Постанова

від 01.07.2021 по справі 446/469/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 446/469/18 Головуючий у 1 інстанції: Костюк У.І.

Провадження № 22-ц/811/1249/21 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

Категорія:44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Івасюти М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 09 грудня 2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

у березні 2018 року Кам`янка-Бузьке районне товариство мисливців та рибалок Крижень звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 64000.00 грн. майнової шкоди.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на підставі рішення Львівської обласної ради Про внесення змін до рішення обласної ради від 11.02.1997 року № 127 Про надання у користування мисливських угідь у Львівській області № 145 від 05.12.2006 року, ТМР Крижень надано мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 67 780 га терміном до 05.12.2022 року. 16 листопада 2017 року близько 20.00 год. в с. Полонична Кам`янка-Бузького району Львівської області в Полоничнівському лісництві на території мисливських угідь ТМР ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянином ОСОБА_1 відстріляно дві козулі європейські, однак ним порушено правила полювання, зокрема, полювання проведено без належного дозволу, у заборонений час, забороненими знаряддями, внаслідок чого ТМР Крижень завдано майнову шкоду, що стало підставою для звернення до Кам`янка-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області із заявою про порушення за даним фактом браконьєрства кримінального провадження за ст. 248 КК України. Зазначає, що висновком експерта № 3/1357 від 05.01.2018 року підтверджується наявність в каналі ствола карабіна ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_1 , вилученого у ОСОБА_1 , незгорівших частинок одномовного бездимного пороху, що вказує на те, що з вказаного карабіна проводився постріл після останньої чистки. Вважає, що відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється в добровільному порядку або за рішенням суду за таксами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь. Вказує, що згідно такс, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерством екології та природних ресурсів України від 19.06.2017 року № 301/222, розмір стягнення за одну козулю європейську становить 32 000 грн., а враховуючи що незаконно знищено дві особини, то загальний розмір збитків становить 64 000 грн. З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Кам`янка-Бузького районного товариства мисливців та рибалок Крижень матеріальну шкоду в розмірі 64 000 грн., завданої внаслідок полювання, а також понесені позивачем судові витрати, в тому числі і на правничу допомогу.

Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 09 грудня 2020 року позов Кам`янка-Бузького районного товариства мисливців та рибалок Крижень задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кам`янка-Бузького районного товариства мисливців та рибалок Крижень 64 000 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконного полювання.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кам`янка-Бузького районного товариства мисливців та рибалок ТРМ Крижень 1762,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для розгляду справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Апелянт стверджує, що відповідачу не було відомо про судове засідання, призначене на 09 грудня 2020 року, оскільки він перебував за кордоном в період з 13 жовтня 2020 року по 20 грудня 2020 року, у зв`язку з чим судом першої інстанції не заслухано пояснення відповідача не прийнято їх до уваги. Зазначає, що за результатами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140220000730 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 248 КК України, винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 248 КК України. Постановою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, а його вина не встановлювалася. Вказує, що ОСОБА_1 не перебував в час полювання на ОСОБА_3 на місці полювання та жодним дослідженням не підтверджено, що постріли в ОСОБА_3 здійснені зі зброї, вилученої в нього. З наведених підстав просить рішення суду скасувати.

22 червня 2021 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за участі сторін, в якій просить дозволити йому бути присутнім під час розгляду судом апеляційної інстанції його апеляційної скарги на Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 09 грудня 2020 року.

Враховуючи, що ціна позову становить 64 000 грн., що значно менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа підлягає розгляду в суді апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, явка в суд апеляційної інстанції не є обов`язковою, сторони можуть викладати свої доводи та аргументи на їх підтримання в апеляційній скарзі, поясненнях, відзивах на апеляційну скаргу, думка сторін щодо можливості розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження враховується судом, однак не є обов`язковою для суду при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Задовольняючи позов Кам`янка-Бузького районного товариства мисливців і рибалок Крижень , суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 з порушенням правил полювання без належного на те дозволу, в заборонений час, забороненими знаряддями вполював дві козулі європейські, чим завдав Кам`янка-Бузькому районному товариству мисливців і рибалок Крижень матеріальної шкоди в розмірі 64 000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст.1 Закону України Про мисливське господарство та полювання полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.

Статтею 12 Закону України Про мисливське господарство та полювання передбачено, що право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання. Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали в уповноваженому державному органі відповідний документ дозвільного характеру на право користування цією зброєю. До полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня); перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про мисливське господарство та полювання з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється, зокрема:

1) полювати без належного на те дозволу, а саме: без документів, визначених статтею 14 цього Закону (якими є посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо); полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму;

2) полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них; на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин); у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад; в угіддях, не зазначених у дозволі; на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей;

3) полювання у заборонений час, а саме: у не дозволені для полювання строки на відповідні види тварин; у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу);

4) полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме: клеїв, петель, капканів, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям; отруйних та анестезуючих принад; живих сліпих чи знівечених тварин як принади; звуковідтворювальних приладів та пристроїв; електричного обладнання для добування тварин; штучних світлових джерел, приладів та пристроїв для підсвічування мішеней, у тому числі приладів нічного бачення; дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин; вибухових речовин; з під`їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах з працюючим двигуном; літаків та вертольотів; немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної та іншої стрілецької зброї, а також нарізних вкладок, напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони; руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів; газу та диму; заливання нір звірів; а також: на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо); на пернату дичину з нарізною вогнепальною зброєю або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм (№ 0000); на хутрових звірів (крім вовка, єнотовидного собаки, лисиці та шакала) з нарізною вогнепальною зброєю калібром більш як 5,6 міліметра; на копитних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом; полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспорта; полювання з дерев та мисливських вишок без дозволу користувача угідь;

5) транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту у щорічній контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання, а також у дозволі на їх добування;

6) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду;

7) полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання;

8) полювання на заборонених для добування тварин;

9) збирання яєць птахів, загиблих мисливських птахів, самовільне привласнення знайдених в угіддях загиблих мисливських тварин або їх частин, руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства.

Частинами 1-2 ст. 42 Закону України Про мисливське господарство та полювання передбачено, що порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України. Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у, зокрема, порушенні права державної власності на мисливських тварин; придбанні, перевезенні, переробці та збуті незаконно добутої продукції полювання і продукції, переробленої в таксидермічних майстернях та цехах переробки без зазначення законності її набуття.

Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 листопада 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140220000730 внесено відомості про початок досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 248 КК України за повідомленням керуючого ТМР Крижень про те, що 16 листопада 2017 року близько 20 год. в с. Полоничка Кам`янка-Бузького району Львівської області в Полоничківському лісництві на території мисливських угідь, які на підставі рішення Львівської обласної ради № 145 від 05.12.2006 року надані в користування ТМР Крижень терміном до 05.12.2022 року, виявлено дві туші диких козуль, а саме молодого цапа та самки.

Під час огляду місця події вилучено нарізну мисливську зброю (карабін) Ruger American , к.308 Win № НОМЕР_1 , з наявним цифровим прицілом марки Pulsar № 870, в камуфляжному чохлі, право на зберігання та носіння якої належить ОСОБА_1 на підставі дозволу № С-550 від 16 травня 2016 року та дійсне до 15 травня 2019 року.

Актом від 17 листопада 2017 року встановлено, що при обстеженні туші козулі виявлено отвір у шкірі діаметром 10 мм., розташований перед лівою кінцівкою на рівні умовної лінії лівого плече-лопаткового суглобу, та отвір у шкірі діаметром 62 мм., локалізований на рівні правого плече-лопаткового суглобу, які могли бути наслідком попаданян у козу мисливської кулі, яка спричинила загибель кози. Такі ж отвори виявлені при обстеженні туші цапка.

Постановою старшого слідчого слідчого відділу Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області від 19 лютого 2018 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140220000730 від 17 листопада 2017 року, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 248 КК України.

Копію постанови про закриття кримінального провадження та копії матеріалів кримінального провадження скеровано в державну екологічну інспекцію у Львівській області для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Протоколом № 63 про порушення правил та термінів полювання від 15 березня 2018 року, складеним головою ТМР Крижень Піском Б.Й., підтверджується, що 16 листопада 2017 року о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 на території мисливських угідь ТМР Крижень с. Полоничка Кам`янка-Бузького району Львівської області біля лісового масиву Полоничківського лісництва неподалік дороги с. Полоничка-с. Грабова незаконно добув дві козулі європейські, після чого робив спробу втечі на автомобілі марки Volvo , д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.п. 1,3,4 ч. 2 ст. 20 Закону України Про мисливське господарство та полювання , а саме полював без належного на те дозволу, у заборонений час, із використанням заборонених знарядь, за що встановлена відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 85 КУпАП.

Постановою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року у справі № 446/455/18 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Вищезазначена постанова не оскаржувалася і набрала законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України Про мисливське господарство та полювання притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.

Згідно зі ст. 63 Закону України Про тваринний світ , підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України Про мисливське господарство та полювання , відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь.

Такси для обчислення розмірів відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України) затверджено спільним наказом міністерства аграрної політики та продовольства України, міністерства екології та природних ресурсів України від 19 червня 2017 року № 301/222.

Згідно з таксами для обчислення розмірів відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України) розмір стягнення за одну особину козулі складає 32 000 грн.

Зважаючи на те, що на території мисливських угідь, наданих у користування ТМР Крижень незаконно добуто ОСОБА_4 , позивачу завдана майнова шкода в розмірі 64 000 грн.

Частиною 4 ст. 43 Закону України Про мисливське господарство та полювання передбачено, що кошти, за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства та полювання, зараховуються на рахунок користувача мисливських угідь, якому заподіяні збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували відсутність його вини у завданні шкоди ТМР Крижень .

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТМР Крижень 64000 грн. майнової шкоди, завданої незаконним полюванням на території мисливських угідь, наданих в користування ТМР Крижень , оскільки саме такий розмір вішкодування визначено таксами для обчислення розмірів відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України), затвердженими спільним наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 червня 2017 року № 301/222 , відсутність вини відповідачем не доведена, відтак у нього виникає обов`язок з відшкодування шкоди, завданої з його вини.

Доводи апеляційної скарги про те, що вина ОСОБА_1 не встановлена під час розгляду Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області адміністративної справи № 446/455/18 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 85 КУпАП, спростовуються матеріалами справи, оскільки постановою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року провадження у справі № 446/455/18 закрито у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, а не у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.

31 травня 2021 року представником Кам`янка-Бузького районного товариства мисливців та рибалок ТРМ Крижень - Сергєєвою Ольгою Ігорівною подана заява про включення до судових витрат у справі витрати на правничу допомогу адвоката, понесені позивачем в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до договору про надання правової допомоги № 10/20 від 10 лютого 2020 року ОСОБА_5 зобов`язується здійснити захист, представництво, або надати інші види правової допомоги Кам`янка-Бузькому районному товариству мисливців та рибалок ТРМ Крижень , в тому числі в судах всіх інстанцій та юрисдикцій, а Кам`янка-Бузьке районне товариство мисливців та рибалок ТРМ Крижень зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На виконання умов договору адвокатом Сергєєвою О.І. виписано рахунок-фактуру № 4/21 від 05.05.2021 року на суму 1000 грн. за надані послуги з правової допомоги, а саме підготовку відзиву на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 09 грудня 2020 року.

Платіжним дорученням № 723 від 06 травня 2021 року підтверджується, що Кам`янка-Бузькому районному товариству мисливців та рибалок Крижень сплатило адвокату Сергєєвій О.І. 1000 грн. за надані нею послуги з правової допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 1-2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , витрати на правничу допомогу, понесені Кам`янка-Бузьким районним товариством мисливців та рибалок Крижень під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 1000 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України ( Pronina v. Ukraine ) від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 09 грудня 2020 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кам`янка-Бузького районного товариства мисливців та рибалок Крижень витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Постанова складена 01.07.2021 року.

Головуючий: Шеремета Н. О.

Судді: Ванівський О.М.

Цяцяк Р.П.