Ухвала

від 12.05.2021 по справі 308/5269/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/5269/20

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12.05.2021 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,

та інших учасників судового розгляду : прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/609/20, за апеляційною скаргою, яку подав захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 листопада 2020 року відмовлено в задоволенніскарги адвоката ОСОБА_7 , який представляє інтереси підозрюваного ОСОБА_6 про визнання безпідставним та скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.08.2020 року за ч. 5 ст. 191 КК України в кримінальному провадженні № 42020070000000258 внесеному 19 травня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З матеріалів провадження убачається, що адвокат ОСОБА_7 , який представляє інтереси підозрюваного ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду зі скаргою про визнання безпідставним та скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.08.2020 за ч. 5 ст. 191 КК України по вказаному вище кримінальному провадженню. У скарзі вказується на те, що 17.08.2020 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі. У скарзі також вказується на те, що підставою оголошення ОСОБА_6 підозри є факт поставки підозрюваним товару неналежної якості, та не сертифікованого, який не є медичним засобом, а також те, що ТОВ «Медичний центр «Гудмедікал» не є виробником поставленого товару. Відповідно до матеріалів справи, товар поставлявся згідно договорів № 2-е з додатками та змінами та № 3-е з додатками та змінами від 06.04.2020. Товаром який зазначений у цих договорах є захисна напівмаска КН95 у кількості 71354 шт., захисна напівмаска КН 95 з клапаном у кількості 16980 шт. та костюм біологічного захисту/комбінезон виробництва ТОВ «Гудмедікал» з бахілами в кількості 57020 шт. Скаржник вважає, що обставини кримінального правопорушення та здобуті досудовим розслідуванням докази свідчать про очевидну необґрунтованість підозри. В обґрунтування зазначеного, посилається на те, що у ході досудового розслідування кримінального провадження ТзОВ «Незалежний центр судових експертиз» проведено експертне дослідження та згідно висновку експерта № 2097/1 від 29.07.2020 ізоляційний комбінезон біологічного захисту виробництва ТОВ «Медичний центр «Гудмедікал» не відповідає вимогам ДСТУ EN13795:2018, захисна маска КН95 (респіратор FFP2) без клапана не відповідає вимогам ДСТУ EN 149:2017 (149:2017+ А 1:2009, IDT) та захисна маска КН95 (респіратор FFP2) з клапаном не відповідає вимогам ДСТУ EN 149:2017 (149:2017+ А1:2009, IDT). Відповідно до цього висновку такі заключення зроблені на підставі досліджень, висновки яких надано установою «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», результати яких наведено в протоколах результатів мікробіологічних випробувань № 123 від 26.06.2020 та № 124 від 26.06.2020 на підставі ДСТУ EN 14683:2014 та містять посилання на ДСТУ 14126:2008. Згідно відповіді Національного агентства з акредитації України від 07.09.2020 №3-5/5-2431 у вказаних протоколах містяться посилання на ДСТУ EN 14683:2014 та ДСТУ 14126:2008, які не входять до сфери акредитації установи «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України». Тому доводи органа досудового розслідування, які опираються на вказану експертизу щодо якості засобів індивідуального захисту є нікчемними. Разом з цим, у повідомленні про підозру вказано, що ОСОБА_6 , будучи директором ТОВ «Медичний центр «Гудмедікал», поставляв засоби індивідуального захисту які не є сертифікованими, що також не відповідає дійсності, оскільки такі сертифікати є в наявності. Окрім того, у повідомленні про підозру вказується на те, що поставлена продукція не є медичними засобами, однак зазначене не відповідає дійсності, оскільки згідно відповіді наданої Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками такі засоби індивідуального захисту є сертифікованими медичними засобами. Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_6 , будучи директором ТОВ «Медичний центр «Гудмедікал», не є виробником поставленої продукції, що також не відповідає дійсності, оскільки вищевказана продукція виробляється за контрактом та ТОВ «Медичний центр «Гудмедікал» є контрактним виробником. Разом з цим, ОСОБА_6 інкримінується вчинення кримінального правопорушення у попередній змові групою осіб, однак така підозра не відповідає дійсності, оскільки в органа досудового розслідування відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_6 раніше контактував із посадовими особами Управління охорони здоров`я Закарпатської ОДА, при цьому ОСОБА_8 пояснив, що контактував лише з особами, які засідали в тендерній комісії і яких було 20 чоловік та які прийняли рішення про закупівлю у ТОВ «Медичний центр «Гудмедікал» вказані вище засоби індивідуального захисту. Окрім того, відповідно до повідомлення про підозру, ТОВ «Медичний центр «Гудмедікал» в особі директора ОСОБА_6 здійснювало свою діяльність всупереч законодавству, проте не вказано який саме закон було порушено та яку саме норму закону. У повідомленні про підозру також вказується на те, що ОСОБА_6 , діючи в змові з ФОП ОСОБА_9 виготовили фальсифіковані захисні комбінезони, однак те, що факт виготовлення ФОП ОСОБА_9 комбінезонів нічим не підтверджений. Окрім того, відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_6 вчинено кримінально правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі. За змістом ст.191 КК України, у ній встановлена відповідальність тільки за умисне привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, при наявності в діяннях особи тільки прямого умислу, корисливих мотивів та відповідної мети. Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_6 не був розпорядником коштів, у заволодінні якими йому висунуто підозру та відповідно не нараховував їх на рахунки ТОВ «Медичний центр «Гудмедікал». Скаржник також вказує на те, що у ході досудового розслідування не здобуто будь яких доказів щодо заволодіння коштами незаконним способом, оскільки такі виділялися на підставі рішення державних органів. Враховуючи викладене, адвокат вважає, що у діях ОСОБА_6 відсутній будь який умисел на вчинення кримінального правопорушення, що виключає його склад. На підставі наведеного, просить визнати безпідставним та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.08.2020 року за ч. 5 ст. 191 КК України по кримінальному провадженню №42020070000000258 відомості про кримінальне правопорушення в якому 19 травня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В ухвалі слідчий суддя вказує на те, що за своїм змістом повідомлена ОСОБА_6 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання, що ОСОБА_6 причетний до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Слідчий суддя також вважав, що наведені підозрюваним та його захисником обставини не є підставами для задоволення скарги, оскільки не свідчать про незаконність чи необґрунтованість повідомлення про підозру. Щодо невинуватості підозрюваного в інкримінованому йому злочині, в ухвалі вказується на те, що вина особи доводиться, і відповідно, встановлюється, в ході судового розгляду. Слідчий суддя констатував, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають. У зв`язку з викладеним, вказані заявником та його захисником обставини, на переконання слідчого судді не можуть бути підставами для скасування підозри. Тому подана скарга залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною і тому має бути скасована. Зазначає, що матеріали, які долучено до клопотання стороною захисту не потребують будь-якого доказування, вказані документи є очевидними та підтверджують необґрунтованість висунутої підозри і спростовують докази сторони обвинувачення, якими нібито обґрунтовано повідомлення про підозру без будь-якого доказування. Матеріали сторони захисту напряму спростовують всі обставини, зазначені у повідомленні про підозру. Вказує і на те, що підозрюваному фактично повідомлено про підозру у вчинені особливо тяжкого злочину за дії, які виконують усі без виключення підприємці та суб`єкти господарювання України в умовах здорової конкуренції. Стверджує, що посилання слідчого судді на те, що обґрунтованість підозри була предметом розгляду при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 21.08.2020, на думку захисту, не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання, оскільки як мінімум, такий розгляд відбувся за три місяці до розгляду цього клопотання. Просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру задовольнити та скасувати повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України ОСОБА_6 ..

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду : підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу; прокурора ОСОБА_5 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має із таких підстав.

Відповідно до ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Кримінальна відповідальність за ст. 191 КК України настає за: привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні (ч. 1 цієї статті); привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 цієї статті); дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 цієї статті); дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах (ч. 4 цієї статті); Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою (ч. 5 цієї статті).

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, яку подав адвокат ОСОБА_7 , про незаконність та необґрунтованість судового рішення, колегія суддів бере до уваги положення ст. 276 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що «вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».

Окрім того, колегія суддів враховує і висновки викладені у рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182).

Відповідно до практики ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 пар. 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Вимога розумної підозри містить у собі два питання. Перше з них становить питання права: розумна підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Друге питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного злочину.

Колегія суддів враховує, що стандарт розумна підозра достатньо вимогливий, хоча значно слабкіший за стандарт поза розумним сумнівом, який вимагається для кримінального засудження.

Факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру» не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення Рішеня ЄСПЛ у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства».

Апеляційний суд також зазначає, що ця вимога не означає, що сторона обвинувачення навіть на ранніх стадіях розслідування, зобов`язана довести всі елементи правопорушення, оскільки цей стандарт не вимагає, щоб сторона обвинувачення мала докази, достатні для остаточного вирішення питання про винуватість.

Відповідно до ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора як повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Відповідно до ст. 307 КПК України за результатамирозгляду скаргна рішення,дії чибездіяльність слідчогочи прокурорапостановляється ухвалазгідно зправилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

4) відмову у задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали судового провадження у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги ст. ст. 276, 277 КПК України, Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і рішень Європейського суду з прав людини, постановлених у справах проти України, та в інших справах, були враховані слідчим суддею при розгляді скарги, яку подав адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ; постановлено судове рішення, яке з огляду на норми процесуального та матеріального права визнається законним та обґрунтованим.

Так, з матеріалів судового провадження (журналу судового засідання т. 2, а. с. 6-8) вбачається, що слідчий суддя, приймаючи судове рішення, досліджував докази у судовому провадженні й дав їм відповідну оцінку.

Як убачається із наявних у матеріалах судового провадження доказів, у провадженні СУ ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 42020070000000258 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України кримінального правопорушення.

17.08.2020 винесено повідомлення ОСОБА_6 про підозру, яке йому вручено 17.08.2020.

Колегія суддів вважає, що викладені в повідомленні про підозру фактичні обставини та наявні в матеріалах кримінального провадження докази, свідчать про причетність ОСОБА_6 до заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.

Зазначене також свідчить про те, що викладені у судовому рішенні висновки про доведеність підозри, узгоджуються з вимогами закону та зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими, на переконання апеляційного суду, на цьому етапі досудового розслідування підтверджується підозра ОСОБА_6 ..

Приймаючи судове рішення колегія суддів бере до уваги і те, що на цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя має право оцінювати докази з точки зору їх допустимості та достатності для висунутої особі підозри і не вправі оцінювати їх з точки зору достовірності, достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення у виді вироку, що жоден доказ не має наперед встановленої сили.

При цьому, апеляційний суд вважає, що наявні в матеріалах кримінального провадження документи, вилучені в ході тимчасового доступу в Департаменті охорони здоров`я Закарпатської ОДА, а саме, тендерна документація щодо закупівлі засобів індивідуального захисту у квітні 2020 року; договори про закупівлю товарів, укладені між Департаментом охорони здоров`я Закарпатської ОДА та ТОВ «МЦ Гудмедікал» разом з додатковими угодами до них; видаткові накладні, платіжні доручення, документація щодо розподілу засобів індивідуального захисту між медичними закладами Закарпатської області, декларацією відповідності товару; протоколи результатів мікробіологічних випробувань № 123 та № 124 від 26.06.2020; висновки експерта № 2907/1 від 29.07.2020 за результатами проведення товарознавчої експертизи; документи щодо розмитнення товарів ТОВ «Медичний центр Гудмедікал», а саме захисних напівмасок типу КН 95 та КН 95 з клапаном; та інші матеріалами кримінального провадження, - дають обґрунтовані підстави вважати про причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому діянь.

З огляду на вищенаведені обставини та здобуті докази, доводи апеляційної скарги про те, що матеріали, які долучено до клопотання стороною захисту не потребують будь-якого доказування, вказані документи є очевидними та підтверджують необґрунтованість висунутої підозри і спростовують докази сторони обвинувачення, якими нібито обгрунтовано повідомлення про підозру без будь-якого доказування, - апеляційний суд не бере до уваги, визнаючи їх такими, що не свідчать про необґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні діянь, які йому інкримінуються органом досудового розслідування.

Із цих підстав, апеляційний суд визнає такими, що не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про те, що матеріали сторони захисту напряму спростовують всі обставини, зазначені у повідомленні про підозру.

Таким чином, як такі, що не спростовують висновків слідчого судді, а також не дають підстав для скасування повідомлення ОСОБА_6 про підозру, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що підозрюваному фактично повідомлено про підозру у вчинені особливо тяжкого злочину за дії, які виконують усі без виключення підприємці та суб`єкти господарювання України в умовах здорової конкуренції.

Разом із тим, як такі, що жодним чином не впливають на висновки слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на повідомлення ОСОБА_6 про підозру, апеляційний суд визнає і доводи апеляційної скарги про те, що посилання слідчого судді на те, що обґрунтованість підозри була предметом розгляду при обранні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою 21.08.2020 на думку захисту не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання, оскільки як мінімум, такий розгляд відбувся за три місяці до розгляду даного клопотання.

Поряд із цим, проаналізувавши доводи скарги та апеляційної скарги, а також наявні в матеріалах кримінального провадження докази та викладені в повідомленні про підозру обставини, апеляційний суд вважає, що висновки слідчого судді про те, що наведені захисником підозрюваного обставини не є підставами для задоволення скарги, оскільки не свідчать про незаконність чи необґрунтованість (в розумінні меж її доведеності на даному етапі досудового розслідування) повідомлення про підозру.

Також апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні скарги, обґрунтовано взяв до уваги те, що винуватість особи у вчиненні того чи іншого злочину доводиться, і відповідно, встановлюється, в ході судового розгляду кримінального провадження судом першої інстанції.

Тому, апеляційний суд також погоджується і з висновком слідчого судді про те, що наведені адвокатом ОСОБА_7 обставини, не можуть бути підставами для скасування підозри ОСОБА_6 у вчиненні передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України злочину, і вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку й про те, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування були дотримані вимоги ст. 276-278 КПК України.

Із вищенаведених підстав, доводи апеляційної скарги апеляційний суд визнає такими, що не знайшли свого підтвердження, спростовуються наведеним вище й будь-яким чином не впливають на висновки слідчого судді та не свідчать про необґрунтованість підозри ОСОБА_6 ..

Зважаючи на наведене вище, висновки слідчого судді апеляційний суд визнає законними, обґрунтованими і належним чином вмотивованими.

Колегія суддів також вважає, що: наявні у матеріалах кримінального провадження докази є достатніми для повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; слідчий та прокурор обґрунтовано дійшли висновку про наявність фактичних обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та обґрунтовано прийняли процесуальне рішення, яке оскаржується; в сторони обвинувачення наявні достатні докази, у підтвердження підозри, а стороною захисту не вказувалось на дані, які свідчать про те, що вищевказані зібрані у кримінальному провадженні докази здобуті внаслідок істотного порушення прав та свобод ОСОБА_6 , або внаслідок порушення його права на захист. При цьому, колегія суддів зазначає, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні права та інтереси підозрюваного ОСОБА_6 захищає адвокат ОСОБА_7 , яким в апеляційній скарзі не вказується на те, що органом досудового розслідування йому вчиняються перепони у захисті підозрюваного.

Крім того, колегія суддів вважає, що висунута підозра є достатньою для того, щоб забезпечити подальше розслідування у кримінальному провадженні.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги та приймаючи судове рішення, колегія суддів бере до уваги і те, що надані стороною захисту докази в підтвердження доводів скарги, не свідчать про непричетність підозрюваного ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому діянь.

Приймаючи судове рішення, колегія суддів також зазначає, що підставою для висунення тій чи іншій особі повідомлення про підозру, є докази здобуті органом досудового розслідування, а не докази, сторони захисту ; що докази сторони захисту при цьому також підлягають до ретельної перевірки та відповідної оцінки.

Окрім того, приймаючи рішення апеляційний суд бере до уваги і те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 серпня 2020 року щодо підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, а також те, що вказане вище судове рішення ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 22.10.2021 залишено без зміни. Вказане свідчить про те, що судом першої та апеляційної інстанцій дана оцінка доводам сторони обвинувачення про доведеність обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Отже, з наведеного витікає, що слідчим суддею при розгляді скарги, яку подав адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 дотримані вимоги КПК України, враховані положення Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини, постановлені у справах проти України, та в інших справах, положення КК України й постановлено судове рішення, яке з огляду на вказані норми процесуального та матеріального права визнається законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, яку подав адвокат ОСОБА_7 , не може бути задоволена, оскільки слідчим суддею під час розгляду скарги, яку подав адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 були дотримані та взяті до уваги вимоги вказаних вище нормативно-правових актів та постановлено судове рішення, яке визнається законним та обґрунтованим.

Приймаючи рішення колегія суддів також взяла до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; положення ст. ст. 220, 317 цього ж Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників судового розгляду сторони обвинувачення чи захисту апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з`ясування фактичних обставин справи і те, що апеляційним судом не встановлено й стороною захисту не надано таких доказів, які б спростовували висновки слідчого судді та апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу, яку подав захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 листопада 2020 року, якою відмовлено в задоволенніскарги адвоката ОСОБА_7 , який представляє інтереси підозрюваного ОСОБА_6 , про визнання безпідставним та скасування повідомлення ОСОБА_6 про підозру від 17.08.2020 за ч. 5 ст. 191 КК України в кримінальному провадженні №42020070000000258 від 19.05.2020, - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: