Ухвала

від 17.06.2021 по справі 752/16038/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/16038/19 Головуючий в суді І інстанції Колдіна О.О.

Провадження № 22-з/824/490/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

17 червня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,

за участі секретаря Примушка О.В.,

розглянув заяву представника Приватного акціонерного товариства МАРС про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Марс , треті особи: Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання недійсним державного акта про право постійного користування землею,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу ПрАТ МАРС задоволено, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ МАРС 1152 грн. 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

У подальшому, представник ПрАТ МАРС звернувся із заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ МАРС витрати на правову допомогу у розмірі 198 899, 40 грн. та витрат, пов`язаних із вчиненням процесуальних дій (поштові витрати) у розмірі 500, 00 грн.

Вивчивши зміст заяви та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява представника ПрАТ МАРС підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, представник заявника на підтвердження своїх вимог надав копію договору про надання юридичних послуг від 08 січня 2020 року, укладеного між АО КПД Консалтинг та ПрАТ МАРС , заявку на надання послуг № 1 до договору від 08 січня 2020 року, де визначено вартість наданих послуг, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом при наданні професійної правничої допомоги під час розгляду справи № 752/16038/19, акт про надані послуги від 01 грудня 2020 року, платіжні доручення № 22 від 13 січня 2020 року та № 1263 від 04 грудня 2020 року на загальну суму 198 899, 40 грн. (т.3, а.с.87-97).

Разом з тим, враховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також враховуючи заперечення іншої сторони щодо обґрунтованості розміру зазначених витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ МАРС 60 000, 00 грн. витратна професійну правничу допомогута 500, 00 грн. витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій.

Вказане узгоджується із висновками, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Приватного акціонерного товариства МАРС про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства МАРС витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. та 500 (п`ятсот) грн. 00 коп. витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій (поштові витрати).

У задоволенні інших вимог заяви - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: