Окрема думка

від 23.06.2021 по справі 405/1678/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Тітова М. Ю. на ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 червня 2021 року в справі № 405/1678/17 (провадження № 61- 21570св19 )

за позовом Публічного акціонерного товариства Кіровоградобленерго до ОСОБА_1 про стягнення збитків за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 04 липня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року.

У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство Кіровоградобленерго (далі - ПАТ Кіровоградобленерго ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути завдані збитки, внаслідок порушення Правил користування електроенергією, у розмірі 96 011, 07 грн.

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 04 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року, позов ПАТ Кіровоградобленерго задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Кіровоградобленерго збитки, завдані порушенням Правил користування електроенергією, в сумі 96 011, 07 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 04 липня 2019 рокута постанову Кропивницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 рокуй ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 23 червня 2021 року касаційне провадження у справі закрито.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважала, що оскаржувані судові рішення ухвалені в малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому касаційне провадження у справі підлягає закриттю.

З такими висновками колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду погодитися не можу і відповідно до вимог статті 35 ЦПК України висловлюю окрему думку.

У статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України одними із основних засад судочинства проголошено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси в спосіб, визначених законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо:

1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги;

2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося;

4) після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом;

5) після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Підстави для закриття касаційного провадження у зв`язку з тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені в малозначній справі, стаття 396 ЦПК України не містить.

Таким чином, оскільки відкривши касаційне провадження, касаційний суд дійшов висновку про відсутність перешкод для прийняття касаційної скарги до провадження та перегляду судових рішень, вважаю, що Верховний Суд не мав підстав для закриття касаційного провадження та повинен був розглянути касаційну скаргу ОСОБА_1 по суті.

Суддя М. Ю. Тітов