Рішення

від 23.06.2021 по справі 580/5240/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року справа № 580/5240/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

представника позивача - Лисенко Н.В.(самопредставництво),

представника відповідача - Лесечко В.В. (за посадою),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області до Апеляційного суду Черкаської області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 18) до Апеляційного суду Черкаської області (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 316) в якому позивач просить зобов`язати відповідача визнати вимоги управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області по сплаті капіталізованих платежів в сумі 441975,98 грн та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу у першу чергу.

26.04.2021 відмовлено у призначенні судової економічної експертизи.

26.04.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що Апеляційний суд Черкаської області перебуває в стані ліквідації, а тому є підстави для зобов`язання останнього включити кредиторські вимоги управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області по сплаті капіталізованих платежів в сумі 441975,98грн. до проміжного ліквідаційного балансу. Наголошено, що з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказаного запису у відповідача виникли зобов`язання перед позивачем щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілого.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача подано до суду відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні позову відмовити повністю. Відповідач не погоджується із сумую нарахованих кредиторських зобов`язань позивачем, оскільки не надано обгрунтування розрахунків за кожний рік. Також, відповідач не погоджується про зазначення позивачем працівника, який отримав травму на виробництві, оскільки останньому не встановлено групу інвалідності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

У відомостях, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що відповідач - Апеляційний суд Черкаської області перебуває в стані припинення за рішенням власників з 26.07.2019. Головою комісії з припинення призначено ОСОБА_1 . Граничний термін подачі кредиторами вимог до боржника зазначено 26.09.2019.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області проводить страхові виплати пов`язані з нещасним випадком на виробництві - ОСОБА_2 , який стався 20.12.2005 році у Апеляційному суду Черкаської області, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, постановою про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати №2311/484/484/334 від 13.03.2019.

У зв`язку із розпочатою ліквідаційною процедурою боржника, з метою забезпечення подальших вищезазначених виплат управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області розрахувало капіталізовані платежі потерпілому від нещасного випадку на виробництві у сумі 441975,98грн.

14.08.2019 позивачем було направлено до Голови комісії з припинення Апеляційний суд Черкаської області, заяву про грошові вимоги та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу у першу чергу.

04.10.2019 Апеляційний суд Черкаської області заборгованість перед Фондом не визнав.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Закон № 1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку є серед іншого: обов`язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; обов`язковість фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; цільового використання коштів соціального страхування; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом (стаття 3 Закону № 1105-XIV).

В силу вимог частини 2 статті 15 Закону №1105-XIV, роботодавець як страхувальник зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом; інформувати про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві; повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків.

Статтею 35 Закону № 1105-XIV визначено, що страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Відповідно до частини 1 та 6 статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов`язань перед потерпілим.

Частина 7 статті 36 Закону №1105-XIV передбачає, що страхові виплати складаються із: страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

За змістом статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Статтею 1 Закону № 1105-XIV визначено, що страхові внески - це кошти відрахувань на окремі види загальнообов`язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; страхові кошти - акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону № 1105-XIV, джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ч. 2 ст. 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов`язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.

Пунктом 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 (далі - Порядок №765) в редакції на час капіталізації, відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд).

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 2 Порядку №765 передбачено, що розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином: 1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів I групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки; 5) витрати на пенсійне забезпечення - виходячи з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі даних Фонду; 6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації інваліда; 7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Крім того, п. 3-4 порядку №765 встановлено, що капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації. До суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута з виплат, пов`язаних з його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності.

Суд враховує, що Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986, чинний нас розгляду справи, унормовує аналогічні вимоги та правила щодо капідалізації платежів.

Щодо права потерпілого на страхові виплати, зазначених відповідачем у відзиві на позов, суд вважає доводи відповідача безпідставними, оскільки матеріали справи містять відповідні докази, а саме:

-акти про нещасний випадок на виробництві;

-довідки МСЕК;

-постанови про призначення страхових виплат;

-лист Державної служби статистики України про очікувану тривалість життя.

Судом встановлено, що 14.08.2019 позивачем відповідачу було направлено заяву про визнання кредитором за №08-07-1555 на суму 441975 грн. 98 коп. на яку відповідач відмовив у задоволенні.

Суд вважає, що позивачем було вжито всіх заходів щодо направлення документів з вимогами до боржника з дотриманням норм чинного законодавства.

Частинами 1, 2 ст. 17 Закону №1105 визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

З аналізу зазначених норм судом встановлено, що законодавчо визначено обов`язок страхувальника здійснювати капіталізацію платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач зобов`язаний сплатити капіталізовані платежі на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області в розмірі 441975,98 грн.

За приписами ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно ч. 2 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора, останній має право звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії протягом місяця після отримання повідомлення про відмову у визнанні кредиторських вимог.

Правову позицію, згідно з якою капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку №765, висловлено Верховним судом України у постанові від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12.

Обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, підтверджуються доданими письмовими доказами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач зареєстрований у Фонді соціального страхування, як платник страхових внесків та ліквідовується як юридична особа без правонаступника, суд прийшов до висновку щодо обґрунтованості проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат особам потерпілим на підприємстві.

Суд зауважує, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача визнати вимоги управління на суму капіталізованих платежів та включити їх до проміжного ліквідного балансу у першу чергу не узгоджуються з нормами ст. 5 КАС України.

Даний висновок узгоджується з п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у даній справі №925/1005/18.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вищенаведених обставин та положень закону суд зауважує, що з урахуванням ч. 1-2 ст. 5 КАС України належним способом захисту прав є саме стягнення капіталізованих платежів, що за своїм змістом узгоджується з приписами ч. 3 ст. 112 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

За приписами ст. 139 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Апеляційного суду Черкаської області (ідентифікаційний код 02894214) на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (ідентифікаційний код 41321284) заборгованість зі сплати капіталізованих платежів в розмірі 441975(чотириста сорок одна тисяча дев`ятсот сімдесят п`ять) грн. 98 коп.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 24.06.2021