Ухвала

від 25.06.2021 по справі 241/2517/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

25 червня 2021 року

м. Київ

справа № 241/2517/19

провадження № 61-9676ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Є., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області від 07 квітня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 27 травня 2021 року за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовном ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Мангушська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Мангушського районного нотаріального округу Донецької області Чичеков Савелій Федорович, про визнання недійсним спадкового договору та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1423984400:07:000:1286 площею 5,5483 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на землях Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населеного пункту, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Ухвалою Першотравневого районного суду Донецької області від 07 квітня 2021 року, якою залишено без змін постановою Донецького апеляційного суду від 27 травня 2021 року, заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково. На спірну земельну ділянку накладено арешт шляхом заборони її відчуження.

Рішення суду першої інстанції та апеляційного суду мотивовані тим, що наявності спору між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо дійсності спадкового договору та права на спірну земельну ділянку в порядку спадкування у зв`язку з чим невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача.

ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 10 червня 2021 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області від 07 квітня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 27 травня 2021 року, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у забезпечені позову. При цьому посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дослідили необхідність забезпечення позову, не встановили підстав, які унеможливлять виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Суди помилково застосували підпункт г пункту 5 частини першої розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення від 31 березня 2020 року № 552-ІХ , який набере чинності тільки 01 липня 2021 року в той час як повинені були посилатися на пункт 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України в поточній редакції від 17 березня 2021 року.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, зробили обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Згідно частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області від 07 квітня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 27 травня 2021 року за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовном ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Мангушська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Мангушського районного нотаріального округу Донецької області Чичеков Савелій Федорович, про визнання недійсним спадкового договору та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов