Рішення

від 27.05.2021 по справі 911/240/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/240/21

Розглянувши матеріали справи за позовом Підприємства Федерації професійних спілок України Укрпрофпостач

до Фізичної особи-підприємця Карпенко Наталії Петрівни

прo стягнення 101 563,63 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

За участю секретаря судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Мошківська О.М.

відповідача: Карпенко Н.П.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Підприємства Федерації професійних спілок України Укрпрофпостач (надалі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Карпенко Наталії Петрівни (надалі - відповідач) прo стягнення 101 563,63 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2021 року відкрито провадження у справі №911/240/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.03.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2021 року підготовче засідання відкладено на 23.03.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 911/240/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.04.2021 року.

У судовому засіданні 06.04.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 06.04.2021 року не з`явився, про причини неявки не повідомив. Розгляд справи відкладався на 15.04.2021 року.

В судовому засіданні 15.04.2021 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 13.05.2021 року.

В судовому засіданні 13.05.2021 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 27.05.2021 року.

В судовому засіданні 27.05.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував, у разі задоволення позову просив наддати розстрочку виконання рішення суду, проти чого позивач не заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 27.05.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 01.01.2020 року між Підприємством Федерації професійних спілок України УКРПРОФПОСТАЧ (позивач, Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Карпенко Наталією Петрівною (відповідач, Орендар) був укладений Договір № 14 оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) (надалі - Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове платне користування (оренду) частину складських приміщень та боксів (гараж) загальною площею 35,5 кв.м, частину складських приміщень та боксів (гараж) загальною площею 49,7 кв.м, частину будівлі профілакторію загальною площею 183,2 кв.м та нежитлові приміщення загальною площею 30 кв.м, які розміщені за адресою: м. Київ, вул. Лодигіна, 2, з метою здійснення відповідачем господарської діяльності.

Факт отримання відповідачем частини складських приміщень та боксів (гараж) частини будівлі профілакторію та нежитлові приміщення в оренду підтверджується Актом передачі-приймання в оренду об`єкту нерухомості від 01.01.2020 року, який є невід`ємною частиною Договору оренди від 01.01.2020 року.

Пунктом 4.1. Договору оренди визначено, що орендна плата за 1кв.м на місяць становить: за частину будівлі профілакторію 183,2 кв.м. - 109,00 грн. (у т.ч. ПДВ); за частину складських приміщень та боксів (гараж) 35,5 кв.м. - 90,00 грн. (у т.ч.ПДВ); за частину складських приміщень та боксів (гараж) 49,7 кв.м. - 90,00 грн. (у т.ч. ПДВ); за нежитлові приміщення 30 кв.м. - 90,00 грн. (у т.ч. ПДВ).

Розмір орендної плати за загальну площу 298,4 кв.м. складає 30336,80 грн. (у т.ч. ПДВ 20%) на місяць. Орендар (відповідач) починає сплачувати орендну плату з моменту підписання Акта приймання-передачі об`єкта оренди.

Відповідно до п.4.4. Договору оренди Орендар зобов`язаний самостійно отримати від Орендодавця оформлений рахунок. Неотримання Орендарем рахунку за оренду Об`єкта оренди не звільняє його від обов`язку сплати орендної плати.

Згідно з п. 4.5. Договору оренди Орендар (відповідач) зобов`язаний сплатити орендну плату протягом трьох банківських днів від дати одержання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 15 числа поточного місяця. При цьому орендна плата, вказана у рахунку, є платою за поточний місяць, визначений Сторонами.

Пунктом 4.6. Договору оренди передбачено коригування суми орендної плати за кожен наступний місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Зокрема, Сторони домовились, що Орендодавець має право визначати розмір орендної плати шляхом її індексації не частіше одного разу протягом тридцяти календарних днів оренди, але розмір проіндексованої орендної плати не може бути нижчий за розмір орендної плати, встановленої на дату укладення цього Договору оренди. Індексація розміру орендної плати здійснюється з урахуванням офіційно визначеного індексу інфляції, що затверджений уповноваженим державним органом відповідно до законодавства.

Крім того, відповідно до п. 5.1. Договору оренди сторони домовились, що Орендар (відповідач) окремо сплачує всі комунальні послуги (електро-, водо- та теплопостачання, вивіз сміття та ін.), вартість яких визначатиметься згідно показників приборів обліку споживання та/або встановлення тарифів. Розмір плати за комунальні послуги розраховується на підставі тарифів підприємств-постачальників комунальних послуг і складеного Орендодавцем (позивачем) розрахунку споживання Орендарем (відповідачем) зазначених послуг.

Додатковою угодою від 01.04.2020 року до Договору оренди Орендодавець і Орендар погодились на період з 01.04.2020 року по 30.04.2020 року у зв`язку із карантином, розмір орендної плати за весь об`єкт оренди складає 1000,00 грн. Всі інші умови вищезазначеного договору, не змінені в цій додатковій угоді, залишаються чинними у попередній редакції, і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Згідно з п.6.2.2. Договору оренди відповідач зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату і платежі за комунальні послуги.

Пунктом 8.2. Договору оренди передбачено, що у разі несвоєчасної сплати Орендарем (відповідачем) орендної плати та/або комунальних платежів за виставленими рахунками більш ніж 3 дні з дня їх отримання він зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від розміру несплаченого платежу за кожен день прострочення.

Як зазначає позивача, відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконував своїх обов`язків по сплаті орендної плати та відшкодуванню комунальних платежів згідно Договору оренди, як наслідок, за відповідачем утворилась прострочена заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 57 518,91 грн.

10.06.2020 року між Підприємством Федерації професійних спілок України УКРПРОФПОСТАЧ та Фізичною особою-підприємцем Карпенко Наталією Петрівною був укладений Договір про реструктуризацію заборгованості за Договором оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) № 14 від 01.01.2020 року (надалі - Договір реструктуризації заборгованості).

Відповідно до п. 2.2. та 3.4.1 Договору реструктуризації заборгованості відповідач до 01.12.2020 року зобов`язувався погасити заборгованість, яка виникла перед позивачем по орендній платі до 10.06.2020 року та продовжувати щомісячно сплачувати орендну плату на умовах та у строки визначенні Договором оренди.

31.08.2020 року у зв`язку із закінчення строку дії Договору оренди позивачем та відповідачем було підписано Актом передачі-приймання з оренди об`єкта нерухомості від 31.08.2020 року.

Однак, відповідач взятих на себе зобов`язань згідно Договору оренди та Договору реструктуризації заборгованості у визначений строк не виконав та не погасив заборгованість зі сплати орендних платежів.

30.09.2020 року між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків за Договором оренди із зазначенням заборгованості відповідача за Договором оренди в сумі 92 900,47 грн. оскільки, всупереч взятих на себе договірних зобов`язань, відповідач лише частково оплатив заборгованість по орендній платі та комунальним послугам на момент припинення дії Договору оренди.

Таким чином, позивач в позові зазначає, що за відповідачем існує прострочена заборгованість зі сплати орендних платежів в сумі 92 900,47 грн., на яку позивачем нараховано 3 483,75 грн. інфляційних втрат, 4 143,53 грн. пені та 1 035,88 грн. 3% річних.

В ході розгляду спору відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, посилаючись на неможливість користування орендованим майном у зв`язку з карантинними обмеженнями. Відповідач зазначає, що в період дії карантину не здійснював підприємницьку діяльність та не отримував доходу. Крім того, за твердженням відповідача орендовані приміщення були опечатані позивачем з 01.04.2020 року по 10.06.2020 року, а договір реструктуризації був підписаний під примусом.

Однак, відповідач не надав переконливих доказів викладених у відзиві обставин. Крім того, відповідачем не підтверджено фактів звернення до позивача за врегулюванням режиму роботи на період карантину та відмови позивача, також відповідачем не наданого обґрунтованих пояснень та доказів, що здійснювана ним в орендованих приміщеннях діяльність за своєю специфікою залежала від карантинних обмежень.

Також, суд зазначає, що від карантину негативних наслідків зазнали всі господарюючі суб`єкти і в даному випадку введення карантину не є винятковим випадком саме для відповідача і не може бути підставою для звільнення його від відповідальності, тим паче для звільнення від обов`язку виконання зобов`язань.

Щодо посилань відповідача на опечатання приміщень, з обставин спору вбачається, про що також зазначено позивачем, що припинення доступу до приміщень було пов`язано з існуванням заборгованості, після врегулювання якої шляхом укладення 10.06.2020 року Договору реструктуризації, доступ було відновлено. Також, позивач пояснив, що карантинні обмеження були враховані сторонами протягом квітня 2020 року.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини найму регулюються відповідними статтями Цивільного кодексу України, зокрема статтею 759 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 795 Цивільного кодексу України регулює відносини, щодо передачі в найм нерухомого майна (Передання будівлі або іншої капітальної споруди у найм) та визначає, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Позивачем доведено факт існування орендних відносин з відповідачем, в яких зобов`язання зі сплати орендних платежів своєчасно та в повному обсязі не виконувались. Відповідачем позовні вимоги не спростовані.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи встановлений в ході розгляду спору факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати орендних платежів, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 483,75 грн. інфляційних витрат, 4 143,53 пені та 1 035,88 грн. 3% річних правомірні і обґрунтовані, доданий до позову розрахунок відповідає фактичним обставинам справи. Таким чином, позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Таким чином, за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 92 900,47 грн. основної заборгованості за Договором оренди, 3 483,75 грн. інфляційних витрат, 4 143,53 пені та 1 035,88 грн. 3% річних, всього 101 563,63 грн.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Питання про відшкодування адвокатських витрат вирішенню не підлягає у зв`язку з ненаданням суду доказів їх фактичного надання та оплати.

Згідно з ч. 1 ст.239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ч.6 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення; надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Враховуючи усне клопотання відповідача, проти якого позивач не заперечував, суд вважає за можливе надати розстрочку виконання рішення строком 12 місяців зі щомісячною сплатою заборгованості рівними частинами.

Всього за рішенням суду присуджено до стягнення 92 900,47 грн. основної заборгованості за Договором оренди, 3 483,75 грн. інфляційних витрат, 4 143,53 пені, 1 035,88 грн. 3% річних та 2270,00 грн. витрат по сплаті судового збору, всього 103833,63 грн., відповідно, щомісячні платежі протягом 11 місяців складають по 8652,00 грн., за останній місяць 8661,63 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 126, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Підприємства Федерації професійних спілок України Укрпрофпостач до Фізичної особи-підприємця Карпенко Наталії Петрівни прo стягнення 101 563,63 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Карпенко Наталії Петрівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Підприємства Федерації професійних спілок України Укрпрофпостач (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, код 13712908) 92 900,47 грн. основної заборгованості за Договором оренди, 3 483,75 грн. інфляційних витрат, 4 143,53 пені, 1 035,88 грн. 3% річних та 2270,00 грн. витрат по сплаті судового збору, всього 103833,63 грн., з розстроченням виконання рішення суду на 12 місяців з моменту набрання рішенням суду законної сили зі щомісячними платежами протягом 11 місяців складають по 8652,00 грн., за останній 12-й місяць 8661,63 грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 24.06.2021 року