Ухвала

від 30.06.2021 по справі 953/12041/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/12041/21

н/п 1-кс/953/6300/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2021 р. Київський районнийсуд м.Харкова ускладі:слідчого судді ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань вприміщенні Київськогорайонного судум.Харкова клопотанняпрокурора укримінальному провадженні прокуроравідділу наглядуза додержаннямзаконів органамифіскальної службиХарківської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 за матеріаламикримінального провадження №32020220000000029від 14.04.2020за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.27ч.2ст.200,ч.3ст.212КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження № 32020220000000029 від 14.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 212 КК України про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, вилучене 16.06.2021 в ході проведення обшуків.

На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32020220000000029, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 212 КК України.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області на підставах ухвал слідчого судді під час проведення обшуків у осіб, які ймовірно причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, вилучене майно, яке має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання зазначає, що вилучене, в ході проведених 16.06.2021 обшуків, майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та є його предметом, а також вказане майно буде використано у кримінальному провадженні в якості речових доказів, у зв`язку з чим виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання прокурора приходить до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати;3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, всупереч п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України,у клопотанні прокурора про арешт майна зазначені підстава та мета арешту в загальних рисах та не конкретно.

Крім того,звернувшись з клопотанням про арешт майна, сторона обвинувачення прописує лише те, що 16.06.2021 в ході проведення обшуків було виявлено та вилучено вище вказане майно.

Проте, виходячи зі змісту клопотання, прокурор не зазначає жодного з критеріїв визначених ст.98 КПК України, яким би відповідало майно, вилучене в ході проведенняогляду місця подіїта не вказано, кому саме належить дане майно.

Крім того, всупереч п. 3 ч.2 ст. 171 КПК Україниу клопотанні прокурора про арешт майна не зазначеновідповідне обґрунтування необхідності арешту майна та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю власника майна.

Однак, прокурором не зазначено в клопотанні в повному обсязі контактних даних власників майна (номеру телефону, адреси електронної пошти), з урахуванням визначеного ст. 172 КПК України стислого строку розгляду клопотання, що виключає надіслання повідомлення поштою, фактично позбавляє слідчого суддю можливості дотримання вимог ст. 22, 24-28, 172 КПК України.

Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі.

Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків у строк 72 години.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України у встановленому порядку.

На підставі викладеного і керуючись ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження № 32020220000000029 від 14.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 212 КК України повернути для доопрацювання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя -