Постанова

від 24.06.2021 по справі 813/7839/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року

м. Київ

справа № 813/7839/14

адміністративне провадження № К/9901/24820/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 року (Суддя: Гулик А.Г.),

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2015 року (Судді: Кушнерик М.П., Мікула О.І., Курилець А.Р.),

по справі № 813/7839/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ізоляторна компанія

до Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова Головного управління ДФС у Львівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та наказу, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ізоляторна компанія (далі - позивач, ТОВ Ізоляторна компанія ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Франківському районі м.Львова), в якому просило суд скасувати наказ ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 28.08.2014 року №776; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 р. №0000312204 та №0000322204; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 06.11.2014р. №3444-25.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 рок, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2015 року позов задоволено частково. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення від 23.09.2014р. №0000312204 та №0000322204, визнана протиправною та скасована вимога Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 06.11.2014 р. №3444-25. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив суд скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Доводи касаційної скарги обґрунтував правомірністю прийняття податкових повідомлень-рішень внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ Універсал Компані та ТОВ Опт Альянс Трейд 2013 у зв`язку з відсутністю у контрагентів будь-яких трудових ресурсів, власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів необхідних для виконання робіт, про що свідчать акти ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про неможливість проведення зустрічних звірок з вказаними контрагентами від 10.04.2014р. №1029/26-59-22-05/38780368, від 28.10.13р. №1596/22-07/38569403 та від 31.10.2013р. №1654/26-59-22-07/38569969 у зв`язку з відсутністю останніх за місцезнаходженням. Крім цього скаржник посилався на не надання позивачем суду першої інстанції в підтвердження договірних відносин доказів наявності у власності ізоляторів, їх передачі на пакування і доказів їх отримання після пакування, а також посилався на відомості з інтернет ресурсів, де розміщення рекламних матеріалів на інтернет ресурсах є безоплатним. Доводи касаційної скарги не містять посилань на неправомірність скасування судами податкової вимоги, а тільки містять посилання на правомірність прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 11.09.2014 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Ізоляторна компанія з питань господарських відносин з ТзОВ Універсал Компані (код ЄДРПОУ 38569403), ТзОВ Опт Альянс Трейд 2013 (код ЄДРПОУ 38569969) за липень 2013 р., а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) або про подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів , за результатами якої складено акт перевірки від 11.09.2014 року № 1570/13-05-22-04/38370184 з висновками про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, оскільки останні здійсненні з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. В ході перевірки відповідач керувався актами ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про неможливість проведення зустрічних звірок по вказаним контрагентам від 10.04.2014р. №1029/26-59-22-05/38780368, від 28.10.13р. №1596/22-07/38569403 та від 31.10.2013р. №1654/26-59-22-07/38569969 у зв`язку з відсутністю останніх за місцезнаходженням. Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, оскільки останнім безпідставно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за 2013 рік - 146 823,8 грн придбання товарів (робіт, послуг) у з ТзОВ Універсал Компані (код ЄДРПОУ 38569403), ТзОВ Опт Альянс Трейд 2013 , що призвело до заниження податку на прибуток на 27 896,52 грн., а також про порушення п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу внаслідок завищення позивачем податкового кредиту в липні 2013 року на 29 364,76 грн за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТзОВ Універсал Компані (код ЄДРПОУ 38569403), ТзОВ Опт Альянс Трейд 2013 , що призвело до заниження податку на додану вартість в липні 2013 року на 29 364,76 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000312204 від 23.09.2014 р. про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 34 870,65 грн (в т.ч. 27896,52 грн. - за основним платежем, 6974,13грн. - за штрафними санкціями) за порушення п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України та податкове повідомлення-рішення №0000322204 від 23.09.2014р. про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 36705,95 грн (в т.ч. 29364,76 грн. - за основним платежем, 7341,19 грн. - за штрафними санкціями) за порушення п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу.

Задовольняючи позов в частині скасування податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції посилались на документальне підтвердження реальності здійснення господарських операцій та не приймали в якості доказу нереальності господарських операцій з контрагентами акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, оскільки такі акти не є доказом вчинення порушень податкового законодавства позивачем.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.135 ПК України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II вказаного Кодексу. Суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів. Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов`язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов`язкові реквізити.

Обов`язкові реквізити, які зазначаються в податкові накладній визначені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судами, 01.07.2013р. позивачем з ТОВ Універсал Компані укладено договір про надання послуг в інтернет мережі б/н. На підтвердження реальності надання послуг за вказаним договором позивач надав суду копії оборотно-сальдової відомості по рахунку №6852, акту приймання виконаних послуг від 31.07.2013 р.

01.06.2013р. позивачем з ТзОВ Опт Альянс Трейд 2013 укладено договір про виконання робіт з пакування продукції б/н. На підтвердження реальності виконання робіт за вказаним договором позивач надав суду копії акта виконаних робіт від 31.07.2013р., оборотно-сальдової відомості по рахунку №6852, наказів про відрядження №5 від 30.05.2013р. та №6 від 10.07.2013р. з підтверджуючими документами.

15.04.2013р. позивачем укладено з ТОВ Універсал Компані договір суборенди нежитлових приміщень б/н. На підтвердження реальності надання послуг за вказаним договором позивач надав суду копії оборотно-сальдової відомості по рахунку №6852, акта прийому-передачі наданих послуг від 15.08.2013р.

Судами встановлено, що отримані за вказаними договорами послуги та роботи оплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №214 від 09.08.2013р. на суму 4000грн., №229 від 22.08.2013р. на суму 14960грн., від 08.08.2013р. №213 на суму 10000грн., від 16.08.2014р. №216 на суму 77628,56грн., від 18.07.2013р. №183 на суму 39600грн., від 16.08.2013р. на суму 30000грн.

На виконання договірних зобов`язань контрагентами виписано належним чином оформлені податкові накладні від 31.07.2013р. №13 на суму ПДВ 8160грн., від 18.07.2013р. №39 на суму ПДВ 6600грн., від 31.07.2013р. №65 на суму ПДВ 14604,75грн.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що висновки акта перевірки містять тільки посилання на акти про неможливість зустрічної звірки суб`єктів господарювання ТОВ Універсал Компані та ТОВ Опт Альянс Трейд 2013 щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період травень 2013р. - вересень 2013р. , у зв`язку з відсутністю останніх за місцезнаходженням.

Разом з цим, суд звертає увагу, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання є документом, який складається у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести таку звірку, свідчить про неможливість співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання для цілей документального підтвердження чи спростування його господарських відносин з платниками податків, а отже й про неможливість формування відповідної податкової інформації по таким взаємовідносинам. Відтак при неможливості звірки, контролюючим органом не можуть формуватися висновки за аналогією акта документальної перевірки, яка проводиться у тому числі й на підставі первинних документів, що використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, а тому неможливість проведення зустрічної звірки не може бути обставиною, яка свідчить про нездійснення господарських операцій платників податків та про порушення саме позивачем податкового законодавства.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 813/8767/14 (адміністративне провадження № К/9901/19261/18).

Інші доводи касаційної скарги щодо не надання позивачем доказів наявності у власності ізоляторів, їх передачі на пакування і доказів їх отримання після пакування, а також посилання на відомості з інтернет ресурсів (де розміщення рекламних матеріалів є безоплатним) колегія суддів не приймає, оскільки такі порушення не були встановлені в акті перевірки, та не були підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Доводи касаційної скарги дублюють висновки акта перевірки та доводи апеляційної скарги, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушили норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2015 року по справі № 813/7839/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко