Рішення

від 02.07.2021 по справі 620/4316/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/4316/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, начальника відділу контролю за використанням і охороною земель у Корюківському, Семенівському, Сновському, Новгород-Сіверському районах, та м. Новгород-Сіверському Журавльова Володимира Михайловича про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування припису,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, відповідач 1), старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, начальника відділу контролю за використанням і охороною земель у Корюківському, Семенівському, Сновському, Новгород-Сіверському районах, та м. Новгород-Сіверському Журавльова Володимира Михайловича (далі - Інспектор, відповідач 2), у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:

- визнати незаконними дії Інспектора під час здійснення державного нагляду та контролю, а саме проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413 та 7421480400:05:000:3414, що розташовані на території Андріївської сільської ради (раніше Городнянського району) Чернігівської області;

- визнати незаконним та скасувати припис, винесений 14.12.2020 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, начальника відділу контролю за використанням і охороною земель у Корюківському, Семенівському, Сновському, Новгород-Сіверському районах, та м. Новгород-Сіверському, ОСОБА_2 за №885-ДК/0420 Пр/03/01/-20.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевірка використання та охорони земель проводилась за його відсутності, за участі лише Інспектора та інженера-землевпорядника. Будь-які інші спеціалісти до перевірки не залучались, тому позивач ставить під сумнів наявність у перевіряючих освіти, достатньої для того щоб встановити, що спірні земельні ділянки були засіяні саме озимим житом. Також під час перевірки інженером-землевпорядником не встановлювались кількість поворотних точок обстежуваних земельних ділянок і не встановлювалися поворотні точки ділянок, що орендує позивач. Крім того, ФОП ОСОБА_1 зазначає, що його не було повідомлено про проведення перевірки, не пред`явлено направлення та посвідчення. Позивача позбавили права ознайомитись з документами, які були складені за наслідками перевірки, та надати пояснення по суті виявлених порушень, зауваження до акту. Йому не пояснили щодо яких земельних ділянок встановлено порушення вимог чинного законодавства.

По суті виявленого порушення позивач зазначив, що межові знаки на наче б то самовільно ним зайнятих земельних ділянках відсутні. Відповідно до відповіді ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, спірні земельні ділянки належать до земель с/г призначення з цільовим призначенням 16.00 - землі запасу, угіддя земельних ділянок - рілля. Разом з тим, на них відсутні будь-які знаки, таблички та інші позначення, які б давали змогу ідентифікувати спірні земельні ділянки як такі, що віднесені до земель історико-культурного призначення. Крім того, оскаржуваний припис винесений з порушенням вимог законодавства щодо його змісту, оскільки є неконкретизованим.

Ухвалою судді від 05.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також установлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для надання відзиву на позов.

У встановлений судом строк ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області подано відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що призначена та проведена перевірка була здійснена відповідно до вимог та у спосіб, визначений Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель , не щодо суб`єкта господарювання, а відносно земельних ділянок, тому підстави для застосування приписів Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відсутні.

Щодо виявлених порушень пояснив, що під час перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 розорав та засіяв озимим житом частину земельних ділянок з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413 та 7421480400:05:000:3414, які знаходяться в єдиному масиві з орендованими ним земельними ділянками (невитребуваними паями). Факт неумисного засіяння спірних земельних ділянок позивач визнав у власноруч написаних поясненнях та зобов`язувався усунути виявлене порушення.

Таким чином, оскільки перевіркою встановлено факт самовільного зайняття ФОП ОСОБА_1 частини земельних ділянок, які на час перевірки були землями сільськогосподарського призначення державної форми власності, відповідач 1 вважає, що припис винесено правомірно.

Відповідачем 2 відзив на позов надано не було.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, враховуючи таке.

ОСОБА_1 зареєстрований у встановленому законом порядку як фізична особа-підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.03.2006 внесено відповідний запис (а.с. 27).

Відповідно до матеріалів справи, позивач орендує невитребувані паї колишнього КСП за межами населеного пункту на території Андріївської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зокрема, з кадастровими номерами: 7421480400:05:000:3102, 7421480400:05:000:3104 та 7421480400:05:000:3103 (а.с. 28, 37, 38, 102-104).

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 №885-ДК, на виконання плану роботи управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області на IV квартал 2020 року та на підставі листа УСБУ в Чернігівській області від 01.12.2020 №74/3/1/-4208, Інспектором було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, як об`єктів перевірки, на території Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, кадастрові номери 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414 (а.с. 80).

За результатами заходу контролю відповідачем 2, спільно з інженером-землевпорядником, складено акт обстеження земельної ділянки від 14.12.2020 №885-ДК/323/АО/10/01/-20 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 14.12.2020 №885-ДК/772/АП/09/01/-20 (з додатками) (а.с. 82-90).

У вказаних актах зафіксовано, що земельні ділянки історико-культурного призначення з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414 частково розорані та засіяні озимим житом на площах 0,7803 га та 1,2178 га, відповідно. Як пояснив ФОП ОСОБА_1 , розорав та засіяв землі історико-культурного призначення не навмисно, а помилково і провину свою визнає. У зв`язку з наведеним, перевіряючий дійшов висновку, що позивачем здійснено самовільне зайняття частини вказаних вище земельних ділянок державної власності історико-культурного-призначення, на загальній площі 1,9981 га, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України.

На підставі висновків, вказаних в акті перевірки, ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області винесено ФОП ОСОБА_1 припис від 14.12.2020 №885-ДК/0420Пр/03/01-20, яким приписано позивачу у 30-денний термін з дня отримання припису усунути виявлені порушення земельного законодавства, шляхом звільнення частини самовільно зайнятих земельних ділянок історико-культурного призначення (а.с. 91-92).

Вважаючи дії відповідача 2 щодо проведення перевірки неправомірними, а вищевказаний припис протиправним, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Статтею 187 Земельного кодексу України установлено, що контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 №308 затверджено Положення про ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області (зі змінами від 30.11.2016), відповідно до якого на відповідача покладено функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Закон України від 19.06.2003 №963-IV Про державний контроль за використанням та охороною земель (далі - Закон №963, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Так, відповідно до статті 4 Закону №963 об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Частиною першою статті 5 Закону №963 встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно із статтею 6 Закону №963 до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок (частина четверта статті 9 Закону №963).

Відповідно до статті 10 Закону №963 державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, у тому числі: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів; законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів, на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи доказів, предметом проведеної ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області перевірки було дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельними ділянками з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414.

У свою чергу, Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав, що норми Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, а тому на спірні правовідносини розповсюджуються та мають застосовуватись норми Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель (постанови Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №826/11708/17, від 27.02.2020 у справі №8181/1512/17, від 05.10.2020 у справі №420/6054/19).

Оскільки предметом перевірки був об`єкт - земельні ділянки, а не суб`єкт господарювання - ФОП ОСОБА_1 , суд не знаходить підстав для відступлення від вказаної правової позиції Верховного Суду.

У зв`язку з наведеним, суд зазначає, що при проведенні перевірки, результати якої оформлені актом від 14.12.2020 №885-ДК/772/АП/09/01-20, посадові особи ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області повинні були дотримуватися саме вимог Закону України від 19.06.2003 №963-IV Про державний контроль за використання та охороною земель . Разом з тим, нормами вказаного Закону не передбачено обов`язку відповідача повідомляти про проведення перевірки. Також відсутні застереження щодо підстав та умов проведення перевірок.

Як наслідок, суд вважає, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача 2 щодо призначення та проведення перевірки є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.

Щодо позовної вимоги ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису відповідача 1 від 14.12.2020 №885-ДК/0420Пр/03/01/-20, суд звертає увагу на таке.

Зі змісту оскаржуваного припису вбачається та сторонами не заперечується, що підставою для його винесення стали висновки посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України, а саме самовільне зайняття частини земельних ділянок з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414 державної власності історико-культурного призначення, на загальній площі 1,9981 га.

Позивач у поданому позові заперечує факт порушення ним вимог чинного законодавства та зазначає, що спірні земельні ділянки є ріллею і на момент обстеження перебували у стані ріллі. Згідно із схемою до проекту роздержавлення земель КСП Староліське , якому належали спірні земельні ділянки, на них заборонені роботи, пов`язані з перевищенням ґрунту (крім оранки) і заборонено будівництво. Інформація про те, що на земельних ділянках є історичні місця відсутня. Крім того, відсутні будь-які позначення, які б визначали межі територій археологічних пам`яток місцевого значення. Відповідно до планів розпаювання, на момент нанесення меж земельних ділянок, які в подальшому отримали кадастрові номери 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414, площі земельних ділянок різняться з тими, що є в державному земельному кадастрі.

Однак, з такою позицією позивача суд не погоджується, враховуючи таке.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи власноруч написаних ФОП ОСОБА_1 пояснень (а.с. 93-95), під час проведення перевірки позивачем не заперечувався факт того, що ним ненавмисно було частково засіяно озимою пшеницею земельні ділянки історико-культурного призначення, з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414, навколо яких знаходяться орендовані ним невитребувані паї. У наданих поясненнях позивач зобов`язувався усунути виявлене порушення та надалі більш пильно дотримуватись меж земельних ділянок.

Відповідно до листа Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 09.04.2021 №15-1093/8, дійсно Департамент повідомив про відсутність у них інформації про наявність об`єктів культурної спадщини на земельних ділянках з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413 та 7421480400:05:000:3414 та рекомендував звернутися за додатковою інформацією до Головного управління, оскільки у період з 1992 до 1995 років на карти землекористування Городнянського району при погодженні проектів роздержавлення колективних сільськогосподарських підприємств була нанесена та зафіксована в проектній документації як землі історико-культурного призначення значна кількість поселень та курганів, з підтвердженням у формі статистичної звітності 6-зем (а.с. 36 зворот).

Згідно із листа Головного управління від 09.04.2021 №29-25-0.2-1516/2-21 та доданим до нього викопіюванням з плану Проекту роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства Старосільське Андріївської сільської ради Городнянського району, останній містить нанесену та зафіксовану в проектній документації інформацію про пам`ятки археології, які розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413 та 7421480400:05:000:3414, оскільки останні позначені на плані землекористування як землі історико-культурного призначення (а.с. 34-35).

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього й майбутніх поколінь регулюються Законом України Про охорону культурної спадщини .

Згідно із статтею 34 Закону України Про охорону культурної спадщини території пам`яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

За приписами статей 53, 54 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані: а) історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам`ятні місця, пов`язані з історичними подіями; б) городища, кургани, давні поховання, пам`ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів; в) архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.

Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель (частина друга статті 54 Земельного кодексу України).

Разом із тим, відповідно до частини другої статті 14 та статті 37 Закону України Про охорону культурної спадщини , об`єкт культурної спадщини, в тому числі і щойно виявлений, до вирішення питання про його занесення до державного реєстру нерухомих пам`яток України підлягає охороні відповідно до вимог цього Закону.

Положеннями статті 112 Земельного кодексу України визначено, що охоронні зони створюються навколо особливо цінних природних об`єктів, об`єктів культурної спадщини з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів.

Відповідно до статей 1, 5, 10 Закону України Про Державний земельний кадастр , державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; режимоутворюючий об`єкт - об`єкт природного або штучного походження (водний об`єкт, об`єкт магістральних трубопроводів, енергетичний об`єкт, об`єкт культурної спадщини, військовий об`єкт, інший визначений законом об`єкт), під яким та/або навколо якого у зв`язку з його природними або набутими властивостями згідно із законом встановлюються обмеження у використанні земель.

Об`єктами Державного земельного кадастру є, зокрема землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; обмеження у використанні земель; земельна ділянка.

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру на земельні ділянки з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413 та 7421480400:05:000:3414, встановлені обмеження у їх використанні, а саме: вид обмеження - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини, площа - відповідно 6,0620 га та 8,1437 га, строк дії обмеження - безстроково (а.с. 96-101).

Статтею 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Суд звертає увагу, що за змістом статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З аналізу зазначених норм права вбачається, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному виключно Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , є самовільним заняттям земельної ділянки.

Позивачем не заперечується, що право користування земельними спірними земельними ділянками ним не оформлене. За наведених обставин, суд погоджується із позицією ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, що під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельними ділянками з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413 та 7421480400:05:000:3414 було виявлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано та у межах наданих повноважень видано припис від 14.12.2020 №885-ДК/0420Пр/03/01/-20, яким позивача зобов`язано усунути виявлене порушення.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи позивача відносно дотримання процесуального законодавства при винесенні постанови про адміністративне правопорушення, оскільки вказана постанова не є предметом судового оскарження у даній справі. Також розгляд відповідачем 1 справи про адміністративне правопорушення знаходиться поза межами призначеної та проведеної перевірки та не є предметом позову у цій справі.

Доводи позивача про те, що припис винесено з порушенням вимог законодавства щодо його змісту, оскільки він є неконкретизований, суд вважає необґрунтованими, оскільки, відповідно до змісту самого припису, ним приписано у 30-денний термін з дня його отримання усунути виявлене порушення земельного законодавства шляхом звільнення частин самовільно зайнятих земельних ділянок історико-культурного призначення. Про виконання припису повідомити до 15.01.2021. Згідно відмітки про вручення припис було отримано позивачем особисто 14.12.2020.

Тобто в приписі конкретно зазначено в який спосіб та до якого терміну позивачу необхідно було усунути виявлене порушення земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частини першої статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 має бути відмовлено.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, начальника відділу контролю за використанням і охороною земель у Корюківському, Семенівському, Сновському, Новгород-Сіверському районах, та м. Новгород-Сіверському Журавльова Володимира Михайловича про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування припису - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 02 липня 2021 року.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач 1: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39764881, просп. Миру, 14, м. Чернігів, 14000).

Відповідач 2: старший державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, начальника відділу контролю за використанням і охороною земель у Корюківському, Семенівському, Сновському, Новгород-Сіверському районах, та м. Новгород-Сіверському Журавльов Володимир Михайлович (вул. Миру, 53, м. Сновськ, Чернігівська область, 15200).

Суддя С.В. Бородавкіна