Справа № 725/2842/20
Провадження №2/713/19/21
РІШЕННЯ
іменем України
23.06.2021 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Осокіна А.Л., за участю секретаря судового засідання Поляк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Герегова Наталія Іванівна, до Комунального некомерційного підприємства Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування , треті особи: Комунальне некомерційне підприємство Берегометський центр первинної медико-санітарної допомоги , Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області, Управління Держпраці України в Чернівецькій області, про скасування акту, встановлення факту нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом та зобов`язання скласти акт, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом, який в подальшому уточнила, до відповідача про скасування акту, встановлення факту нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом та зобов`язання скласти акт, посилаючись на таке.
Позивач працює лікарем загальної практики сімейної медицини в КНП Берегометський центр ПМСД Вижницької районної ради. Однією з її пацієнток є ОСОБА_2 , з якою у позивача укладена декларація.
25.02.2020р. позивач направила пацієнта ОСОБА_2 на стаціонарне лікування до терапевтичного відділення КНП Вижницька РЛ .
28.02.2020р. ОСОБА_2 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні, по телефону повідомила, що її стан погіршився, і поскаржилась на болі, але лікаря, який здійснює її лікування - ОСОБА_3 - немає на робочому місці, і більше немає у кого просити про допомогу.
Розуміючи, що стан пацієнтки потребує негайного огляду та скоріше за все зміни курсу лікування , а лікар терапевтичного відділення відсутній на робочому місці, позивач одразу вирушила для надання медичної допомоги своїй пацієнтці.
При цьому позивач в позові повідомляє, що приміщення терапевтичного відділення знаходиться на одній території з амбулаторією, та в приміщенні терапевтичного відділення знаходиться кабінет сімейного лікаря.
Після проведення огляду пацієнтки, позивач зрозуміла, що пацієнтці необхідна термінова госпіталізація до хірургічного відділення, а тому вирішила зійти на перший поверх в кабінет сімейного лікаря та виписати направлення ОСОБА_2 до хірургічного відділення.
Йдучи по сходах з другого поверху КНП Вижницька РЛ на перший, внаслідок неналежного стану дерев`яних сходинок, позивач впала, в результаті чого отримала травми: закритий двохкісточковий перелом кісток правої гомілки з переломом заднього краю та підвивихом стопи дозаду та назовні , що відноситься до тяжких травм.
За результатами розслідування було складено Акт розслідування нещасного випадку від 06.04.2020р. форми Н-1/НП, що стався 28.02.2020р. о 10:30 год. з лікарем ОСОБА_1 , відповідно до якого нещасний випадок, що стався з позивачем, визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом, та зазначено, що причиною нещасного випадку є особиста необережність потерпілої та те, що позивач не мала права перебувати в приміщенні Вижницької РЛ.
Позивач з даним Актом не погоджується, вважає його необгрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з такого.
Комісією по розслідуванню нещасного випадку, який стався з нею проведено поверхневу формальну перевірку, не взято до уваги пояснення свідків та стан сходів на момент настання нещасного випадку.
Зокрема, в оскаржуваному Акті зазначено, що позивач допустила падіння з власної необережності, оскільки, рухаючись вниз по сходах, не трималась за поручні.
Разом з тим, комісією не враховано те, що поручні розташовані з лівого боку, а позивач рухалась вниз по правому боці, де поручні відсутні. Крім того, поручні розташовані впритул до стіни, що не надає можливості триматись за них повністю. Таким чином, на думку позивача, відповідальні особи не вжили заходів для забезпечення безпечного пересування осіб, це при тому, як зазначає позивач в позові, що сходи покриті фарбою, яка є досить слизькою .
Далі позивач зазначає, що ОСОБА_4 , будучи медичним працівником лікарні, одразу після падіння позивача виявила, що одна зі сходинок, де впала позивач, перебуває у вертикальному положенні, міцно не закріплена та перекручується. Та вона попросила ОСОБА_5 полагодити сходинку.
Але дані обставини залишились поза увагою комісії при розслідування нещасного випадку.
Таким чином, вважає позивач, нещасний випадок стався не з її особистої необережності, але у зв`язку з неналежним станом сходів у КНП Вижницька РЛ .
Крім того, безпідставним, на думку позивача, є висновок комісії з приводу того, що позивач не мала права покидати свій особистий кабінет та надавати медичну допомогу хворій у терапевтичному відділенні.
На думку позивача, оскільки ОСОБА_2 уклала з позивачем декларацію, то позивач зобов`язана була, на її вимогу, надати їй необхідну медичну допомогу у місці її перебування - у терапевтичному відділенні КНП Вижницька РЛ , оскільки її стан потребував невідкладної медичної допомоги.
При цьому, на думку позивача, безпідставним є посилання комісії на посадову інструкцію, яка передбачає, що позивач, як лікар, має право надавати медичну допомогу лише в межах амбулаторії або вдома пацієнтам.
Як вказує позивач, такі пункти інструкції були включені в посадову інструкцію вже після нещасного випадку, та неозброєним оком видно , що на першому аркуші інструкції стоїть не її підпис.
Окрім того, такі пункти є протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
Крім того, зазначає позивач, вона, надаючи своїй пацієнтці невідкладну медичну допомогу - безпосередньо виконувала свої трудові обов`язки в робочий час.
Виходячи з викладеного, позивач просить суд визнати нещасний випадок, який стався з нею 28.02.2020р. таким, що пов`язаний з виробництвом, визнати протиправним та скасувати Акт форми Н-1/НП, складений щодо ОСОБА_1 , зобов`язати КНП Вижницька РЛ провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 28.02.2020р. з ОСОБА_1 та скласти Акт за формою Н-1 з урахуванням висновків суду. Стягнути з відповідача судові витрати.------
Відповідач КНП Вижницька РЛ, яка в подальшому переіменована в КНП Вижницька МЛ Вижницької міської ради, яка в подальшому реорганізована в КНП Вижницька БЛІЛ надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що позов не визнає, виходячи з такого. Хвора ОСОБА_2 28.02.2020р. перебувала на стаціонарному лікуванні, тобто їй надавалась вторинна медична допомога. ОСОБА_1 , будучи лікарем загальної практики сімейної медицини, згідно посадової інструкції, не має права перевіряти стан хворого, що лікується в закладі охорони здоров`я. Твердження позивача про неналежний стан дерев`яних сходинок є надуманим і не відповідає дійсності, та сходи служать по сьогоднішній день.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне некомерційне підприємство Берегометський центр первинної медико-санітарної допомоги надала суду письмові пояснення, який назвала відзивом на позов, в якому зазначила, що будівля КНП Вижницької РЛ, в якій стався нещасний випадок з ОСОБА_1 не належить КНП Берегометський центр первинної медико-санітарної допомоги . Крім того, ОСОБА_1 з 01.04.2013р. перебувала на посаді заступника головного лікаря КЗ Берегометський центр первинної медико-санітарної допомоги , була активно задіяною на перших етапах реформи медичних закладів, що надають первинну медичну допомогу, і розробляла посадові інструкції лікарям, що надають первинну медичну допомогу. Тому їй було відомо про те, що її трудові функції з надання первинної медичної допомоги виконуються виключно в Берегометській амбулаторії, а не в інших медичних структурах, близьких за місцем розташування . Позивач ОСОБА_1 з власної ініціативи відвідала хвору ОСОБА_2 у терапевтичному відділенні поза межами її компетенції з надання первинної медичної допомоги. Проведення тактики лікування хворого, який знаходиться на лікуванні в закладі охорони здоров`я проводиться лікарями, які надають вторинну та третинну медичну допомогу.
Виходячи з викладеного третя особа вважає, що позов є необгрунтованим та в його задоволенні слід відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області надала суду письмові пояснення по справі, в яких зазначила таке.
ОСОБА_1 працює на посаді лікаря загальної практики сімейної медицини в КНП Берегометський центр первинної медико-санітарної допомоги Тобто до її трудових обов`язків безпосередньо відноситься надання первинної медичної допомоги. Тому, відповідно до положень Порядку надання первинної медичної допомоги від 19.03.2018р. вона не може надавати вторинну та третинну медичну допомогу.
Позиція ОСОБА_1 щодо того, що в її посадовій інструкції не передбачено обмеження лікаря щодо необхідності надання консультативної допомоги хворому, з яким укладено декларацію - є хибною, оскільки не відповідає вимогам діючого законодавства.
Виходячи з викладеного третя особа просила відмовити у задоволенні позову.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Держпраці України в Чернівецькій області Управління, надала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що розслідування нещасного випадку було проведено у відповідності до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. ОСОБА_1 , являючись сімейним лікарем, тобто лікарем, який надає первинну медичну допомогу, не уповноважена надавати медичну допомогу вторинного рівня. Нещасний випадок, що мав місце 28.02.2020р. стався з нею з її вини, оскільки вона не трималась за поручні, коли сходила по сходах вниз.
Позивач надала суду відповідь на відзив, у якому зазначила, що у відзиві на позов відповідач відсилає до пояснень третьої особи - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області, позицію якого відповідач повністю підтримує. Позивач зазначає, що на її думку, доводи, викладені в поясненні зазначеної третьої особи повністю спростовані позивачем у заяві про збільшення позовних вимог.
Позивач вважає твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 перебувала в терапевтичному відділенні як приватна особа - безпідставними, оскільки ОСОБА_1 змушена була на вимогу ОСОБА_2 прийти до своєї пацієнтки для огляду та надання консультацій, оскільки стан хворої значно погіршився, а лікуючого лікаря на місці не було. ОСОБА_1 вважає, що стан ОСОБА_2 був невідлкадний.
Такі дії ОСОБА_1 , на її думку, повністю відповідають ст.35-1 Основ законодавства про охорону здоров`я, якими встановлено, що первинна медична допомога може надаватись за місцем перебування пацієнта . А ОСОБА_2 на той час перебувала в терапевтичному відділенні. Крім того, на думку позивача, її дії були пов`язані з невідкладним станом пацієнта та обов`язку лікаря по наданню пацієнту невідкладної кваліфікованої медичної допомоги, яку держава гарантує.
Крім того, доводи відповідача про те, що сходи були в належному стані не підтверджено жодними належними та допустимими доказами , оскільки позивачем надано письмові пояснення ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , які наступного дня 29.02.2020р. виявили несправність сходів та усунули їх.
Вказане, на думку позивача, підтверджує, що нещасний випадок стався не з необережності позивача, але через неналежним стан сходів у приміщенні Вижницької РЛ.
З огляду на викладене, позивач вважає, що доводи відповідача є необгрунтованими та безпідставними, а позовні вимоги ОСОБА_1 - такими, що підлягають задоволенню.
Позовна заява надійшла до Першотравневого районного суду м.Чернівці 24.06.2020р., та ухвалою судді Петршотравневого районного суду 0м м.Чернівці від 25.06.2020р. було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю ст.175, 177 ЦПК України.
Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою від 30.07.2020р. судді Першотравневого районного суду м.Чернівці позовну заяву було направлено за підсудністю до Вижницького районного суду Чернівецької області.
Ухвалою від 25.08.2020р. судді Вижницького районного суду було відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою від 28.09.2020р. за клопотанням позивача було замінено первісного відповідача Берегометський центр ПМСД на КНП Вижницька РЛ, та залучено третю особу - Берегометський центр ПМСД.
Ухвалою від 08.06.2021р. було замінено відповідача КНП Вижницька РЛ на КНП Вижницька БЛІЛ , виходячи з такого.
КНП Вижницька РЛ (код ЄДРПОУ 02005697) була зареєстрована 16.09.2019р. запис №1 027 145 0000 001082. Вказане підтверджується копією виписки з ЄДРПОУ від 19.09.2021р.
На підставі рішення від 14.01.2021р. Вижницької міської ради КНП Вижницька районна лікарня переіменована у КНП Вижницька міська лікарня та змінено засновника на Вижницьку міську раду. Вказане підтверджується копією рішення та копією виписки з ЄДРПОУ від №308822035555 від 19.01.2021р.
Рішенням Вижницької міської ради від 24.02.2021р. КНП Вижницька МЛ переіменована в КНП Вижницька БЛІЛ . Запис в ЄДРПОУ від 03.03.2021р. №1000271070003001082. Вказане підтверджується випискою з ЄДРПОУ від 04.03.2021р. №231694571141.
Таким чином суд вважав доведеним, що станом на винесення ухвали про заміну неналежного відповідача на КНП Вижницька РЛ - вказана юридична особа існувала, та була в подальшому переіменова в КНП Вижницка МЛ , та переіменована в КНП Вижницька БЛІЛ . Тому відповідач КНП Вижницька РЛ була замінена правонаступником КНП Вижницька БЛІЛ .
Позивач та її представник адвокат Герегова Н.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові. Крім того, позивач пояснила, що лікар ОСОБА_3 часто був відсутній на робочому місці. Тому позивач ОСОБА_1 , як лікар, часто здійснювала огляд хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні.
Дійсно, під час розслідування нещасного випадку позивач пояснювала комісії, що вона разом з лікарем ОСОБА_3 28.02.2020р. здійснили огляд ОСОБА_2 . Такі пояснення вона надала у зв`язку з тим, що сам ОСОБА_3 просив її про це. Разом з тим, ці пояснення не відповідають дійсності.
Позивач зазначила, що на даний час змінились обставини , та саме ті пояснення, які позивач надала в суді, тобто те, що ОСОБА_3 не було на робочому місці 28.02.2020р. - відповідають дійсності. А ті пояснення, які вона дала під час проведення розслідування - є неправдивими.
Крім того зазначила, що вона посадову інструкцію не підписувала та з нею не знайомилась, та на посадовій інструкції стоїть не її підпис, що видно неозброєним оком . Експертизу з приводу підробки підпису вона не проводила.
Наголошувала суду, що стан ОСОБА_2 був невідкладний, та вона здійснювала все відповідно до своїх повноважень. Невідкладність стану ОСОБА_2 , на думку позивача, підтверджується ще й тим, що ОСОБА_2 одразу ж зробили операцію після її госпіталізації до хірургічного відділення.
Представники відповідача КНП Вижницької РЛ, яка переіменована у КНП Вижницька МЛ , яка переіменована у КНП Вижниька БЛІЛ ОСОБА_6 та юрисконсульт ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, зазначених у відзиві на позов. Просили відмовити у задоволенні позову.
Представник ОСОБА_7 вказав, що та обставина, що сходи були зламані не підтверджується належними та допустимими доказами.
Третя особа КНП Берегометський центр ПМСД в судове засідання свого представника не направила. Надала суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, у заяві просили відмовити у задоволенні позову.
Представники третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області Тимик І.Й в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у письмових поясненнях. Просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що до повноважень ОСОБА_1 , як лікаря первинної медичної допомоги, не входить надання консультацій хворим, яким надається вторинна медична допомога. Тому відвідування ОСОБА_1 хворої ОСОБА_2 у лікарні, куди ОСОБА_2 була госпіталізовна, було приватним відвідуванням хворої, та було поза межами трудових обов`язків ОСОБА_1 . Відтак нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 , не був пов`язаний з виробництвом. У зв`язку з викладеним просив у позові відмовити.
Третя особа Управління Держпраці в судове засідання свого представника не направили, надали суду заяву про розгляд справи у відсутності їх представника. Підтримали свою позицію, викладену у письмових поясненнях.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона на початку 2020р. працювала медичної сестрою в терапевтичному відділенні Берегометської філії КНП Вижницька РЛ. 28.02.2020р. вона чергувала у терапевтичному відділенні. Зранку 28.02.2020р. до неї звернулась хвора ОСОБА_2 зі скаргами на болі. Так як лікаря ОСОБА_3 не було на робочому місці ОСОБА_8 передзвонила лікарю ОСОБА_1 , яка являється сімейним лікарем ОСОБА_2 , щоб ОСОБА_1 оглянула ОСОБА_2 . Свідок зауважила, що ОСОБА_3 часто не було на робочому місці, і його функції щодо огляду хворих часто виконувала ОСОБА_1 . Свідок перебувала на робочому місці на першому поверсі терапевтичного відділення, коли почула крик. Це упала ОСОБА_1 на сходах. Свідок ОСОБА_8 надала їй першу допомогу та викликала швидку. Місце падіння ОСОБА_1 свідок не бачила, увагу на сходи не звернула.
Хвору ОСОБА_2 того ж дня доправили в хірургічне відділення.
Свідок зазначила, що ОСОБА_3 часто не було на робочому місці. Тому медичні сестри часто користувались допомогою ОСОБА_1 для здійснення огляду хворих.
При цьому свідок вказала, що ОСОБА_3 помер, тому не може а ні підтвердити, а ні спростувати вказану інформацію.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні вказала, що вона працювала медичною сестрою в Берегометській філії Вижницької РЛ, та 29.02.2020р. зранку заступила на чергування. Вона побачила, що сходинка зламана, та попросила відвідувача ОСОБА_5 прибити сходинку. Він прибив.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 29.02.2020р. він разом з дружиною прийшов до Берегометської філії КНП Вижницька РЛ на прийому до лікаря ОСОБА_3 . Чергова медсестра ОСОБА_4 попросила його прибити сходинку на сходовому марші лікарні. Під час ремонту він побачив, що одна з дошок сходинок, яка має бути паралельно площині землі, стоїть перпендикулярно. Оглядаючи причини поломки, він звернув увагу, що опора, на яку спиралась вказана дошка сходинки від час зносилась та зламалась. Він полагодив опору та поклав дошку на місце.
Страховий експерт ОСОБА_9 , будучи опитаним в судовому засіданні в якості спеціаліста, вказав, що комісією було встановлено, що ОСОБА_1 будучи лікарем загальної практики сімейної медицини надає первинну медичну допомогу в КНП Берегометський центр ПМСД . Тому надання вторинної медичної допомоги в КПН Вижницька РЛ виходить за межі її трудових обов`язків. Виходячи з викладеного відвідування ОСОБА_1 хворої ОСОБА_2 у лікарні, куди ОСОБА_2 була госпіталізована, відбувалось як приватне відвідування. ОСОБА_1 не мала права змінювати лікуванню хворої та направляти її з лікарні до інших закладів охорони здоров`я.
Крім того, вказав, що під час проведення розслідування були обстеженні сходи. Будь-яких слідів пошкоджень цих сходів виявлено не було.
Проаналізувавши обставини справи та відповідні їм правовідносини, надавши оцінку всім доказам по справі, як кожному окремо, та і в їх сукупності з іншими доказами, врахувавши пояснення учасників справи, суд прийшов до висновку, що у позові слід відмовити, виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.12.2016р. працює на посаді лікаря загальної практики сімейної медицини в КНП Берегометський центр первинної медико-санітарної допомоги. Вказане підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 т.1 (а.с. 52).
З повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання головного лікаря КНП Берегометський центр ПМСД від 28.02.2020р. вбачається, що 28.02.2020р. о 10:30 год. в смт.Берегомет Вижницького району на сходах 2-го поверху приміщення терапевтичного відділення КНП Вижницька РЛ лікар загальної практики сімейної медицини КНП Берегометський центр ПМСД Марчук Л.М. отримала травму ноги. (т.1 а.с. 67).
З Акту від 07.04.2020р. розслідування нещасного випадку, що стався 28.02.2020р. о 10:30 год. з лікарем загальної практики сімейної медицини КНП Берегометський центр ПМСД Марчук Л.М. (у приміщенні КНП Вижницька РЛ) вбачається, що 28.02.2020р. о 08:00 год. сімейний лікар Берегометської АЗПСМ ОСОБА_1 приступила до виконання своїх функціональних обов`язків. Близько 10:00 год. їй зателефонувала ОСОБА_2 , з якою у ОСОБА_1 укладена декларацію про надання про надання первинної медичної допомоги, поскаржилась на болі в животі та попросила про допомогу
ОСОБА_2 25.02.2020р. була направлена лікарем ОСОБА_1 до терапевтичного відділення КНП Вижницької РЛ в смт.Берегомет.
Після дзвінка ОСОБА_1 вирішила відвідати ОСОБА_2 в терапевтичному відділенні.
Після проведення консультації з лікарем ОСОБА_3 щодо подальшого лікування пацієнтки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 близько 10:30 год. поверталась на своє робоче місце до КНП Берегометський ЦПМСД. Сходячи по внутрішніх сходах на перший поверх за декілька сходинок до нижньої площадки на сходовому марші, не притримуючись за поручні, які прикріплені до стіни будівлі під ліву руку, ОСОБА_1 підвернула праву ногу і впала.
На її окрик до неї підійшла палатна медсестра терапевтичного відділення ОСОБА_8 , та пізніше - медсестра ОСОБА_10 , які почали надавати ОСОБА_1 першу медичну допомогу.
В розділі 7 вказаного Акту під назвою Висновок комісії зазначено, що обставини, за яких стався нещасний випадок, не відноситься до жодної із зазначених в Переліку обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку.
В розділі 8 Акту вказано, що нещасний випадок стався внаслідок того, що ОСОБА_1 28.02.2020р. відлучившись з робочого місця порушила п.2 розділу 2 Завдань та обов`язків посадової інструкції, де зазначено, що сімейний лікар веде прийом пацієнтів згідно укладених декларацій… Приймає участь у організації лікувально-профілактичної діяльності амбулаторії, співпрацює з іншими підрозділами .
До переліку трудових обов`язків сімейного лікаря не входить надання вторинної медичної допомоги у терапевтичному відділенні.
Крім того в Акті зазначено, що жодних пошкоджень сходів під час їх обстеження комісією не виявлено. (т.1. а.с. 39-48)
З письмових пояснень ОСОБА_8 (т.1 а.с.128), які наданій нею під час здійснення розслідування нещасного випадку, вбачається, що вони аналогічні до пояснень, які були надані нею в судовому засіданні в якості свідка.
Аналогічно, письмові пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т.1 а.с.129, 130), надані ними під час розслідування нещасного випадку, є аналогічними до пояснень, які були надані ними в судовому засіданні в якості свідків.
ОСОБА_1 , будучи потерпілою, під час розслідування нещасного випадку, надала письмові пояснення, викладені в пояснювальній записці від 02.03.2020р. (т.1 а.с.90-), та надала покази в якості свідка, що відображено в протоколі опитування свідків. Вказані письмові пояснення та покази, відображені в протоколі опитування в якості свідка ОСОБА_1 аналогічні до пояснень, які вона дала в судовому засіданні.
З медичної карти №74 ОСОБА_2 (т.1 а.с.75) вбачається, що вона була госпіталізована до Вижницької РЛ 25.02.2020р. (графа 1) та виписана 28.02.2020р. (графа 20).
З виписки з історії хвороби № 104 ОСОБА_2 (т.1 а.с.237) вбачається, що вона госпіталізована до хірургічного відділення 04.03.2020р.
Вказане означає, що ОСОБА_2 була госпіталізована в хірургічне відділення на 5-й день після того, як була виписана з терапевтичного відділення КНП Вижницька РЛ.
Вказані докази спростовують твердження позивача про те, що ОСОБА_2 одразу після виписки з терапевтичного відділення була госпіталізована до хірургічного відділення, де, одразу, після госпіталізації їй була зроблена операція.
Це, у свою чергу, підтверджує помилковість твердження ОСОБА_1 про те, що станом на 28.02.2020р. у її хворої ОСОБА_2 був невідкладний стан та їй необхідно було терміново госпіталізувати до хірургічного відділення.
Отже, підсумовуючи викладене, беззаперечно було доведені в судовому засіданні наступні обставини.
Так, ОСОБА_1 , працюючи на посаді сімейного лікаря загальної практики сімейної медицини Берегометського ЦПМСД, була сімейним лікарем ОСОБА_2 , з якою уклала декларацію.
25.02.2020р. ОСОБА_1 направила ОСОБА_2 до терапевтичного відділення КНП Вижницька РЛ, де ОСОБА_2 була госпіталізована.
28.02.2020р. ОСОБА_1 заступила на роботу в КНП Берегометський ЦПМСД.. Близько 10:00 год. вона, за викликом ОСОБА_2 пішла до терапевтичного відділення КПН Вижницької РЛ, оскільки приміщення відділення перебувало на одній території з приміщенням КПН Берегометський ЦПМСД.
В терапевтичному відділенні вона разом з лікарем ОСОБА_3 оглянули хвору ОСОБА_2 щодо подальшого лікування.
Близько 10:30 год ОСОБА_1 під час руху по сходовому маршу на перший поверх вона підвернула ногу та впала, в результаті чого отримала травми: закритий двохкісточковий перелом кісток правої гомілки з переломом заднього краю та підвивихом стопи дозаду та назовні , що відноситься до тяжких травм.
Вказане означає, що з ОСОБА_1 під час її робочого дня дійсно стався нещасний випадок, внаслідок якого вона отримала травму.
Вирішуючи питання про те, що є пов`язаним цей нещасний випадок з виробництвом, суд виходить з такого.
ОСОБА_1 працює лікарем загальної практики сімейної медицини. Повноваження ОСОБА_1 як сімейного лікаря загальної практики сімейної медицини регулюються її посадовою інструкцією, яка повністю відповідає Закону України Основи законодавства про охорону здоров`я .
ОСОБА_1 заперечує той факт, що вона ознайомлювалась із вказаною інструкцією. Разом з тим на титульній сторінці інструкції стоїть підпис ОСОБА_1 . Жодних доказів того, що вказаний підпис не належить ОСОБА_1 - суду не надано.
Крім того, посадова інструкція ОСОБА_1 , як індивідуально-правовий акт, повинна повністю відповідати нормативно-правим актам та бути узгодженою з ним.
Так, в розділі ІІ вказаної інструкції зазначено, що сімейний лікар надає медичні послуги, пов`язані з первинною медичною допомогою.
Відповідно до абз 5 ст.33 вказаного Закону Медична допомога за видами поділяється на екстрену, первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану), паліативну .
Поняття первинної медичної допомоги визначено в ст.35-1 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я .
За змістом ч.1 ст.35-1 вказаного Закону Первинна медична допомога - це медична допомога, що передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який НЕ потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров`я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. .
За змістом п.5 ч.1 ст.1 вказаного Закону екстрена медична допомога - медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров`я .
Випадки екстренної медичної допомоги визначені в постанові КМУ від 21.11.2012р. №1119.
Згідно ч.3 ст.35-1 вказаного Закону Первинну медичну допомогу надають лікарі загальної практики - сімейні лікарі, лікарі інших спеціальностей, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, та інші медичні працівники, які працюють під їх керівництвом.
Відповідно до абз.1 ст.35-2 вказаного Закону, Вторинна (спеціалізована) медична допомога - медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації (крім лікарів загальної практики - сімейних лікарів)… .
Вказане означає, що ОСОБА_1 , будучи лікарем загальної практики сімейної медицини, станом на 28.02.2020р. здійснювала діяльність по наданню саме первинної медичної допомоги, та в статті 35-2 Закону України Основи законодавства про охорону здоров`я , та згідно абз.1 ст.35-2 вказаного Закону лікарям загальної практики сімейної медицини прямо ЗАБОРОНЕНО надавати вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану) та екстренну медичну допомогу.
Вказане означає, що у даному випадку ОСОБА_1 не просто позбавлена права надавати допомогу хворій ОСОБА_2 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні та якій надавалась вторинна медична допомога. Але ОСОБА_1 , які сімейному лікарю загальної практики сімейної медицини - було прямо заборонено надавати вторинну медичну допомогу, в тому числі і коригувати визначене лікування, та надавати направлення для переведення хворої з одного відділення в інше.
Тому будь-яке відвідування сімейним лікарем пацієнта в лікарні, тобто особи, якій надається вторинна медична допомога, є приватним відвідуванням, і не може розцінюватись як виконання своїх посадових функцій. Крім того, судом беззаперечно було встановлено, що стан ОСОБА_2 не можна було кваліфікувати як невідкладний , оскільки ОСОБА_2 після виписки з терпапевтичного відділення КНП Вижницька РЛ поступила до хірургічного відділення тільки через 5 днів, тобто 04.03.2020р. (т.1 а.с.127).
Вказане означає, що лікар ОСОБА_1 відвідувала ОСОБА_2 , яка перебувала на лікуванні в медичній установі, як приватна особа. Після відвідування пацієнта ОСОБА_2 , лікар ОСОБА_1 отримала травму ноги. Тобто з нею відбувався нещасний випадок. І такий нещасний випадок не може розцінюватись як такий, що пов`язаний з виробництвом.
Безпідставним є посилання позивача на те, що оскільки ОСОБА_2 перебувала в лікарні, а сімейний лікар має право надавати особі допомогу по місцю перебування, то ОСОБА_1 мала право надавати ОСОБА_2 медичну допомогу.
Так, дійсно, відповідно до ст.35-1 Закону України Основи законодавства про охорону здоров`я сімейний лікар уповноважений надавати особі первинну медичну допомогу у місці перебування пацієнта.
За змістом абз.3 ч.1 ст.3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік .
Виходячи зі змісту вказаної статті, зважаючи на те, що ОСОБА_2 перебувала на лікуванні в терапевтичному відділенні, можна вважати, що місцем перебування ОСОБА_2 під час лікуванні було саме терапевтичне відділення Берегометської філії КНП Вижницька РЛ.
Разом з тим, не можна погодитись з твердженням позивача про те, що вона мала права надавати ОСОБА_2 медичну допомогу в терапевтичному відділенні. Судом вже було зазначено, що під час перебування особи на стаціонарному лікуванні, згідно Закону України Основи законодавства України про охорону природи , - особі надається вторинна медична допомога. І відповідно до ст.35-2 вказаного Закону лікарям загальної практики сімейної медицини прямо ЗАБОРОНЕНО надавати особам вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу.
Не є допустимими, на думку суду і покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_5 з приводу того, що лікаря ОСОБА_3 часто не було на робочому місці.
Визнаючи вказані докази недопустимими, суд керується таким.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Свідки стверджують, що ОСОБА_3 28.02.2020р о 10:00 год. не було на робочому місці.
Вказаним показами свідки стверджують, що в діях ОСОБА_3 могли бути ознаки порушення трудової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку. За таких обставин, належним доказом того, що ОСОБА_3 дійсно був відсутній на робочому місці та порушив трудову дисципліну - були б докази його притягнення до дисциплінарної відповідальності або його письмові пояснення, які б він мав надати на вимогу адміністрації лікувальної установи відповідно до КЗпП, чи відмітки у табелі обліку робочого часу ОСОБА_3 за 28.02.2020р.
Разом з тим, позивач таких доказів суду не надав.
Приймаючи до уваги пояснення, дані ОСОБА_1 в судовому засіданні, коли вона вказала, що під час розслідування вона дійсно зазначила, що вона разом з ОСОБА_3 28.02.2020р. здійснювала огляд ОСОБА_2 , та зважаючи на те, що ця обставина була встановлена під розслідування нещасного випадку та зафіксована в Акті розслідування, який підписаний всією комісією, та комісія не виявила сумнівів з приводу цього, тому суд знаходить, що законні підстав для сумнівів з приводу того, що ОСОБА_3 28.02.2020р.був о 10:00 год був на робочому місці -відсутні.
Крім того, така позиція суду грунтується ще й на презумпції правомірності дій особи , за умовами якої вважається, що особа діє правомірно, якщо не доведено протилежне.
Отже, підсумовуючи викладене, в судовому засіданні було встановлено, що стан ОСОБА_2 28.02.2020р. не потребував невідкладної медичної допомоги, визначеної Законом України Основи законодавства України про охорону здоров`я , ОСОБА_1 не мала права покидати робоче місце в робочий час та відвідувати хвору в лікарні, а таке відвідування було приватним відвідування, поза межами компетенції сімейного лікаря, належними та допустимими доказами не було доведено факт відсутності лікаря ОСОБА_3 на робочому місці.
Вказане означає, що жодна з обставин, на яку позивач посилалась як на підставу своїх вимог не знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
За таких обставин, суд вважає, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 28.02.2020р. - стався з нею НЕ у зв`язку з виконанням нею трудових обов`язків, але внаслідок самовільного залишення свого робочого місця та відвідування за власною ініціативою ОСОБА_2 у терапевтичному відділенні, і тому він НЕ Є пов`язаним з виробництвом.
За таких обставин суд знаходить, що позовні вимоги є необгрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.
Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
Керуючись, ст.ст. 4, 12, 55, 78, 81, 83, 141, 263-265, 267, 273 ЦПК України, на підставі Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я , Постанови КМУ від 21.11.2012р. №1119, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Герегова Наталія Іванівна, до Комунального некомерційного підприємства Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування , треті особи: Комунальне некомерційне підприємство Берегометський центр первинної медико-санітарної допомоги , Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області, Управління Держпраці України в Чернівецькій області, про скасування акту, встановлення факту нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом та зобов`язання скласти акт - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 )
Відповідач: Комунальне неприбуткове підприємство Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування . юридична адреса, 59200, м.Вижниця, вул.Й.Бурги, 5, Чернівецька область, Код ЄДРПОУ 02005697.
Треті особи:
Комунальне некомерційне підприємство Берегометський центр первинної медико-санітарної допомоги Вижницької міської ради, 59233, смт.Берегомет вул.Центральна,12, код ЄДРПОУ 36753285,
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області, 58001, м.Чернівці, вул.Г.-Артемовського,19
Управління Держпраці України в Чернівецькій області, 58003, м.Чернівці вул..Зелена,3
Повне рішення складено 25.06.2021 р.
Суддя А. Л. Осокін
Суд | Вижницький районний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2021 |
Оприлюднено | 25.06.2021 |
Номер документу | 97890838 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вижницький районний суд Чернівецької області
Осокін А. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні