Рішення

від 18.06.2021 по справі 661/1200/21

НОВОКАХОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 661/1200/21

Провадження № 2/661/527/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

18 червня 2021 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

головуючої судді: Бойко М.Є.,

за участю секретаря: Антоненко І.О.,

у відкритому судовому засіданні, в м. Нова Каховка, Херсонської області, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Харченка Дмитра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Новокаховської податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної Республіці Крим та Севастополі, Новокаховської державної податкової служби Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономної Республіці Крим та м. Севастополі, третя особа: Новокаховський міський відділ Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства (м. Одеса) про звільнення майна з під арешту,

встановив:

У березні 2021 року адвокат Харченко Д.М. звернувся до Новокаховського міського суду з вищевказаним позовом до Новокаховської державної податкової служби Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономної Республіці Крим та м. Севастополі в інтересах ОСОБА_1 , в якому просив зняти арешт з 1/4 частини трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , накладений ВДВС Новокаховського міського управління юстиції на підставі постанови про арешт майна ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження; ВП №36584063 від 11.12.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог адвокат Харченко Д.М. зазначив, що вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 21.01.2013 року ОСОБА_1 було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309 КК України, ч.1 ст. 263 КК України, ч. 1 ст. 311 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 307 КК України, до 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. На даний час зазначений вирок набрав законної сили, з метою його примусового виконання в частині конфіскації майна засудженого виданий виконавчий лист №2117/3265/12.

Проте, з 2013 року майно ОСОБА_1 так і не було реалізоване, на даний час будь-які відомості про виконавче провадження відносно нього відсутні, однак постанова про накладення арешту державним виконавцем скасована не була, а тому він звертається до суду і просить задовольнити вимоги про звільнення 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 з-під арешту.

Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 19.03.2021 року провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з участю сторін.

22.04.2021 року від третьої особи по справі - Новокаховського міського відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог адвоката Харченка Д.М., оскільки Законом України Про виконавче провадження та Порядком розпорядженням майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби , затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 11.07.2002 року №985, не передбачено зняття арешту з майна, яке підлягає конфіскації.

26.04.2021 року від відповідача - Новокаховської державної податкової служби Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономної Республіці Крим та м. Севастополі надійшов відзив на позов, в якому останній вказав, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономної Республіці Крим та Севастополі було реорганізовано шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономної Республіці Крим та м. Севастополі, а тому Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономної Республіці Крим та Севастополі не є належним відповідачем по справі.

Ухвалою суду від 26.05.2021 року за клопотанням представника позивача від 05.05.2021 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономної Республіці Крим та м. Севастополі.

В судове засідання 18.06.2021 року сторони не з`явились, про судове засідання були повідомлені належним чином.

Від представника позивача - адвоката Харченка Д.М. надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі, в якій він одночасно наполягав на задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, проаналізувавши підстави, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази з точки зору належності та допустимості, суд дійщов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21 січня 2013 року, Новокаховський міський суд Херсонської області визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 309 КК України, ч.1 ст. 263 КК України, ч. 1 ст. 311 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 307 КК України та засудив його до шести років позбавлення волі в кримінально- виправному закладі з конфіскацією всього належного йому майна.

Згідно положень статей Кримінального кодексу України конфіскація майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є особистою власністю засудженого.

Виконання покарання у вигляді конфіскації майна здійснюється державною виконавчою службою за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

Згідно вимог ст.64 ЗУ Про виконавче провадження (редакція від 21.04.1999 року №606-XIV) майно, що підлягає конфіскації, вилучається. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Порядок подальшого розпорядження конфіскованим майном, не реалізованим у порядку, визначеному статтею 62 цього Закону, та майном, яке не підлягає реалізації, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на праві спільної часткової приватної власності належить 1/4 частка квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У межах виконання зазначеного вироку суду від 21.01.2013 року на майно ОСОБА_1 Новокаховський міський відділ Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) своєю постановою від 11 грудня 2014 року наклав арешт, а саме: на належну боржнику 1/4 частку вищезазначеної квартири та оголосив заборону на її відчуження, про що наявні відомості в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Статтею 50 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції від 21.04.1999 року №606-XIV) визначені наслідки завершення виконавчого провадження, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом; у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Водночас, статтею 47 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції від 21.04.1999 року №606-XIV) визначено випадки повернення виконавчого листа стягувачу. Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження повернення виконавчого документа стягувачу відбується з підстав, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення; ч.5 вищевказаної статті передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2, ч. ч. 3, 4 ст. 80 КК України строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду. Особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин. Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

З матеріалів справи вбачається, що 26 листопада 2014 року державним виконавцем визначено вартість (оцінку) належної боржнику частки квартири та передано її на реалізацію шляхом проведення електронних торгів, які 16 лютого 2015 року не відбулися через відсутність допущених учасників.

Після проведення уцінки майна боржника його частка у спільній частковій власності двічі виставлялась на повторні електронні торги, які 25 березня 2015 року та 12.05.2015 року також не відбулися з аналогічної причини - через відсутність допущених учасників.

29.09.2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення вищевказаного виконавчого документа про конфіскацію майна ОСОБА_1 стягувачеві, згідно п.3 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження , оскільки стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення .

Проте, обтяження у виді арешту майна та заборони його відчуження не було знято та продовжує діяти, що на думку позивача порушує його права та позбавляє права вільно ним розпоряджатись.

Аналіз ст.ст.47, 49, 50 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції від 21.04.1999 року №606-XIV) дає підстави для висновку про те, що повернення виконавчого листа стягувачу з підстав п.3 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження не передбачає права державному виконавцю знімати накладений на майно арешт, оскільки стягувач може повторно звернутись з заявою про примусове виконання.

Таким чином, враховуючи, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2117/3265/21 від 21.01.2013 року не є завершеним, оскільки доказів протилежного суду не надано, рівно як і доказів, що виконавчий лист №2117/3265/21 було визнано таким що, не підлягає виконанню, вирок суду, відповідно до якого майно ОСОБА_1 підлягає конфіскації на користь держави, не виконаний, крім того, не сплив встановлений законом строк для пред`явлення обвинувального вироку в частині додаткового покарання до виконання, суд дійшов висновку, що вимоги позову про звільнення майна з під арешту та зняття обтяження у вигляді заборони відчуження є безпідставними та необгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.4, 5, 12, 81, 247, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову адвоката Харченка Дмитра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Новокаховської державної податкової служби Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономної Республіці Крим та м. Севастополі, третя особа: Новокаховський міський відділ Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства (м. Одеса) про звільнення майна з під арешту відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляція до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а при оголошенні судом вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 23.06.2021 року.

Ознайомитись з текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair/sud2117.

Суддя М. Є. Бойко