Постанова
від 23.06.2021 по справі 420/2107/20
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2107/20 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідачаКравця О.О. судді -Зуєвої Л.Є. судді - за участю секретаряКоваля М.П. Юрчак М.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року по справі № 420/2107/20 прийнятого в порядку письмового провадження у складі судді Танцюри К.О. за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКА ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА ГРУПА» до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:

11 березня 2020 року ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА ГРУПА» звернулось до суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2020р. №0006020508.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року адміністративний позов був задоволений у повному обсязі.

II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, просило його скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги Головне управління ДПС в Одеській області обґрунтовує тим, що під час перевірки, аналізом наданих товариством первинних документів встановлено, що у товарно-транспортних накладних, а саме в графі пункт навантаження зазначена адреса, з якої відвантажувався товар - АДРЕСА_1 , яка не підтверджена з боку постачальників (відсутні Специфікації до договорів поставок, в яких зазначено перелік товару, його кількість та ціна без ПДВ, також адресу, з якої товар буде відвантажений), а також будь-яка інша інформація щодо даної адреси, щодо товару, який підлягав поставці на користь ТОВ ЄТВГ , у пакеті первинних документів відсутня. Тому, як зазначив відповідач, для дослідження фактичного місця відвантаження (поставки) товару в ході перевірки була використана податкова інформація, яка була зібрана в ході перевірки згідно інформаційних баз податкового органу, а саме досліджено наявність власних нежитлових приміщень (територій) постачальників для розміщення офісу/складів та встановлено, всі вище перелічені постачальники не є платниками податку на нерухомість чи плати за землю (земельний податок/орендна плата за земельні ділянки). Так, відповідач зазначив, що у ході перевірки визначено, що укладені між ТОВ ЄТВГ та постачальниками ТОВ "ТОРГ ОД КОМПАНІ" та ТОВ "ТОРГ АКТІВ ПРО" договори не опосередковуються реальним виконанням операцій, яка становить їх предмет. Фактично постачальниками здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з поставки товарів на користь ТОВ ЄТВГ і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.п.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88. Тобто, як зазначив відповідач, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу. В ході перевірки також визначено, що укладені між ТОВ ЄТВГ та постачальниками ТОВ "ТОРГ ОД КОМПАНІ ", код ЄДРПОУ 42788986 та ТОВ "ТОРГ АКТІВ ПРО" код ЄДРПОУ 43040827 договори не опосередковуються реальним виконанням операцій, яка становить їх предмет, а фактично постачальниками здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з поставки товарів на користь ТОВ ЄТВГ і складено первинні документи всупереч нормам діючого законодавства. Крім того, щодо договору поставки № 21/05 від 21.05.2019р. відповідач вказав, що документів щодо надання повноважень водію вантажного автомобіля на приймання товару за кількістю та якістю в ході перевірки не було надано. Крім того, аналізом даних Єдиного реєстру судових рішень встановлено наявність кримінальних проваджень, в яких фігурують постачальники ТОВ ЄТВГ : витяг з ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 18.10.2019, справа №755/9598/19, кримінальне провадження №42016000000000866, яке внесено 29.03.2016р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.209 КК України, витяг з ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 26.01.2020р., справа №752/24223/19 провадження по справі №1-кс/752/339/20 по кримінальному провадженню №12019100000001249 від 19.11.2019р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 КК України.

III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження по справі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню за наступних обставин :

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКА ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА ГРУПА» (далі -ТОВ ЄТВГ )

відносяться: Код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний); Код КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.

У період з 30.01.2020р. по 05.02.2020р. Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ЄТВГ , за результатами якої складено акт №000022/15-32-05-08/41553550 (а/с 13-32).

Під час перевірки встановлено порушення ТОВ ЄТВЛ положення п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 253 224,00грн., в наступних податкових періодах: липень 2019- 150431,00грн.; серпень 2019 року -102813,00грн.

У ході проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини ТОВ ЄТВЛ з ТОВ ТОРГ АКТІВ ПРО та ТОВ ТОРГ ОД КОМПАНІ , при цьому, у в товарно-транспортних накладних щодо товару отриманого позивачем від вказаних постачальників, а саме у графі пункт навантаження зазначена адреса, з якої відвантажувався товар - м. Одеса, вул. Балківська, буд.130, яка не підтверджена з боку постачальників (відсутні Специфікації до договорів поставок, в яких зазначено перелік товару, його кількість та ціна без ПДВ, також адресу, з якої товар буде відвантажений), а також будь-яка інша інформація щодо даної адреси, щодо товару, який підлягав поставці на користь ТОВ ЄТВГ , у пакеті первинних документів відсутня. Також, встановлено відповідачем уході перевірки, що у ТОВ ТОРГ АКТІВ ПРО за серпень 2019 року працювало 3 особи та відносно нього відсутні дані щодо основних засобів, запасів; і не зареєстровано податкові накладні щодо оренди офісних і складських приміщень, основних фондів; керівником і головним бухгалтером є ОСОБА_1 . У ТОВ ТОРГ АКТІВ ПРОД КОМПАНІ за липень 2019 року працювало 2 особи та відносно нього відсутні дані щодо основних засобів, запасів; і не зареєстровано податкові накладні щодо оренди офісних і складських приміщень, основних фондів; керівником і головним бухгалтером є ОСОБА_1 . Аналізом інформації з відкритих джерел, з Єдиного державного веб-порталу відкритих даних, встановлено, що ТОВ ЄТВГ використовував для перевезення товару від постачальників ТОВ ТОРГ ОД КОМПАНІ та ТОВ " ТОРГ АКТІВ ПРО" ФОП ОСОБА_2 (перевізник), однак відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних даних, встановлено невідповідність реєстраційним номерним знакам, вказаними в рядку ТТН Автомобіль. Аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання/поставки товарів зазначених постачальників наявним трудовим ресурсом свідчить: -значна кількість товарів, їх різноманітна номенклатура, майже щоденні поставки (встановлено аналізом ЄРПН), що потребує трудових ресурсів, які б були задіяні в складських роботах (приймання, відпуск, навантаження - розвантаження, а також ведення товарного обліку), а також потребує постійного перебування на складах в період приймання товару та його відпуску при одночасному здійсненні приймання товару на складах постачальника у віддалених регіонах; -покладення функцій директора (зокрема підписання звітності, документів, у тому числі і первинних, приймання управлінських рішень тощо) та головного бухгалтера (зокрема складання документів, у тому числі і первинних, складання та надання звітності, реєстрації податкових накладних, ведення обліку тощо) на одну особу потребує постійного перебування за місцем знаходження платника. При цьому, директор та бухгалтер ( в одній особі) ОСОБА_1 є посадовою особою на ТОВ ТОРГ ОД КОМПАНІ , ТОВ ТОРГ АКТІВ ПРО , ТОВ КРАФТ ТІМ , ТОВ СУМІН КОМПАНІ , ТОВ БОНА ТОРГ , ТОВ ТРАСТ ЛАЙФ . Аналізом даних Єдиного реєстру судових рішень встановлено наявність кримінальних проваджень, в яких фігурують постачальники ТОВ ЄТВГ : витяг з ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 18.10.2019, справа №755/9598/19, кримінальне провадження №42016000000000866, яке внесено 29.03.2016р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.209 КК України, витяг з ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 26.01.2020р., справа №752/24223/19 провадження по справі №1-кс/752/339/20 по кримінальному провадженню №12019100000001249 від 19.11.2019р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 КК України. У зв`язку з викладеним, перевіркою встановлено неможливість здійснення зазначеними постачальниками господарської діяльності (у визначенні п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України та частин першої і другої ст.3 ч.1 ст.43 Господарського кодексу України) відсутністю та/або незначною кількістю трудових ресурсів. У ході перевірки визначено, що укладені між ТОВ ЄТВГ та постачальниками операції не опосередковуються реальним виконанням операцій, яка становить їх предмет господарських операцій з поставки товарів на користь ТОВ ЄТВГ і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.п.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88.

На підставі висновків акту перевірки №000022/15-32-05-08/41553550 (а/с 13-32) Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0006020508 від 04.03.2020р., яким ТОВ ЄТВГ збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 253 244,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 63 311,00грн. (а/с 33).

Під час з`ясування офіційних обставин справи судом встановлено, що 02.08.2019р. між ТОВ ТОРГ АКТІВ ПРО та ТОВ ЄТВГ укладено договір поставки №02/08/19-01, згідно п.п.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, що вказується в накладних (а/с 57-58).

Підпунктами 2.2 та 3.1 вказаного договору №02/08/19-01 від 02.08.2019р. визначено, що загальна вартість цього договору визначається загальною сумою вартості товару, що вказана в накладних. Датою постачання вважається дата передачі товару покупцеві або його перевізнику (датою накладної). Постачання товару здійснюється на умовах самовивезення покупцем товару зі скаду постачальника.

На підтвердження реальності укладення вказаного договору №02/08/19-01 від 02.08.2019р. позивачем надано до суду та під час перевірки: картка рахунку №631 за період 01.08.2019р.- 05.09.2019р., видаткові накладні, специфікації до видаткових накладних із зазначенням поставленого товару, акти перетворення найменування та одиниці виміру ТМЦ ТОВ ЄТВГ , товарно-транспортні накладні, платіжні доручення та податкові накладні (а/с 59-84).

01.06.2019р. між ТОВ ТОРГ ОД КОМПАНІ та ТОВ ЄТВГ укладено договір поставки №1/6/19-2, згідно п.п.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, що вказується у накладних (а/с 85-86).

Підпунктами 2.2 та 3.1 вказаного договору №1/6/19-2 від 01.06.2019р. визначено, що загальна вартість цього договору визначається загальною сумою вартості товару, що вказана в накладних. Датою постачання вважається дата передачі товару покупцеві або його перевізнику (датою накладної). Постачання товару здійснюється на умовах самовивезення покупцем товару зі скаду постачальника.

На підтвердження реальності укладення вказаного договору №1/6/19-2 від позивачем надано до суду та під час перевірки: картка рахунку №631 за липень 2019р., видаткові накладні, специфікації до видаткових накладних із зазначенням поставленого товару, акти перетворення найменування та одиниці виміру ТМЦ ТОВ ЄТВГ , товарно-транспортні накладні, платіжні доручення та податкові накладні (а/с 87-122).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та товарно-транспортних накладних придбаний поивачем у котрагентів ТОВ ТОРГ АКТІВ ПРО та ТОВ ТОРГ ОД КОМПАНІ товар поставлявся перевізником ФОП ОСОБА_2 на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №21/05 від 21.05.2019р., укладеним між ТОВ ЄТВГ та ФОП ОСОБА_2 (а/с 129-132).

На підтвердження використання ТОВ ЄТВГ придбаного у вищевказаних контрагентів товару у власній господарський діяльності позивачем надано:

-договір поставки №645 від 12.06.2018р., укладений між ТОВ ЄТВГ та ТОВ Стиль Д та такі первинні документи, як: виписка рахунку 361 за 01.07.2019р. -06.09.2019р., податкові та видаткові накладні (а/с 133-151);

-договір поставки №87421 від 01.01.2019р., укладений між ТОВ ЄТВГ та ТОВ АТБ-МАРКЕТ та такі первинні документи, як: виписка по рахунку №361 за серпень 2019 р. -вересень 2019р., платіжні доручення, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накадні (а/с 152-169);

-договір поставки №8 від 08.02.2019р., укладений між ТОВ ЄТВГ та ТОВ Омега та такі первинні документи, як: виписка по рахунку №361 за вересень 2019 р. -вересень 2019р., платіжні доручення, податкова та видаткова накладні (а/с 170-178).

V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ТА ОЦІНКА СУДУ :

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно вимог ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п.61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, підпунктом 62.1.3 п.62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Звітним періодом для платника податку на додану вартість є один календарний місяць, що встановлено пунктом 202.1 статті 202 ПК України.

Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За змістом підпункт 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Платник податків, згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Водночас, пунктом 114.1 статті 114 ПК України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Так, згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.п. 201.1 ст. 201 ПК України Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п.201.10. ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту , виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України від 16.07.1999, № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (надалі - Закон № 996-XIV ) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п. 4 Розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами , затверджений Наказом Мінфіну від 20.08.2015, № 727 .

Описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

1) результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків, зборів відповідно до затвердженого плану (переліку питань) перевірки. У цій частині акта (довідки) документальної перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) документальної перевірки у разі необхідності додаються відповідні аналітичні таблиці. Крім того, наводяться дані про наявність та результати перевірки пільг, наданих відповідно до законів (код пільги, на яку суму і на який податок, збір отримано пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що перевіряються);

2) у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки;

3) виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта документальної перевірки. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назва, дата і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою);

4) результати документальної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, оформляються аналогічно результатам перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства;

5) у разі встановлення порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності необхідно відобразити такі відомості: номер, дату зовнішньоекономічного договору (контракту) та його суму; у разі реєстрації договору (контракту) у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, - номер та дату його реєстрації; країну нерезидента, який є стороною зовнішньоекономічного договору (контракту); найменування фінансової установи нерезидента, через яку здійснюються розрахунки за договором (контрактом), найменування фінансової установи резидента, через яку здійснюються розрахунки за договором (контрактом); номенклатуру товарів договору (контракту) згідно з кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; суму простроченої заборгованості, що виникла при виконанні договору (контракту);

6) результати документальної перевірки щодо дотримання вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску оформляються аналогічно результатам перевірки дотримання вимог податкового законодавства.

При цьому обов`язковому дослідженню та відображенню в акті (довідці) документальної перевірки підлягають питання, визначені програмою перевірки, зокрема такі питання:

ведення первинних документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску;

достовірність та повнота відображення у звітності сум, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок;

правильність нарахування та утримання єдиного внеску;

правомірність застосування та правильність обчислення понижуючого коефіцієнта до ставки єдиного внеску;

повнота сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок. Результати перевірки щодо сплати суми єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої нараховується єдиний внесок, оформляються в таблиці окремим додатком, який додається до акта (довідки) перевірки;

виявлені факти порушень банківськими установами встановленого порядку перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску;

7) результати документальної перевірки щодо дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи оформляються аналогічно результатам перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства.

Обов`язковому дослідженню та відображенню в акті (довідці) документальної перевірки підлягають питання, визначені програмою (переліком питань) перевірки, затвердженою наказом контролюючого органу про призначення перевірки, зокрема такі питання:

правильність визначення бази оподаткування, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати митних платежів;

обґрунтованість та законність надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування (у разі наявності);

правильність класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

відповідність фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідність фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів платника податків, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

законність переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

У разі встановлення перевіркою порушень законодавства з питань державної митної справи необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків;

зазначити невідповідність даних, які містяться в документах, поданих платником податків для здійснення митного оформлення, фактичним даним, виявленим під час перевірки, на підставі первинних документів платника податків;

вказати первинні документи та інші матеріали, що свідчать про наявність порушень.

Окремо зазначається інформація про виявлені порушення, що передбачають вжиття заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, митної вартості та країни походження товарів, підстави для звільнення від оподаткування митними платежами окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті (довідці) документальної перевірки;

8) в акті (довідці) документальної перевірки щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи зазначається відповідна інформація, якщо при проведенні перевірки посадовими особами контролюючого органу здійснювались відбір проб та зразків товарів, контрольні аналізи сировини, матеріалів і готової продукції, контрольні запуски у виробництво сировини та матеріалів, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися платником податків, що перевіряється, у виробництві готової продукції, виготовленої із сировини та матеріалів, поміщених у відповідний митний режим, призначалось проведення уповноваженими експертами контрольних обмірів обсягів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт;

9) в акті (довідці) документальної перевірки зазначається інформація про проведення огляду виробничих, складських, торговельних та інших приміщень платника податків, що перевіряється, з відображенням результатів такого огляду у відповідному акті (у разі його проведення);

10) в акті (довідці) документальної перевірки відображається інформація про складання протоколів про порушення митних правил у порядку, визначеному Митним кодексом, або протоколів про інші адміністративні правопорушення (у разі їх складання під час проведення перевірок);

11) в акті (довідці) документальної перевірки відображається інформація щодо наявності контрольованих операцій та повноти їх відображення у поданій платником звітності.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, (надалі - Положення № 88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення № 88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно п.1. Порядку заповнення податкової накладної, ,затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015, № 1307(надалі - Порядок № 1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку у графі Постачальник (продавець) податкової накладної спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначене статутними документами, та через кому - найменування такої філії (структурного підрозділу).

У разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку при складанні податкової накладної у графі Отримувач(покупець) спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та через кому - найменування такої філії (структурного підрозділу), яка (який) фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії"(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelasv. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності ( див. п. 71 рішення ЄСПЛ у справі Булвес АД проти Болгарії (заява №3991/03).

У разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Однак це не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника ( див п. 23 рішення ЄСПЛ у справі Бізнес СепортСентре проти Болгарії (заява №6689/03).

Адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ( див п. 110 рішення ЄСПЛ у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (заява №36985/97).

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку ( див п. 38 рішення ЄСПЛ у справі Інтерсплав проти України (заява № 803/02).

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права(ч.1-2 ст.308 КАС України, в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії)

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, апеляційний суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

На підтвердження правомірності формування даних податкового обліку та фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму прибутку чи податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного суду від 04.10.2020 року по справі № 300/555/19.

Проте, в даному випадку позивачем не надано належних, достатніх, допустимих та достовірних докаів реального вчинення господарських операцій , а відповідачем, в свою чергу , надані докази, які свідчать про узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента, а саме:

В товарно-транспортних накладних, а саме в графі пункт навантаження зазначена адреса, з якої відвантажувався товар. У всіх випадках це адреса: АДРЕСА_1 . Дана адреса жодним чином не підтверджена з боку постачальників (відсутні Специфікації до договорів поставок, в яких зазначено перелік товару, його кількість та ціна без ПДВ, також адресу, з якої товар буде відвантажений), а також будь-яка інша інформація щодо даної адреси, щодо товару, який підлягав поставці на користь ТОВ ЄТВГ , в пакеті первинних документів відсутня.

Згідно податкової інформації, яка була зібрана в ході перевірки згідно інформаційних баз податкового органу, а саме досліджено наявність власних нежитлових приміщень (територій) постачальників для розміщення офісу/складів та встановлено, всі вище перелічені постачальники не є платниками податку на нерухомість чи плати за землю (земельний податок/орендна плата за земельні ділянки):

ТОВ ТОРГ ОД КОМПАНІ декларує об`єкти оподаткування, через які здійснюється господарська діяльність (надання форми №20-ОПП до податкового органу) за адресами:

Склад- Україна, Запорізька обл., Більмацький район, с. Новоукраїнка, вул. Центральна 136А (дата взяття на облік 06.11.2019);

ТОВ " ТОРГ АКТІВ ПРО " не декларує об`єкти оподаткування, через які здійснюється господарська діяльність (надання форми №20-ОПП до податкового органу);

постачальниками: ТОВ ТОРГ ОД КОМПАНІ та ТОВ ТОРГ АКТІВ ПРО , за звітні (податкові) періоди, що включають період оформлених взаємовідносин з ТОВ ЄТВГ , не надавалася податкова звітність з податку на прибуток та фінансова звітність (зокрема баланси за формою №1, 1-м); досліджено наявність орендованих нежитлових приміщень (територій) постачальників для розміщення офісу/складів з використанням ЄРПН та встановлено, що послуги оренди нежитлових приміщень (територій) для розміщення офісів/складів усіма переліченими постачальниками не придбавалися.

Відповідно до баз даних податкового органу ТОВ "ТОРГ АКТІВ ПРО", код за ЄДРПОУ 43040827 зареєстровано в органах державної влади від 05.06.2019 №15541020000004355.

Основний вид діяльності: 46.21 - ОПТОВА ТОРГІВЛЯ ЗЕРНОМ, НЕОБРОБЛЕНИМ ТЮТЮНОМ, НАСІННЯМ І КОРМАМИ ДЛЯ ТВАРИН.

Юридична адреса: проспект Миру, буд. 28-Б/З, м. ЧОРНОМОРСЬК, ОДЕСЬКА обл., 68003

Наявність трудових ресурсів згідно баз даних ГУ ДПС в Одеській області за серпень 2019 року працювало у штаті - 3 особи, загальна сума нарахованої заробітної плати - 8100,00 грн.

Балансова вартість основних фондів: Відсутні дані щодо: основних засобів,запасів.

Відповідно до баз даних єдиного реєстру податкових накладних, ІС Податковий блок , встановлено, що на користь ТОВ "ТОРГ АКТІВ ПРО" не зареєстровано податкові накладні щодо оренди офісних та складських приміщень, основних фондів.

ТОВ "ТОРГ ОД КОМПАНІ", код за ЄДРПОУ 42788986 - основний вид діяльності: 46.21 -ОПТОВ А ТОРГІВЛЯ ЗЕРНОМ, НЕОБРОБЛЕНИМ ТЮТЮНОМ, НАСІННЯМ І КОРМАМИ ДЛЯ ТВАРИН. Юридична адреса: проспект Миру, буд. 28-Б/З, м. ЧОРНОМОРСЬК, ОДЕСЬКА обл.

Наявність трудових ресурсів згідно баз даних ГУ ДПС в Одеській області за липень 2019 року працювало у штаті -2 особи, загальна сума нарахованої заробітної плати - 8500,00 грн.

Відповідно до баз даних єдиного реєстру податкових накладних, ІС Податковий блок , встановлено, що на користь ТОВ "ТОРГ ОД КОМПАНІ" не зареєстровано податкові накладні щодо оренди офісних та складських приміщень, основних фондів.

Апеляційний судом також встановлено, що посадова особа та засновник ТОВ "ТОРГ АКТІВ ПРО" та ТОВ "ТОРГ ОД КОМПАНІ" - ОСОБА_3 , юридична адреса обох підприємств- проспект Миру, буд. 28-Б/З, м. ЧОРНОМОРСЬК, ОДЕСЬКА обл., 68003. При цьому, засновник та посадова особа підприємств є засновником та посадовою особою ще на підприємствах: ТОВ "КРАФТ ТІМ", ТОВ "СУМІН КОМПАНІ", ТОВ "БОНА ТОРГ", ТОВ "ТРАСТ ЛАЙФ".

З вищенаведенеого вбачається, що хоча товарно-транспортні накладні були оформлені, але вони не можуть підтверджувати факт навантаження товару в пунктах, визначених таких в товарно-транспортних накладних, шо порушує вимоги Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом: Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20,02.1998 за №128/2568 (зі змінами і доповненнями), в частині фактичного визначення пункту (адреси) навантаження товару.

Доставка товару до складів ТОВ ЄТВГ та зі складів (відвантаження на користь покупців) здійснювалася з залученням ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) для здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом згідно укладеного Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом від 21.05.2019 №21/05 (а/с 129-132), відповідно до якого: Замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов`язання щодо доставки вантажів автомобільним транспортом по території України згідно заявок Замовника. Маршрут, найменування вантажу, кількість, спосіб перевезення та вимоги до транспортного засобу, ....оговорюються в Заявках-договорах, які додаються до договору, і є невід`ємною його частиною....Перевізник зобов`язаний належним чином оформити передачу вантажу в цілості та схоронності вказаному у Заявцї-договорі Вантажоодержувачу з відміткою (підпис та печатка) про дату та час отримання вантажу... Розрахунки за перевезення проводяться між Сторонами згідно Заявкки- договору за умови належного виконання договірних зобов`язань ...Договір підписаний та скріплений печатками директора ТОВ ЄТВГ ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 в м. Дніпро .

Довіреності на отримання Товару у постачальників ТОВ ЄТВГ не оформлювалися. При цьому, Договорами поставки передбачено, що Товар приймається на складі Продавця. Проте, фактично в товарно-транспортних накладних зазначено, що Товар від постачальника отримувався водієм вантажного автомобіля перевізника ФОП ОСОБА_5 та в подальшому передавався директору ТОВ ЄТВГ . Документів щодо надання повноважень водію вантажного автомобіля на приймання Товару за кількістю та якістю в ході перевірки не було надано.

Крім того, апеляційний судом встановлено, що ТОВ ЄТВГ використовував для перевезення товару від постачальників ТОВ ТОРГ ОД КОМПАНІ та ТОВ ТОРГ АКТІВ ПРО ФОП ОСОБА_2 (Перевізник). Однак відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних даних, встановлено невідповідність реєстраційним номерним знакам, вказаними в рядку ТТН Автомобіль , вказані транспортні засоби:

1) ВО 9693 АС SOANIA R 124 L, СИЛОВИЙ ТЯГАЧ , зареєстровано - автомобіль CITROEN BERLINGO, вантажний фургон, малотонажний;

2) АЕ 9574 КР MERCEDES НОМЕР_2 , зареєстровано- автомобіль ГАЗ, вантажний, бортовий-тентований.

ФОП ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , перебуває на обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській області з 07.02.2011, основний вид діяльності 49.41-ВАНТАЖНИЙ АВТОМОБІЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ, згідно звіту- платник податку 3 групи. Однак відповідно до поданого до податкового органу звіту про Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (реєстраційний номер № 6133 від 24.01.2020) декларує відсутність найманих осіб, враховуючи відсутність інших доказів відношення вищевказаних водіїв до ФОП ОСОБА_2 .

Таким чином, апеляційний суд вваєжає, що надані до перевірки та суду документи не можна вважати належними,достовірними та достатніми доказами , що підтверджують факт перевезення товару від постачальників ТОВ ТОРГ ОД КОМПАНІ та ТОВ ТОРГ АКТІВ ПРО до ТОВ ЄТВГ .

В пакеті документів поставки відсутні документи щодо якості товару (Декларації виробника/імпортера), відповідності товару стандартам, технічним регламентам тощо, та/або зазначення такої інформації в документах поставки. Також частково до складу супровідних документів не долучено документи, що визначають походження товару (імпортного чи вітчизняного виробництва).

Розділом 5 кожного з Договорів поставки передбачено, що якість і комплектність товару повинна відповідати зразкам, які мають бути узгоджені з покупцем, а також діючим стандартам та технічним нормам згідно законодавства України. Однак, навіть узгодження певного номера ДСТУ (ГОСТу, ТУ), якому мав би відповідати товар по якості (відповідності стандартам) договором, видатковими накладними та супровідними документами не визначено.

З матеріалів справи вбачається, що за висновками податкового органу протягом серпня 2019 року згідно даних ЄРПН ТОВ СУМІН КОМПАНІ придбало товари (додаток 1 Реєстр придбаних товарів) на суму ПДВ 1 554 741,15 грн. (з них відмовлено в реєстрації на суму ПДВ 150 000,01 грн.) (напівфабрикати та субпродукти індичі, курячі, паштет печінковий, майонез, приправа, цукор, оренда приміщення за серпень 2019 р.). Протягом серпня 2019 року згідно даних ЄРПН ТОВ СУМІН КОМПАНІ реалізовувало товари на суму ПДВ 1 086 122,18 грн., у тому числі суб`єктам господарювання з порушення норм п. п. а / б п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Кодексу на суму ПДВ 1 086 122,18 грн. ТОВ "ТОРГ АКТІВ ПРО" (код ЄДРПОУ 43040827). При цьому, про неможливість виконання оформлених господарських операцій з придбання та продажу товарів/ наявним трудовим ресурсом свідчить (1 особа): значні обсяги постачання та придбання товарів/послуг придбання/продаж потребують значного обсягу трудовитрат, зокрема навантаження/розвантаження товару його транспортування та надання поліграфічних, рекламних послуг.

Податковим органом, з аналізу звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) та Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ) постачальників встановлено, що згідно звітів, наданих постачальниками: ТОВ ТОРГ ОД КОМПАНІ та ТОВ "ТОРГ АКТІВ ПРО", за звітні (податкові) періоди, що включають періоди оформлених взаємовідносин з ТОВ ЄТВГ , кількість працівників складає - 2 особи, на яку покладено зокрема і виконання функцій директора, головного бухгалтера в одній особі.

Ззначна кількість товарів, їх різноманітна номенклатура, майже щоденні поставки (що встановлено аналізом ЄРПН), потребували значно більших трудових ресурсів позивача та його контрагентів , які мали були задіяні в складських роботах (приймання, відпуск, навантаження - розвантаження, а також ведення товарного обліку), а також мали постійно перебувати на складах в період приймання товару та його відпуску при одночасному здійсненні приймання товару на складах постачальника у віддалених регіонах, що на думку апеляційного суду за відсутністю належних доказів залучення додаткових трудових ресурсів позивачем та його контрагентами також не доводить факт здійснення господарських операцій.

Покладення функцій директора (зокрема підписання звітності, документів, у тому числі і первинних, приймання управлінських рішень тощо) та головного бухгалтера (зокрема складання документів, у тому числі і первинних, складання та надання звітності, реєстрації податкових накладних, ведення обліку тощо) на одну особу потребує постійного перебування за місцем знаходження платника. При цьому директор та бухгалтер (в одній особі) ОСОБА_1 є посадовою особою, на ТОВ ТОРГ ОД КОМПАНІ , ТОВ ТОРГ АКТІВ ПРО , ТОВ КРАФТ ТІМ код 43205079 , ТОВ СУМІН КОМПАНІ код 42788745, ТОВ БОНА ТОРГ код 43205325, ТОВ ТРАСТ ЛАЙФ код 43205194.

При цьому апеляційний суд зауважує, що згідно даних ЄРПН послуги зберігання товару, навантаження-розвантаження, логістики, ТЕО, транспортування, ведення бухгалтерського обліку або подібні послуги, а також послуги залучення стороннього трудового ресурсу зазначеними постачальниками не придбавалися.

Як вбачається з матеріалів справи, за звітний період декларування ПДВ травень-липень 2019 року податковим органом встановлено неможливість підтвердження реальності здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ "ТОРГ ОД КОМПАНІ " у зв`язку з:

- відсутністю за податковою адресою;

- відсутністю інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, посередників у транспортуванні);

- відсутністю інформації про документальне підтвердження щодо рівня освіти, кваліфікації, професійних знань, фахової належності робітників підприємства, неможливо встановити та підтвердити відповідність наявних трудових ресурсів виконанню оформлених господарських операцій за період: травень-липень 2019 року.

Апеляційний суд вважає , що факт відсутності у підприємства власних складських приміщень, виробничих потужностей, відсутність відомостей знаходження цих товарів на складах, а також відсутність документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, техніки та інших засобів, та відсутність відомостей про залучення додаткових ресурсів за господарськими угодами -не можуть свідчити про доведеність факту здійснення підприємством (його посадовою особою) господарської діяльності .

Разом з тим, апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на кримінальні провадження №42016000000000866, №12019100000001249 оскільки, лише наявність кримінального провадження в якому не винесено вироку суду у кримінальному провадженні, у силу приписів статей 72-75 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду у справі № 813/4241/16 від 14 травня 2019 року.

Враховуючи встановлені обставини справи, принципи верховенства права, належного врядування, презумпції правомірності дій платника податків, практику ЄСПЛ , як джерело права, правові позиції Верховного суду, погоджується із доводами апелянта та вважає необґрунтованим висновок суду 1-ої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, так як податкове повідомлення-рішення від 04.03.2020р. №0006020508 - було прийнято в порядку, в межах повноважень та у спосіб , встановлені Конституцією України та Податковим кодексом України, податковий орган, довів наявність порушення з боку платника податків , дотримуючись своїх власних процедур, а ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА ГРУПА» , у свою чергу , не підтверджено факт реальності господарських операцій з контрагентами - ТОВ "ТОРГ ОД КОМПАНІ" та ТОВ "ТОРГ АКТІВ ПРО", що виключає добросовісність позивача при здійсненні спірних господарської операції та при формуванні податкового кредиту.

Апеляційний суд погоджується із доводами апелянта, що укладені між ТОВ ЄТВГ та постачальниками ТОВ "ТОРГ ОД КОМПАНІ", код ЄДРПОУ 42788986 та ТОВ "ТОРГ АКТІВ ПРО" код ЄДРПОУ 43040827 договори не опосередковуються реальним виконанням операцій, яка становить їх предмет, фактично постачальниками здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з поставки товарів на користь ТОВ ЄТВГ і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.п.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання цими постачальниками у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва, та також вважає помилковим протилежний висновок суду 1-ої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

(2) Висновки суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд, переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що судом 1-ої інстанції вирішено справу із порушення норм процесуального та матеріального права, неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, та наявні підстави для скасування .

Апеляційний суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області та для скасування рішення суду 1-ої інстанції, ухвалення по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову та також наявність підстав для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.8,19,55,67 Конституції України, ст.6,ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст.3,6,7,139, 242, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року - скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОПЕЙСЬКА ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА ГРУПА - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів

Повне судове рішення складене та підписане 30.06.2021 року

Головуючий суддя Кравець О.О. Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.

СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення23.06.2021
Оприлюднено02.07.2021
Номер документу98009254
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —420/2107/20

Ухвала від 21.07.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравець О.О.

Постанова від 23.06.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравець О.О.

Постанова від 23.06.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравець О.О.

Ухвала від 26.05.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравець О.О.

Ухвала від 19.05.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравець О.О.

Ухвала від 23.04.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравець О.О.

Ухвала від 09.04.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравець О.О.

Ухвала від 23.03.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравець О.О.

Рішення від 04.05.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Танцюра К.О.

Ухвала від 16.03.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Танцюра К.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні