Постанова

від 24.06.2021 по справі 520/9306/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 р.Справа № 520/9306/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: П`янової Я.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 р. (постановлену суддею Котеньовим О.Г.) по справі № 520/9306/2020

за позовом Державного науково-виробничого підприємства "Об`єднання Комунар"

до Державної служби України з питань геодезіїї, картографії та кадастру , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа Державне космічне агентство України

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області звернулося до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду, в якій просило постановити ухвалу про відстрочення Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 року по справі № 520/9306/2020 до закінчення примусового виконання цього рішення Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру згідно із постановою про відкриття виконавчого провадження від 05.03.2021 р. ВП№ 64714211.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 р. відмовлено в задоволенні вищевказаної заяви.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про відстрочення виконання судового рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року за № 489, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки на теперішній час до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки із кадастровими номерами № №6310136600:04:004:0007, № 6310136600:04:004:0019, № 6310136600:04:004:0001, № 6310136600:12:002:0001 коду цільового призначення 11.02. істотно ускладнює та перешкоджає виконання Головним Управлінням Держгеокадастру у Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 року по справі № 520/9306/2020 в частині видачі Державному науково-виробничому підприємству "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за кадастровими номерами № 6310136600:04:004:0007, № 6310136600:04:004:0019, № 6310136600:04:004:0001, № 6310136600:12:002:0001 за 2018, 2019, 2020 роки із застосуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) на рівні - 1,2 , оскільки це призведе до порушення норм порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. за № 489.

Третя особа подала до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, третя особа просила розгляд справи проводити за відсутністю свого представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні вищевказаної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні обґрунтовані підстави для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення, оскільки зміна коду цільового призначення земельних ділянок не звільняє Головне управління Держгеокадастру у Харківській області від обов`язку виконати судове рішення у порядку, встановленому законом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 4 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом. Вирішуючи питання про встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 р., яке набрало законної сили 02.02.2021 р.) по справі № 520/9306/2020 задоволено позов Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, а саме: зобов`язано Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру щодо коду цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами № 6310136600:04:004:0007, № 6310136600:04:004:0019, № 6310136600:04:004:0001, № 6310136600:12:002:0001 шляхом зміни коду 1.10.5 на код 11.02 ; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видати Державному науково-виробничому підприємству "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінку земельних ділянок за кадастровими номерами № 6310136600:04:004:0007, № 6310136600:04:004:0019, № 6310136600:04:004:0001, № 6310136600:12:002:0001 за 2018, 2019, 2020 роки із застосуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) на рівні - 1,2 .

Державне науково-виробниче підприємство "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" звернулося до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з заявою № 161/1-04/026 від 24.02.2021 р, в якій просило в добровільному порядку розпочати виконання вищевказаного рішення суду, за результатами розгляду якої листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Департамент державного земельного кадастру) №28-28-0.212-3516/2-21 від 29.03.2021 р. заявнику повідомлено, що Головному управлінню Держгеокадастру в Харківській області доручено виконання ріщення суду № 520/9306/2020 від 07.10.2020 в частині зміни коду 1.01.5 на код 11.02 . Як обґрунтовано вказав позивач, в листі не зазначено про наявність будь-яких перешкод організаційного або технічного характеру у виконанні рішення суду, окрім того, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру посилається у вищевказаному листі на приписи ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державний земельний кадастр", відповідно до якої виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі рішення суду.

Листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Департамент державного земельного кадастру) № 22-28-0.21-404/20-17 від 20.03.2017 р. повідомлені Головні управління Держгеокадастру в областях і м. Києві про те, що з метою впорядкування відомостей Державного земельного кадастру та з метою забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення та врегулювання питання приведення у відповідність до КВЦПЗ інформації про цільове призначення земельних ділянок у випадку наявності в Державному земельному кадастрі застарілої інформації з УКЦПЗ рекомендовано використовувати відомості таблиці, відповідно до п. 16 якої код цільового призначення землі за УКЦПЗ 1.10.5 відповідає коду КВЦПЗ 11.02.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не обґрунтована та не підлягає задоволенню, оскільки заявником не надано доказів, які б підтвердили ускладнення або неможливість виконання судового рішення.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329, 370, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 по справі № 520/9306/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Я.В. П`янова О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 29.06.2021 року