Ухвала

від 25.06.2021 по справі 308/7929/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7929/21

1-кс/308/2667/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Ужгород, клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42021072030000045, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.06.2021 року, про накладення арешту на майно (земельну ділянку),

ВСТАНОВИВ:

Із клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 вбачається, що до окружної прокуратури надійшла заява про злочин, за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Оноківської сільської ради, які відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009, позбавлені можливості скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані із реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.06.2021 року. Так, всупереч вимогам законодавства, 13.05.2021 рішенням Оноківської сільської ради скасовано рішення від 25.07.2016 року та від 22.10.2019 року, якими було надано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дозволи на виготовлення проектів землеустрою, складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, у зв`язку із включенням цих земельних ділянок, кадастрові номери: 2124884800:11:016:0190 та 2124884800:11:016:0191, до переліку тих, які виставлені на земельні торги.

Досудовим розслідування встановлено, що 17.01.2013 рішенням № 164 громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали дозвіл на виготовлення проектів землеустрою. 30.06.2016 року рішеннями №№ 190 та 191 у вищевказані рішення внесли зміни. Рішенням №207 від 13.07.2016 року затверджено детальний план Оноківці К-488 територія колишнього радгоспного двору, де знаходяться земельні ділянки 2124884800:11:016:0190, 2124884800:11:016:0191, 2124884800:11:016:0192, 2124884800:11:016:0193, 2124884800:11:016:0194, 2124884800:11:016:0195.

Рішенням №614 Оноківської сільської ради від 22.12.2017 року надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною цільового призначення громадянці ОСОБА_5 та громадянці ОСОБА_6 для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастрові номери 2124884800:11:016:0190, 2124884800:11:016:0191.

18.10.2018 року отримано висновок архітектури до проекту землеустрою земельної ділянки 2124884800:11:016:0190, а 26.11.2018 року висновок щодо ділянки 2124884800:11:016:0191.

Рішенням Оноківської сільської ради від 13.05.2021 року з посиланням на Рішення КСУ № 7-рп/2009 (справа 1-9/2009) та положення Земельного кодексу (без зазначеної норми) скасовано рішення від 25.07.2016 та від 22.10.2019, у зв`язку з тим, що дані земельні ділянки включені до земельних ділянок, які виставлені на земельні торги окремими лотами на 2021 рік.

Таким, чином посадові особи сільської ради, зловживаючи службовим становищем не врахували, того , що Рішенням КСУ від 16 квітня 2009 року №7рп/2009, в якому з поміж іншого зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані із реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, оскільки це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

У своєму рішенні КС України зазначив, що ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

В аспекті конституційного подання (щодо якого прийнято рішення КС України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009) Конституційний Суд України також роз`яснив, що положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, Оноківська сільська рада не мала права самостійно скасовувати свого ж раніше прийнятого рішення індивідуально-правового характеру, на підставі якого у заявників виникли суб`єктивні права та обов`язки.

Отже, за наявності проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, орган місцевого самоврядування повинен прийняти рішення про виділення або про відмову у виділенні земельної ділянки.

Аналогічні зловживання з боку службових осіб допущені при скасування дозволів фізичним особам на суміжні земельні ділянки кадастрові номери 2124884800:11:016:0190, 2124884800:11:016:0191, 2124884800:11:016:0196, 2124884800:11:016:0195.

Натомість, у тому ж масиві, 13.05.2021 року надано у приватну власність суміжні земельні ділянки за кадастровими номерами (із зміненим цільовим призначенням, з рекреаційного призначення на будівництво і обслуговування житлового будинку): 2124884800:11:016:0193,2124884800:11:016:0192, 2124884800:11:016:0194.

Згідно рішення Оноківської сільської ради від 13.05.2021 року, вартість земельних ділянок громадянки ОСОБА_5 та громадянки ОСОБА_6 складає майже 260 000 грн.,

У зв`язку з наведеним, з метою збереження статусу земельної ділянки, як речового доказу, прокурор у клопотанні просить накласти арешт на земельну ділянку: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1458323621248, кадастровий номер 2124884800:11:016:0191, площею 0,2 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Оноківці, та належить на праві комунальної власності Оноківській сільській раді Ужгородського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 04350168, Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Оноківці, вул. Головна, 59, із забороною використання та розпорядження майном.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання про арешт земельної ділянки та просив його задовольнити з підстав викладених у ньому. Зазначив, що накладення арешту на вказані у клопотанні земельні ділянки необхідне для забезпечення збереження їх як речового доказу, оскільки не накладення арешту може призвести до їх відчуження, продажу тощо.

Власник, представник власника майна у судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання, що підтверджується довідкою від 25.06.2021року про доставлення електронного листа на офіційну електронну адресу Оноківської ОТГ , однак, його неприбуття у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду даного клопотання про арешт майна, про причини неявки у судове засідання суд не повідомляв.

Неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_3 , дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК Українизаходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч. 1ст. 170 КПКарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.За змістом ч.3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2ст.173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховуватиправову підставу для арешту майна;можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цьогорозмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10ст.170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11ст.170 КПК Українивизначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42021072030000045 від 16.06.2021 року, за ч. 1 ст. 364 КК України, в ході якого розслідуються обставини зловживання службовим становищем посадовими особами Оноківської сільської ради, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним, громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

17.06.2021 року постановою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 земельну ділянку реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1458323621248, кадастровий номер 2124884800:11:016:0191, площею 0,2га, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, та належить на праві комунальної власності Оноківській сільській раді Ужгородського району, Закарпатської області, визнано речовим доказом.

З урахуванням наведеного слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів прокурора, що вищевказана земельна ділянка площею має значення речового доказу у кримінальному проваджені №42021072030000045 та відповідає критеріям, зазначеним уст.98КПК України, оскільки має ознаки об`єкта вчинення злочину.

Також прокурором, на виконання вимог ч.1ст.173 КПК України, доведено у судовому засіданні необхідність такого арешту майна з метою збереження статусу земельної ділянки, як речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.

Прокурором в клопотаннінаведено достатньопідстав длязастосування такоговиду заходузабезпечення кримінальногопровадження якарешт майна, а відтак, за наведених вище обставин, слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз та встановленню дійсних обставин у справі, що очевидно переважає над неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном, у звязку з його арештом .

Відповідно до ч.1ст.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно ч.2ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна - земельної ділянки реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1458323621248, кадастровий № 2124884800:11:016:0191, враховує можливість використання його, як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки, за даних умов може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,7,132,98,167,170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1458323621248, кадастровий номер 2124884800:11:016:0191, площею 0,2 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Оноківці, та на праві комунальної власності належить Оноківській сільській раді Ужгородського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 04350168, Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Оноківці, вул. Головна, 59, заборонити використання та розпорядження майном.

Роз`яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала набираєзаконноїсилипісля закінченнястрокуподанняапеляційної скарги,якщотакускаргу небулоподано. Уразіподанняапеляційної скаргисудоверішення,якщойогоне скасовано,набираєзаконноїсили післяухваленнярішеннясудом апеляційноїінстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 30.06.2021 року о 15 год. 15 хв..

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1