Ухвала

від 30.06.2021 по справі 495/1742/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1742/21

№ провадження 2-з/495/97/2021

Ухвала

іменем україни

30 червня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Заверюха В.О., при секретарі - Червинській І.В.,

за участю:

представника позивача - Гавриленко Є.В.,

розглянувши заяву представника Білгород-Дністровської міської ради про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Білгород-Дністровської міської ради до ОСОБА_1 , державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації та адміністративних послуг Шабівської сільської ради Мєльнікової Катерини Володимирівни, ТОВ КВАЗАР-2017 , державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області Гриценко Ірину Сергіївну про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

Білгород-Дністровська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації та адміністративних послуг Шабівської сільської ради Мєльнікової Катерини Володимирівни, в якому просить:

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Шабівської сільської ради Мєльнікової К.В. від 06.07.2020 року (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав: 52983396) про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на будівлю магазину загальною площею 20 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_1 ;

-скасувати запис державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Шабівської сільської ради Мєльнікової К.В. від 06.07.2020 року (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав: 52983396) про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на будівлю магазину загальною площею 20 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_1 ;

- припинити право власності на будівлю магазину загальною площею 20 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2115900251103) за ОСОБА_1 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

30.06.2021 року до суду від представника Білгород-Дністровської міської ради надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю магазину, загальною площею - 20 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 . Заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником будівлі магазину по АДРЕСА_1 є ТОВ КВАЗАР-2017 на підставі рішення TOB КВАЗАР-2017 №02/2021 від 18.03.2021 року та акту приймання передачі нерухомого майна ТОВ КВАЗАР-2017 б/н від 18.03.2021 року. Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 57231234 від 23.03.2021 року державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області Гриценко Ірина Сергіївна. Таким чином, після подання Білгород-Дністровською міською радою позовної заяви та відкриття судом провадження у справі №495/1742/21 відповідачем ОСОБА_1 відчужено будівлю магазину. У зв`язку зі встановленням Білгород-Дністровською міською радою інформації про відчуження будівлі магазину ОСОБА_1 та наявності нового власника ТОВ КВАЗАР-2017 , виникла необхідність в заявлені клопотання про забезпечення позову у вигляді накладання арешту на вказаний об`єкт. Дії відповідачів з відчуження об`єкту у подальшому можуть призвести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову та його неефективності (неактуальності) в разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на будівлю магазину. Більш того, нові власники магазину будуть наділені правом на виділення земельної ділянки комунальної власності у власність або в оренду.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача заяву про забезпечення позову підтримала та просила задовольнити.

В підготове судове засідання відповідачі по справі не зявились, повідомлялись, причини неявки суду не відомі.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд виходить із наступного.

Так, за змістом ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам Європейського суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що неє учасниками даного судового процесу.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходяться у нього; заборони вчиняти певні дії. Заборона відповідачеві вчиняти певні дії є видом забезпечення позову, яка спрямована проти активних учинків відповідача, що можуть ускладнити виконання рішення суду.

Згідно розяснень, що надані в п.4 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі відчуження майна та вважає за необхідне частково забезпечити позов шляхом накладення заборони вчиняти дії по відчудженню будівлі магазину по АДРЕСА_1 , агальною площею - 20 кв.м., що належить на праві власності ТОВ КВАЗАР-2017 .

Застосування саме такого заходу забезпечення позову належним чином запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Крім цього, даний вид забезпечення позову, на думку суду, є співмірним заявленим позовним вимогам.

У частині вимог про накладення арешту на майно суд відмовляє, виходячи з роз`яснень, наведених у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , відповідно до яких вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зокрема, суд враховує положення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які гарантують принцип непорушності права власності.

Тому, суд вважає, що накладення арешту на майно є порушенням права власника мирно володіти своїм майном, доки право власності не спростовано в належному порядку, він має право, володіти та користуватись своїм майном та несе ризик його випадкового пошкодження чи знищення.

Накладення судом заборони відчуження майна, що перебуває у власності ТОВ КВАЗАР-2017 , в повній мірі може забезпечити виконання рішення суду та не призведе до порушення прав та інтересів інших осіб.

Отже, застосування таких заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.149-153, 260, 261, 354 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Білгород-Дністровської міської ради про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Білгород-Дністровської міської ради до ОСОБА_1 , державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації та адміністративних послуг Шабівської сільської ради Мєльнікової Катерини Володимирівни, ТОВ КВАЗАР-2017 , державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області Гриценко Ірину Сергіївну про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та припинення права власності - задовольнити частково.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження будівлі магазину загальною площею - 20 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 , що належить ТОВ КВАЗАР-2017 (код ЄДРПОУ 44119342, вул.Шабська 51а/34, м.Білгород-Дністровський, Одеської області)

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Виконання ухвал з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Заверюха В.О.