Рішення від 30.06.2021 по справі 903/291/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

(ДОДАТКОВЕ)

30 червня 2021 року справа №903/291/21

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ведмедюка Михайла Петровича

та за присутності представників сторін:

від позивача: Горболис О.А. - адвокат (ордер серія ВІ №1043371 від 21.05.2021р., Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1583 від 04.01.2017р.)

від відповідача: Богдан А.Ю. - адвокат, начальник юридичного відділу Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №269 від 25.12.2003р., довіреність від 03.01.2020р. №4)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області

клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистик", м. Полтава

про вирішення питання про судові витрати (витрат на правову допомогу) після ухвалення рішення по суті позовних вимог

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистик", м. Полтава

до відповідача: Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луцьк

про стягнення 1 582 293,00 грн.

встановив: 19 квітня 2021 року на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява ТОВ "Санрайс Логистик" від 16.04.2021р. про стягнення на його користь з ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" 1 582 293 грн., в тому числі 1 546 000,80 грн. заборгованості по оплаті товарно-матеріальних цінностей, відпущених на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) №140 від 12.11.2020р., 25 796,32 грн. суми інфляційних та 10 495,88 грн. трьох відсотків річних.

При цьому позивачем засвідчувалось на понесенні витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в розмірі 23 734,40 грн., а також на очікуваних витратах в розмірі 50 000 грн. - 70 000 грн. у зв`язку з оплатою наданої професійної правничої допомоги.

За результатами розгляду даної справи по суті судом було ухвалено рішення від 17.06.2021р. про задоволення позовних вимог, стягнення з Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистик" 1 546 000,80 грн. основної заборгованості, 25 796,32 грн. суми збитків від інфляції, 10 495,88 грн. трьох відсотків річних, а всього 1 582 293,00 грн., 11 867,20 грн. витрат по сплаті судового збору.

При цьому зазначеним рішенням судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, згідно клопотання ТОВ "Санрайс Логистик" було призначено на 30.06.2021р., запропоновано позивачу в строк до 22.06.2021р. включно надати суду документальні підтвердження понесення витрат на правничу допомогу та направити відповідні матеріали на адресу відповідача, запропоновано відповідачу надати письмові пояснення по суті понесених позивачем судових витрат на оплату правничої допомоги.

24.06.2021р. на адресу суду, за підписом представника ТОВ "Санрайс Логистик", адвоката Стеценка О.В. (ордер на надання правової допомоги серія ВІ №1039514 від 16.04.2021р.) надійшла заява про відшкодування товариству витрат на професійну правничу допомогу від 22.06.2021р., в котрій сторона просить суд стягнути з ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "Санрайс Логистик" 70 000 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі. До визначеного клопотання було долучено опис вмісту цінного листа від 22.06.2021р. в підтвердження направлення відповідних матеріалів на адресу відповідача, договір про надання правової допомоги від 31.03.2021р. №210331, додаткову угоду №1 від 31.03.2021р. до договору від 31.03.2021р. №210331, акт приймання-передачі наданих послуг від 18.06.2021р., додаток №1 до акту приймання-передачі наданих послуг від 18.06.2021р., рахунок-фактуру №210618 від 18.06.2021р., виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Адвокатського бюро "СТЕЦЕНКО ТА ПАРТНЕРИ", витяги з Єдиного реєстру адвокатів України.

30 червня 2021 року відділом документального забезпечення та контролю господарського суду було зареєстровано письмове заперечення ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" від 30.06.2021р. №736 щодо розміру витрат ТОВ "Санрайс Логистик" по оплаті наданої професійної правничої допомоги.

Відповідні заперечення сторони вмотивовані тим, що заявлений позивачем розмір відшкодувань судових витрат є неспівмірним, тобто завищеним порівняно із складністю справи, не відповідає критерію пропорційності та розумності, а виконані адвокатом роботи, необхідні для надання правничої допомоги по даній справі, не відповідають заявленій сумі.

В судовому засіданні представник позивача клопотання про стягнення з відповідача 70 000 грн. витрат по оплаті наданої професійної правничої допомоги підтримав, просив суд задовольнити останнє в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача розмір витрат позивача по оплаті професійної правничої допомоги заперечив, просив суд відмовити у стягненні заявленої стороною суми, засвідчуючи при цьому, що, на його думку, орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі міг би становити 10 000 грн.

Суд, оцінюючи подану позивачем заяву та документи в її обгрунтування за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання.

Викладена позиція суду пов`язана з наступними обставинами:

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

При цьому, суд засвідчує, що реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000р. №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.

Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частина 1 статті 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Суд звертає увагу на те, що співмірність витрат - це доволі суб`єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень. Проте дискреція суду в цьому випадку усічена та може бути застосована лише за клопотанням іншої сторони.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається із клопотання позивача про здійснення розподілу судових витрат, останній просить стягнути з відповідача 70 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені ТОВ "Санрайс Логистик" в зв`язку з розглядом в господарському суді справи №903/291/21.

В підтвердження надання адвокатом Горболис Олександром Анатолійовичем ТОВ "Санрайс Логистик" послуг з професійної правничої допомоги в суді під час розгляду даної справи стороною позивача надано копії: договору про надання правової допомоги від 31.03.2021р. №210331, додаткової угоди №1 від 31.03.2021р. до договору від 31.03.2021р. №210331, акту приймання-передачі наданих послуг від 18.06.2021р., додатку №1 до акту приймання-передачі наданих послуг від 18.06.2021р., рахунку-фактури №210618 від 18.06.2021р., виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Адвокатського бюро "СТЕЦЕНКО ТА ПАРТНЕРИ", витяги з Єдиного реєстру адвокатів України та роздруківки з інтернет сайтів.

Дослідивши надані позивачем докази, суд приймає до уваги, що 31.03.2021р. між Адвокатським бюро "СТЕЦЕНКО ТА ПАРТНЕРИ" (АДВОКАТСЬКЕ БЮРО/виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистик" (клієнт/замовник) було укладено договір про надання правової допомоги №210331.

Згідно п. 1.1. договору про надання правової допомоги №210331 від 31.03.2021р. КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТСЬКЕ БЮРО приймає на себе зобов`язання відповідно до умов даного договору надати КЛІЄНТУ юридичні послуги, що полягають у надані правової допомоги по взаємовідносинам КЛІЄНТА з будь-якими дочірніми підприємствами та відокремленими структурними підрозділами Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Зміст, умови, вартість послуг АДВОКАТСЬКЕ БЮРО та строки виконання покладених КЛІЄНТОМ на АДВОКАТСЬКЕ БЮРО завдань зазначаються сторонами у додаткових угодах до даного Договору.

Згідно п.п. 1.1. п. 1 Додаткової угоди №1 від 31.03.2021р. до договору про надання правової допомоги №210331 від 31.03.2021р. у відповідності до умов п. 1.1. Договору КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТСЬКЕ БЮРО приймає на себе зобов`язання надати КЛІЄНТУ юридичні послуги, що полягають у надані правової допомоги щодо стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу (поставки) товарів (з доставкою) №140 від 12.11.2020р., укладеного КЛІЄНТОМ з ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", що включає: представництво інтересів Клієнта у господарському суді першої інстанції та інша професійна правова допомога, пов`язана зі справою (включаючи підготовку, збір доказів тощо): вивчення матеріалів справи, розробка та обговорення стратегії стягнення, аналіз та збір доказової бази, підготовка та подача до суду позовної заяви, підписання позовної заяви, завірення усіх без виключення та обмежень документів та доказів поданих разом з позовною заявою тощо, надання рекомендацій щодо збору доказової бази, проведення переговорів з боржником, підготовка і подача до суду клопотань/пояснень/заяв/заяв по суті спору, участь в судових засіданнях, отримання рішення суду, надання інших послуг, необхідних для належного представництва інтересів Клієнта.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 від 31.03.2021р. до договору про надання правової допомоги №210331 від 31.03.2021р., вартість послуг, що надаються АДВОКАТСЬКИМ БЮРО встановлюється в наступному розмірі:

2.1. за надання послуг згідно п.п. 1.1. даної Додаткової угоди - в розмірі 50 000 грн. без ПДВ.

Згідно п. 3 Додаткової угоди №1 від 31.03.2021р. до Договору про надання правової допомоги №210331 від 31.03.2021р. в разі коли за результатами розгляду справи в суді першої інстанції буде винесене рішення про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу (поставки) товарів (з доставкою) №140 від 12.11.2020р. на користь КЛІЄНТА, останній додатково сплачує АДВОКАТСЬКОМУ БЮРО гонорар успіху в розмірі 20 000 грн. Гонорар успіху сплачується в поряду та строки встановлені п. 3.3. Договору.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат Горболис Олександр Анатолійович (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1583 від 04.01.2017р.) є адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність в Адвокатському бюро "СТЕЦЕНКО ТА ПАРТНЕРИ".

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг від 18.06.2021р. та додатку №1 до акту приймання-передачі наданих послуг від 18.06.2021р., підписаних договірними сторонами, загальна вартість наданих послуг складає 70 000 грн., в тому числі, за юридичні послуги відповідно до п.п. 1.1. п. 1 додаткової угоди №1 від 31.03.2021р. та договору №210331 про надання правової допомоги від 31.03.2021р. за розгляд справи №903/291/21 в Господарському суді Волинської області - 50 000 грн.; гонорар успіху відповідно до п. 3 додаткової угоди №1 від 31.03.2021р. та договору № 210331 про надання правової допомоги від 31.03.2021р. - 20 000 грн.

18 червня 2021 року Адвокатським бюро "СТЕЦЕНКО ТА ПАРТНЕРИ" було виставлено ТОВ "Санрайс Логистик" рахунок-фактуру на оплату №210618 від 18.06.2021р. на суму 70 000 грн.

Судом засвідчується, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми , не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 28.12.2020р. у справі №640/18402/19.

Враховуючи вказане, позивачем, на думку та переконання суду, згідно з вимогами ст. 74 ГПК України було доведено надання йому адвокатами Адвокатського бюро "СТЕЦЕНКО ТА ПАРТНЕРИ" вказаних послуг на визначену угодою суму 50 000 грн. у суді першої інстанції (Господарському суді Волинської області).

Пунктом 1 частини 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України, визначено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.

Поруч з цим, суд засвідчує, що ч. 3 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Суд звертає увагу на те, що співмірність витрат - це доволі суб`єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень. Проте дискреція суду в цьому випадку усічена та може бути застосована лише за клопотанням іншої сторони.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" має бути встановлено, що такі витрати ТОВ "Санрайс Логистик" були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст. 126 ГПК України та ст. 30 Закону. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, зокрема, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На думку суду, витрати на оплату послуг адвоката є дійсними та необхідними, про що йшлося вище, проте, їх розмір не може вважатись розумним, оскільки не є повністю співмірним зі складністю справи, а також складністю і обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи заявлене під час судового розгляду справи (засідання суду 30.06.2021р.) клопотання відповідача про неспівмірність розміру витрат на правовому допомогу, заявлених до стягнення позивачем, порівняно зі складністю даної справи, мотивацію в обгрунтування цієї заяви, відповідні заперечення відповідача приймаються судом.

Судом засвідчується, що відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 від 31.03.2021р. до договору про надання правової допомоги №210331 від 31.03.2021р. вартість послуг, що надаються Адвокатським бюро "СТЕЦЕНКО ТА ПАРТНЕРИ" було встановлено у договорі у вигляді фіксованої суми в розмірі 50 000 грн.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги особливу відсутність, на думку суду, складності даної справи, строк (тривалість) її розгляду судом, кількість і тривалість засідань у справі (справу із прийняттям рішення по суті позовних вимог розглянуто в порядку загального позовного провадження з кількістю проведених двох судових засідань), приймаючи до уваги позицію сторони відповідача та визначення цією стороною на її думку обгрунтованої вартості відповідних адвокатських послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру таких витрат на 25% із первинно заявлених позивачем до стягнення з відповідача 50 000 грн. до суми 37 500 грн.

При цьому судом також враховано, що на даний час в провадженні Господарського суду Волинської області знаходиться справа №903/290/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс" до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 1 419 499,41 грн., в тому числі 1 318 887,98 грн. основної заборгованості, 79 188,19 грн. суми інфляційних та 21 423,24 грн. трьох відсотків річних.

У справі №903/290/21 представництво інтересів позивача також здійснюють адвокати Адвокатського бюро "СТЕЦЕНКО ТА ПАРТНЕРИ".

Заперечуючи вимоги ТОВ "Санрайс Логистикс" представник ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" засвідчує, а до матеріалів справи долучає відповідну копію позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс" про стягнення з ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 1 419 499,41 грн., що позовна заява ТОВ "Санрайс Логистикс" у даній справі та позовна заява ТОВ "Санрайс Логистикс" у справі №903/290/21 є ідентичними за змістом, обгрунтуванням вимог, законодавчого обгрунтування, викладом обставин позову та ін.

Відтак, суд вважає, що здійснюючи підготовку обох позовних заяв за різними в частині доказової бази та однаковими за обгрунтуванням мотивувальної частини та законодавчої бази обставинами, адвокати Адвокатського бюро "СТЕЦЕНКО ТА ПАРТНЕРИ" використали менше часу та зусиль, ніж це було б використано при підготовці останніми різних (неоднотипних) позовів.

Поруч з цим, п. 3 додаткової угоди №1 від 31.03.2021р. до договору про надання правової допомоги №210331 від 31.03.2021р., сторони погодили, що в разі коли за результатами розгляду справи в суді першої інстанції буде винесене рішення про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу (поставки) товарів (з доставкою) №140 від 12.11.2020р. на користь КЛІЄНТА, останній додатково сплачує АДВОКАТСЬКОМУ БЮРО гонорар успіху в розмірі 20 000 грн.

Судом засвідчується, що питання "гонорару успіху" є питанням домовленості між клієнтом та адвокатом, що цілком відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3, 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 визначеного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог ТОВ "Санрайс Логистик" на заявлену первинно до стягнення суму 1 582 293 грн., беручи до уваги положення п. 3 додаткової угоди № 1 від 31.03.2021р. до договору про надання правової допомоги №210331 від 31.03.2021р., суд вважає, що надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок відповідача гонорару успіху в розмірі 20 000 грн.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі аналізу обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи з вимог розумності та справедливості, врахувавши обставини справи, тривалість розгляду справи, мотиви прийняття даного додаткового судового рішення, суд дійшов висновку щодо доцільності та наявності підстав для стягнення з ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "Санрайс Логистик" витрат на надання правової допомоги в суді в загальному розмірі 57 500 грн., що, на думку та переконання суду, є достатньою компенсацією витрат робочого часу, необхідних для участі в засіданнях суду та підготовку позовної заяви, заяви про винесення додаткового рішення з додатками.

Керуючись ст. ст. 13, 73-80 , 123, 126, 129, 221, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Луцьк, вул. Ковельська, 41, код ЄДРПОУ 32035139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистик" (м. Полтава, вул. Європейська, 2, офіс 209, код ЄДРПОУ 42044752) 57 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

2. Наказ на виконання додаткового рішення суду видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне додаткове судове рішення

складено 01.07.2021р.

Суддя В. А. Войціховський