Постанова

від 11.08.2021 по справі 903/291/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року Справа №903/291/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Коломис В.В.,

суддя Миханюк М.В.

при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - Горболис О.А. (ордер ВІ№1043371 від 21.05.21);

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 30 червня 2021 року, суддя Войціховський В.А., м. Луцьк, повний текст складено 01 липня 2021 року, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистик"

до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 1 582 293,00 грн.

Судом роз`яснено представнику відповідача права та обов`язки, передбачені ст. ст. 42, 46 ГПК України. Клопотання про відвід суддів не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2021 року, додатковим рішенням Господарського суду Волинської області було стягнуто з ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "Санрайс Логистик" 57 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та відмовити у задоволенні заяви про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 70 000 грн., обґрунтовуючи скаргу тим, що адвокат Стеценко О.В., зазначаючи, що на підготовку і подання позовної заяви затрачено 3 робочих дні (24 год. робочого часу), а вартість даних робіт складає 50 000,00 грн. (інші 20 000,00 грн. - гонорар успіху), фактично за один робочий день заробив 23 333,33 грн., що є явно завищеним і необґрунтованим розміром при мінімальній місячній заробітній платі - 6 000,00 грн.

ТОВ "Санрайс Логистик", у своєму відзиві на апеляційну скаргу, вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а додаткове рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а апелянтом не надано суду доказів неспівмірності витрат ні під час розгляду позовної заяви, ні під час розгляду заяви про винесення додаткового рішення, ані в апеляційній скарзі, не зазначає, також, у якому розмірі та за які конкретно послуги вважає витрати завищеними та не надає свого контррозрахунку.

Також, скаржник не враховує участь представника позивача в усіх судових засіданнях, що включали, також, час витрачений адвокатом на прибуття до суду та очікування.

21 липня 2021 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито провадження за скаргою ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" і призначено її розгляд на 11 серпня 2021 року.

02 серпня 2021 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення за допомогою додатку EASYCON.

10 серпня 2021 року, ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулось до суду з клопотанням щодо здійснення розгляду скарги за відсутності повноважного представника.

У судовому засіданні представник ТОВ "Санрайс Логистик" підтримав свої доводи і заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Враховуючи вимоги ст. ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що учасники по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, за наявності відповідного клопотання, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

16 квітня 2021 року, ТОВ "Санрайс Логистик" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 1 582 293 грн., з яких: 1 546 000,80 грн. - заборгованості по оплаті товарно-матеріальних цінностей, відпущених на виконання умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) №140 від 12 листопада 2020 року, 25 796,32 грн. - інфляційних втрат та 10 495,88 грн. - 3% річних. (а.с.1-6)

При цьому, позивачем у позовній заяві розраховано орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які поніс позивач і очікує понести у зв`язку з розглядом справи:

- 23 734,40 грн. - судовий збір;

- 50 000,00 - 70 000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

17 червня 2021 року, рішенням Господарського суду Волинської області позов ТОВ "Санрайс Логистик" було задоволено і стягнуто з відповідача на користь позивача 1 582 293 грн. - боргу, інфляційних втрат і 3% річних, а також 11 867,20 грн. - судового збору. (а.с.62-66)

У судовому засіданні 17 червня 2021 року представник ТОВ "Санрайс Логистик" заявив усне клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Зазначеним рішенням судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат було призначено на 30 червня 2021 року.

22 червня 2021 року, представник ТОВ "Санрайс Логистик" - адвокат Стеценко О.В., (ордер на надання правової допомоги серія ВІ №1039514 від 16 квітня 2021 року), звернувся до Господарського суду Волинської області з заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить суд стягнути з ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "Санрайс Логистик" 70 000,00 грн. - у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі.

До зазначеного клопотання було долучено:

- опис вмісту цінного листа від 22 червня 2021 року в підтвердження направлення відповідних матеріалів на адресу відповідача;

- Договір про надання правової допомоги від 31 березня 2021 року №210331;

- Додаткову угоду №1 від 31 березня 2021 року до Договору від 31 березня 2021 року №210331;

- Акт приймання-передачі наданих послуг від 18 червня 2021 року;

- Додаток №1 до акту приймання-передачі наданих послуг від 18 червня 2021 року;

- рахунок-фактуру №210618 від 18 червня 2021 року;

- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Адвокатського бюро "СТЕЦЕНКО ТА ПАРТНЕРИ";

- витяги з Єдиного реєстру адвокатів України. (а.с.68-105)

30 червня 2021 року, до суду надійшли заперечення ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" щодо розміру витрат ТОВ "Санрайс Логистик" по оплаті наданої професійної правничої допомоги, які мотивовані тим, що заявлений позивачем розмір відшкодувань судових витрат є неспівмірним, тобто завищеним порівняно із складністю справи, не відповідає критерію пропорційності та розумності, а виконані адвокатом роботи, необхідні для надання правничої допомоги по даній справі, не відповідають заявленій сумі. (а.с.107-116)

30 червня 2021 року, додатковим рішенням Господарського суду Волинської області було стягнуто з ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "Санрайс Логистик" 57 500,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу. (а.с.123-127)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема - на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26 лютого 2015 року, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12 жовтня 2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30 березня 2004 року заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як встановлено з матеріалів справи, до винесення рішення, у судовому засіданні 17 червня 2021 року, представник ТОВ "Санрайс Логистик" заявив усне клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а також, 22 червня 2021 року звернувся до суду з заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить суд стягнути з ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "Санрайс Логистик" 70 000,00 грн. - у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені ТОВ "Санрайс Логистик" в зв`язку з розглядом в господарському суді першої інстанції.

В підтвердження надання адвокатом Горболис О.А. ТОВ "Санрайс Логистик" послуг з професійної правничої допомоги в суді під час розгляду даної справи стороною позивача надано примірники:

- Договору про надання правової допомоги від 31 березня 2021 року №210331, згідно умов якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання відповідно до умов даного договору надати клієнту юридичні послуги, що полягають у надані правової допомоги по взаємовідносинам клієнта з будь-якими дочірніми підприємствами та відокремленими структурними підрозділами ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". Зміст, умови, вартість послуг адвокатське бюро та строки виконання покладених клієнтом на адвокатське бюро завдань зазначаються сторонами у додаткових угодах до даного Договору;

- Додаткової угоди №1 від 31 березня 2021 року до Договору від 31 березня 2021 року №210331, згідно умов якої адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати клієнту юридичні послуги, що полягають у надані правової допомоги щодо стягнення заборгованості за Договором купівлі - продажу (поставки) товарів (з доставкою) №140 від 12 листопада 2020 року, укладеного клієнтом з ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", що включає: представництво інтересів клієнта у господарському суді першої інстанції та інша професійна правова допомога, пов`язана зі справою (включаючи підготовку, збір доказів тощо): вивчення матеріалів справи, розробка та обговорення стратегії стягнення, аналіз та збір доказової бази, підготовка та подача до суду позовної заяви, підписання позовної заяви, завірення усіх без виключення та обмежень документів та доказів поданих разом з позовною заявою тощо, надання рекомендацій щодо збору доказової бази, проведення переговорів з боржником, підготовка і подача до суду клопотань/пояснень/заяв/заяв по суті спору, участь в судових засіданнях, отримання рішення суду, надання інших послуг, необхідних для належного представництва інтересів клієнта;

Відповідно до п.п.2,3 Додаткової угоди №1, вартість послуг, що надаються адвокатським бюро встановлюється в наступному розмірі:

- за надання послуг згідно п.п.1.1. даної Додаткової угоди - в розмірі 50 000 грн. без ПДВ;

- в разі коли за результатами розгляду справи в суді першої інстанції буде винесене рішення про стягнення заборгованості за Договором купівлі - продажу (поставки) товарів (з доставкою) №140 від 12 листопада 2020 року на користь клієнта, останній додатково сплачує адвокатському бюро гонорар успіху в розмірі 20 000 грн.;

- Акту приймання-передачі наданих послуг від 18 червня 2021 року і Додатку №1 до нього, згідно яких загальна вартість наданих послуг складає 70 000 грн., у т.ч., за юридичні послуги відповідно до пп.1.1. Додаткової угоди №1 від 31 березня 2021 року та Договору №210331 за розгляд справи №903/291/21 в Господарському суді Волинської області - 50 000,00 грн.; гонорар успіху відповідно до п.3 Додаткової угоди №1 та договору №210331 - 20 000,00 грн.

- рахунку-фактури №210618 від 18 червня 2021 року на суму 70 000 грн.;

- виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Адвокатського бюро "СТЕЦЕНКО ТА ПАРТНЕРИ";

- витяги з Єдиного реєстру адвокатів України та роздруківки з інтернет сайтів, згідно якого адвокат Горболис О.А. (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1583 від 04 січня 2017 року) є адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність в Адвокатському бюро "СТЕЦЕНКО ТА ПАРТНЕРИ".

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що співмірність витрат це доволі суб`єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень. Проте дискреція суду в цьому випадку усічена та може бути застосована лише за клопотанням іншої сторони.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, а відтак покладений саме на позивача.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п.269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/8443/17 від 11 травня 2018 року та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26 лютого 2015 року, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10 грудня 2009 року, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12 жовтня 2006 року, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30 березня 2004 року.

Отже, враховуючи заявлене під час судового розгляду справи клопотання відповідача про неспівмірність розміру витрат на правовому допомогу, заявлених до стягнення позивачем, порівняно зі складністю даної справи, строк (тривалість) її розгляду судом, кількість і тривалість двох судових засідань у справі, суд першої інстанції вправі був зменшити розмір таких витрат з первинно заявлених позивачем до стягнення 70 000,00 грн. до 57 500,00 грн.

Апеляційна скарга містить посилання на те, що такий розмір витрат є явно завищеним і необґрунтованим, при якому, готуючи позовну заяву 3 робочі дні, адвокат за один робочий день заробив 23 333,33 грн.

З цього проводу, колегія суддів зазначає, що за ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час і його розмір визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не може змінюватися в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19.

У тексті апеляційної скарги, зазначаючи про завищеність розміру витрат на професійну правничу допомогу, апелянт не наводить обґрунтування своїм доводам. Так, не погоджуючись з розміром зменшення до 57 500,00 грн, апелянт не наводить свого розрахунку або своїх міркувань стосовно розміру правничої допомоги, яку слід стягнути .

Таким чином, будь-які розрахунки апелянта та посилання на завищення, виходячи з розміру 70 000,00 грн. позбавлені сенсу та не відповідають дійсності.

Також, заперечуючи щодо розміру правової допомоги, ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" вказує про наявність у Господарському суді іншого, аналогічного за своїм змістом позову ТОВ "Санрайс Логистикс" про стягнення з ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" 1 419 499,41 грн., де також було заявлено стягнуто 70 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Проте, розгляд розміру та правомірності відшкодування ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" понесених ТОВ "Санрайс Логистикс" витрат на професійну правничу допомогу при розгляді у Господарському суді іншого, аналогічного за своїм змістом позову не можуть бути предметом дослідження у даній справі.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати, на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis muta№dis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Allia№ce Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Allia№ce Limited v. Ukrai№e, заява №19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.

Таким чином, приймаючи до уваги повну підставність заявлених ТОВ "Санрайс Логистик" позовних вимог, які були повністю задоволені господарським судом першої інстанції і не оскаржувались відповідачем, враховуючи обставини справи, виходячи з вимог розумності та справедливості, а також те, що розмір витрат на надання правової допомоги в суді першої інстанції склав менше 4% від заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо доцільності та наявності підстав для стягнення з ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "Санрайс Логистик" витрат на надання правової допомоги в суді першої інстанції в загальному розмірі 57 500 грн.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Тому, інші заперечення, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 234 ГПК України із всебічним, повним та об`єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.

Стосовно судового збору за подачу апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.

За п.2 ч.3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Порядок сплати судового збору та ставки судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" визначено виключний перелік об`єктів, за подання яких судовий збір не сплачується. Зокрема, відповідно до п.5 ч.2 ст. 3 цього Закону, судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.

У відповідності до п.4 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З огляду на наведене сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду здійснюється у загальному порядку, оскільки п.1 п.2 ч.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання апеляційної скарги на всі рішення без винятку.

Оскільки апелянт не є особою, яка відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від його сплати, то при оскарженні вказаної ухвали, йому слід було надати докази сплати судового збору у розмірі 3 405,00 грн. (2 270*1,5).

В той же час, апеляційне провадження за скаргою ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на додаткове рішення від 30 червня 2021 року було відкрите за відсутності доказів сплати судового збору.

Якщо підстави повернення апеляційної скарги (в т.ч. відсутність доказів сплати судового збору) виявлено господарським судом після її прийняття до розгляду, скарга підлягає розглядові по суті. Не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами її розгляду.

Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на додаткове рішення від 30 червня 2021 року, у зв`язку з відмовою в її задоволенні, зі скаржника слід тягнути 3 405,00 грн. - судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 30 червня 2021 року у справі №903/291/21 - без змін.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в рахунок Державного бюджету України 3 405,00 (три тис. чотириста п`ять) грн. - судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 30 червня 2021 року.

Видачу наказу доручити Господарському суду Волинської області у справі №903/291/21.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Матеріали справи №903/291/21 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "17" серпня 2021 року.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.