Ухвала

від 01.07.2021 по справі 905/1783/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 905/1783/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Приватконтинент"

на рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2021

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021

у справі № 905/1783/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Приватконтинент"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Вестбуд Корпорейт"

про стягнення 16 483 452,81 грн, з яких: заборгованість 11 198 758,62 грн, інфляційні втрати 3 977 799,06 грн, 3% річних 1 306 895,13 грн,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2021 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) товариство з обмеженою відповідальністю "Приватконтинент" (далі - ТОВ "Приватконтинент") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі № 905/1783/20.

Перевіривши матеріали цієї скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, правовідносини, до яких ця норма повинна застосовуватись і який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає його неправильність.

Оскаржуючи у касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Зі змісту касаційної скарги убачається, що скаржник не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині стягнення основного боргу, вказує на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте не зазначає щодо застосування яких саме норм права відсутній висновок Верховного Суду ; зазначення у касаційній скарзі загальної вказівки на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах без належного обґрунтування, недостатньо для відкриття касаційного провадження.

Отже, виходячи із вимог статті 287 ГПК України, скаржником не зазначено належним чином та не обґрунтовано підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга.

Водночас, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.01.2021 у справі № 905/1783/20, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021, позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"</a> на користь ТОВ "Приватконтинент" інфляційні втрати в сумі 2 418 887,08 грн, 3% річних в сумі 1 009 025,00 грн, судовий збір в сумі 51 418,68 грн; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Приватконтинент" просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі № 905/1783/20, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"</a> на користь ТОВ "Приватконтинент" основного боргу у сумі 11 198 758,62 грн.

Отже, з урахуванням того, що оскаржуваною сумою є 11 198 758,62 грн у справі № 905/1783/20 грн, беручи до уваги майновий характер спору, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 335 962,76 грн (11 198 758,62 грн х 1.5% х 200%).

Натомість до касаційної скарги ТОВ "Приватконтинент" не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі. Не зазначено про наявність такого доказу і в переліку додатків до касаційної скарги.

Разом з тим, згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Постанова Східного апеляційного господарського суду зі справи № 905/1783/20 була проголошена 17.05.2021, повний текст її складено 20.05.2021, тобто строк на оскарження зазначеної постанови закінчився 09.06.2021.

ТОВ "Приватконтинент" звернулось з касаційною скаргою 16.06.2021, що підтверджується відомостями відділу поштового зв`язку на конверті у якому містилась касаційна скарга, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 288 ГПК України без клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас, за змістом пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку , або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, Суд зазначає, що касаційну скаргу ТОВ "Приватконтинент" на рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі № 905/1783/20 необхідно залишити без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, а саме: подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та докази отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції; зазначити підстави касаційного оскарження судових рішень, які передбачено частиною другою статті 287 ГПК України та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі у сумі 335 962,76 грн на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- код класифікації доходів бюджету: 22030102;

- найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд також вважає за необхідне звернути увагу ТОВ "Приватконтинент" на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Приватконтинент" на рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі № 905/1783/20 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Приватконтинент" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Приватконтинент", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко