Постанова

від 10.06.2021 по справі 911/811/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2021 р. Справа№ 911/811/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Нікітенко А.В.

за участю представників сторін: згідно із протоколом судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" в особі Найвельт Олександра Едуардовича

на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.03.2021

у справі № 911/811/20 (суддя Подоляк Ю.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015"

про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат

у справі № 911/811/20

за первісним позовом Головного управління Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015"

про стягнення 6 546 422,01 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015"

до Головного управління Національної гвардії України

про стягнення 1 331 198,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її винесення

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2021 у справі № 911/811/20 відмовлено в прийнятті додаткового рішення у справі Господарського суду Київської області № 911/811/20 про стягнення з Головного управління Національної гвардії України витрат по сплаті судового збору у розмірі 19 967,97 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 133 000,00 грн. та гонорару успіху в розмірі 787 761,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із винесеною ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" в особі Найвельт Олександра Едуардовича звернулось до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 02.03.2021 у справі № 911/811/20 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, поновити строк на подання додаткових доказів у справі про ухвалення додаткового про розподіл судових витрат, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 02.03. 2021 у справі № 911/811/20 про відмову в ухваленні додаткового рішення про розподіл судових витрат повністю та ухвалити рішення, яким задовольнити заяву про винесення додаткового рішення у справі № 911/811/20, яким стягнути з Головного управління Національної гвардії України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015": розмір судових витрат в сумі 133 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; розмір гонорару успіху в сумі 787 716,00 грн., покласти на Головне управління Національної гвардії України понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" судові витрати з розглядом заяви про винесення додаткового рішення у справі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що розрахунок судових витрат, який є невід`ємним додатком до договору правничої допомоги був наявний в матеріалах справи до винесення судом рішення у справі, попередній (орієнтовний) розмір за яким становив 116 000,00 грн., з врахуванням ціни позову - 6 546 422,01 грн. та ціни зустрічного позову - 1 331 198,16 грн., що в загальному розміру становить 7 877 620,17 грн., було надано в подальшому акти виконаних послуг на суму 133 000,00 грн.

На думку скаржника, судом залишено поза увагою наявність у матеріалах справи копії узгодженого між сторонами розрахунку попередніх витрат з надання правничої допомоги у справі № 911/811/20 від 09.06.2020 на суму 116 000,00 грн. з чітким описом в розрізі кожного виду послуги, витраченого часу, ціни за одну годину роботи адвоката та загальна вартість кожного за окремою послугою в рамках даної справи.

Скаржник вважає, що наявність у матеріалах справи до винесення рішення документально підтвердженого, погодженого між сторонами розміру витрат на правничу допомогу, в наданому невід`ємному додатку до договору про надання правничої допомоги Розрахунку витрат з надання правничої допомоги відповідно до вимог ст. 124 ГПК України, є достатньою підставою для ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, чого не було враховано судом при винесенні ухвали про відмову у прийнятті додаткового рішення у справі.

Скаржник зазначає про те, що заявляти суду про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, складовою яких за умовами договору є гонорар "успіху", у ТОВ "Городокбуд 2015" не було правових підстав до 18.01.2021 - дати оприлюднення ухвали про повернення апеляційної скарги ГУ Національної гвардії України; право на звернення до суду із заявою про вирішення питання щодо судових витрат, складовою яких є гонорар успіху, в тому числі разом із відповідними доказами, що стосуються гонорару успіху, відповідного акту приймання-передачі послуг в підтвердження факту оплати визначеного розміру гонорару успіху - передбачене в межах строку, визначеного ч. 2 ст. 244 ГПК України.

Скаржник щодо поновлення строку на подання доказів понесених ТОВ "Городокбуд 2015" судових витрат з розглядом справи, поданих разом із заявою про винесення додаткового рішення, зазначає про те, що саме не перенесення розгляду справи за клопотанням адвоката, який офіційно перебував на лікарняному в даний період, що є наявністю достатніх та поважних причин для його перенесення, позбавило можливості подання решти доказів на підтвердження понесених судових витрат у справі, на подання яких товариство мало законне очікуване право до винесення рішення у справі або після завершення перебування на лікарняному, що є обов`язкові для врахування судом, чого не було зроблено.

На думку скаржника, протягом періоду, який був періодом строків подання всіх доказів у справі, в межах даного строку представник ТОВ "Городок 2015" за станом здоров`я був не взмозі фізично виконати дані зобов`язання, що є поважною причиною в період карантину для поновлення процесуальних строків судом.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/811/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" в особі Найвельт Олександра Едуардовича на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.03.2021 у справі № 911/811/20 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 27.05.2021.

26.05.2021 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" в особі Найвельт Олександра Едуардовича на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване, тим, що уповноважений представник, буде зайнятий в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" в особі Найвельт Олександра Едуардовича про відкладення розгляду справи. Відкладено розгляд справи № 911/811/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" в особі Найвельт Олександра Едуардовича на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.03.2021 на 10.06.2021. Задоволено клопотання Головного управління Національної гвардії України про продовження процесуального строку розгляду справи. Продовжено процесуальний строк розгляду справи.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи перебування судді Гаврилюка О.М. на лікарняному, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/811/21 розглядалась протягом розумного строку.

Позиції учасників справи

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 10.06.2021 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду Київської області від 02.03.2021 у справі № 911/811/20 скасувати, з підстав, викладених у скарзі, натомість представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу Господарського суду Київської області від 02.03.2021 у справі № 911/811/20 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Головного управління Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" про стягнення 6 546 422,01 грн., з яких 4 742 289,96 грн. пеня, 1 804132,05 грн. штраф.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до Головного управління Національної гвардії України (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 1 331 198,16 грн., з яких 1 288 665,75 грн. заборгованість, 23 308,05 грн. інфляційні втрати, 19 224,36 грн. 3% річних.

За наслідками розгляду позовної заяви Головного управління Національної гвардії України та зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015", Господарським судом Київської області ухвалено рішення від 17.11.2020, яким в первісному позові Головного управління Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" про стягнення 6 546 422,01 грн., з яких 4 742 289,96 грн. пеня, 1 804 132,05 грн. штраф, відмовлено. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" до Головного управління Національної гвардії України про стягнення 1 331 198,16 грн., з яких 1 288 665,75 грн. заборгованість, 23 308,05 грн. інфляційні втрати, 19224,36 грн. 3% річних, задоволено повністю. Стягнуто з Головного управління Національної гвардії України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" 1 288 665,75 грн. заборгованості, 23 308,05 грн. інфляційних втрат, 19 224,36 грн. 3 % річних, 19 967,97 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у даній справі відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Національної гвардії України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління Національної гвардії України на рішення Господарського суду Київської області від 17.11.2020 у справі № 911/811/20. Апеляційну скаргу Головного управління Національної гвардії України на рішення Господарського суду Київської області від 17.11.2020 у справі № 911/811/20 повернуто скаржнику. Матеріали справи № 911/811/20 повернуто до місцевого господарського суду.

До Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" надійшла заява про винесення додаткового рішення у справі № 911/811/20, в якій товариство просить суд поновити строк на долучення до матеріалів справи доказів понесених витрат на правничу допомогу по справі № 911/811/20 Товариством з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015"; приєднати до матеріалів справи № 911/811/20 докази понесених ТОВ "Городокбуд 2015" судових витрат по справі; покласти на Головне управління Національної гвардії України понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" витрати на сплату судового збору за зустрічну позовну заяву у справі № 911/811/20 в розмірі 19 967,97 грн.; покласти на Головне управління Національної гвардії України понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" витрати на оплату правничої допомоги в загальному розмірі 133 000 грн.

Вказана заява мотивована наявністю поважної причини неможливості звернутися з даною заявою в передбачені законом строки. Такою причиною заявник зазначає перебування адвоката Радецької Т.П. на лікарняному та в подальшому керівника ТОВ "Городокбуд 2015" на самоізоляції з причин перебування в контакті з особами хворими на COVID-19, спричинений коронавірусом SARS-CoV-2 та розгляду даної справи без участі сторони ТОВ "Городокбуд 2015", про відкладення судового засідання якої на іншу дату заявлялось клопотання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2021 у справі № 911/811/20 відмовлено в прийнятті додаткового рішення у справі Господарського суду Київської області № 911/811/20 про стягнення з Головного управління Національної гвардії України витрат по сплаті судового збору у розмірі 19 967,97 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 133 000,00 грн. та гонорару успіху в розмірі 787 761,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про винесення додаткового рішення у справі № 911/811/20, виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Абзацом 2 ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Оскільки положення ГПК України не містять заборони щодо поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат пов`язаних з розглядом справи, які заявником подано з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, а також під час розгляду такої заяви, враховуючи що подані заявником докази підтверджують обставини на які він посилається в заяві, яка прийнята до розгляду, суд не вважає за вказаних обставин доцільним відмовляти в поновленні пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат пов`язаних з розглядом справи, а тому поновлює такий строк та залучає до матеріалів справи подані заявником докази, позаяк вони є частиною поданої заяви та безпосередньо стосуються її розгляду.

Згідно із положеннями ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а відповідні докази повинні бути надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У зв`язку із викладеним, заява про відшкодування судових витрат має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/13193/19.

Так, як вбачається із матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" - позивачем за зустрічним позовом у зустрічній позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести, у зв`язку з розглядом справи в розмірі 40 000 грн., а в прохальній частині зустрічної позовної заяви позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з Головного управління Національної гвардії України - відповідача за зустрічним позовом понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.

В подальшому, за результатами розгляду даної справи, суд ухвалюючи рішення у даній справі від 17.11.2020, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України вирішив питання розподілу судових витрат понесених сторонами у справі, про що вказано як в мотивувальній частині рішення так і в резолютивній частині рішення. Зокрема, при ухвалені рішення у даній справі від 17.11.2020, вирішено питання розподілу між сторонами понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" витрат зі сплати судового збору в розмірі 19 967,97 грн.

Однак, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" не було надано до суду першої інстанції доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, зокрема, договір про надання правової допомоги, акти виконаних робіт/наданих послуг на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, в межах строку визначено ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України - до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення, то колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про відсутність правових підстав щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом покладення їх на відповідача за зустрічним позовом, про що і було зазначено в рішенні у даній справі від 17.11.2020 та вирішено питання щодо розподілу вказаних витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Також слід зазначити, що ТОВ "Городокбуд 2015" не було подано відповідну заяву до закінчення судових дебатів про подання вищезазначених доказів протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, у зв`язку із чим, господарським судом першої інстанції у рішенні від 17.11.2020 вирішено питання щодо розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу адвоката, за наявними в матеріалах справи доказами.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Рішення Господарського суду Київської області від 17.11.2020 у даній справі, зокрема, в частині розподілу судових витрат, Товариством з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" не оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Городокбуд 2015" протягом всього строку розгляду даної справи в суді, тобто з 09.04.2020 - дати відкриття провадження у даній справі та до 17.11.2020 - дати ухвалення рішення суду у даній справі, не подано до суду доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та не подав, передбачену вимогами ГПК України, відповідну заяву про подання таких доказів в межах встановленого законодавством строку, тоді як подання таких доказів у визначеному законом порядку та строку є обов`язковою умовою для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Твердження скаржника про те, що адвокат Радецька Т.П. в період з 12.11.2020 по 10.12.2020 перебувала на лікарняному, а керівника ТОВ "Городокбуд 2015" перебував на самоізоляції, з причин перебування в контакті з особами хворими на COVID-19, спричинений коронавірусом SARS-CoV-2, є безпідставними, оскілки зазначене не є тими обставинами, які позбавляли можливості ТОВ "Городокбуд 2015" протягом всього строку розгляду даної справи в суді з 09.04.2020 до 17.11.2020, надати суду докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи чи повідомити суд про намір надати суду відповідні докази на підтвердження понесених вказаних судових витрат, протягом строку визначено положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема, повідомити суд про такий намір через офіційну електронну адресу суду, що в свою чергу не вимагає особу покидати місце самоізоляції.

Посилання заявника на те, що рішення суду у даній справі було ухвалено за відсутності представника Товариства, за наявності поданого ним клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, що на переконання заявника позбавило його можливості вчасно подати відповідні докази понесення Товариством витрат на професійну правничу допомогу адвоката не приймаються судом до уваги при вирішені питання про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та відхиляються з огляду на їх безпідставність, оскільки норми ГПК України не забороняють здійснювати розгляд справи по суті за відсутності будь-якого учасника справи за умови, якщо його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, а відкладення розгляду справи є правом а не обов`язком господарського суду.

Так, відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 року у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).

Враховуючи викладене та те, що питання розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу адвоката, вирішено судом при ухваленні рішення суду від 17.11.2020 у даній справі за наявними в ній матеріалами, те, що перегляд остаточного рішення, зокрема, в питанні щодо розподілу судових витрат суперечило б принципу юридичної визначеності та усталеної практики ЄСПЛ, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про відмову відмовляє в прийнятті додаткового рішення у справі Господарського суду Київської області № 911/811/20 про стягнення з Головного управління Національної гвардії України витрат зі сплати судового збору у розмірі 19 967,97 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 133 000 грн. та гонорару успіху в розмірі 787 761 грн.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2020, стягнуто з Головного управління Національної гвардії України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015", зокрема, 19 967,97 грн. витрат зі сплати судового збору.

Посилання скаржника на подання розрахунку попередніх витрат з надання правничої допомоги у справі № 911/811/20 від 09.06.2020, з чітким описом в розрізі кожного виду послуги, витраченого часу, ціни за одну годину роботи адвоката та загальна вартість за кожною окремою послугою в рамках даної справи, не спростовує факт не подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" до суду першої інстанції доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, зокрема, договір про надання правової допомоги, акти виконаних робіт/наданих послуг на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, в межах строку визначено ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України - до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення та не впливає на відсутність правових підстав для ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, оскільки питання щодо розподілу судових витрат вирішено при прийнятті рішення суду від 17.11.2020 у даній справі за наявними в матеріалах справи доказами.

З урахуванням наведеного та встановлених у даній справі обставин, судова колегія, вважає, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено в прийнятті додаткового рішення у справі Господарського суду Київської області № 911/811/20 про стягнення з Головного управління Національної гвардії України витрат зі сплати судового збору у розмірі 19 964,97 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 133 000,00 грн. та гонорару успіху в розмірі 787 761,00 грн. Аргументи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків Господарського суду Київської області.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, такі аргументи були почуті, враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржена ухвала є вмотивованою, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята відповідно до вимог процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.03.2021 у справі № 911/811/20 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду Київської області від 02.03.2021 у справі № 911/811/20 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" в особі Найвельт Олександра Едуардовича на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.03.2021 у справі № 911/811/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 02.03.2021 у справі № 911/811/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Городокбуд 2015" в особі Найвельт Олександра Едуардовича

4. Справу № 911/811/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 29.06.2021.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич