Ухвала

від 29.06.2021 по справі 380/10198/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10198/21

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

29 червня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву Приватного підприємства Ірокс про забезпечення позову у справі № 380/10198/21 за позовом Приватного акціонерного товариства ІРОКС до Львівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Вертикаль ІНВЕСТ ГРУП про визнання протиправною та скасування ухвали, -

в с т а н о в и в:

24.06.2021 року до суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства ІРОКС (місцезнаходження: вул. Буйка, 17 А, м. Львів; код ЄДРПОУ - 23958651) до Львівської міської ради (місцезнаходження: пл. Ринок, 1, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ - 04055896), Товариства з обмеженою відповідальністю Вертикаль ІНВЕСТ ГРУП (місцезнаходження: вул. Залізнична, 7, м. Львів, 79039; код ЄДРПОУ - 43261945) в якому просить суд:

- визнати ухвалу Львівської міської ради № 468 від 25.03.2021 року Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю Вертикаль ІНВЕСТ ГРУП дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вулиці Залізничній, 7 протиправною та скасувати її.

Одночасно з позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову від 24.06.2021, просить суд вжити такі заходи забезпечення позову:

- зупинити дію Ухвали № 468 від 25.03.2021 року Про надання ТзОВ ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 ;

- заборонити ТзОВ ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП проводити виготовлення проекту щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2477 га (у т.ч. площею 0,1207 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування за рахунок земель, що не надані у власність та користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови.

Обґрунтування позовної заяви та заяви про забезпечення його зводиться до того, що Львівська міська рада шляхом прийняття оскарженої ухвали надала ТзОВ ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП на виготовлення проекту щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,2477 га (у т.ч. площею 0,1207 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування за рахунок земель, що не надані у власність та користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови. Вважають, що у разі неприйняття судом відповідних заходів до Ухвали №468 від 25.03.2021 року будуть порушені права і обов`язки Приватного акціонерного товариства ІРОКС в частині розпорядження і користування об`єктом нерухомого майна. На спірній земельній ділянці знаходяться наступні об`єкти нерухомості ПрАТ ІРОКС : асфальто-бетонне покриття загальною площею 2661,9 м.кв. Стверджують, що якщо не будуть вжиті заходи по забезпеченню позову то об`єкти нерухомості будуть знищені ТзОВ ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП так як вони будуть знаходитись на відведеній їм земельній ділянці.

Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, керується такими нормами права:

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, шляхом зупинення дії індивідуального акта. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.

Відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 78022699).

При цьому, суд наголошує на тому, що статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений вичерпний перелік способів забезпечення позову, а тому суд може забезпечити позов тільки у визначений Кодексом адміністративного судочинства України спосіб.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що 25 березня 2021 року Львівська міська рада на 4- тій сесії 8 - го скликання прийняла ухвалу № 468 Про надання ТзОВ Вертикаль Інвест Груп дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

Не погодившись з цим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання її протиправною та такою, що підлягає скасування.

У заяві про забезпечення позову позивач просять суд зупинити дію Ухвали № 468 від 25.03.2021 року Про надання ТзОВ ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 та заборонити ТзОВ ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП вчиняти певні дії, а саме: проводити виготовлення проекту щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2477 га (у т.ч. площею 0,1207 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування за рахунок земель, що не надані у власність та користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови.

Суд враховує, що перевірка правомірності спірного рішення Львівської міської ради є предметом спору у цій справі, при цьому правомірність вимог позивача не є беззаперечною, а має бути перевірена під час розгляду справі, а тому ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, в який просить позивач, не відповідає меті інституту забезпечення позову, позаяк є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає про незаконність прийнятого відповідачем рішення, вказуючи на ті самі підстави, на які посилається і в позовній заяві.

Отже, обґрунтування вказаної вимоги тотожне обґрунтуванню позовних вимог, що є неприпустимим, а застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Суд також звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди своїм правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив, у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності рішення відповідача.

Заявником не доведено та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист їхнього права та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

У поданих матеріалах відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Також суд акцентує увагу, що доводи заявника в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову базуються на непогодженні із самим рішенням, що оскаржується, а отже суд на стадії відкриття провадження у справі позбавлений можливості надавати оцінку аргументам позивача у справі, які в даному випадку збігаються із позицією сторони по справі в цілому.

Таким чином, підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні, оскільки позивач не навів належних доводів того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд також враховує співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить позивач, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, які не є учасниками справи, адже забезпечення позову у розглядуваній справі у спосіб, про який просить позивач, у разі наявності права третіх осіб, може призвести до порушення прав інших осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява Приватного акціонерного товариства ІРОКС від 24.06.2021 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Ірокс про забезпечення позову - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи.

Згідно ч. 8 ст. 154 КАС України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна