ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 535/317/20 Номер провадження 22-ц/814/1121/21Головуючий у 1-й інстанції Цвітайло П.В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі Коротун І.В
учасники справи:
представник позивача - адвокат Сенкевич В.І.
представник відповідача- адвокат Іванова О.І.
переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 02 березня 2021 року та додаткове рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 19 березня 2021 року, ухвалені суддею Цвітайлом П.В., повний текст рішення складено - 12 березня 2021 року
та за апеляційною скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю Зоря 2016
на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 02 березня 2021 року, ухвалене суддею Цвітайлом П.В., повний текст рішення складено - 12 березня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Зоря 2016 про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договорів оренди землі , -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ Зоря 2016 про стягнення на її користь збитків за 2017, 2018 і 2019 роки за порушення умов чотирьох договорів оренди землі: № 6/10р від 29.08.2016 року, № 48/10р від 03.08.2017 року, № 47/10р від 04.08.2017 року, № 49 /10р від 04.08.2017 року у сумі 93 836,24 грн., що складається з: 67 382,01 грн. (заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції), 1 477,36 грн. (3% річних), 24 976,87 грн. (пеня) та про розірвання договорів оренди землі № 6/10р від 29.08.2016 року, № 48/10р від 03.08.2017 року, № 47/10р від 04.08.2017 року, № 49 /10р від 04.08.2017 року, що укладені між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Зоря 2016 .
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником чотирьох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як розташовані на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області: площею 3,1817 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0248; площею 3,2376 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0314; площею 3,2187 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0315; площею 3,2374 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0313. Між ОСОБА_1 та ТОВ Зоря 2016 укладено договір оренди землі №6/10р від 29.08.2016 р. відносно земельної ділянки площею 3,1817 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0248; договір оренди землі №47/10р від 04.08.2017 р. відносно земельної ділянки площею 3,2376 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0314; договір оренди землі №48/10р від 03.08.2017 р. відносно земельної ділянки площею 3,2187 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0315; договір оренди землі №49/10р від 04.08.2017 р. відносно земельної ділянки площею 3,2374 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0313. Згідно п. 9 договорів оренди орендна плата вноситься орендарем у формі та у розмірі 9% нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня 2016 р., що складає 10 543,032 грн. за один рік. Згідно п. 11 орендна плата вноситься рівними частками (по 1/3) в такі строки: - до 20 серпня, до 20 жовтня, до 20 грудня поточного року. Однак, відповідач не повністю сплачує позивачу орендну плату, грубо порушує умови договорів. Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №2351 від 26.12.2019 р. та від 27.02.2020 р. відповідач не нарахував орендну плату. Відповідно до п. 10 договорів обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Пунктом 14 договорів передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення. Також відповідно до ст. 625 ЦК України підлягає сплаті розмір встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. З огляду на те, що відповідач не сплачує позивачу орендну плату повністю, то договори оренди землі підлягають розірванню у судовому порядку.
26.06.2020 р. позивачем подана заява про уточнення предмету позову з додатками, в якій позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість всього у розмірі 93 836,24 грн., що складається з: 78 589,06 грн. (заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції), 137,23 грн. (3% річних), 15109,85 грн. (пеня) та просила розірвати договори оренди землі № 6/10р від 29.08.2016 року, № 48/10р від 03.08.2017 року, № 47/10р від 04.08.2017 року, № 49 /10р від 04.08.2017 року, що укладені між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Зоря 2016 (а.с. 86-97).
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 02 березня 2021 року позов ОСОБА_1 до ТОВ Зоря 2016 про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договорів оренди землі - задоволено частково.
Розірвано договір оренди землі № 6/10р від 29.08.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Зоря-2016 , відносно земельної ділянки загальною площею 3,1817 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0248, що розташована на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29.08.2016 року за № 16159329 державним реєстратором Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області Дрижирук М.І.
Розірвано договір оренди землі №48/10р від 03.08.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відновідальністю Зоря-2016 , відносно земельної ділянки загальною площею 3,2187 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0315, що розташована на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.08.2017 року за № 21746731 державним реєстратором Великорублівської сільської ради Котелевського району Полтавської області Кисличенком О.В.
Розірвано договір оренди землі №47/10р від 04.08.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відновідальністю Зоря-2016 , відносно земельної ділянки загальною площею 3,2376 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0314, що розташована на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.08.2017 року за № 21783844 державним реєстратором Великорублівської сільської ради Котелевського району Полтавської області Кисличенком О.В.
Розірвано договір оренди землі №49/10р від 04.08.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відновідальністю Зоря-2016 , відносно земельної ділянки загальною площею 3,2374 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0313, що розташована на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.08.2017 року за № 21787924 державним реєстратором Великорублівської сільської ради Котелевського району Полтавської області Кисличенком О.В.
У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Зоря 2016 про стягнення заборгованості по орендній платі - відмовлено.
Стягнуто з ТОВ Зоря 2016 на користь ОСОБА_1 половину понесених нею судових витрат, що становить 11 000 гривень.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наданий стороною позивача розрахунок наявності заборгованості по орендній платі, який на її думку повинен підтвердити наявність заборгованості відповідача перед позивачем, не є беззаперечним, належним та допустимим доказом того, що дійсно існує заборгованість, тому суд прийшов до висновку про те, що позивачем не надано доказів про існування заборгованості зі сплаті орендної плати, а надані представником відповідача докази про сплату позивачу орендної плати не спростовані позивачем, тому існують законні підстави для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення орендної плати за недоведеністю.
В частині вирішення вимоги про розірвання договорів оренди землі, то суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до змісту пунктів вище вказаних договорів оренди землі, а саме: пунктом 11 передбачено, що орендна плата вноситься рівними частками (по 1/3) в такі строки до 20 серпня, до 20 жовтня, до 20 грудня поточного року. Судом встановлено, що відповідач дійсно несвоєчасно сплачував позивачу орендну плату за землю відповідно до вимог пункту 11 договорів оренди землі, що фактично підтверджується наданими письмовими документами, в яких дійсно зазначені суми, які отримувала позивач, але дати фактичного отримання орендної плати по кожному платежу не збігаються з вимогами пункту 11 договлрів. Відповідно до пункту д частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Вирішуючи позов в цій частині, суд прийшов до висновку про те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несвоєчасна сплата орендної плати в періоди, зазначені в договорах, а саме до 20 серпня, до 20 жовтня, до 20 грудня поточного року. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несвоєчасної сплати орендної плати, що фактично відповідач і допустив, порушуючи пункт 11 вище вказаного договору, що є підставою для розірвання договорів оренди. Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі своєчасної (у строки, передбачені договором) сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. При вирішенні позову в цій частині суд керувався висновками та правовими позиціями Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду України у справах № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) від 27 листопада 2018 року, № 6-1449цс17 від 11 жовтня 2017 року № 910/16306/13, № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) від 06 березня 2019 року, № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) від 23 січня 2019 року щодо розірвання договору оренди.
Додатковим рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 19 березня 2021 року стягнуто з ТОВ Зоря 2016 на користь ОСОБА_1 половину понесених нею судових витрат у вигляді судового збору, що становить 2 150,78 грн.
Додаткове рішенням мотивоване тим, що рішенням суду від 02 березня 2021 року стягнуто з відповідача на користь позивача половина понесених нею судових витрат, що становить 11 000 грн., але у резолютивній частині рішення не зазначено про судові витрати у вигляді судового збору, який сплачено позивачем при звернення з позовом до суду, тому суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача половини судового збору у розмірі 2 150,78 грн.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі - скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача орендну плату за 2016-2019 роки на загальну суму 93 836,24 грн., з яких борг з урахуванням індексу інфляції - 68 869,52 грн., пеня - 22 329,09 грн., 3% річних - 2 637,63 грн. та стягнути всі судові витрати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції зробив висновок, що представником відповідача надано до суду письмові докази на підтвердження дійсної сплати позивачу орендної плати, але з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки представник відповідача на вимогу суду не надав для огляду жодного примірника оригіналу платіжних документів, які можна ідентифікувати як орендна плата за спірними договорами, надані копії не можливо ідентифікувати, що саме вони відносяться до цих договорів оренди. Також зазначає, що суд безпідставно залишив поза увагою те, що позивач заявила вимоги про стягнення орендної плати, посилаючись на умови, викладені у договорах оренди земельних ділянок (розмір і строки виконання зобов`язання, неналежне виконання обов`язків зі сплати з боку відповідача), що і було викладено у розрахунках, доданих до позову. Судом першої інстанції неправильно вирішено питання стягнення судових витрат.
У відзиві на апеляційну скаргуОСОБА_1 відповідач ТОВ Зоря 2016 просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення орендної плати - залишити без змін.
В апеляційній скарзі ТОВ Зоря 2016 на рішення суду,посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про розірвання договорів оренди земельних ділянок - скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в цій частині позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що надані докази по справі спростовують вимоги позивача щодо наявності заборгованості з виплати орендної плати. Рішенням суду встановлено, що суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів наявності заборгованості з орендної плати у відповідача перед позивачем. Зазначає, що відповідач належним чином виконував умови договорів оренди земельних ділянок, що за 2018 р. існує переплата орендної плати у розмірі 41 883,63 грн., відповідно у значно збільшеному розмірі та з урахуванням індексу інфляції, що вказує на відсутність заборгованості та про відсутність порушення строків виплати орендної плати. Вказує про дострокове виконання зобов`язання з виплати орендної плати за 2019 рік, тобто наперед. Судом не встановлено фактів порушення строків виплати орендної плати та систематичної її несплати, не визначено у кількісному вираженні термін прострочення та не встановлено ступінь порушень. Суд дійшов хибного та безпідставно висновку щодо наявності систематичної несвоєчасної сплати орендної плати без посилання на норми матеріального права, відповідні докази позивача та досліджені докази відповідача, не встановив та не надав оцінки наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, не врахував, що рішення суду не може грунтуватися на припущеннях. Оскільки факт систематичної несплати орендної плати за 2016-2018 роки відсутній, то і відсутні підстави для розірвання договорів оренди земельних ділянок. Верховний Суд у постанові від 18.04.2018 р. у справі №183/3993/16 дійшов висновку про те, що встановлені незначні порушення строку виплати орендної плати та її розміру не можуть бути наслідком розірвання договору за відсутності ознак систематичності, а також вказав, що передбачена умовами договору відповідальність орендаря за несвоєчасну сплату орендної плати у вигляді пені у розмірі 0,01% від суми недоплати за кожен день прострочки не позбавляє можливості особу звернутися з такими вимогами та отримати сатисфакцію за несвоєчасну виплату грошових сум за невиконання умов договору. Також вказує на те, що у рішенні суду від 02.03.2021 р. не вказано та не обгрунтовано підстави для задоволення витрат на оплату послуг адвоката з чітким переліком виконаних робіт та часу, витраченого адвокатом на їх виконання, які підлягали задоволенню, суд за власним бажанням безпідставно здійснив такий розподіл судових витрат.
Відзив позивача ОСОБА_1 на апеляційну скаргу відповідача ТОВ Зоря 2016 не надходив.
Апеляційна скарга підлягає ТОВ Зоря 2016 підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Як встановлено судом першої інстанції, що позивач ОСОБА_1 є власником земельних часток (паїв), які знаходяться на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, що підтверджується світлокопіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.06.2017 року (а.с. 14-16).
Орендодавець ОСОБА_1 та орендар ТОВ Зоря 2016 , в особі директора ОСОБА_2 , уклали договори оренди землі № 6/10р від 29.08.2016 року відносно земельної ділянки загальною площею 3,1817 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0248, що розташована на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29.08.2016 року за № 16159329 державним реєстратором Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області Дрижирук М.І.; №48/10р від 03.08.2017 року відносно земельної ділянки загальною площею 3,2187 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0315, що розташована на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.08.2017 року за № 21746731 державним реєстратором Великорублівської сільської ради Котелевського району Полтавської області Кисличенком О.В.; №47/10р від 04.08.2017 року відносно земельної ділянки загальною площею 3,2376 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0314, що розташована на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.08.2017 року за № 21783844 державним реєстратором Великорублівської сільської ради Котелевського району Полтавської області Кисличенком О.В.; №49/10р від 04.08.2017 року відносно земельної ділянки загальною площею 3,2374 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0313, що розташована на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.08.2017 року за № 21787924 державним реєстратором Великорублівської сільської ради Котелевського району Полтавської області Кисличенком О.В., що підтверджується світлокопіями догорів оренди (а.с. 17-18; 20-21; 23-24; 26-27).
Щодо вимог про стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені суд першої інстанції встановив наступне.
Під час розгляду справи сторона позивач надала суду заяву про уточнення предмету позову з додатками, а саме розрахунок заборгованості ТОВ Зоря - 2016 по оплаті за оренду землі за періоди 2016 - 2017 роки, 2017 - 2019 роки, 2018 - 2019 роки, 2019 рік та на 20.12.2018 рік (а.с. 94-98).
Під час судового розгляду представником відповідача ТОВ Зоря 2016 - адвокатом Скляренко Д.С. надано до суду письмові документи на підтвердження дійсної сплати позивачу ОСОБА_1 орендної плати за використання її землі по договорам оренди (а.с. 64-76; 184-215).
Позивач надала суду першої інстанції розрахунок наявності заборгованості по орендній платі, який і повинен підтвердити наявність боргу відповідача перед позивачем.
Однак, суд першої інстанції прийшов до висновку, що беззаперечних, належних та допустимих доказів того, що дійсно існує заборгованість, суду позивачем не надано.
Обгрунтування на спростування доказів (платіжних документів), які надав адвокат відповідача, представником позивача фактично зводиться до припущень того, що документи, які надані стороною відповідача, є неправдиві.
Суд першої інстанції встановив, що сторона позивача не довела наявність загальної заборгованості по рокам, як вказано в наданому розрахунку, оскільки зворотних протиставлюючих доказів того, що платіжні документи, надані адвокатом відповідача є неправдиві, суду надано не було. Позивачем та її представником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ТОВ Зоря - 2016 неправомірно та незаконно видала платіжні документи на підтвердження відсутності заборгованості за користування земельними ділянками позивача ОСОБА_1 , тому презумпція дійсності платіжних документів не спростована.
Доводи адвоката Сенкевича В.І. про те, що платіжні документи, надані ТОВ Зоря - 2016 є неправдиві та є необґрунтованими, суд першої інстанції оцінив критично, оскільки посадові особи ТОВ Зоря - 2016 , які надавали документи через адвоката до суду, діяли в силу своєї компетентності та службових обов`язків, тому вони несуть відповідальність за здійснені ними дії, а доказів про їх необгрунтованість та неправдивість наданих на час розгляду справи, суду не надано, як цього не встановлено і в ході судового розгляду.
Судом першої інстанції роз`яснено сторонам їх права та обов`язки, передбачені ст.ст. 81, 103,105 ЦПК України щодо можливості проведення судової експертизи (фінансової, економічної, бухгалтерської), на вирішення якої можливо поставити ті запитання, що потребують спеціальних знань і мають значення для встановлення фактів, на які посилається сторона позивача щодо наявності заборгованості по орендній платі, зокрема в тих сумах та роках, які зазначені в їх розрахунках, але представник позивача та представник відповідача у категоричній формі відмовилися від проведення судової експертизи.
Таке ставлення сторін до проведення зазначеної судової експертизи, на думку суду, унеможливлює їх посилання на ті обставини, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання (фінансові, економічні), у зв`язку з чим пропонувалося проведення даної експертизи.
Крім цього, судом першої інстанції роз`яснювалося право та пропонувалося позивачу ОСОБА_1 надати особисті пояснення з приводу наявності чи відсутності загальної заборгованості по орендній платі. Остання надала до суду письмову заяву, в якій фактично відмовилася давати будь-які пояснення у даній цивільній справі (а.с. 160).
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовна вимога позивача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості по орендній платі не доведена належними і допустимими доказами, тому існують всі підстави для відмови у її задоволенні за недоведеністю.
Щодо заявленого стороною відповідача клопотання про застосування строку позовної давності,то суд керувався змістом ст.ст. 256-267 ЦК України, вимогами цивільно-процесуальних норм, рішеннями Верховного Суду України та виходив з того, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. При системному аналізі обставин даної цивільної справи, пояснень представників сторін, суд першої інстанції виходив з того, що перебіг позовної давності кожен раз переривався несвоєчасною сплатою орендної плати (в порушення пункту 11 договору), тому підстави для застосування строку позовної давності відсутні.
Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанціїв частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені та не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення вимог про розірвання договорів оренди земельних ділянок, виходячи з наступного.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, 29.08.2016 р. між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ Зоря 2016 укладено договір оренди землі №6/10р, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 3,1817 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0248, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, дата державної реєстрації 29.08.2016 року; державний реєстратор: Дрижирук М.І., Котелевська районна державна адміністрація Полтавської області (т.1 а.с. 17-18,19).
03.08.2017 р. між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ Зоря 2016 укладено договір оренди землі №48/10р, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 3,2187 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0315, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, дата державної реєстрації 03.08.2017 року; державний реєстратор: ОСОБА_3 , Великорублівська сільська рада Котелевського району Полтавської області (т.1 а.с. 20-21,22).
04.08.2017 р. між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ Зоря 2016 укладено договір оренди землі №47/10р, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 3,2376 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0314, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, дата державної реєстрації 04.08.2017 року; державний реєстратор: ОСОБА_3 , Великорублівська сільська рада Котелевського району Полтавської області (т.1 а.с. 23-24,25).
04.08.2017 р. між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ Зоря 2016 укладено договір оренди землі №49/10р, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 3,2374 га, кадастровий номер 5322283000:00:002:0313, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, дата державної реєстрації 04.08.2017 року; державний реєстратор: ОСОБА_3 , Великорублівська сільська рада Котелевського району Полтавської області (т.1 а.с. 26-27,28).
Згідно пунктів 5, 8, 9, 10, 11,14 договорів оренди нормативна грошова оцінка кожної земельної ділянки становить 117 144,80 грн.; договір укладено на 10 (десять) років, починаючи з дати державної реєстрації, але у будь-якому випадку діє до моменту закінчення виробничо-технологічного циклу діяльності орендаря на об`єкті оренди; орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі не менше 9 (дев`ять)% нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2016 р., що складає 10 543,03 грн.; обчислення розміру орендної плати за замельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексу інфляції; орендна плата вноситься рівними частками (по 1/3) в такі строки - до 20 серпня, до 20 жовтня, до 20 грудня поточного року; у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цими договорами, мсправляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення, але не бульше розміру, встаноеленого законодавством України.
В частині виконання відповідачем зобов`язань по договорам оренди земельних ділянок надані наступні докази: по договоруоренди землі №6/10р від 29.08.2016 р. відповідач за 4 місяці з вересня по грудень 2016 р. повинен був виплатити орендну плату у розмірі 3 514,36 грн. ((10 543,03 грн. : 12 міс.) х 4). Згідно наданого списку орендодавців на отримання ячменю в рахунок паю за 2016 рік за вартістю 2 600 грн. за 1 тону ОСОБА_1 отримала 500 кг ячменю (без зазначення дати), що підтверджується її підписом у списку (т.1 а.с. 64), згідно наданого списку орендодавців на отримання пшениці в рахунок паю за 2016 рік за вартістю 2 750 грн. за 1 тону ОСОБА_1 отримала 700 кг пшениці (без зазначенням дати), що підтверджується її підписом у списку (т.1 а.с. 65), а всього на суму 3 225 грн., що з урахуванням утримання ПДФО 18% та військового збору 1,5% вказує на відсутність заборгованості за 2016 рік по орендній платі за вищевказаним договором оренди земельної ділянки.
Договори оренди земельних ділянок №47/10, 48/10, 49/10 укладені 3 та 4 серпня 2017 р., тобто відповідач за кожним договором повинен сплатити позивачу орендну плату за 5 місяців 2017 року по 4 392,93 грн. ((10 543,03 грн. :12) х 5), а всього 13 178,79 грн. Крім цього, у 2017 р. підлягала виплаті орендна плата за договором оренди земельної ділянки №6/10р від 29.08.2016 р. у розмірі 10 543,03 грн , а всього по 4-х договорах оренди земельних ділянок 23 721,82 грн., а з вирахуванням ПДФО 18% та військового збору 1,5 % - 19 160,13 грн. Згідно видаткового касового ордеру від 04.08.2017 р. ОСОБА_4 отримала в рахунок орендної плати 20 000 грн., що підтверджується її підписом на видатковому касовому ордері (т.1 а.с. 66), що вказує на відсутність заборгованості за 2017 рік по орендній платі за договорами оренди земельних ділянок.
Щодо виплати орендної плати у 2018 р. по 4-х договорах оренди земельних ділянок всього у розмірі 42 172,12 грн. ( 10 543,03 грн. х 4), то з матеріалів справи вбачається, що згідно видаткових касових ордерів від 19.11.2018 р. ОСОБА_1 отримала за оренду земельної ділянки 10 373,17 грн., від 20.11.2018 р. - 10 373,17 грн., від 27.11.2018 р. - 10 373,17 грн., а всього 31 119,51 грн., що підтверджується її підписами на них (т.1 а.с. 67-68) та згідно відомості видачі орендної плати ТОВ Зоря 2016 за 2018 р. ОСОБА_1 отримала 3 513,17 грн., 3 373,17 грн., 3 373,17 грн., 3 373,17 грн. (без зазначення дати), а всього 13 632,68 грн. (т.1 а.с. 69), згідно відомості видачі коштів за орендну плату за 2018 р. ОСОБА_1 отримала 3 500,00 грн., 3 500,00 грн., 3 500,00 грн., 3 500,00 грн. (без зазначення дати), а всього 14 000 грн. (т.1 а.с. 70), згідно відомості видачі орендної плати ТОВ Зоря 2061 за 2018 р. ОСОБА_1 отримала 3 220,00 грн. (без зазначення дати) (т.1 а.с.71), згідно відомості видачі зерна пшениці ТОВ Зоря 2016 за 2018 р. ОСОБА_1 отримала 700 кг пшениці вартістю 3 360 грн. (без зазначення дати) (т.1 а.с. 72), згідно відомості видачі товарної продукції за орендну плату за 2018 р. ОСОБА_1 отримала 3 500 грн., 3 500 грн., 3 500 грн. (без занначення дати), а всього 10 500 грн. (т.1 а.с. 73).
Крім цього, згідно відомості №2351 від 26.12.2019 р. з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків ОСОБА_1 у 4-у кварталі 2018 року отримала від ТОВ Зоря 2016 38 657,79 грн. доходу від надання майна в лізинг, сума нарахованого та перерахованого податку склала 6 958,40 грн. (т.1 а.с. 29), що, з урахуванням отриманої натуральної плати у вигляді зерна пшениці вартістю 3 360 грн., вказує на відсутність у 2018 р. заборгованості по орендній платі.
Щодо виплати орендної плати у 2019 р. по 4-х договорах оренди земельних ділянок всього у розмірі 42 172,12 грн. ( 10 543,03 грн. х 4), то з матеріалів справи вбачається, що згідно відомості на виплату готівки №2 від 23.12.2019 р. ОСОБА_1 отримала 41 138,32 грн., що підтверджується її підписом у відомості (т.1 а.с. 74).
Крім цього, згідно відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків ОСОБА_1 у 4-у кварталі 2019 року отримала від ТОВ Зоря 2016 51 103,49 грн. доходу від надання майна в лізинг, сума нарахованого та перерахованого податку склала 9 298,63 грн. (т.1 а.с. 30), що вказує на відсутність у 2019 р. заборгованості по орендній платі.
Отже, виходячи з наданих доказів по справі, вбачається, що позивачем не доведено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі за 2016-2019 роки, фактично відповідачем сплачена орендна плата за вказані роки, заборгованість не встановлена. Крім цього, виходячи з факту отримання позивачем натуральної оплати у вигляді зерна, що пов`язано із сезонним його збиранням, то колегія суддів приходить до висновку про те, що у таких випадках відсутні порушення строків її виплати.
Заявляючи позовні вимоги в частині стягнення вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені, позивачем не зазначена конкретна дата фактичного отримання орендної плати по кожному договору оренди землі, не розмежовано періоди для нарахування індексу інфляції, 3% річних та пені в залежності від дати фактичного отримання орендної плати, позовні вимоги в цій частині заявлені за кожним договором оренди за рік, проте, із зазначених відомостей вбачається, що позивач отримувала готівкою орендну плата та натуральну плату протягом року, із відомостей не вбачається дата її отримання, тому колегія суддів приходить до висновку про те, що ці вимоги є неконкретизованими та такими, що не можуть бути перевірені судом.
В частині задоволення судом першої інстанції позовних вимог про розірвання договорів оренди земельних ділянок з підстави систематичної несплати орендної плати, то в цій частині колегія суддів приходить до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції не було встановлено заборгованості по сплаті орендної плати і судом в частині вимог позивача про стягнення орендної плати відмовлено у їх задоволенні.
Апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог про розірвання договорів оренди земельних ділянок є необгрунтованим та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог з тих підстав, що позивачем не доведено факт систематичної несплати відповідачем орендної плати.
Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції зробив висновок що представником відповідача надано до суду письмові докази на підтвердження дійсної сплати позивачу орендної плати, але з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки представник відповідача на вимогу суду не надав для огляду жодного примірника оригіналу платіжних документів, які можна ідентифікувати як орендна плата за спірними договорами, надані копії не можливо ідентифікувати, що саме вони відносяться до цих договорів оренди, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки вище вказані докази (копії відомостей по видачі орендної плати, натуральної плати, видаткових касових ордерів) додані до відзиву на позовну заяву, належним чином засвідчені представником відповідача -адвокатом Остапенко О.Щ. (т.1 а.с. 60-76) та повторно надані у судовому засіданні стороною відповідача, належним чином засвідчені підписом директора ТОВ Зоря2016 та печаткою товариства. Крім цього, за клопотанням представника позивача у суді апеляційної інстанції сторона відповідача надала для огляду оригінали цих доказів, які були оглянуті представником позивача, зауважень та клопотань від якого не надійшло після їх безпосереднього огляду.
Згідно ч. 1,2,4 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Виплата позивачу доходів від договорів оренди земельних ділянок у 2018-2019 роках підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків ОСОБА_1 , які є належними та достатніми доказами та які останньою не спростовані та нею визнаються, як вбачається зі змісту апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 про те, що суд безпідставно залишив поза увагою, що позивач заявила вимоги про стягнення орендної плати, посилаючись на умови, викладені у договорах оренди земельних ділянок (розмір і строки виконання зобов`язання, неналежне виконання обов`язків зі сплати з боку відповідача), що і було викладено у розрахунках, доданих до позову, то ці доводи також не заслуговують на увагу, оскільки з вище зазначених підстав колегія суддів прийшла до висновку про те, що позивачем не зазначені у позові конкретні дати фактичного отримання орендної плати за кожним договором оренди земельної ділянки, тому не можливо вирахувати пеню за кожен день прострочення зобов`язання, якщо таке мало місце, 3% річних та застосувати індексацію. Щодо відсутності даних про сплату податків з доходів фізичної особи, то відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків ОСОБА_1 містять такі дані, що є належними та достатніми доказами про сплату податків.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 є необгрунтованими, доводи апеляційної скарги ТОВ Зоря 2016 є обґрунтованим, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про розірвання договорів оренди землі, стягнення судових витрат та додаткове рішення суду про стягнення судових витрат підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог про розірвання договорів оренди землі.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ст. 382 ч.1 п. 4 п.п. в ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно ч. 1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив 2 270,00 грн. судового збору при подачі апеляційної скарги (т.2 а.с. 28) та сплатив додатково 2 774,80 грн. за подачу апеляційної скарги (т.2 а.с. 57), що всього складає 5 044,80 грн. Ця сума підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.
Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п. 3,4 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п. 3,4, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Зоря 2016 - задовольнити.
Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 02 березня 2021 року в частині задоволення позовних вимог про розірвання договорів оренди земельних ділянок, про стягнення судових витрат та додаткове рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 19 березня 2021 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Зоря 2016 про розірвання договорів оренди землі - відмовити.
Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 02 березня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Зоря2016 про стягнення заборгованості по орендній платі - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Зоря 2016 5 044,80 грн. сплаченого судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 червня 2021 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2021 |
Оприлюднено | 25.06.2021 |
Номер документу | 97880272 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Дорош А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні