Рішення

від 03.06.2021 по справі 640/3156/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2021 року м. Київ № 640/3156/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Садоховій В.С. розглянувши в загальному позовному провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКОМС" доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2021 року № 00043650701, № 00043710701, за участю представників:

позивача - Рокицького В.А.,

відповідача - Осадчого О.А.

На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 червня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВІНКОМС (далі - ТОВ ВІНКОМС , позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2021 року № 00043650701, № 00043710701.

Позов обґрунтовано тим, що позивач не погоджується із висновками, викладеними в Акті щодо порушення ним норм Податкового кодексу України, вважає їх необґрунтованими, помилковими, надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам.

Зокрема, позивач зазначає, що висновок контролюючого органу про наявність ознак порушення позивачем норм ПК України базується на тому, що ТОВ ВІНКОМС не надало відповідь на запит від 27 листопада 2020 року №152693/10/26-15-07-01-05 щодо забезпечення надання усіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків) податку на додану вартість та додатку 2 до декларацій .

У той же час, у позивача наявні належним чином оформлені первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, рахунки на оплату, виписки банку, прибуткові ордери, картки складського обліку тощо), які складені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" та свідчать про реальність здійснення між позивачем та його контрагентами господарських операцій.

На думку позивача, право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не є обмеженими поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

А тому, ТОВ ВІНКОМС вважає, що податкові повідомлення-рішення від 25.01.2021 року № 00043650701, № 00043710701, які було прийнято на підставі Акту перевірки, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в підготовче засідання.

23 березня 2021 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому ГУ ДПС у м. Києві в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю.

Відзив обґрунтовано тим, що оскаржувані рішення ГУ ДПС у м. Києві було прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Зокрема, відповідач звертає увагу, що з метою отримання документів та пояснень контролюючим органом направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу ТОВ ВІНКОМС (код 42787249) запит від 27.11.2020 № 152693/10/26-15-07-01-05, щодо забезпечення надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків) з податку на додану вартість та Додатку 2 до Декларацій (Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та вплинули на формування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації з ПДВ); суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації з ПДВ) зокрема за грудень 2019 року, липень, серпень 2020 року.

Однак, ТОВ ВІНКОМС не надано до перевірки первинних документів на підтвердження даних податкових декларацій (розрахунків) з податку на додану вартість та Додатку 2 до Декларацій (Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та вплинули на формування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації з ПДВ); суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації з ПДВ) зокрема за грудень 2019 року, липень, серпень 2020 року, у зв`язку з чим, контролюючим органом складено акт ненадання первинних документів до перевірки від 02.12.2020 №597/Ж6/26-15-07-01-05.

Отже, як зазначає відповідач, під час перевірки позивачем не було надано жодних підтверджуючих первинних документів, зокрема (договори, рахунки-фактури, акти, накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, банківські виписки, первинні документи, які мають відношення щодо формування від`ємного значення з ПДВ, що включається до складу податкового кредиту за період з 01.09.2020 по 30.09.2020, розгорнуті ОСВ по всім рахункам та субрахункам б/о, розгорнуті журнали ордери (обороти по рахунку) по всім рахункам та субрахункам б/о, які використовувалися за період з 01.01.2020 по 30.09.2020.

Враховуючи вищезазначені норми Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, відповідач звертає увагу, що оскільки позивач не повідомляв контролюючий орган про втрату документів та не скористався правом, яке передбачено п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, то надані до суду первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами за перевіряє мий період, вважаються такими, що були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

29 квітня 2021 року ТОВ ВІНКОМС подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач не погоджувався з доводами відповідача та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

У поданій відповіді на відзив, позивач зазначав, що витребувані контролюючим органом в запиті від 27.11.2020 року № 152693/10/26-15-07-01-05 документи не було надано, з підстав неотримання ним останнього.

Поряд з цим, позивач також звертав увагу, що 27 жовтня 2020 року (за один місяць до початку проведення відповідної перевірки) ним листом від 27.10.2020 року № 27-10/10 відповідачу було надано первинні документи, які додані до даного позову.

Тобто, на думку позивача, станом на момент початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача в розпорядженні контролюючого органу були документи, які мали відношення до предмету здійснюваної ним перевірки.

Також позивач звертав увагу, що неотримання запиту відповідача зумовлено було здійсненням господарської діяльності ТОВ ВІНКОМС дистанційно.

13 травня 2021 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва було закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ВІНКОМС зареєстровано Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією 01.02.2019 року. Номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 10681020000054238. Код суб`єкта господарювання за ЄДРПОУ: 42787249.

ТОВ ВІНКОМС станом на дату подання позову, перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві.

Відповідно до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 19.11.2020 року № 575-п та на підставі пункту 78.1.8 статті 78 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВІНКОМС (код 42787249), за результатами якої складено Акт від 09 грудня 2020 року № 977/Ж5/26-15-07-01-05/42787249.

Висновками вказаного Акту перевірки встановлено порушення : ТОВ ВІНКОМС :

п. 185.1. ст. 185; п. 198.1, п. 198.3., п. 198.6. ст. 198; п.201.10. ст. 201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 9 191 072 гривень, в т.ч. по періодах: рудень 2019 року - 104 048 гривень, липень 2020 року - 3 593 216 гривень, серпень 2020 року -493 808 гривень та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації з ПДВ), на загальну суму - 7 772 017 гривень, у т.ч. за вересень 2020 року - 7 772 017 гривень;

п. 44.1., п. 44.6. ст. 44, п. 85.2. ст. 85 ПК України - посадовим особам контролюючого органу не надано документи під час перевірки.

25 січня 2021 року відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 00043690701, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України п. 57.3 ст. 57, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України ТОВ ВІНКОМС збільшено розмір грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 11 488 840 грн., в тому числі 9 191 072, 00 грн. за податковими зобов`язаннями та 2 297 768,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 00043710701, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України ТОВ ВІНКОМС зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 7 772 017, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач їх оскаржив до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

У розумінні п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України "податковий кредит" - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Положеннями ст.185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п.187.1 ст.187 ПК України).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість вказаної у податковій накладній , до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для віднесення відповідних сум до складу ПДВ. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов`язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Згідно правової позиції Верховного Суду при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем 16.10.2020 року до податкового органу було подано декларацію з податку на додану вартість за вересень 2020 року.

Згідно Додатку 2 (№9268536727 від 16.10.2020) до поданої декларації (Довідки про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)) за вересень 2020 року позивачем задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) у розмірі 7 772 017,00 гривень.

Задеклароване від`ємне значення з ПДВ сформовано за рахунок періодів, а саме:

за грудень 2019 року в сумі 1 247 грн;

за липень 2020 року в сумі 1 487 грн;

за серпень 2020 року в сумі 199 810 грн.

Також судом встановлено, що ТОВ ВІНКОМС подано уточнюючий Додаток 2 (№9256630894 від 08.10.2020) до уточнюючої податкової декларації з податку на додану вартість (Довідки про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)) за липень 2020 року (№9256630886 від 08.10.2020), згідно якого відкориговано задекларовану суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) у розмірі 2 734,00 гривні, у т.ч. за: грудень 2019 року в сумі - 1247,00 грн.; липень 2020 року в сумі - 1487,00 грн.

Згідно поданої декларації, за період з 01.09.2020 по 30.09.2020 ТОВ ВІНКОМС задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 7 772 017 гривень.

На формування податкового кредиту за перевіряємий період мало вплив завищення від 'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а саме:

за грудень 2019року на загальну суму 1247 грн;

за липень 2020 року на загальну суму 1487 грн;

за серпень 2020 року на загальну суму 199810 грн.

У той же час, перевіркою правомірності визначення податкового кредиту (р.17 Декларації) за перевіряємий період встановлено його завищення всього у сумі 7 772 017 грн., в тому числі: - за вересень 2020 року - 7 772 017 грн.

Підставою такого висновку стало те, що податковим органом під час перевірки встановлено, що в структурі податкового кредиту, задекларованого ТОВ ВІНКОМС згідно з поданими податковими деклараціями, найбільший вплив мали такі показники: придбання з основною ставкою (ряд 10.1) 7 569 473 грн. (97 %); від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 16 ) - 202 544 грн. (3%).

Також встановлено, що в р. 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду позивачем відображено в сумі 202544 грн. Проте, згідно Додатку 2 (№9268536727 від 16.10.2020) Довідки про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року, товариством задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за серпень 2020 року - 199810 грн.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій Придбання з основною ставкою показників за період з 01.09.2020 по 30.09.2020 у загальній сумі - 7 569 473,00 грн., встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання: яйце С-О, ММО кур зам (ТУУ, нефас блок 15кг), тушка кур-бр, н/ф охол (нефас 20кг), шкіра кур-бр охол (нефас 10кг), четверт задня кур-бр, н/ф охол (нефас 20 кг), сир плавлений КОМО Вершковий 55% 75г (24шт), цукор білий, маргарин ваговий Тарасик 40% моноліт 10кг/Олком, брусок Голландія 45% 150г КОМО (16шт) тощо.

У той же час, перевіркою відображених у рядку 16 декларацій Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду показників за період з 01.09.2020 по 30.09.2020 у загальній сумі - 202 544,00 грн., встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з декларування від`ємного значення попередніх податкових періодів, а саме: серпень 2020 року у сумі 202 544,00 гривень.

При цьому, як вказано в акті перевірки, перевірку відображеного показника за період з 01.09.2020 по 30.09.2020 у сумі 7 569 473 грн., здійснено на підставі податкової звітності з податку на додану вартість та Єдиного реєстру податкових накладних, оскільки підтверджуючих документів до перевірки не надано, що зафіксовано актом про ненадання документів від 02.12.2020 № 597/Ж6/26-15-07-01-05.

Таким чином, суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 25.01.2021 року № 00043650701, № 00043710701, якими позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 11 488 840, 00 грн. та зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 7 772 017, 00 грн. податковим органом було прийнято, у зв`язку з не підтвердженням ним показників податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2020 року.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 19.11.2020 року ГУ ДПС у м. Києві на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, у зв`язку з поданням ТОВ "ВІНКОМС" декларації з податку на додану вартість з від`ємним значенням, яке становить більше 100 тис грн. за вересень 2020 року, прийнято наказ № 575-п Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВІНКОМС" (код 42787249) та складено направлення на проведення перевірки № 1053/26-15-07-01-05.

19.11.2020 року за результатами виїзду на податкову адресу позивача з метою вручення йому копії наказу та направлення, податковим органом складено акт № 285/Ж6/26-15-07-01-05 про неможливість проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ВІНКОМС", який бу надіслано на адресу останнього.

Зазначене поштове відправлення було повернуто на адресу податкового органу з відміткою пошти "за закінченням встановлено строку зберігання".

В подальшому на податкову адресу позивача (03148, м. Київ, вул. Петра Курінного, 11, офіс 304) було направлено копію наказу від 19.11.2020 року № 575-п Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВІНКОМС" (код 42787249) та повідомлення від 24.11.2020 № 62/26-15-07-01-05, в яких повідомлено, що з 26.11.2020 року буде проводитись документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ВІНКОМС (код 42787249) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке ставить більше 100 тис. грн. за вересень 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за грудень 2019 року, липень, серпень 2020 року.

Зазначене поштове відправлення також було повернуто на адресу податкового органу з відміткою пошти "за закінченням встановлено строку зберігання", що стало підставою для проведення відповідачем з 26.11.2019 року документальної позапланової перевірки ТОВ "ВІНКОМС" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке ставить більше 100 тис. грн. за вересень 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за грудень 2019 року, липень, серпень 2020 року та складання за результатами її проведення висновків, які послугували прийняттю оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Беручи до уваги викладене вище, суд зазначає таке.

Виходячи з норм пп.21.1.1, 21.1.4 п.21.1 ст. 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому, відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У той же час, абз. 2 п. 42.5 ст. 42 ПК України, передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення

Суд також звертає увагу, що згідно п.78.5 ст.78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79 ПК України).

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

Матеріалами справи встановлено, що позивач не отримував до початку проведення перевірки копію наказу від 19.11.2020 р. № 575-п " Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВІНКОМС" (код 42787249) та повідомлення від 24.11.2020 № 62/26-15-07-01-05 про початок і місце її проведення.

Як було встановлено вище, положення абз.6 пп.42.4 ст.42 ПК України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Проте, виходячи із інформації про рух рекомендованого поштового відправлення, яка була наявна у відповідача на визначену дату початку перевірки (26.11.2020 року), поштою не було надано підтверджень неможливості вручити платнику податків вказаного відправлення з наказом про проведення перевірки.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що поштове відправлення на адресу позивача податковим органом було здійснено 25.11.2020 року, тобто за день до початку її проведення.

При цьому, суд також зазначає, що відповідачем перевірку проведено 26.11.2020 року та закінчено 09.12.2020 року, тобто до того, як 29.12.2020 року (дані https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно п.21 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (далі - Правила № 270), адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв`язку зразком.

Відповідно до п.91 Правил № 270 інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка. За бажанням адресата реєстроване поштове відправлення, поштовий переказ можуть бути доставлені йому за поштовою адресою, зазначеною відправником, кур`єром за додаткову плату.

Пунктом 92 Правил № 270 встановлено, що рекомендовані поштові листи підлягають доставці додому.

Згідно п.99 Правил № 270 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Проте доказів повідомлення позивача про надходження на його адресу рекомендованого (реєстрованого) поштового відправлення, тобто про його обізнаність про таке надходження й ухилення від отримання поштової кореспонденції, відповідачем надано не було, що з огляду на приписи ст.17 ПК України виключає обґрунтованість доводу відповідача про належне вручення позивачу копії наказу від 19.11.2020 р. № 575-п " Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВІНКОМС" (код 42787249) та повідомлення від 24.11.2020 № 62/26-15-07-01-05 про початок і місце її проведення.

Поряд з цим, при вирішенні даної справи також виходить з того, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни, у тому числі до Кодексу законів про працю України, зокрема відповідно до статті 60 Кодексу за погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим, робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов`язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Гнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

- фіксований час, протягом якого працівник обов`язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов`язки; при цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;

- змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

- час перерви для відпочинку і харчування.

Як встановлено судом під час розгляду справи, працівники ТОВ "ВІНКОМС", в тому числі і його директор з 12.03.2020 року перейшли на дистанційні умови роботи. Вказаний факт відповідачем спростовано не було.

Таким чином, не ознайомлення позивача до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з наказом про її проведення, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки, є грубим порушенням вимог п.79.2 ст.79 ПК України, а не виконання відповідачем вимог п.79.2 ст.79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Отже, доводи відповідача про вручення платнику податків наказу та повідомлення про проведення перевірки з посиланням на п.42.2 ст.42 ПК України є безпідставними.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 28.04.2020 р. по справі № 805/429/17-а, від 26.03.2020 р. по справі № 813/823/16, від 27.02.2020 р. по справі № П/811/3206/15, від 14.02.2020 р. по справі № 814/456/14, від 06.02.2020 р. по справі № 821/543/16.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що пунктом 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Тобто, нормами податкового законодавства не обмежено право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і під час вирішення спору в судовому порядку.

Матеріалами справи також встановлено, що під час проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, податковим органом було направлено запит від 27.11.2020 року № 152693/10/26-15-07-01-05 Про надання документів .

Зазначене поштове відправлення було повернуто на адресу податкового органу з відміткою пошти "за закінченням встановлено строку зберігання", у зв`язку з чим відповідачем складено Акт від 02.12.2020 року № 597/Ж6/26-15-07-01-05 про ненадання документів.

У той же час, згідно наданої до суду копії поштового відправлення (конверту), запит від 27.11.2020 року № 152693/10/26-15-07-01-05, податковим органом на адресу позивача було направлено лише 01.12.2020 року, що виключало, з урахуванням строку на його доставлення до адресу позивача, будь-яку можливість, станом на 02.12.2020 року надання витребуваних документів.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем під час розгляду даної справи, на підтвердження правомірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке ставить більше 100 тис. грн. за вересень 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за грудень 2019 року, липень, серпень 2020 року, а саме:

- копію Договору поставки від 13.07.2020 року № 409 П/ХФ, укладеного з ПАТ Миронівский хлібопродукт (код ЄДРПОУ 25412361), умовами якого є поставка на адресу позивача курятини охолодженої та замороженої ТМ Наша ряба . На виконання вказаного договору, позивачем надано копії видаткових накладних, товаротранспортні накладні, акти приймання-передачі продукції;

- копію Договору поставки від 31.08.2020 року № 93, укладеного з ПАТ Птахофабрика Тернопільська (код ЄДРПОУ 03369177), умовами якого є поставка на адресу позивача яйця курячі. На виконання вказаного договору, позивачем надано копії видаткових накладних, товаротранспортні накладні, акти приймання-передачі продукції;

- копію Договору поставки від 01.09.2020 року № 134, укладеного з ТОВ Слов`янська хохлушка (код ЄДРПОУ 40734352), умовами якого є поставка на адресу позивача яйця курячі. На виконання вказаного договору, позивачем надано копії видаткових накладних, товаротранспортні накладні, акти приймання-передачі продукції;

- копію Договору поставки від 01.08.2020 року № 215/20, укладеного з ТОВ Захід Агропродукт (код ЄДРПОУ 31877853), умовами якого є поставка на адресу позивача яйця курячі. На виконання вказаного договору, позивачем надано копії видаткових накладних, товаротранспортні накладні, акти приймання-передачі продукції;

- копію Договору поставки від 27.08.2020 року № 27/08-20, укладеного ТОВ Пташине подвір`я (код ЄДРПОУ 37970022), умовами якого є поставка на адресу позивача яйця курячі. На виконання вказаного договору, позивачем надано копії видаткових накладних, товаротранспортні накладні, акти приймання-передачі продукції;

- копію Договору поставки від 01.09.2020 року № б/н, укладеного ТОВ Захид-Птиця (код ЄДРПОУ 33191421), умовами якого є поставка на адресу позивача яйця курячі. На виконання вказаного договору, позивачем надано копії видаткових накладних, товаротранспортні накладні, акти приймання-передачі продукції;

- копію Договору поставки від 04.09.2020 року № 13, укладеного ФГ Стимул 777 (код ЄДРПОУ 33191421), умовами якого є поставка на адресу позивача яйця курячі. На виконання вказаного договору, позивачем надано копії видаткових накладних, товаротранспортні накладні, акти приймання-передачі продукції;

- копію Договору поставки від 20.07.2020 року № 20/07-20.1, укладеного ТОВ Союзторг-2015 (код ЄДРПОУ 39773206), умовами якого є поставка на адресу позивача сирної продукції. На виконання вказаного договору, позивачем надано копії видаткових накладних, товаротранспортні накладні, акти приймання-передачі продукції.

В подальшому ТОВ ВІНКОМС придбаний товар, в межах своєї господарської діяльності, реалізовувало: ТОВ Торговий дім Аскаліс (договір поставки №14/01/20 від 14.01.2020 р.); на ТОВ АНСТОПАБЛ (договір поставки №21-20 від 22.07.2020 р.); ТОВ ПРАЙМ АГРО СЕРВІС (договір поставки №33-20 від 30.07.2020 р.); ТОВ ФОРНАТЕКС ПРОФІТ (договір поставки № 37-20 від 13.08.2020 р.); ТОВ АГРОВЕСТ ТОРГ (договір №17-20 від 18.07.2020 р.); ТОВ БУДВЕСТ ЛАЙН (договір поставки №24-20 від 23.07.2020 р.); ТОВ НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА СЕМТОК (договір поставки №34-20 від 05.08.2020 р.).

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів складених позивачем за результатами його господарської діяльності судом встановлено, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Вказані вище господарські операції були належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача.

При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган під час розгляду даної справи не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства.

Також суд вважає неприйнятними доводи податкового органу стосовно посилання на пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, як підставу заниження податку на додану вартість на загальну суму 9 191 072 гривень, в т.ч. по періодах: рудень 2019 року - 104 048 гривень, липень 2020 року - 3 593 216 гривень, серпень 2020 року -493 808 гривень та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації з ПДВ), на загальну суму - 7 772 017 гривень, у т.ч. за вересень 2020 року - 7 772 017 гривень, оскільки положення вказаної статті Податкового кодексу України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зазначає, що у даній справі реальність господарських операцій позивача із контрагентами встановлена на підставі первинних документів, як підстави формування податкового та бухгалтерського обліку, наданих на підтвердження господарських операцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що подані позивачем документи, оформлені ним у відповідності до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а отже підтверджують реальні зміни у його майновому стані та дають підстави вважати, що господарські операції з його контрагентами спрямовані на виконання правочину, дійсно відбулися, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2019 року по справі №820/6512/16.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно задекларовано суму від`ємного значення , що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації звітного (податкового) періоду за вересень 2020 року.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, фінансова відповідальність платника податку можлива лише за умови доведення контролюючим органом факту порушення таким платником законодавства з питань оподаткування, чого під час розгляду даної справи встановлено не було.

Відтак, підстави для застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, відсутні.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.01.2021 року № 00043650701, № 00043710701 є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб`єкта владних повноважень при задоволенні адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 22700, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.02.2021 року № 329, що міститься в матеріалах справи.

Враховуючи задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачений позивачем судовий збір у сумі 22 700, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 132, 134, 243 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКОМС" (код ЄДРПОУ 42787249, 03148, м. Київ, вул. Курінного Петра, 11, офіс 304) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 25.01.2021 року № 00043650701, № 00043710701.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКОМС" (код ЄДРПОУ 42787249, 03148, м. Київ, вул. Курінного Петра, 11, офіс 304) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот гривень) 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.06.2021 року