Ухвала

від 24.06.2021 по справі б8/129-11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 червня 2021 року

м. Київ

Справа № Б8/129-11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021

та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.10.2020

у справі № Б8/129-11

за заявою ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Кона",

Відкритого акціонерного товариства "Іванківрибсільгосп"

про визнання недійсним правочинів

у відокремленому провадженні в межах справи №Б8/129-11

про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Іванківрибсільгосп",

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі №Б8/129-11 з клопотанням про поновлення строків на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № Б8/129-11 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський С.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 11.06.2021.

У зв`язку з відпусткою судді Огородніка К.М., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № Б8/129-11 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський С.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.06.2021.

Подана касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України, з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

Подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржником зазначено, що у даних правовідносинах відсутній правовий висновок Верховного Суду, а саме початку відліку перебігу строків позовної давності, а саме у випадку, коли новоприйнятим законодавчим актом - Кодексом України з питань банкрутства передбачено право кредитора, яке раніше не передбачалось, на звернення з позовом про визнання недійсним правочинів боржника.

Проте, скаржником не зазначено щодо застосування яких саме норм права відсутній висновок Верховного Суду , а отже, виходячи із вимог ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, не зазначено належним чином та не обґрунтовано підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга.

Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи зазначене, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання письмових пояснень в яких зазначити підстави касаційного оскарження із зазначенням норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Оцінюючи зазначені скаржником доводи в обґрунтування пропуску ним строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого.

Згідно вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 7 частини другої, пункту 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

У даному випадку повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі № Б8/129-11 складено та підписано 15.02.2021. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження постанови апеляційного господарського суду від 03.02.2021 в касаційному порядку припадав на 09.03.2021.

Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі № Б8/129-11 - 01.06.2021, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.

Проте, касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі № Б8/129-11, яке мотивоване тим, що з текстом оскаржуваної постанови ознайомився 13.05.2021 під час ознайомлення з матеріалами справи. Крім того, скаржник просить урахувати дію карантинних обмежень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, а також існування ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Матеріали касаційної скарги та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містить доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваного рішення.

Суд касаційної інстанції зазначає, що у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Розглянувши вищевказане клопотання, суд касаційної інстанції визнає вказані у клопотанні підстави для поновлення строку неповажними, відтак вважає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з цих підстав не підлягає задоволенню, оскільки, можливість дізнатись про стан відомого скаржнику судового провадження залежала виключно від власного волевиявлення скаржника, який повинен був в розумні інтервали часу вживати всі необхідні заходи, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.

Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006), ст.ст. 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. При чому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року. Враховуючи зазначене, скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із прийнятою Північним апеляційним господарським судом постановою від 03.02.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, текст якої оприлюднено 17.02.2021, та раніше звернутись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021, в межах строків, визначених ст. 288 ГПК України, а звернувся тільки 01.06.2021.

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що належними та допустимими доказами підтвердження дати отримання повного тексту оскаржуваної постанови є поштовий конверт в якому отримано копію оскаржуваного судового рішення із зазначенням ідентифікатора поштових відправлень , згідно якого було б можливо перевірити дату отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Щодо посилань скаржника на об`єктивну неможливість вчинення необхідних процесуальних дій у передбачені законом строки через запровадження карантинних заходів у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), Суд зазначає.

Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України установлено карантин, який з урахуванням низки постанов Кабінету Міністрів України, триває і дотепер.

За змістом абзацу першого пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 17.07.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 288 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

За приписами пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ (далі - Закон від 18.06.2020 № 731-ІХ) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, установлених цим Законом.

Наведений Закон від 18.06.2020 № 731-ІХ набрав чинності 17.07.2020, у зв`язку з чим останнім днем строку для подання касаційної скарги чи подання клопотання про продовження процесуальних строків було 06.08.2020.

Таким чином об`єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення заявника, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Оскільки скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 та ухвали Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі № Б8/129-11 задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі № Б8/129-11 підлягає залишенню без руху на підставі ч. ч. 2 та 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 та ухвали Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі № Б8/129-11.

2 . Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі № Б8/129-11 залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме:

- виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання письмових пояснень в яких зазначити підстави касаційного оскарження із зазначенням норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній,

- надати суду належні докази на підтвердження дати отримання копії постанови господарського суду апеляційної інстанції від 03.02.2021 (копію конверта відповідного поштового відправлення із зазначенням ідентифікатора поштових відправлень) або навести інші причини пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.

4. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статями 292, 293 Господарського процесуального кодексу України.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк