Постанова

від 24.06.2021 по справі 914/1176/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2021 р. Справа №914/1176/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Олійник Н.Б.

розглянув заяву Приватного акціонерного товариства Львівський холодокомбінат про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у апеляційному провадженні з перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2021 (повний текст рішення складено 25.02.2021, суддя Козак І.Б.) та додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2021 (повний текст складено 22.03.2021, суддя Козак І.Б.)

у справі № 914/1176/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ласунка , м.Дніпро

до відповідача Приватного акціонерного товариства Львівський холодокомбінат , м.Львів

про:

- визнання дій ПрАТ Львівський холодокомбінат із виробництва та введення в цивільний оборот продукції-виробу (морозива) Віg Stаг порушенням прав інтелектуальної власності на промисловий зразок Стаканчик вафельний за патентом України № 31245 від 12.01.2016 року та промисловий зразок Стаканчик вафельний за патентом України № 39145 від 25.04.2019 року, які використовує у своїй діяльності ТзОВ Ласунка ;

- визнання дій ПрАТ Львівськй холодокомбінат щодо реалізації (продажу) продукції - виробу (морозива) Віg Stаг порушенням прав інтелектуальної власності на промисловий зразок Стаканчик вафельний за патентом України № 31245 від 12.01.2016 року та промисловий зразок Стаканчик вафельний за патентом України № 39145 від 25.04.2019 року, які використовує у своїй діяльності ТзОВ Ласунка ;

- заборону ПрАТ Львівській холодокомбінат здійснювати виробництво, реалізацію та введення в цивільний обіг будь-яким способом продукції - виробів (морозива) Віg Stаг , які порушують права інтелектуальної власності на промисловий зразок Стаканчик вафельний за патентом України № 31245 від 12.01.2016 року та промисловий зразок Стаканчик вафельний за патентом України № 39145 від 25.04.2019 року, які використовує у своїй діяльності ТзОВ Ласунка ;

- вилучення із цивільного обігу та знищити продукції-виробу (морозиво) Віg Stаг , яке вироблене та введене в цивільний обіг ПрАТ Львівській холодокомбінат з порушенням прав інтелектуальної власності на промисловий зразок Стаканчик вафельний за патентом України 31245 від 12.01.2016 року та промисловий зразок Стаканчик вафельний за патентом України № 39145 від 25.04.2019 року, які використовує у своїй діяльності ТзОВ "Ласунка"

представники сторін:

від позивача - Чередник І.О.,

від відповідача - Рабінович М.П.

На розгляд Господарського суду Львівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Ласунка поступила позовна заява до Приватного акціонерного товариства Львівський холодокомбінат про визнання неправомірними дій, заборону вчинення дій, вилучення з цивільного обороту та знищення продукції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.02.2021 у справі №914/1176/20 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2021 у справі №914/1176/20 заяву Приватного акціонерного товариства Львівський холодокомбінат про винесення додаткового рішення у цій справі задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Ласунка на користь Приватного акціонерного товариства Львівський холодокомбінат 135 151,52 грн. витрат на правову допомогу, з яких: 87 500,00 грн. - витрати на правову допомогу у господарській справі № 914/1176/20, 30 000,00 грн. - витрати, пов`язані із проведенням експертизи на замовлення учасника справи, 17 651,52 грн. - витрати, пов`язані із проведенням у господарській справі №914/1176/20 судової експертизи на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 01.10.2020.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2021 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2021 у справі № 914/1176/20 залишено без змін, а апеляційні скарги ТзОВ Ласунка без задоволення; судові витрати по сплаті судового збору покладено на скаржника; розгляд заяви відповідача про стягнення витрат за послуги адвоката призначено на 24.06.2021 о 12 год. 10 хв.

15.06.2021 року представником відповідача до Західного апеляційного господарського суду подано заяву про розподіл судових витрат (вх. № 01-04/4423/21 від 15.06.2021), в якій останній просить стягнути з ТзОВ Ласунка на користь ПрАТ Львівський холодокомбінат судові витрати пов`язані із розглядом у Західному апеляційному господарському суді апеляційних скарг ТзОВ Ласунка на рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2021 у розмірі 41 500,00 грн. та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2021 у розмірі 8 500,00 грн.

23.06.2021 від представника ТзОВ Ласунка надійшли заперечення на заяву ПрАТ Львівський холодокомбінат про відшкодування судових витрат із ТзОВ Ласунка у справі № 914/1176/20 (вх.№ 01-04/4595/21) та 24.06.2021 надійшло клопотання (вх.№ 01-04/4647/21) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в порядку ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, в якому представник ТзОВ Ласунка просить зменшити заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2021 у справі № 914/1176/20, з 41 500,00 грн. до 7 000,00 грн. та відмовити у стягненні судових витрат за розгляд апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2021 у даній справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

При винесенні додаткової постанови суд виходить з таких мотивів:

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначалось вище, за результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції залишено без змін:

- рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2021 року у справі №914/1176/20, яким у задоволенні позовних вимог ТзОВ Ласунка про визнання неправомірними дій, заборону вчинення дій, вилучення з цивільного обороту та знищення продукції відмовлено повністю;

- додаткове рішення від 16.03.2021, яким стягнуто з ТзОВ Ласунка на користь ПрАТ Львівський холодокомбінат 135 151,52 грн. витрат на правову допомогу, з яких: 87500 грн. витрат на правову допомогу у господарській справі № 914/1176/20, 30000 грн. витрат, пов`язаних із проведенням експертизи на замовлення учасника справи та 17651,52 грн. витрат, пов`язаних із проведенням у господарській справі №914/1176/20 судової експертизи на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 01.10.2020.

На підтвердження понесення відповідачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до матеріалів справи долучено копії наступних документів:

- договору № 09-ЮО (на представництво інтересів та надання правової допомоги) від 01.11.2018;

- додаткової угоди № 02/09-ЮО від 02.07.2020 до договору № 09-ЮО від 02.07.2020;

- рахунків № 14/06/21 та № 14/06/21/2 від 14.06.2021;

- опису виконаних робіт та наданих послуг у суді апеляційної інстанції у справі № 914/1176/20 та їх загальну вартість від 14.06.2021;

- актів приймання передачі наданих послуг № 20/04/21 та №20/04/21/2 від 20.04.2021, №14/06/21 та № 14/06/21/2 від 14.06.2021;

- платіжних доручень № 61653 від 15.06.2021 на суму 41500 грн. та №61654 від 15.06.2021 на суму 8500 грн.

Матеріалами судової справи № 914/1176/20 підтверджується, що процесуальні документи перелічені в описах виконаних робіт були реально підготовлені та подані до суду й містяться у матеріалах даної господарської справи, а їх підготовка та подання були необхідними для забезпечення максимально ефективного захисту прав та інтересів ПрАТ Львівський холодокомбінат . Час, витрачений на підготовку вказаних документів, ознайомлення із матеріалами справи та участь адвоката в судових засіданнях є реальним та були обумовлені виключно необхідністю надання якісної правової допомоги.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Суд зазначає, що приписи частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України є аналогічними з приписами частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

В розрізі вищезазначених норм процесуального закону колегія суддів надає оцінку доводам позивача про неспівмірність заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та зазначає, що дослідивши обсяг виконаних робіт представником ПрАТ Львівський холодокомбінат по наданню правової допомоги у суді апеляційної інстанції у даній справі, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу у загальній сумі 50000 грн. є надто завищеними та неспівмірними із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт в суді апеляційної інстанції, і, у зв`язку з цим, вони не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. При цьому, судова колегія враховує значну складність даної справи, однак звертає увагу на той розмір винагороди, яку адвокат одержав за надання своїх послуг під час вирішення даної справи у суді першої інстанції.

Зважаючи на наведене в сукупності, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне зменшити заявлений відповідачем розмір судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги з розгляду апеляційних скарг ТзОВ Ласунка на рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2021 та додаткове рішення від 16.03.2021 у справі 914/1176/20 на 50%.

При цьому, доводи позивача про неналежність доказів, якими відповідач обґрунтовує розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, відхиляються колегією суддів як безпідставні.

Керуючись ст. 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву Приватного акціонерного товариства Львівський холодокомбінат про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/1176/20 задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ласунка (адреса: 49127, м.Дніпро, вул.Гаванська, буд.14, код ЄДРПОУ 24440838) на користь Приватного акціонерного товариства Львівський холодокомбінат (адреса: 79025, м.Львів, вул.Повітряна, буд.2, код ЄДРПОУ 01553706) 25000 грн. судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги з розгляду апеляційних скарг ТзОВ Ласунка на рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2021 та додаткове рішення від 16.03.2021 у справі 914/1176/20. В решті заяви - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20-ти днів відповідно до ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 25.06.2021.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік