Рішення

від 17.05.2021 по справі 910/7827/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2021Справа № 910/7827/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Ей Файненс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Голінного А.М.

до Головного управління Національної поліції у м. Києві

Державної казначейської служби України

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідачів Прокуратура м. Києва

Київська місцева прокуратура № 10

про відшкодування збитків у розмірі ринкової вартості транспортних засобів, заподіяних внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування в розмірі 1 246 527 грн. 02 коп.

В межах справи № 910/22702/15

За заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Ей Файненс" (код ЄДРПОУ 36002380)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача Голінний А.М. - представник

Від відповідача 1 не з`явилися

Від відповідача 2 не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/22702/15 за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Ей Файненс" на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 21.03.2016.

05.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю Ей Файненс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Голінного А.М. звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у м. Києві та Державної казначейської служби України про відшкодування збитків у розмірі ринкової вартості транспортних засобів, заподіяних внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування в розмірі 1 246 527 грн. 02 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2020 прийнято позовну заяву №910/7827/20 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Ей Файненс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Голінного А.М. до Головного управління Національної поліції у м. Києві та Державної казначейської служби України про відшкодування збитків у розмірі ринкової вартості транспортних засобів, заподіяних внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування в розмірі 1 246 527 грн. 02 коп. до розгляду в межах справи № 910/22702/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Ей Файненс" та підготовче засідання призначено на 05.08.2020.

22.07.2020 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

31.07.2020 та 03.08.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь на відзив позивача у якій позивач просить залучити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Прокуратуру м. Києва та Київську місцеву прокуратуру № 10.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.08.2020 відкладено розгляд справи на 23.09.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.09.2020 задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів прокуратури м. Києва сумісно із Київською місцевою прокуратурою № 10 та відкладено розгляд справи на 11.11.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.11.2020 розгляд справи відкладено на 23.12.2020.

22.12.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло пояснення Київської міської прокуратури.

Судове засідання 23.12.2020 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Чеберяка П.П. у відпустці.

28.01.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Голінного А.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.02.2021 розгляд справи відкладено на 22.03.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.05.2021.

У судовому засіданні 17.05.2021 представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Ей Файненс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Голінного А.М. до Головного управління Національної поліції у м. Києві та Державної казначейської служби України про відшкодування збитків у розмірі ринкової вартості транспортних засобів, заподіяних внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування в розмірі 1 246 527 грн. 02 коп. Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

В ході проведення ліквідаційної процедури, на підставі відомостей наданих Регіональним сервісним центром МВС в м. Києві, ліквідатором банкрута було встановлено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю Ей Файненс" зареєстровано наступні транспортні засоби, а саме:

- вантажний автомобіль - MAN 19.414, сідловий тягач-Е, синього кольору, 2000 року випуску, дизель, державний номерний знак НОМЕР_1 , № дв. НОМЕР_2 , № шасі НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 від 18.05.2010;

- вантажний автомобіль VOLVO FT 1242T (FT12), сідловий тягач-Е, білого кольору, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , № шасі НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_7 ; особливі відмітки: НОМЕР_8 від 08.07.2009;

- вантажний автомобіль DAF CF85, 2002 року випуску, шасі № НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_10 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_11 від 02.09.2009;

- вантажний автомобіль DAF 95 XF 430 12580, жовтого кольору, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_12 , № дв. U55096, № шасі НОМЕР_13 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_14 від 11.08.2010.

Враховуючи, що боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а також те що все майно боржника, у тому числі зазначені транспорті засоби підлягають включенню до ліквідаційної маси, а місцезнаходження останніх не встановлено, ліквідатор звернувся до суду із заявою про накладення арешту, оголошення в розшук та затримання транспортних засобів банкрута.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.07.2016 у справі № 910/22702/15 зобов`язано Головне управління Національної поліції міста Києва оголосити в розшук наведені вище транспортні засоби, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ю Ей Файненс".

Крім того, за заявою ліквідатора 24.06.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження № 12016100100007950 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування проводиться слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Зважаючи на те, що в ході досудового розслідування зареєстровані за боржником транспорті засоби не були знайдені, ліквідатор звернувся до суду з позовом про стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві та Державної казначейської служби України збитків у розмірі ринкової вартості транспортних засобів, заподіяних внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування в розмірі 1 246 527 грн. 02 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Частиною 3 ст.147 Господарського кодексу України передбачено, що збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За загальним правилом, складовими елементами акту завдання шкоди є: протиправні дії або бездіяльність особи, яка завдала шкоду; настання шкоди; причинний зв`язок між вказаними двома елементами; вина завдавача шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, бездіяльність особи, яка завдала шкоду мотивована позивачем не вчиненням слідчих дій та оперативно-розшукових заходів як тих щодо яких заявлені були клопотання позивачем, так і інших слідчих дій необхідних для виявлення транспортних засобів банкрута (при чому, як в розумні процесуальні строки, так і загалом протягом досудового розслідування кримінального провадження); не розгляд заяв та клопотань заявника - ліквідатора ТОВ Ю Ей Файненс у визначені процесуальні строки та по суті, що встановлено ухвалами слідчих суддів; відсутність жодного процесуального реагування на повідомлену заявником інформацію щодо транспортних засобів; систематичне не виконання письмових вказівок процесуального керівника протягом тривалого періоду часу; не виконання вказівок прокурора вищого рівня за наслідками розгляду та задоволення скарги на недотримання розумних строків.

Крім того, незаконність бездіяльності органу досудового розслідування кримінального провадження № 12016100100007950 від 24.06.2016 підтверджується: ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2018 у справі № 761/29826/18; ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.09.2018 у справі № 761/32954/18; листом Київської місцевої прокуратури № 10 від 28.09.2018 № 120161001- 7950; листом Київської місцевої прокуратури № 10 від 08.04.2019 року № 41-2360вих-19; листом від 08.05.2019 № 120161001-7950 Київської місцевої прокуратури № 10; листом від 06.09.2019 № 120161001-7950 Київської місцевої прокуратури № 10; листом від 27.11.2019 № 10.40-41-1032вих-19 Київської місцевої прокуратури № 10; листом від 06.05.2020 № 41-2593вих-20 Київської місцевої прокуратури № 10; листом від 08.05.2020 № 10.40-41-2102вих-20 Київської місцевої прокуратури № 10; ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.09.2019 у справі № 761/29337/19; листом від 15.05.2020 № 10917/125/23/1-20 Слідчого управління ГУ НП у м. Києві.

Заподіяння шкоди при бездіяльності органу досудового розслідування мотивовано позивачем рядом фактів, які були встановлені позивачем самостійно та повідомлені слідчому, які вказували на перебування транспортних засобів в певний час в певному місці у володінні певної особи, отримання на транспортні засоби дозвільних та інших документів відповідними юридичними особами (фізичними особами від імені юридичних осіб), вчинення відносно транспортних засобів реєстраційних дій, оформлення страхових полісів і які давали підстави і процесуальну можливість слідчому ефективно у максимально стислий період часу встановити місцезнаходження транспортних засобів та осіб у володінні яких вони перебували; заявлення ряду клопотань та заяв щодо вчинення тих або інших слідчих дій та проведення необхідних заходів, при своєчасному реагуванні на які слідчий достовірно міг встановити ряд обставин необхідних для розшуку транспортних засобів; надання неодноразово із обмеженим терміном письмових вказівок керівником, процесуальним керівником та прокурором вищого рівня, обов`язкових для виконання слідчим, при належному реагуванні яких була об`єктивна можливість провести весь комплекс слідчих дій та виявити й повернути транспортні засоби банкруту, однак органом досудового розслідування вказана інформація, заяви та клопотання були проігноровані.

В силу наведених обставин, за переконанням позивача, транспортні засоби при наявних усіх об`єктивних передумов для їх виявлення, органом досудового розслідування виявлені не були та банкруту не передані, внаслідок чого позивач позбавлений можливості за рахунок цього майна задовольнити грошові вимоги кредиторів.

Тобто, внаслідок неправомірної бездіяльності органу досудового розслідування транспортні засоби не перебувають на сьогодні у володінні власника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Ей Файненс", що позбавляє можливість користуватись та розпоряджатись даним транспортним засобом згідно положень Цивільного кодексу України та з урахуванням вимог Кодексу України з процедур банкрутства в повному обсязі вжити заходів ліквідаційної процедури пов`язаних із реалізацією майна банкрута для погашення грошових вимог кредиторів. Розмір матеріальної шкоди - визначена ринкова вартість транспортних засобів, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ю Ей Файненс" на загальну суму 1 246 527,02 грн.

Відповідно до ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З цих норм слідує, що в силу диспозитивності господарського судочинства сторони вільні самостійно обирати докази і засоби доказування, якими доводити певні обставини, окрім тих обставин, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування.

Тож суд не обмежений у праві приймати та досліджувати докази бездіяльності державного виконавця (виконавців) у межах цієї справи і для встановлення існування таких обставин нема необхідності в отриманні окремого судового рішення!

До того ж, законодавством не встановлено обов`язку підтверджувати протиправність дій окремим судовим рішенням, ці обставини можуть бути встановлені під час розгляду цієї заяви.

Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17.

Так, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у означеній справі (п.5.30 Постанови), "щодо посилання в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на виключну правову проблему в питанні самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, Велика Палата Верховного Суду визначає, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.".

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, серед іншого, відшкодування збитків.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є, серед іншого, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно абз.2 ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України , майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальним правилом, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України).

Водночас, відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст.1174 Цивільного кодексу України).

Тож правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органу досудового розслідування є правопорушення, що включає, як складові, три елементи: шкоду, протиправне діяння або бездіяльність особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 вказала, що статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.".

Також викладене знаходить своє підтвердження у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц. Зокрема, суд касаційної інстанції вказує, що правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження, є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позивач в особі ліквідатора не подав належних доказів на підтвердження наявності складу цивільного правопорушення в діях та бездіяльності органу досудового розслідування, зокрема, причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю відповідачів та шкодою, завданою внаслідок не виявлення належних боржнику транспортних засобів, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам та кредиторам боржника.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 31.05.2021.

Суддя П.П. Чеберяк