Рішення

від 23.06.2021 по справі 914/914/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2021 справа № 914/914/21

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р. , за участі секретаря судового засідання Чорної І.Б., розглянувши справу

за позовом: керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області, в інтересах держави в особі

позивача: Міністерства культури та інформаційної політики України

до відповідача: Дочірнього підприємства ПАТ Концерн-Електрон - Навчальний науково-виробничий комплекс Електрон

про: зобов`язання знести самочинно здійснений об`єкт будівництва,

Представники

Прокуратури: ОСОБА_1

позивача: не з`явився.

відповідача: Ожог А.Г.

ВСТАНОВИВ:

09.04.2021р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Міністерства культури та інформаційної політики України до відповідача: Дочірнього підприємства ПАТ Концерн-Електрон - Навчальний науково-виробничий комплекс Електрон про зобов`язання знести самочинно здійснений об`єкт будівництва.

14.04.2021р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 05.05.2021р.; викликати представників сторін та прокурора у підготовче засідання.

05.05.2021р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№10474/21.

У підготовче засідання 05.05.2021р. з`явився представник прокуратури та відповідача. Позивач участь повноважного представника у вищевказаному підготовчому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 05.05.2021р. підготовче засідання відкладено на 09.06.2021р.

Крім того, ухвалою від 05.05.2021р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав позивача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

13.05.2021р. прокурором подано відповідь на відзив, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№11066/21.

03.06.2021р. відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№13115/21.

Протокольною ухвалою від 09.06.2021р. суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 23.06.2021р.

Крім того, ухвалою від 09.06.2021р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав позивача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.

У судове засідання з розгляду спору по суті 23.06.2021р. з`явився представник прокуратури та відповідача. Позивач участь повноважного представника у вищевказаному судовому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суть спору:

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що за твердженням прокурора, будівельні роботи на АДРЕСА_1 ведуться без відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та всупереч припису Міністерства культури та інформаційної політики України про зупинення будівництва до отримання відповідного дозволу в порядку визначеному чинним законодавством, відповідно прокурор вважає зазначене будівництво самочинним та таким, що підлягає знесенню.

Позиція прокурора:

В обґрунтування заявленого позову прокурор зазначає, що Міністерством культури та інформаційної політики України не видавались жодні дозволи чи інші дозвільні документи на будівельні і земляні роботи на АДРЕСА_1 на земельній ділянці (кадастровий номер 4610136900:04:002:0078), яка розміщена у кварталі історично сформованої забудови у межах історичного ареалу міста, що свідчить про порушення вимог ч.3 ст.32, ст.35 Закону України Про охорону культурної спадщини , вимог пункту 2.5 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, а також п.п.1,2 приписів Міністерства культури та інформаційної політики України від 28.01.2021 року №805/6.11.6, 805/6.11.6. і, відповідно, вважає, що в даних спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України, зокрема покликаючись на ст.376 ЦК України, не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

Позиція позивача:

Позивач участь повноважного представника у жодному судовому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Позиція відповідача:

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги стверджує, що реконструкція існуючих будівель по АДРЕСА_1 здійснювалась на відведеній для цього земельній ділянці, на підставі відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, за належно затвердженим проектом, відтак твердження прокурора про самочинність реконструкції в розумінні ст.376 ЦК України є безпідставними.

Поряд з цим, відповідач зазначає, що межі історичного ареалу м.Львова та режими здійснення там робіт не затверджені у передбаченому законом порядку, як це передбачено ч.2 ст.32 Закону України Про охорону культурної спадщини та п.12 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, відповідно вважає, що у зв`язку із відсутністю належним чином затверджених меж та режимів використання історичного ареалу м.Львова, у нього відсутній обов`язок отримувати дозвіл Міністерства культури та інформаційної політики на проведення будівельних та земляних робіт.

За результатами дослідження наданих учасниками справи доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 29.10.2015 року, ННВК Електрон є власником будівель по АДРЕСА_1 , зокрема, будівлі "А-3" загальною площею 2891,1 кв.м., будівлі "Б" загальною площею 121,5 кв.м., будівлі "В" загальною площею 96,3 кв.м., будівля "Д" загальною площею 93,9 кв.м.

01.03.2017 року ННВК Електрон укладено із Львівською міською радою договір оренди земельної ділянки площею 1,2133 га, кадастровий номер 4610136900:04:002:0078, за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташовано вказані будівлі.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.09.2019 №840 затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію з надбудовою існуючих будівель під багатоквартирний житловий будинок на АДРЕСА_1 .

В подальшому, ННВК Електрон відповідно до вищевказаних містобудівних умов та обмежень замовило в ліцензованій проектній організації виготовлення проектної документації на реконструкцію з надбудовою зазначених вище існуючих будівель під багатоквартирний житловий будинок на АДРЕСА_1 , клас наслідків СС2.

14.02.2020 ТОВ Перша приватна експертиза затверджено експертний звіт №167/02/20 щодо розгляду проектної документації за проектом Реконструкція з надбудовою існуючих будівель під багатоквартирний житловий будинок для викладацького складу та наукових співробітників на АДРЕСА_1 .

Крім того, 19.10.2019 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові складено акт № 560 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при проведенні підготовчих робіт на об`єкті Реконструкція з надбудовою існуючих будівель під багатоквартирний житловий будинок для викладацького складу та наукових співробітників на АДРЕСА_1 . Відповідно до акту, порушень не виявлено.

На підставі поданих документів, 30.04.2020 Інспекцією державного архітектурно- будівельного контролю у м. Львові видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ 112201210745 замовнику ННВК Електрон , генеральному підряднику ТОВ Компанія Будремактив на об`єкті Реконструкція з надбудовою існуючих будівель під багатоквартирний житловий будинок для викладацького складу та наукових співробітників на АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту перевірки № 173-пп від 17.03.2021 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, порушень законодавства про містобудівну та архітектурну діяльність не виявлено.

Оцінюючи подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок будівництва нерухомого майна врегульовано відповідними нормативними актами, а саме: Земельним кодексом ; Цивільним кодексом ; законами: Про основи містобудування , ;Про регулювання містобудівної діяльності , Про архітектурну діяльність , Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення , Про охорону навколишнього природного середовища , Про екологічну експертизу , Про охорону культурної спадщини .

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону Про регулювання містобудівної діяльності планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 376 ЦК України , житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Самочинне будівництво є порушенням установлених державою правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об`єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, що є порушенням прав територіальної громади, а також питань безпеки під час експлуатації вже збудованого об`єкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки.

Тобто, самочинне будівництво буде мати місце у трьох випадках:

- будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

- без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту;

- з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Із матеріалів справи слідує те, що будівництво здійснюється відповідачем на земельній ділянці, переданій йому власником земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди.

Зокрема, земельна ділянка передана в оренду за договором №Ф-2977 від 01.03.2017р. для обслуговування існуючих на ній будівель. Цільове призначення земельної ділянки (категорії земельної ділянки згідно ст.19 ЗК України) це землі житлової та громадської забудови, а категорія земельної ділянки за фукцією використання-землі громадського призначення.

Фукціональне призначення земельної ділянки-зона Г-3, тобто навчальні заклади, тому допустимий вид забудови це житлові будинки для викладацького складу та наукових співробітників (на умовах оренди) відповідно до плану зонування територій (зонінгу) Франківського району м.Львова, затвердженого ухвалами міської ради від 18.04.2014р. №3840 і від 29.06.2017р. №2162, а також протоколу архітектурно-містобудівної ради від 25.07.2019р. №8.

Будівельні роботи, а саме реконструкція з надбудовою існуючої будівлі проводяться на підставі дозволу від 30.04.2020р. №ЛВ 112201210745, виданого Інспекцією ДАБК у м.Львові та містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затверджених рішенням міської ради №840 від 06.09.2019р.

Врахувавши наведене, суд констатує, що відсутня така ознака самочинного будівництва, як будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Відповідно до статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , забудова територій здійснюється шляхом розміщення обєктів будівництва.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону , її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно експертного звіту, за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, в тому числі, щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, енергозбереження і може бути затверджена у встановленому порядку з відповідними технічними показниками.

Таким чином, проектна документація Реконструкція з надбудовою існуючих будівель під багатоквартирний житловий будинок для викладацького складу та наукових співробітників на АДРЕСА_1 , розроблена у 2020 році, відповідно до затверджених містобудівних умов та обмежень, відповідає положенням ст.31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та ст.7 Закону України Про архітектурну діяльність .

Як слідує з матеріалів справи, будівництво здійснюється відповідачем на підставі відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи та на підставі належно затвердженого проекту, а тому відсутня і друга ознака самочинного будівництва, як будівництво без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту.

Відповідно до статті 74 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування ( ст. 77 ГПК України ).

Щодо третьої ознаки самочинного будівництва, суд відзначає, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу порушення відповідачем при будівництві будівельних норм та правил.

З огляду на вищезазначене, будівництво, яке здійснює відповідач, не має ознак самочинного будівництва, а тому й відсутні підстави для знесення збудованої споруди.

Крім того, суд вважає, що позивачем не доведено, що він є особою, права якої порушено відповідачем з огляду ще й на наступне.

Як роз`яснено у п. 5, 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України у цивільних і кримінальних справах від 30.03.2012 року № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) , право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК ), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК ).

Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391 , 396 ЦК , статтею 103 ЗК .

При цьому, позивачем не доведено жодним доказом, свого порушеного права.

Однак саме наявність порушеного права - обов`язкова передумова для звернення до суду із позовом та обов`язкова умова задоволення такого позову.

Відсутність порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, що підтверджується позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 12 квітня 2018 року у справі № 910/12152/17, від 18 січня 2018 року у справі № 916/1597/15-г, від 21 лютого 2018 року у справі № 917/770/17, від 21 березня 2018 року у справі № 910/14854/17.

Як встановлено судом, будівництво не має ознак самочинного, позивач не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки, на якій ведеться будівництво, доказів існування порушеного права ним не надано.

Згідно з ст.6 закону Про регулювання містобудівної діяльності управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність .

Згідно зі ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

З матеріалів справи не встановлено, а позивачем не доведено, що відповідачу надавався відповідний припис з метою усунення істотного відхилення від проекту.

У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Відповідно до ч.7 ст.376 ЦК в разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Таким чином, право на звернення до суду із зазначеним позовом належить міській раді та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, виходячи зі змісту ч.7 ст.376 ЦК , ст.38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а не позивачу.

Позивач не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво, вказане будівництво не порушує його прав, а тому положення частини 4 статті 376 ЦК України не поширюється на його вимоги стосовно будівництва, яке здійснює Відповідач на земельній ділянці, яка перебуває у його законному користуванні.

Покликання прокуратури на те, що будівництво здійснюється в історичному ареалі м. Львів в межах охоронних зон пам`яток архітектури, не є підставою для визнання будівництва самочинним та його знесення, з огляду на те, що в ході судового розгляду позивачем не подавались докази на підтвердження таких обставин.

Відповідно до статті 1 Закону України Про охорону культурної спадщини , пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Разом з цим, визначені та затверджені в установленому порядку зони охорони окремих пам`яток в межах ділянки- відсутні.

Всі вищезазначені обставини свідчать про безпідставність та недоведеність позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в позові повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015 .

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2021 р.

Суддя М.Р. Король