Рішення

від 24.06.2021 по справі 540/1783/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1783/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" (далі -позивач, "ТД "АВТОДЕТАЛІ") звернувся до суду з позовом до Одеської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, Митниця), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Одеською митницею Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000049/2 від 27.03.2021.

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2021/00197 від 27.03.2021.

Позов обґрунтований тим, що в березні 2021 відповідно до умов Контракту та на підставі супроводжувальних документів позивач отримав від Компанії "ZHEJIANG TONGSHI AUTOMOBILE CO., LTD" товар, з метою декларування якого позивачем 27.03.2021 подано митну декларацію № UA500020/2021/010825, в якій позивач самостійно визначив митну вартість товару, яка склала 1124012,08 грн., виходячи із контрактної вартості товару 37872,96 доларів США, на підтвердження якої надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України.

Проте, 27.03.2020 відповідачем прийнято рішення №UA500020/2021/000049/2, яким скориговано митну вартість товару на рівні 5,0100 USD за кг/нетто, на загальну суму 73541,79 USD та 27.03.2021 оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00197, з якими позивач не погоджується, оскільки вважає, що вказані рішення прийняті з порушенням вимог ст.ст. 53-55 МК України, та спростовуються наданими позивачем документами, необхідними для документального підтвердження митної вартості товару, зазначеної у Контракті на поставку продукції.

Крім того, позивач не погоджується зі скоригованою відповідачем митною вартістю товарів, оскільки, застосувавши резервний метод та в якості джерела інформації щодо митної вартості аналогічного товару, відповідачем застосовано інформацію про товар, марка якого відмінні від імпортованого позивачем товару.

Враховуючи зазначене, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 27.04.2021 провадження відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28.04.2021 на електрону адресу відповідача направлена ухвала про відкриття провадження у справі з визначенням терміну для подання відзиву на позов. Станом на день прийняття рішення, відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.01.2021 між ТОВ "ТД "АВТОДЕТАЛІ" (Покупець) та компанією "ZHEJIANG TONGSHI AUTOMOBILE CO., LTD" (Постачальник) укладено контракт №2701 на поставку товару (продукції) в асортименті та кількості, зазначеній в інвойсі.

Відповідно до п. 1.1. Контракту Постачальник зобов`язується поставити Замовнику товар (продукцію) в асортименті та кількості, вказаній в інвойсі.

Пунктами 4.1. та 4.2. Контракту передбачено, що ціна за товар визначається в інвойсах, оплата проходить на умовах передплати 20% і 80% перед завантаженням або на умовах, визначених сторонами в інвойсі.

Відповідно до п. 8.1. Контракту поставка відбувається на умовах FOB Ningbo.

На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Постачальник здійснив поставку товару Покупцю відповідного товару - запасні частини для вантажних автомобілів відповідно до інвойсу UKRE21TS001 від 27.01.2021 на загальну суму 37872,96 доларів США.

З метою декларування вказаного товару позивачем 27.03.2021 подано митну декларацію № UA500020/2021/010825, в якій позивач самостійно визначив митну вартість товару, яка склала 1124012,08 грн, виходячи із контрактної вартості товару 37872,96 доларів США, на підтвердження якої позивачем надано до Митниці повний пакет документів.

У зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково були надано: прайс-лист, висновок експерта, лист-роз`яснення, експортну декларацію та лист від 27.03.2021 №б/н, яким повідомлено, що інших документів надано не буде.

Перевіривши зазначені документи, відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що оформив картку відмови № UA500020/2021/00197 від 27.03.2021 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000049/2 від 27.03.2021.

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною 3 ст. 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребуванню підлягають ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди з задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Частиною 2 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відтак, вищенаведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до п. 33 оскаржуваного рішення, підставою для коригування митної вартості слугувало те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо пакування та маркування товару, хоча пунктом 4.4 контракту передбачено, що вказані складові включено у вартість.

Пунктом 4.4. Контракту передбачено, що у вартість товару, зазначеної у інвойсі, включено вартість його пакування та маркування.

Частиною 10 ст. 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати, як вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами та/або вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

З аналізу викладеного, суд робить висновок, що оскільки контрактом було передбачено, що зазначена у інвойсі ціна товару включає вартість його пакування та маркування, правових підстав у митного органу для витребування додаткових документів на підтвердження окремої вартості пакування і маркування не було.

Таким чином, наведений аргумент контролюючого органу не може бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Також суд вважає необґрунтованим твердження відповідача відносно того, що надана позивачем довідка про транспортні витрати від 23.03.2021 №354698 та рахунок на оплату від 23.03.2021 № AU-4346694 ТОВ "Ауріга" за умови відсутності умов поставки є підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, положеннями ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з наведеною норми врахуванню при вирішенні цієї справи підлягає висновок Верховного Суду, наведений в постанові від 02.07.2020 по справі № 803/916/17. В наведеному судовому рішенні Верховний Суд зазначив, що вартість транспортування підтверджена довідкою, яка з врахуванням того, що МК України не визначає перелік письмових документів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а також не зазначає, що такими можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, є допустимим доказом на підтвердження витрат такого виду.

Водночас, з врахуванням частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товару. Натомість, якщо митниця стверджує, що були понесені додаткові витрати на транспортування/перевезення, то митниця повинна довести наявність цих фактів.

Матеріалами справи наявність зазначених вище обставин (витрати на транспортування/перевезення) не підтверджена.

З наведених висновків Верховного Суду вбачається, що надані позивачем документи є достатніми для підтвердження вартості транспортування товару.

Крім того, умови поставки про відсутність яких стверджує відповідач в оскарженому рішенні передбачені Договором №LCL-2807 на транспортно-експедиторське обслуговування збірних вантажів, укладений між ТОВ "АУРІГА ЛТД" та ТОВ "ТД "Автодеталі" (а.с. 25), в якому зазначені умови поставки та порядок взаємовідносини між ТОВ "ТД "АВТОДЕТАЛІ" та ТОВ "Ауріга ЛТД" і яким не обумовлено складання будь-яких додаткових договорів, умов та інше.

Доказів того, що вказаний договір не надавався при митному оформленні або додатково на запити митного органу, відповідачем не надано, незважаючи на ухвалу суду з цього приводу.

Також, як на підставу для коригування митної вартості відповідач також посилається на те, що у наданому позивачем до митного оформлення рахунку-фактурі щодо транспортно-експедиційних послуг від 23.03.2021 №AU-4346694 відсутні посилання на зовнішньоекономічний договір/інвойс, коносамент, що унеможливлює встановлення зв`язку зазначеного платіжного документу з поставкою оцінюваного товару.

Суд критично ставиться до таких аргументів з огляду на таке.

На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Згідно термінів Інкотермс-2010 за умовами поставки FOB (Free On Board) продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту; продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Таким чином, за умовами FOB зазначається порт відвантаження. При цьому, витрати на доставку товару з порту відвантаження за умовами Контракту покладаються на покупця і повинні включатись до митної вартості.

В матеріалах справи міститься договір транспортно-експедиторського обслуговування збірних вантажів від 28.07.2020 №LCL-2807, укладений між ТОВ "ТД "АВТОДЕТАЛІ" та ТОВ "Ауріга ЛТД", як експедитором, умови якого передбачають вчинення експедитором в інтересах позивача дій, пов`язаних з транспортуванням товару, оплатою вартості перевезення та компенсацією клієнтом понесених експедитором витрат на перевезення товару.

Згідно довідки ТОВ "Ауріга ЛТД" від 23.03.2021 №354698 вартість міжнародного морського перевезення за коносаментом GLNL21010613 за маршрутом Ningbo (China) - Odessa (Ukraine) складає 73813,84 грн.

При цьому, судом встановлено, що зазначена в митній декларації №UA500020/2021/010825 митна вартість імпортованого позивачем товару 1124012,08 грн, крім загальної вартості товару за контрактом - 37872,96 дол.США, включає в себе вартість транспортних та експедиторських послуг 73813,84 грн (1124012,08 грн - 37872,96 дол. США * 27,7295 грн/дол = 73813,84).

Суд також відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішення, то за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом на підставі митних декларацій від 19.02.2021 №UA500150/2021/1805 та від 10.03.2021 №UA500050/2021/3309, однак наведені декларації на вимогу суду відповідачем не надано, тому в суду відсутня можливість дослідити, чи є товар, зазначених у вказаних деклараціях ідентичним товару, який задекларовано позивачем, також не можливо встановити умови постачання товару за зазначеними деклараціями.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Оскільки підставою для складання картки відмови у прийнятті митної декларації UA500020/2021/010825 від 27.03.2021 є протиправне рішення про коригування митної вартості №UA500020/2021/000049/2 від 27.03.2021, то така картка відмови підлягає скасуванню.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Одеською митницею Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000049/2 від 27.03.2021.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2021/00197 від 27.03.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби України (м. Одеса, 65078, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" (73000, м. Херсон, вул. Робоча, 66, код ЄДРПОУ 41230480) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5873 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят три) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 108020200