Ухвала

від 01.07.2021 по справі 1506/1082/2012

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1506/1082/2012

Провадження № 4-с/496/7/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

за участю:

секретаря - Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області скаргу ТОВ ОТП Факторинг Україна на дії старшого державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 24 лютого 2021 року, суд-

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ ОТП Факторинг України - І.В. Мамчур звернулася до суду зі скаргою, в якій просить: визнати дії старшого державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаченко Світлани Анатоліївни щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 24 лютого 2021 року за виконавчим провадженням № 64355090, неправомірними;зобов`язати старшого державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаченко Світлану Анатоліївну скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 24 лютого 2021 року за виконавчим провадженням № 64355090;зобов`язати старшого державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаченко Світлану Анатоліївну відновити виконавче провадження №64355090 з примусового виконання виконавчого листа №1506/1082/2012, виданого Біляївським міськрайонним судом Одеської області від 26 липня 2012 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , па користь ТОВ ОТП Факторинг Україна в розмірі 1 572 529,71 грн. Також до матеріалів скарги представник скаржника додала клопотання про поновлення строку на подачу такої скарги.

Свої вимоги мотивує тим, що Біляївським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Відділ ) було відкрито виконавче провадження №64355090, старшим державним виконавцем Ткаченко С.А., за виконавчим листом №1506/1082/2012 від 26липня 2012 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна в розмірі 1 572 529,71 грн.Провадження було відкрито 03 лютого 2021 року , однак на адресу стягувача постанова про відкриття виконавчого провадження не надходила.24 лютого 2021 року старший державний виконавець Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаченко Світлана Анатоліївна, керуючись н.З ч. 1 ст. 39 , ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження виносить постанову про закінчення виконавчого провадження № 64355090 з підстав того, що боржник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, про що свідчить актовий запис про смерть №630 від 15 травня 2014 року. Крім того, оригінал виконавчого листа державним виконавцем було повернуто до органу, який його видав, а саме до Біляївського районного суду Одеської області. Заявник вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 24 лютого 2021 року винесена старшим державним виконавцем Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаченко С.А. з порушенням законодавства, а тому підлягає скасуванню. В ході проведення виконавчих дій старшим державним виконавцем, останньому стало відомо, що боржник , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, про що свідчить актовий запис про смерть №630 від 15 травня 2014 року. В даному випадку кредитні правовідносини не є особистими правовідносинами, що не допускають правонаступництва, оскільки законом передбачено обов`язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора спадкодавця в межах одержаного в спадщину майна. Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва на спадщину відповідно до ст. 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкодавця, однак відсутність у спадкоємця свідоцтва про право па спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора. Таким чином, скаржник вважає, що державним виконавцем не в повному обсязі виконано своїх обов`язків щодо встановлення кола спадкоємців померлого боржника. Представник скаржника вважає, що старшим державним виконавцем Біляївського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаченко С.А. не вчинено всіх дій щодо примусового виконання рішення суду, зокрема в частині належного встановлення кола спадкоємців боржника у правовідносинах, які допускають правонаступництво й відповідно наявністю відомостей шодо спадкового майна та прийняття спадщини після смерті боржника. Державний виконавець фактично замість встановлення правонаступників померлого ОСОБА_1 та звернення до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження безпідставно вчинив дії по закінченню виконавчого провадження, не вчинивши усіх дій для встановлення спадкоємців померлою боржника, а тому вважає, що винесена постанова про закінчення виконавчого провадження від 24 лютого 2021 року підлягає скасуванню.

Представник скаржника - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, але в прохальній частині скарги просила розглянути справу за її відсутності.

Старший державний виконавець Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаченко Світлана Анатоліївна не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому слід зазначити, що звернувшись до суду з вказаною скаргою представник скаржника - ОСОБА_2 надала докази про надіслання даної скарги сторонам поштовим відправленням, тому про наявність такої скарги учасники повідомлялись.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У зв`язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 07 червня 2012 року задоволено позовні вимоги ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 1 572 529, 71 грн. та судовий збір - 3219 грн.

26 січня 2012 року Біляївським районним судом за заявою ТОВ ОТП Факторинг Україна було видано виконавчі листи про стягнення заборгованості з відповідачів.

Постановою старшого державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаченко Світлани Анатоліївни від 24 лютого 2021 року закінчено виконавче провадження № 64355090 у зв`язку зі смертю боржника, на підставі п. 3 ч. 1 ст.ст. 39, 40 Закону України Про виконавче провадження .

У відповідності до ч 2 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому провадженні, можуть вчинятися ним на всій території України.

Частиною першою статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України Про виконавче провадження та пункту 6 розділу І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

У свою чергу частиною п`ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У силу пунктів 12, 13 Інструкції у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувану чи до суду. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Як уже зазначалося, згідно з пунктом 3 частини першої та другої статті 39 цього Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.

Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов`язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.

Отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту З частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України від 01 липня 2010 року № 2398-VI Про державну реєстрацію актів цивільного стану .

Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 03 листопада 2020 року справа № 916/617/17.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року пункт 1 статті 6 Конвенції серед іншого захищає й виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. При цьому сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Відповідно до ст. 129 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судом встановлено, що старшим державним виконавцем Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаченко Світланою Анатоліївною 24 лютого 2021 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 64355090 у зв`язку зі смертю боржника, на підставі п. 3 ч. 1 ст.ст. 39, 40 Закону України Про виконавче провадження .

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що на виконанні перебував виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 572 529, 71 грн.

Таким чином, спірні правовідносини допускають правонаступництво, оскільки не пов`язані особистими немайновими правами особи.

Державним виконавцем не вчинено дій щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну померлого боржника як сторони виконавчого провадження її спадкоємцями. Не вчинено дій щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, а передчасно винесено постанову про закриття виконавчого провадження.

Суд звертає увагу на наступне.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19 лютого 2021 року було задоволено заяву Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінанс Груп про заміну сторони стягувача у виконавчому документі та замінено Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінанс Груп . Ухвала набрала законної сили.

Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна не є стороною виконавчого провадження № 64355090, та його замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінанс Груп , суд вважає, що ТОВ ОТП Факторинг Україна не є стягувачем та не має процесуального статусу в рамках вказаного виконавчого провадження, а тому не може звертатися до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

З огляду на вищевикладене, скарга ТОВ ОТП Факторинг Україна задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 447-453 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні скарги ТОВ ОТП Факторинг Україна на дії старшого державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 24 лютого 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 01 липня 2021 року.

Суддя О.П. Галич