Рішення

від 24.06.2021 по справі 905/1833/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2021р. Справа № 905/1833/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОСКЛОСЕРВІС» , м.Дніпро,

до відповідача Підприємства об`єднання громадян «КРАМАТОРСЬКЕ УЧБОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА СЛІПИХ» , м.Краматорськ, Донецька область,

про стягнення 115370,48 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.06.2021 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОСКЛОСЕРВІС» задоволені частково в сумі 6317,00 грн.; стягнуто з Підприємства об`єднання громадян «КРАМАТОРСЬКЕ УЧБОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА СЛІПИХ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОСКЛОСЕРВІС» суму основного боргу в розмірі 6317,00 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 115,09 грн.

09.06.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОСКЛОСЕРВІС» надійшла заява №006 від 03.06.2021 про відшкодування судових витрат на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн., до заяви доданий договір про надання правової допомоги від 01.10.2020 року, додаткові документи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.06.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОСКЛОСЕРВІС» від 03.06.2021 про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.06.2021 об 11:00 год.

У випадку, визначеному частиною другою статті 221 ГПК України, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною четвертою статті 244 Господарського процесуального кодексу України. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву ТОВ «ДНІПРОСКЛОСЕРВІС» про відшкодування судових витрат на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн., суд виходить з наступного.

Заявник посилається на те, що в ході розгляду справи № 905/1833/20 фактичні витрати позивача на професійну правничу допомогу склали 15000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних

Відповідно до приписів статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджуютьсять здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено порядок розподілу судових витрат, а згідно з частиною 4 цієї норми інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат відповідач подав копії наступних документів: копію договору №038-к про надання правової допомоги від 01.10.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОСКЛОСЕРВІС» , як замовником, та Фізичною особою-підприємцем Беззубкіним Сергієм Михайловичем, як виконавцем; копію специфікації №1 від 01.10.2020 року до договору, копію специфікації №2 до договору, копію акту приймання-передачі наданих послуг №001 від 03.06.2021, копію рахунку №01/38-к від 01.10.2020 року на суму 5000,00 грн., копію рахунку №02/38-к від 15.03.2020 року на суму 4000,00 грн., копію рахунку №03/38-к від 06.05.2021 року на суму 6000,00 грн., копію платіжного доручення №6304 від 13.11.2020 на суму 5000,00грн., копію платіжного доручення №6703 від 26.03.2021 на суму 4000,00грн., копію платіжного доручення №158 від 21.05.2021 на суму 6000,00грн. про сплату коштів на рахунок СПД Беззубкіна С.М.

Відповідач подав заперечення від 18.06.2021 на заяву про відшкодування судових витрат. Зазначив, в даному випадку представником позивача по справі був адвокат Беззубкін С.М., а грошові кошти за надання правової допомоги по договору №038-к від 01.10.2020р. отримував фізична особа-підприємець Беззубкін С.М., тобто з наданих суду документів не вбачається надання правничої допомоги адвокатом Беззубкіним С.М., як самозайнятою особою, у складі адвокатського бюро, об`єднання, що суперечить приписам Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

У рішенні №98 від 15.10.2020 року Про затвердження роз`яснення щодо підстав здійснення адвокатської діяльності Радою адвокатів України роз`яснено наступне.

Поняття адвокатської діяльності та підприємництва чітко визначені чинним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (надалі - Закон) визначено, що адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом, здійснює виключно адвокат - фізична особа.

Адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону).

Згідно статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Аналогічні положення закріплено також і у процесуальних кодексах.

Незалежно від обраної адвокатом організаційно-правової форми адвокатської діяльності підставою для її здійснення є договір про надання правової допомоги, законодавчо визначені його форма та зміст (статті 26 та 27 Закону).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однією із суттєвих умов договору про надання правової допомоги між адвокатом та клієнтом є гонорар. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону).

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом (частина 3 статті 26 Закону).

Законом визначені одні і ті ж документи, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги - договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, що також не залежать від обраної адвокатом організаційно-правової форми адвокатської діяльності, за виключенням лише, ким видано ордер адвокатом, адвокатським бюро чи адвокатським об`єднанням (частина 1 статті 26 Закону).

Отже, фізична особа, яка має статус адвоката та бажає здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, однак всупереч вимогам ПКУ не стала на облік у контролюючих органах як самозайнята особа, але при цьому зареєстрована як фізична особа-підприємець, має право бути захисником у розумінні статті 45 Кримінального процесуального кодексу України чи здійснювати представництво іншої особи в суді як адвокат, виключно уклавши договір з клієнтом як адвокат відповідно до вимог Закону України.

З огляду на викладене, здійснивши аналіз наданого позивачем договору №038-к від 01.10.2020 року, який укладений між позивачем та ФОП Беззубкіним С.М., а не з адвокатом Беззубкіним С.М., суд дійшов висновку, що сплачена за зазначеним договором плата не є оплатою професійної правової допомоги та, відповідно, не входить до складу судових витрат які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви позивача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн. - відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 29.06.2021.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Суддя К.С. Харакоз