 та неврахування висновку Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17.

19. Скаржник наголошує на тому, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується з підстав, передбачених п.2 ч. 2 ст. 353 КАС України, оскільки позивач зазначає, що надав до суду документи, які підтверджують права на отримання ліцензії в тому числі по кожному об'єкту, а саме: акт готовності об'єкта до експлуатації від 13 грудня 2016 року (Том №1 а.с.32-33); акт готовності об'єкта до експлуатації (Том №1 а.с.80-81); акт готовності об'єкта до експлуатації від 30 вересня 2017 року (Том №1 а.с.151-152); акт готовності об'єкта до експлуатації (Том №1 а.с.163-165). При цьому приписи абз. ч. 37 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального не містять виключного переліку документів, необхідних для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

20. Процесуальним порушенням позивач вважає те, що суд апеляційної інстанції відмовив сторонам у розгляді апеляційної скарги за участю представників сторін.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

22. Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

З 01 липня 2019 року ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального №481/95-ВР встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ч.20 ст. 15).

23. Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п'ять років (ч. 30 ст. 15 Закону №481/95-ВР).

24. Згідно з ч.ч. 32 - 35 ст. 15 Закону №481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального). Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

25. За приписами ч. 38 ст. 15 Закону №481/95-ВР, для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

26. У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта (ч. 41 ст. 15 Закону №481/95-ВР).

27. Частиною 45 ст.15 Закону №481/95-ВР установлено, що вимагати надання інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом.У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

28. У ч. 46 ст. 15 Закону №481/95-ВР визначено, що ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

29. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для відмови відповідачем у видачі ліцензії позивачу стало те, що позивачем до заяв не було додано документи, що підтверджують прийняття всіх об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, а саме: акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним. Також не надано копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року, які передбачені Законом України №481 для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.

30. Суд першої інстанції у цій справі зробив висновок про те, що роздрібний продаж пального за вказаними адресами позивач має намір здійснювати за допомогою паливо-заправних пунктів, які є модульними конструкціями, які не підпадають під визначення об'єктів завершеного будівництва в зв'язку з тим, що будь-яких будівельних робіт щодо їх створення не здійснювалося.

31. Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком суду першої інстанції та застосував до спірних правовідносин висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №823/1850/16:

розміщення (встановлення) додаткового обладнання для технологічних операцій з приймання, зберігання та заправлення зрідженим газом (пропан-бутаном) транспортних засобів на діючій АЗС призведе до зміни її основних техніко-економічних показників, а саме: збільшення потужності (місткості (ємності) резервуарів та кількості автозаправок), обсягу послуг, загальної кількості працюючих тощо. Тому встановлення (розміщення) на діючу АЗС (як об`єкт підвищеної небезпеки) стаціонарного заправника газу моделі СЗГ-1-10, призначеного для технологічних операцій з приймання, зберігання та заправлення транспортних засобів зрідженим газом (пропан-бутаном) та виготовленого згідно ТУ У 28.1-30277055-042:2015 Заправники газом стаціонарні призвело до зміни функціонального призначення АЗС, внаслідок чого відбулися зміни основних техніко-економічних показників, а тому відноситься до реконструкції та потребує дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

…розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника газом на раніше введеній в експлуатацію автомобільній заправній станції є її реконструкцією, здійснення якої в силу закону відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю .

32. Верховний Суд вважає, що вказаний правовий висновок правильно застосований судом апеляційної інстанції до обставин цієї справи.

33. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що по об`єкту за адресою: Житомирська область, місто Радомишль, вул. Міськради, 62, модульна АЗС, що розташована на території майнового комплексу, складається з двох металевих ємностей об`ємом по 10 м3 і паливо-роздавальної колонки, що розташовані на металевій платформі та приміщення для розташування РРО та робочого місця оператора модульної АЗС. Крім того, відповідачем на цей об`єкт надано ліцензію на зберігання.

По об`єкту за адресою: Житомирська область, місто Андрушівка, вул. Зозулінського, 38, об`єкт є майновим комплексом на якому розташований склад ПММ та приміщення АЗС. Вказаний майновий комплекс переданий в оренду позивачу відповідно до договору №14/19-А від 28 грудня 2018 року. В предмет оренди входить приміщення АЗС та складу ПММ, ємність металева об`ємом 23 м3.

34. Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, на момент прийняття Головним управління ДПС у Житомирській області рішенням від 14 лютого 2020 року №121 про відмову у наданні ліцензії позивачу, діяв на підставі та у спосіб передбачених нормами чинного законодавства, оскільки у позивача були відсутні усі документи передбачені ст. 15 Закону № 481/95-ВР, зокрема: документи, що підтверджують прийняття всіх об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, а саме акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним.

35. Доводи касаційної скарги про нерелевантність висновку, викладеного у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №823/1850/16 не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

36. Щодо посилань скаржника на акт готовності об'єкта до експлуатації від 13 грудня 2016 року (Том №1 а.с.32-33); акт готовності об'єкта до експлуатації (Том №1 а.с.80-81); акт готовності об'єкта до експлуатації від 30 вересня 2017 року (Том №1 а.с.151-152); акт готовності об'єкта до експлуатації (Том №1 а.с.163-165), колегія суддів відзначає, що вказані акти правомірно не взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вказані акти не видавалися компетентним органом архітектурно-будівельного контролю.

37. Також слід погодитися з судом апеляційної інстанції стосовно відхилення посилань позивача на приписи Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, за якими, нібито, для реєстрації об`єктів, де розміщені АЗС позивача не потрібні акти ведення в експлуатацію.

38. Так, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону №481 тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб`єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об`єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.

39. Суд апеляційної інстанції зробив законний і обґрунтований висновок про те, що ненадання акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства можливо лише за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.

40. Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач уклав договір оренди нежитлового приміщення від 01 грудня 2019 року №01/12-2019 (отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі паливом за адресою Житомирська область, місто Бердичів, вул. Житомирська, 98/2), договір оренди нежитлового приміщення до договору оренди від 23 грудня 2019 року (отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі паливом за адресою: Житомирська область, місто Радомишль, вул. Міськради, 62), тобто після 1 січня 2014 року, а отже має обов`язок подати до заяви про видачу ліцензії акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо нерухомого майна за місцем здійснення роздрібної торгівлі пальним.

41. Верховний Суд відхиляє посилання позивача на наявність процесуального порушення, а саме розгляд справи судом апеляційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, оскільки з огляду на приписи п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України і, з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, суд апеляційної інстанції скористався своїм дискреційним повноваженням на віднесення справи до категорії справ незначної складності, оскільки позовні вимоги не належать до вичерпного переліку справ, які повинні розглядатися винятково за правилами загального позовного провадження.

Учасники справи не обмежені в праві надання суду всіх наявних у них доказів та документів для підтвердження своєї позиції, а суд у випадку необхідності має повноваження для переходу із спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження.

При цьому, позивачем не надано належного обґрунтування порушення судом процесуального права в частині дослідження доказів, яке могло б унеможливити правильне вирішення справи.

42. Інші доводи касаційної скарги не спростовують вірних висновків суду апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови.

43. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

44. Оскільки Верховний Суд залишає без змін постанову апеляційного адміністративного суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "ЗЕЛИК ОІЛ" залишити без задоволення , а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі №240/6171/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб