Постанова

від 23.06.2021 по справі 606/710/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/710/21Головуючий у 1-й інстанції Ромазан Л.С. Провадження № 22-ц/817/705/21 Доповідач - Ходоровський М.В. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2021 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Ходоровський М.В.

суддів - Бершадська Г. В., Храпак Н. М.,

секретаря - Панькевич Т.І.

з участю - позивача ОСОБА_1 , представника ТзОВ

"Микулинецьке" адвоката Будз Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Теребовлянського районного суду від 13 травня 2021 року (головуючий суддя Ромазан Л.С., дата виготовлення ухвали не вказана) у справі № 606/710/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, державного реєстратора Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Брусь Ольги Степанівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору товариство з додатковою відповідальністю "Микулинецьке", Микулинецька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області про визнання незаконними дій державних кадастрових реєстраторів, визнання незаконними наказів та скасування рішення державного реєстратора,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, державного реєстратора Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Брусь Ольги Степанівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору товариство з додатковою відповідальністю "Микулинецьке", Микулинецька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області про визнання незаконними дій державних кадастрових реєстраторів, визнання незаконними наказів та скасування рішення державного реєстратора.

Ухвалою Теребовлянського районного суду від 13 травня 2021 року провадження у даній справі закрито у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що цей спір є спором про цивільне право, про відновлення порушеного права шляхом скасування прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права: щодо права оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право 34540888 від 09.12.2019 року) оформленого під час розгляду справи у спосіб, що суперечить нормам закону, тобто має приватноправовий характер. Отже існує спір про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача. як власника нерухомого майна та орендаря земельної ділянки.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, представника ТзОВ "Микулинецьке" адвоката Будз Т.В., ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема позовної заяви (а.с. 3-17), вимогами у даній справі є:

Визнати незаконними дії державних кадастрових реєстраторів щодо присвоєння кадастрового номеру 6125055400:04:001:0060 земельній ділянці загальною площею 5,6160 га за адресою АДРЕСА_1 та внесення інформації щодо зміни власника земельної ділянки;

Визнати незаконними та скасувати Накази Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 1 жовтня 2019 року № 19-3876/14-19-СГ та від 12 листопада 2019 року № 19-5250/14-19-СГ ;

Скасувати державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права: щодо права оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право 34540888 від 09.12.2019 року).

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно Договору купівлі-продажу майна, укладеного між ним та СВАТ Микулинецьке 23.06.2004 року, посвідченого Нотаріусом Мешковою Н.Ф. (реєстр. 1869), є власником нежитлової будівлі (склад) по АДРЕСА_1 .

Дана будівля знаходиться на земельній ділянці площею 0,16 га, із кадастровим номером 6125055400:04:001:0748, яка перебуває у його користуванні згідно Договору оренди, укладеного 25.05.2009 року між ним та Теребовлянською районною державною адміністрацією (зареєстрований в реєстраційному відділі 12.06.2009 року). Строк дії Договору - 25 років.

Він є суміжним землекористувачем по відношенню до земельної ділянки із кадастровим номером 6125055400:04:001:0060.

На розгляді в Теребовлянському районному суді перебуває справа № 606/1427/19, за його позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Микулинецьке (смт. Микулинці Теребовлянського району), ОСОБА_2 - керівника Товариства з додатковою відповідальністю Микулинецьке , третя особа відповідача Теребовлянська районна державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні майном та земельною ділянкою.

Предметом спору у цій справі є зобов`язання ТДВ Микулинецьке , керівника товариства ОСОБА_2 шляхом надання можливості в`їзду через ворота, розібрання самовільно встановленої бетонної огорожі та скасування заборони йому в`їзджати ти виїжджати до його земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , із кадастровим номером 6125055400:04:001:0748.

На момент відкриття провадження у справі у ТДВ Микулинецьке відсутні були правовстановлюючі документи на земельну ділянку із кадастровим номером 6125055400:04:001:0060 по АДРЕСА_1 , тобто у ТДВ Микулинецьке не було правових підстав на встановлення самочинної бетонної огорожі на межі його земельної ділянки із кадастровим номером 6125055400:04:001:0748.

Станом до квітня 2019 року земельна ділянка із кадастровим номером 6125055400:04:001:0060 перебувала у комунальній власності Микулинецької селищної ради. З невідомих нікому причин, з травня 2019 року земельна ділянка із кадастровим номером 6125055400:04:001:0060 перейшла у власність держави, на яку Наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 12 листопада 2019 року № 19-5250/14-19-СГ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано в оренду ТДВ Микулинецьке .

Посилаючись на те, що під час розгляду цивільної справи 606/1427/19 відповідач затвердивши технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) товариству з додатковою відповідальністю Микулинецьке для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області, та передавши земельну ділянку у оренду із самочинно встановленою межею - значно ускладнив його процес відновлення його порушеного права, позивач просив його вимоги задовольнити.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, даний спір належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, як такий, що виник у фізичної особи із суб»єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень, він є публічно-правовим а не приватно-правовим спором.

З таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (частина перша статті 4 КАС України).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Водночас помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, і господарських чи цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин.

Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта (інших суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Колегія суддів вважає, що спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про скасування державної реєстрації ухвалене за заявою (без заяви) іншої особи, а не позивача. У даній справі наявні приватноправові відносини, він обумовлений порушенням майнового приватного права та інтересу. Визнання незаконними дії державних кадастрових реєстраторів; Визнання незаконними та скасування Наказів Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 1 жовтня 2019 року № 19-3876/14-19-СГ та від 12 листопада 2019 року № 19-5250/14-19-СГ, Скасування державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права: щодо права оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право 34540888 від 09.12.2019 року), є способом захисту права власності позивача від посягань третьої особи на земельну ділянку, межу земельної ділянки, та нерухоме майно.

Оскільки суд першої інстанції інстанцій при постановленні оскаржуваної ухвали не врахував того, що цей спір є спором про цивільне право, зазначену ухвалу слід скасувати а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 35 ч.1, 259 ч.1.2.8, 374 ч.1 п.6, 379, 381 ч.1,3, 382 - 384, 389 ч.1 п. 2, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Теребовлянського районного суду від 13 травня 2021 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 червня 2021 року.

Головуючий

Судді