Рішення

від 09.06.2021 по справі 160/6899/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/6899/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 року в адміністративній справі №160/6899/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу(недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги задоволений повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 14.02.2020 року № Ф-16624-53/64. Вирішено питання про стягнення на користь позивача судового збору за подання позову до суду першої інстанції у розмірі 840 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 500 грн.

01.12.2020 року позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу судових витрат у зв`язку з апеляційним переглядом даної справи.

Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) 21 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. В задоволенні решти клопотання відмовлено.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15 квітня 2021 року додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року скасовано в частині відмови в задоволенні вимог заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Справу №160/6899/20 в цій частині направлено на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду. В іншій частині додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі №160/6899/20 залишено без змін.

Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Ознайомившись з зазначеною заявлю, колегія суддів вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно п.3 ч.1, ч.2 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

За правилами ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.06.2020 року позивачем укладено додаткову угоду №2 до договору про надання правничої допомоги з Адвокатським Бюро Трофімов Дмитро Юрійович , яким сторони погодили вартість складання апеляційної скарги у розмірі 5000,00грн.

Згідно з акту приймання - передачі послуг за додатковою угодою №2 від 11.08.2020 року відповідно до якого за складання апеляційної скарги визначено вартість 5000,00грн. та зазначено кількість годин на її складення - 25.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009р. у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006р. у справі Двойних проти України , від 30.03.2004р. у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на вказані норми, та враховуючи, що відповідач не подав заперечень щодо суми витрат на правничу допомогу, а також з огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 15 квітня 2021 року у справі №160/6899/20 про те, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, колегія суддів вважає, що позивач має право на відшкодування витрат на правничу допомогу за подану апеляційну скаргу.

При цьому, колегія суддів зазначає, що визначення співмірності витрат є саме оціночною діяльністю суду.

Так, заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00грн. на думку колегії судді є неспівмірною, з огляду на незначну складність справи та враховуючи, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 року у справі №160/6899/20 стягнуто на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу за поданий адміністративний позов у розмірі 500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Так, співмірними витратами, на думку колегії суддів, в даному випадку є сума у розмірі 500грн.

Враховуючи викладене, колегія судів вважає наявними підстави для прийняття додаткової постанови, заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 139, 252, 311, 322Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справ і№160/6899/20 - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 500,00грн. (п`ятсот грн. 00 коп.).

Додаткова постанова набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко

суддя В.А. Шальєва