Постанова

від 29.06.2021 по справі 904/6950/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2021 року м.Дніпро

Справа № 904/6950/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 (прийняте суддею Бєлік В.Г., повне судове рішення складено 09.04.2021) у справі № 904/6950/20

за позовом Кам`янської міської ради

до Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ"

про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки розміром 5,4947 га.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Кам`янська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", в якій просить суд визнати укладеним договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Заводська, 2, кадастровий номер:

1210400000:02:011:0063, загальною площею 5,4947 га для розміщення виробничих будівель, в редакції, наведеній у позовній заяві.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 у справі № 904/6950/20 (з урахування ухвали від 26.04.2021 про виправлення описки):

- позов Кам`янської міської ради Дніпропетровської області до Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль задоволено у повному обсязі;

- визнано укладеним договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Кам`янське, вулиця Заводська, 2, кадастровий номер: 1210400000:02:011:0063, площею 5,4947 га для розміщення виробничих будівель в редакції Кам`янської міської ради;

- стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" на користь Кам`янської міської ради Дніпропетровської області витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що позивач за клопотанням відповідача прийняв рішення про надання спірної земельної ділянки в оренду та звернувся до відповідача з проектом договору. Проте, відповіді на вказане звернення відповідачем не було зроблено, договір не укладено.

Суд зазначив, що відповідачем не надано доказів незгоди зі змістом договору або окремих його положень шляхом звернення до позивача з протоколом розбіжностей до договору оренди земельної ділянки; не надано відповідачем і доказів повернення земельної ділянки. Отже відповідач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою без належних правових підстав. За таких обставин, права позивача як власника земельної ділянки є порушеними з огляду на встановлені законом підстави та умови користування земельними ділянками комунальної форми власності.

Запропонована позивачем редакція договору оренди землі за своїми умовами відповідає нормам чинного законодавства, та враховуючи, що останнім дотримано порядок визначений ст.ст. 179, 181, 184 ГК України, позовні вимоги про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 у справі № 904/6950/20, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на ті обставини, що суд першої інстанції помилково встановив, що предмет спору пов`язаний із укладенням договору, яким пролонгуються речові права відповідача на земельну ділянку шляхом укладання договору. Згідно з матеріалів справи вбачається, що АТ "Дніпровська ТЕЦ" заявила клопотання, про намір отримати в оренду землю. Докази якими підтверджується факт існування договору, який необхідно пролонгувати в матеріалах справи відсутній.

Жодної прямої вказівки закону, щодо наявності повноважень міської ради зобов`язувати юридичну особу (або землекористувача) укладати договір оренди земельної ділянки у рішенні суду не має. У свою чергу, АТ "Дніпровська ТЕЦ" відмовилась в укладенні договору оренди земельної ділянки, шляхом не укладання даного договору.

Суд помилково послався на норму ст. 181 ГК України, яка не передбачає відмову в укладені договору. Так як ст. 181 ГК України застосовується у разі або укладання договору, або наявності заперечень до договору, а ні як не відмова в укладанні договору у зв`язку з відсутньою необхідності в оренді даної земельної ділянки.

В матеріалах справи відсутні докази щодо факту користування спірною земельною ділянкою АТ "Дніпровська ТЕЦ".

Також відповідач посилається на незрозумілість твердження суду про не надання відповідачем доказів повернення земельної ділянки". Так як АТ "Дніпровська ТЕЦ" не мала в користуванні спірної земельної ділянки, відповідно і не може надати докази її повернення.

Суд першої інстанції не розглянув доводи, що були наведені у відзиві на позовну заяву, а саме:

що у Кам`янської міської ради відсутні повноваження, зобов`язувати приватні акціонерні товариства укладати договори.

що АТ "Дніпровська ТЕЦ" не є землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:02:011:0063 у понятті абз. 2 п. 4 ст. 37-1 Земельного кодексу України, тому і рішення Кам`янської міської ради не відноситься до АТ "Дніпровська ТЕЦ"

що був порушений принцип заборони незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, згідно з ст. 6 та ст. 23 Господарського кодексу України та ст. 627 Цивільного кодексу України.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки прийнято радою в межах наданих їй повноважень, є обов`язковими для виконання; зазначене рішення прийняте за клопотанням відповідача.

Твердження апелянта про те, що останній тільки виявив бажання отримати в оренду земельну ділянку та на даний час у АТ "Дніпровська ТЕЦ" відсутня необхідність в оренді даної земельної ділянки не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що відповідач відмовився в установленому законом порядку від оренди даної земельної ділянки та відсутнє рішення міської ради про вилучення з користування відповідної земельної ділянки.

Закріпивши принцип свободи договору у Цивільному кодексі України, законодавець разом із тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства

Відповідач отримавши 17.11.2020 року від Кам`янської міської ради проект договору оренди, у двадцятиденний строк не повернув підписаний примірник договору, протокол розбіжностей до нього відповідно до частини 4 статті 181 Господарського кодексу України не надав. В зв`язку з чим у відповідача відсутні належні заперечення до надісланого проекту договору та безпідставне ухилення від укладення договору.

Права ради як власника земельної ділянки є порушеними з огляду на встановлені законом підстави та умови користування земельними ділянками комунальної форми власності.

Як вбачається із апеляційної скарги АТ "Дніпровська ТЕЦ", заперечуючи проти укладення договору, вказує, що не є землекористувачем, проте положення статті 120 Земельного кодексу України і статті 377 Цивільного кодексу України не звільняють власника нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, від необхідності оформлення відповідного права, зокрема, права користування такою земельною ділянкою та внесення плати за користування земельною ділянкою.

Враховуючи, що запропонована позивачем редакція договору оренди землі за своїми умовами відповідає нормам чинного законодавства, та враховуючи, що останнім дотримано порядок визначений статтями 179, 181, 184 Господарського кодексу України, позовні вимоги про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Кам`янське, вулиця Заводська, 2, кадастровий номер: 1210400000:02:011:0063, площею 5,4947 га для розміщення виробничих будівель в редакції Кам`янської міської ради Дніпропетровської області є обґрунтованими.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 904/6950/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 01.06.2021.

В судовому засіданні 01.06.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 15.06.2021.

В судовому засіданні 15.06.2021 оголошено перерву у судове засідання на 29.06.2021.

В судовому засіданні 29.06.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

18.12.2019 Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" звернулось до Кам`янської міської ради з клопотанням про надання в користування на умовах оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Заводська, 2 м. Кам`янське, площею 8,0957 га для розміщення виробничих будівель (а.с. 64, т. 1).

09.07.2020 р. Кам`янська міська рада розглянувши заяви (клопотання) про користування земельними ділянками Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" від 18.12.2019 № 65223, прийняла Рішення № 2003-44/VІІ "Про набуття (припинення) прав на землю", у відповідності до додатку № 1 до Рішення № 2003-44/VІІ АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" надано в користування на умовах оренди земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:02:011:0063 за адресою вул. Заводська, 2 м. Кам`янське, Дніпропетровська область, загальною площею 5,4947 га, для розміщення виробничих будівель, строком до 30.07.2030 року.

Відповідно до підпункту 7.1. пункту 7 Рішення № 2003-44/VІІ міська рада зобов`язала землекористувачів, зокрема відповідача укласти протягом шістдесяти днів після прийняття цього рішення в департаменті комунальної власності та земельних відносин міської ради у встановленому порядку договори оренди земельних ділянок, угоди шляхом надання оригіналів витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, сформованих у поточному році.

В строки, передбачені рішенням міської ради (60 днів) договір укладений не був.

13.11.2020 листом № 09-08/1689 від 12.11.2020 року Кам`янська міська рада направила на адресу АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" для узгодження та підписання проекти договорів оренди земельної ділянки, кадастровий номер № 1210400000:02:002:0127 та 1210400000:02:011:0063 за адресою: вул. Заводська, 2, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, загальною площею 2,6010 та 5,4947 га, для розміщення виробничих будівель.

Пропозиція разом з проектами договорів позивачем була надіслана Відповідачу з описом про вкладення.

У відповідності до відомостей сайту Укрпошти лист від 12.11.2020 року № 09-08/1689 надісланий позивачем було отримано Відповідачем 17.11.2020 року (виписка з сайту Укрпошти про відстеження листа № 5190003125850 (а.с. 16-19).

В 20-денний строк відповідач не повернув позивачу підписаний проект договору оренди земельної ділянки та не направив позивачу протокол розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Предметом апеляційного перегляду у даній справі є питання наявності або відсутності правових підстав для визнання укладеним договору між сторонами у справі.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи.

Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. ст. 628, 629 ЦК України).

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша статті 19 Конституції України).

Частиною 3 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 Господарського кодексу України та ст. 649 Цивільного кодексу України, зокрема і у випадку коли сторони не врегулювали розбіжності щодо умов відповідного договору.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Згідно із ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.

Таким чином, для правильного вирішення спору у даній справі, насамперед, слід з`ясувати чи є укладення спірного договору у даному випадку обов`язковим для сторін в силу прямої вказівки закону.

За положеннями ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 затверджений типовий договір оренди землі.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі").

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок (п. б ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України).

До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі"). Аналогічні положення містить ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 ЦК України.

При цьому, положення статті 120 Земельного кодексу України і статті 377 Цивільного кодексу України не звільняють власника нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, від необхідності оформлення відповідного права, зокрема, права користування такою земельною ділянкою та внесення плати за користування земельною ділянкою.

Згідно ч. 4 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Отже, користування земельною ділянкою, у тому числі, розташування на ній об`єктів нерухомого майна або намір здійснювати забудову на земельній ділянці потребує належного оформлення правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку, зокрема, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як встановлено вище, 18.12.2019 відповідач звернувся до позивача з клопотанням про надання спірної земельної ділянки в оренду для розміщення виробничих будівель. У рішенні ради від 09.07.2020 № 2003-44/VІІ та проекті договору оренди також зазначено про передачу земельної ділянки для розміщення виробничих будівель.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, а позивачем не доведено, що на спірній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, належні відповідачу або обставини іншого використання спірної земельної ділянки відповідачем - будівництво об`єктів тощо.

У свою чергу, відповідач зазначає, що не використовує спірну земельну ділянку, а лише мав намір такого користування, проте на даний час така необхідність відсутня.

Законодавчі норми встановлюють обов`язок сторін укласти договір оренди земельної ділянки у випадку користування цією земельною ділянкою особою, проте у даній справі таких обставин не встановлено.

За встановлених обставин справи (відсутності користування земельною ділянкою) укладення спірного договору не є обов`язковим для відповідача в силу закону, тому у суду відсутні правові підстави для зобов`язання укласти такий договір за рішенням суду, що є підставою для відмови у позові.

Суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що відповідачем не надано доказів незгоди зі змістом договору або окремими його положеннями шляхом звернення до позивача з протоколом розбіжностей до договору оренди земельної ділянки, оскільки між сторонами не існує спору, щодо погодження умов договору.

Так само, суд першої інстанції безпідставно зазначив, що відповідач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою без належних правових підстав та не надав доказів повернення земельної ділянки, оренда якої є предметом спірного договору. З матеріалів справи не вбачається, що спірна земельна ділянка перебувала чи перебуває у користуванні відповідача.

За відсутності встановлених обставин користування відповідачем спірною земельною ділянкою є помилковим і висновок суду першої інстанції про порушення прав позивача таким користуванням без правовстановлюючих документів.

Колегія суддів приймає до уваги доводи позивача щодо обов`язковості виконання актів органів місцевого самоврядування, проте рішення ради від 09.07.2020 № 2003-44/VІІ не є тим актом, в розумінні ст. 187 Господарського кодексу України, який імперативно зобов`язує сторони укласти договір.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених вище обставин справи апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, як таке, що прийнято за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені у ньому не відповідають встановленим обставинам справи, з прийняттям нового рішення про у відмову у задоволенні позовних вимог.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача, а судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 278, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 у справі № 904/6950/20 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області 30.03.2021 у справі № 904/6950/20 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Кам`янської міської ради на користь Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3 153, 00 грн.

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.07.2021.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко