Постанова

від 29.06.2021 по справі 906/797/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Справа № 906/797/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача:

- ТОВ "Недашки": Давиденко В.В. - адвокат, представник за ордером серії АМ №1006821

від 31.05.2021р.

- ТОВ "Недашки Збут ЛТД": не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський"

на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 15.04.21р. суддею Тимошенко О.М. о 16:22 год. у м.Житомирі, повний текст складено 23.04.21р.

у справі № 906/797/20

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю"Недашки",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю"Недашки Збут ЛТД"

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1

про визнання права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021р. по справі №906/797/20 у позові Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Недашки", Товариства з обмеженою відповідальністю "Недашки Збут ЛТД", за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 , про визнання права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння - відмовлено повістю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Недашківський" звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвали нове, яким позовну заяву задовольнити у повному обсязі. Крім того, просить стягнути сплачений судовий збір. Також, одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;

- вказує на те, що при винесенні оскарженого рішення Господарський суд Житомирської області дійшов помилкового висновку про те, що подані позивачем докази не доводять факту його правонаступництва після КСП ім.Гагаріна, оскільки вважає, що СВК "Недашківський" є правонаступником прав та обов`язків КСП ім.Гагаріна в тому числі є таким, що створений саме на базі майна колективного сільськогосподарського підприємства;

- звертає увагу на те, що положеннями Цивільного кодексу УРСР 1963 року, який діяв на час спорудження спірного майна, виникнення права власності на нежитлові споруди не залежало від державної реєстрації цього права. Таким чином, хоча і реорганізований КСП ім.Гагаріна був власником спірного майна, однак не здійснював державної реєстрації права власності, так як така реєстрація не проводилась та не була передбачена. Назва нерухомого майна, яке є предметом спору свідчить про його походження та цільове призначення, а саме: ведення сільського господарства, яке відповідно здійснювалось на території сіл Недашки - Вишнянка Малинського району Житомирської області КСП ім.Гагаріна, а в подальшому його правонаступником СВК "Недашківський". Тому, вважає, що така обставина, як відсутність державної реєстрації права власності не може свідчити про відсутність такого права за КСП ім. Гагаріна;

- зазначає, що протоколом №1 від 07.03.2000р. загальних зборів КСП ім.Гагаріна було вирішено питання про реорганізацію колективного сільськогосподарського підприємства у СВК "Недашківський". Тобто, в даному випадку після реорганізації КСП "ім. Гагаріна", його було перетворено у - СВК "Недашківський", який відповідно став правонаступником всіх прав та обов`язків. Таким чином, КСП змінило свою організаційно-правову форму шляхом реорганізації в порядку перетворення у сільськогосподарський виробничий кооператив, що у свою чергу виключає твердження суду про відсутність правонаступництва. До того всього, після реорганізації КСП було припинено, а після вказаного припинення інших юридичних осіб крім СВК "Недашківський" створено не було;

- вказує на те, що Господарський суд Житомирської області дійшов виновку про відсутність правонаступництва СВК "Недашківський" після реорганізації КСП ім.Гагаріна, однак у рішенні суду жодним чином не спростовано наступні обставини, а саме: Загальними зборами КПС "ім. Гагаріна" за №1 від 07.03.2000р. прийнято протокол, яким вирішено реорганізувати КСП; проведено інвентаризацію майна; створено правонаступника - СВК "Недашківський"; визначено обсяг майнових прав та обов`язків які переходять до СВК "Недашківський"; затверджено статут СВК "Недашківський"; проведено державну реєстрацію СВК "Недашківський"; визначено та складено вартість основних засобів і не матеріальних активів, які переходять до СВК "Недашківський"; складено акт приймання - передачі майна; затверджено списки на майнові сертифікати;

- також, до підстав, які свідчать про правонаступництво СВК "Недашківський" є те, що державна реєстрація юридичної особи проходила саме на підставі протоколу №1 від 07.03.2000р. загальних зборів КСП ім.Гагаріна, а також наявність відповідного застереження п.2.2. Статуту СВК "Недашківський" згідно до якого СВК "Недашківський" є правонаступником КСП ім.Гагаріна. Тобто, висновок суду про відсутність правонаступництва, за наявності як основного документу (рішення загальних зборів) так і допоміжних (акт приймання, інвентаризаційний баланс) вважаємо спростованими з огляду виконання всіх вказаних значущих дій та реальної державної реєстрації правонаступника - СВК "Недашківський";

- крім того, суд першої інстанції вказує на неможливість передачі майна від КСП ім.Гагаріна до СВК "Недашківський" з огляду на те, що передача майна повинна відбуватись за одноголосним рішенням загальних зборів, однак, дане твердження суду не обґрунтовано жодним нормативним актом, а тому воно є припущенням;

- зазначає, що відповідними нормами законодавства не було передбачено порядок голосування та прийняття рішень про реорганізацію саме всіма членами КСП як про це вказує суд, при цьому рішення про створення СВК "Недашківський" на базі КСП було прийнято простою більшістю, так як за нього проголосували 156 членів (за) із 158, а решта питання загальних зборів в тому числі "провести реорганізацію КСГП ім.Гагаріна згідно Указу Президента України від 03.12.1999р. за №1529 про невідкладні заходи, щодо прискорення реформування аграрного сектору в економіці", - прийнято одноголосно;

- вказує, що при поданні позовної заяви, позивач СВК "Недашківський" обґрунтовував право власності на спірне нерухоме майно тим, що саме першим власником майна був реорганізований КСП який в подальшому передав все своє майно до СВК "Недашківський". Однак, суд встановив, що право власності за СВК "Недашківський" на нерухоме майно відсутнє, однак вважає, що висновки суду з даного приводу є необґрунтованими;

- зауважує, що саме КСП ім. Гагаріна видавався спеціальний дозвіл на користування надрами (водою) від 01.12.1999р., право на користування яким перейшло до СВК в наслідок реорганізації, однак не зважаючи на це власником вказаних споруд є ТОВ "Недашки". Отже, після прийняття рішення щодо створення СВК "Недашківський" до нього перейшло все рухоме та нерухоме майно, як цілісний майновий комплекс колективного сільськогосподарського підприємства;

- вважає, що, на переконання позивача, обставини справи, щодо набуття права власності за СВК "Недашківеький" після реорганізації КСП ім.Гагаріна є доведеними, так як СВК прийняв на баланс нерухоме майно, зберігав та зберігає всі документи які йому були передані, підписав акт "прийомки - передачі землі" та в подальшому здійснив реєстрацію права власності землі за собою, тобто позивач надав значний ряд доказів, які є більш вірогідними ніж у ТОВ "Недашки", ТОВ "Недашки Збут ЛТД", які своє незаконне право власності взагалі нічим не обґрунтовували;

- зазначає, що у даному випадку рішення Малинського районного суду від 23.10.2018р. у справі №283/1466/17 має преюдиційне значення, так як дане рішення доводить факт того, що саме спірне нерухоме майно вибуло із власності СВК "Недашківський". Після набуття права власності ОСОБА_2 на спірні нежитлові приміщення вони передавались до ТОВ "Недашки" та ТОВ "Недашки Збут ЛТД" на підставі акту приймання-передачі, тобто ОСОБА_2 вносив дане нерухоме майно до статутного фонду вказаних юридичних осіб;

- також звертає увагу на те, що право власності на землю зареєстровано за СВК "Недашківський".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суд від 25.05.21р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський" на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021р. у справі №906/797/20 та призначено справу №906/797/20 до розгляду на 08.06.2021р. об 15:30год..

31.05.2021р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Недашки" - адвоката Давиденка Віктора Віталійовича надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/797/20 поза приміщенням суду. В даній заяві заявник просить забезпечити представнику ТОВ "Недашки" можливість проведення судового засідання по справі №906/797/20, призначеного 08.06.2021р. об 15:30год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EаsyCon".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021р. задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Недашки" - адвоката Давиденка Віктора Віталійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/797/20 поза приміщенням суду та забезпечено представнику ТОВ "Недашки" - адвокату Давиденку В.В. участь в судовому засіданні у справі №906/797/20, призначеному на 08.06.2021р. об 15:30год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

04.06.2021р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Недашки" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу. Також, у вказаному відзиві ТОВ "Недашки" просить приєднати до матеріалів справи копію листа Головного управління статистики у Житомирській області від 31.05.2021р. №03.5-08/271-21. та зазначає про те, що вказвний документ не було подано до суду першої інстанції, тому що відповідну інформацію та відповідь на запит відповідач отримав вже після розгляду справи у суді першої інстанції.

Частиною 1 ст.73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.8 ст.80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обгрунованими доводи ТОВ "Недашки", що викладені у відзиві апеляційної скарги та приймає зазначений доказ.

08.06.2021р. до Північно - західного апеляційного господарського суду від Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський" надійшли додаткові пояснення від 02.06.2021р. до апеляційної скарги, в яких скаржник зазначає про те, що на даний час у провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/151/21 за позовом ОСОБА_3 до СВК "Недашківський" про визнання недійсними рішення загальних зборів. При формуванні позиції по даній справі в тому числі встановлення дати роботи ОСОБА_3 (прийняття та виключення з членів СВК) було виявлено архівні протоколи, що у свою чергу підтверджують факт правонаступництва СВК "Недашківський" за КСП ім.Гагаріна та факт володіння, користування, розпорядження нерухомим майном, яким незаконно заволоділи відповідачі, а саме: протокол №1 від 08.02.2002р. правління СВК "Недашківський" згідно до якого було вирішено питання: затвердження списку майна, яке іде на погашення боргів кооперативу, а саме: корівники, телятники; протокол №3 від 02.06.2002р. загальних зборів СВК "Недашківський" згідно до якого: СВК "Недашківський" передає до Недашківської сільської ради Малинського району майнові сертифікати в кількості 624 шт.; Акт приймання від 01.06.2002р. складений між СВК "Недашківський" та Недашківської сільською радою про передачу 624 шт. Свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "КСП ім. Гагаріна" (майновий сертифікат). Так, при поданні позовної заяви позивачу не було відомо про існування вказаних доказів (акт передання майнових сертифікатів, протокол правління СВК, прокол загальних зборів), так як вони перебували в архіві Малинської РДА, яка на час розгляду справи перебувала та перебуває у стані припинення. Разом із цим, засновник відповідачів ОСОБА_2 мав доступ до внутрішніх документів СВК "Недашківський", так як у незаконний спосіб шляхом проведення загальних зборів (позачергових загальних зборів) на яких вирішувалось питання про обрання керівника СВК "Недашківський" очолював його, а після скасування відповідних рішень та усунення його від керівництва знищував значний ряд документів, або приховував їх. Отже, при поданні позову позивач не зміг надати докази, які свідчать про його правонаступництво та право власності на об`єкти нерухомого майна, так як не знав про їх місцезнаходження, а виявив їх випадково з метою підготовки до участі в іншій господарській справі. Тобто, в даному випадку наявна обґрунтована неможливість подання доказів.

Також, у вказаному пояснені на апеляційну скаргу скаржник просить долучити до матеріалів справи протокол №3 від 02.06.2002р. загальних зборів СВК "Недашківський", Акт приймання від 01.06.2002р., Свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат).

Частиною 1 ст.73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 8 ст.80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обгрунованими доводи скаржника, що викладені у вказаних вище додаткових пояснення до апеляційної скарги та приймає зазначені докази.

В судовому засіданні 08.06.2021р. представники скаржника підтримали доводи апеляційної скарги та надали пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважають рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим Просять суд рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021р. у справі №906/797/20 скасувати та ухвали нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - ТОВ "Недашки" в судовому засіданні 08.06.2021р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021р. у справі №906/797/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 08.06.2021р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.06.2021р. об 14:30год.. Також, задоволено усне клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Недашки" - адвоката Давиденка Віктора Віталійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/797/20 поза приміщенням суду та забезпечено представнику ТОВ "Недашки" - адвокату Давиденку В.В. участь в судовому засіданні у справі №906/797/20, відкладеному на 29.06.2021р. об 14:30год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

25.06.2021р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від СВК "Недашківський" надійшли письмові заперечення на відзив ТОВ "Недашки"

29.06.2021р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від представників СВК "Недашківський" надійшло клопотання від 29.06.2021р., в якому просять відкласти розгляд апеляційної скарги у зв`язку із перебуванням їх на самоїзоялції та отримання результатів "ПЛР - тест".

Розглянувши зазначене вище клопотання представників СВК "Недашківський" про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє його з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.11, 12 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час та місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Разом з тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004р. №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В даному випадку представниками СВК "Недашківський" не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення даного апеляційного провадження в даному судовому засіданні.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції враховує правову позицію СВК "Недашківський" щодо обставин справи та документальних доказів, яку висловлено у поданій суду апеляційній скарзі по справі та представниками СВК "Недашківський" в судовому засіданні 08.06.2021р..

Водночас, представники СВК "Недашківський" не були позбавлені права та можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Крім того, суд призначаючи до розгляду та в подальшому відкладаючи розгляд апеляційної скарги у відповідних ухвалах, надавав можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також, ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021р. про відкриття апеляційного провадження, ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 08.06.2021р. про відкладення розгляду апеляційної скарги явка учасників у справі не визнавалась обов`язковою, а також попереджено про те, що неявка сторін у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Учасники у справі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, позивач у справі наданим йому процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 29.06.2021р. не з`явився, своїх повноважних представників не направив.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності позивача у справі.

Інші учасники у справі не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача - ТОВ "Недашки" у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 29.06.2021р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021р. у справі №906/797/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ТОВ "Недашки", проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Недашківський" звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"Недашки", Товариства з обмеженою відповідальністю"Недашки Збут ЛТД", Недашківської сільської ради, в якому просить:

1. Визнати за Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Недашківський" (код ЄДРПОУ 30878939) право власності на наступні нежитлові приміщення:

- Нежитлове приміщення кузні, яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н, по вул.Робітнича, 21;

- Приміщення водонапірної башні, яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с.Вишнянка, Малинського р-н., вул.Піонерська (Квітнева), 36;

- Скважина (об`єкт №9), яка розташована за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., вул.Коцюбинського, 13;

- Скважина, яка розташована за адресою: Житомирська обл., с. Вишнянка, Малинський р-н., вул. Піонерська (Квітнева), 1;

- Приміщення телятника (об`єкт №1), яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с. Недашки, Малинського р-н., вул. Коцюбинського, 13а;

- Приміщення корівника 4-х рядного (об`єкт №15), яке розташована за адресою: Житомирська обл., с. Недашки, Малинський р-н., вул. Коцюбинського, 13а;

- Нежиле приміщення столової (об`єкт № 2), яке розташована за адресою: Житомирська обл., с. Недашки, Малинський р-н., вул. Коцюбинського, 13;

- Приміщення автомобільного гаражу (об`єкт №8), яке розташована за адресою: Житомирська обл., с. Недашки, Малинський р-н., вул. Коцюбинського, 13;

- Нежиле приміщення погрібу (об`єкт №14), яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с. Недашки, Малинський р-н., вул.Коцюбинського, 13;

- Приміщення АЗС, яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с. Недашки, Малинський р-н, по вул. Робітнича, 206;

2. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Недашки" (код ЄДРПОУ 409869319) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський" (код ЄДРПОУ 30878939) нерухоме майно зокрема:

- Нежитлове приміщення кузні, яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с. Недашки, Малинський р-н., по вул. Робітнича, 21;

- Приміщення водонапірної башні, яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с.Вишнянка, Малайського р-н., вул.Піонерська (Квітнева), 36;

- Скважина (об`єкт №9), яка розташована за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., вул. Коцюбинського, 13;

- Скважина, яка розташована за адресою: Житомирська обл., с. Вишнянка, Малинськиц р-н., вул. Піонерська (Квітнева), 1;

- Приміщення телятника (об`єкт №1), яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинського р-н., вул. Коцюбинського, 13а;

- Приміщення корівника 4-х рядного (об`єкт №15), яке розташована за адресою: Житомирська обл., с. Недашки, Малинський р-н., вул. Коцюбинського, 13а;

- Нежиле приміщення столової (об`єкт №2), яке розташована за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., вул. Коцюбинського, 13;

- Приміщення автомобільного гаражу (об`єкт №8), яке розташована за адресою: Житомирська обл., с. Недашки, Малинський р-н., вул. Коцюбинського, 13;

- Нежиле приміщення погрібу (об`єкт №14), яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., вул. Коцюбинського, 13;

3. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Недашки Збут ЛТД" (код ЄДРПОУ 41077263) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський" (код ЄДРПОУ 30878939) нерухоме майно зокрема: Приміщення АЗС, яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., по вул.Робітнича, 206.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Недашківський" посилається на те, що позивач - СВК "Недашківський" набув право власності на вказане майно внаслідок реорганізації КСП ім.Гагаріна як його правонаступник, однак відповідачі безпідставно заволоділи цим майном шляхом підроблення свідоцтв про право власності та подальшій передачі цього майна до статутного фонду відповідачів.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №906/797/20; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

30.07.2020р. до Господарського суду Житомирської області від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення її до участі у справі №906/797/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, посилаючись на те, що предметом спору у даній справі є нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці згідно договору іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателем від 14.07.2017р., посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. за реєстр. №8277, згідно якого вона є іпотекодержателем. Тому, на її думку, у разі задоволення позову, права та обов`язки іпотекодавця перейдуть від відповідача до позивача, що безпосередньо вплине на її права та обов`язки, як іпотекодержателя, адже фактично відбудеться заміна сторони у зобов`язанні у якому вона є однією із сторін.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.09.2020р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 , яка є іпотекодержателем спірного майна.

У письмовому відзиві на позовну заяву ТОВ "Недашки" позовні вимоги не визнало посилаючись на те, що спірне майно, як і земельна ділянка , на якому знаходиться це майно, не належить позивачу на праві власності, оскільки воно перебуває у спільній власності членів колишнього КСП ім.Гагаріна; позивачем пропущено строк позовної давності.

У письмовій відповіді на відзив позивач заперечив щодо викладеного у відзиві та зазначив, що рішенням загальних зборів КСП ім.Гагаріна, які оформлені протоколом №1 від 07.03.2000р., вирішено питання щодо передачі майнових та земельних часток в новостворений СВК "Недашківський"; СВК "Недашківський" створений на базі всього майна КСП ім.Гагаріна; строк позовної давності не пропущено.

У підготовчому засіданні 04.02.2021р. Господарський суд Житомирської області ухвалив, зокрема, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 03.03.2021.

В судовому засіданні 03.03.2021р. представником позивача подано заяву про відмову від позовних вимог, які стосувались та були заявлені до Недашківської сільської ради, правонаступником якого є Малинська міська рада, у зв`язку з чим просить виключити останню з числа відповідачів.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.03.2021р., яка занесена до протоколу судового засідання замінено відповідача у справі Недашківську сільську раду на правонаступника - Малинську міську раду.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.03.2021р. прийнято відмову від позову в частині позовних вимог до Малинської міської ради та закрито провадження у справі у вказаній частині, а також виключено Малинську міську раду зі складу відповідачів.

Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021р. по справі №906/797/20 у позові відмовлено повістю.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено ст.16 Цивільного кодексу України.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Відповідно до ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

Аналіз положень ст.387 цього Кодексу дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі. Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Також. слід зазначити, що у позовах про витребування майна з підстав, передбачених ст.387 ЦК України, до предмету доказування входять: встановлення дійсного власника спірного майна, його правового статусу і встановлення підстав для його витребування у особи, яка володіє спірним майном, наявність саме спірного майна у незаконному володінні відповідача, відсутність правових підстав у відповідача для володіння спірним майном.

Як свідчать встановлені судами обставини, позивачем пред`явлено позов, в якому просить:

1. Визнати за Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Недашківський" (код ЄДРПОУ 30878939) право власності на наступні нежитлові приміщення:

- Нежитлове приміщення кузні, яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., по вул.Робітнича, 21;

- Приміщення водонапірної башні, яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с.Вишнянка, Малинського р-н., вул.Піонерська (Квітнева), 36;

- Скважина (об`єкт №9), яка розташована за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., вул.Коцюбинського, 13;

- Скважина, яка розташована за адресою: Житомирська обл., с.Вишнянка, Малинський р-н., вул.Піонерська (Квітнева), 1;

- Приміщення телятника (об`єкт №1), яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинського р-н., вул. Коцюбинського, 13а;

- Приміщення корівника 4-х рядного (об`єкт №15), яке розташована за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., вул.Коцюбинського, 13а;

- Нежиле приміщення столової (об`єкт №2), яке розташована за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., вул.Коцюбинського, 13;

- Приміщення автомобільного гаражу (об`єкт №8), яке розташована за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., вул.Коцюбинського, 13;

- Нежиле приміщення погрібу (об`єкт №14), яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., вул.Коцюбинського, 13;

- Приміщення АЗС, яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., по вул.Робітнича, 206;

2. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Недашки" (код ЄДРПОУ 409869319) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський" (код ЄДРПОУ 30878939) нерухоме майно зокрема:

- Нежитлове приміщення кузні, яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., по вул.Робітнича, 21;

- Приміщення водонапірної башні, яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с.Вишнянка, Малайського р-н., вул.Піонерська (Квітнева), 36;

- Скважина (об`єкт №9), яка розташована за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., вул. Коцюбинського, 13;

- Скважина, яка розташована за адресою: Житомирська обл., с. Вишнянка, Малинськиц р-н., вул. Піонерська (Квітнева), 1;

- Приміщення телятника (об`єкт №1), яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с. Недашки, Малинського р-н., вул. Коцюбинського, 13а;

- Приміщення корівника 4-х рядного (об`єкт №15), яке розташована за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., вул.Коцюбинського, 13а;

- Нежиле приміщення столової (об`єкт №2), яке розташована за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., вул.Коцюбинського, 13;

- Приміщення автомобільного гаражу (об`єкт №8), яке розташована за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., вул.Коцюбинського, 13;

- Нежиле приміщення погрібу (об`єкт №14), яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., вул.Коцюбинського, 13;

3. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Недашки Збут ЛТД" (код ЄДРПОУ 41077263) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський" (код ЄДРПОУ 30878939) нерухоме майно зокрема: Приміщення АЗС, яке розташоване за адресою: Житомирська обл., с.Недашки, Малинський р-н., по вул.Робітнича, 206.

Також, обґрунтовуючи своє право власності позивач зазначає, що він є правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Гагаріна, у власності якого перебувало майно, яке перейшло у власність позивача і яке позивач просить витребувати у відповідачів. На підтвердження факту правонаступництва позивач посилається на рішення загальних зборів КСГП ім.Гагаріна, яке оформлено протоколом № 1 від 07.03.2000р., на свій статут, на перелік основних засобів, які розпайовані по СВК "Недашківський", на рішення суду, яким встановлено правонаступництво, на акт приймання-передачі землі, на дозвільні документи щодо водокористування.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно протоколу загальних зборів КСП ім.Гагаріна №1 від 07.03.2000р. (а.с.9, т.1) було вирішено, зокрема: повести реорганізацію КСП ім. Гагаріна згідно Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки", затвердити списки на майнові сертифікати, створити СВК "Недашківський" (позивач у справі), припинити діяльність КСП ім. Гагаріна, передати в СВК "Недашківський" всі майнові та земельні частки реорганізованого КСП, що залишилось в його розпорядженні згідно державного акту у власність та розпорядження СВК "Недашківський" з його будівлями та землю під ними а також невитребувані земельні і майнові паї залишити в користуванні кооперативу до появи спадкоємців.

Відповідно до Установчого договору про створення та діяльність СВК "Недашківський" (позивач), який затверджено установчими зборами 03.07.2000р. засновники у кількості 40 осіб вирішили створити цей кооператив.

17.03.2000р. здійснено державну реєстрацію юридичної особи - СВК "Недашківський".

Пунктом 1.2 Статуту СВК "Недашківський" визначено, що членами кооперативу є особи, імена яких перелічені в статуті, а також особи, які прийняті до кооперативу в порядку статті 4 статуту. Статут містить імена семи осіб.

Згідно ст.6 статуту майно кооперативу складається з майнових прав членів кооперативу, виготовленої продукції, отриманих доходів, іншого надбаного кооперативом майна. Майно кооперативу створюється шляхом внесення паю членом кооперативу.

Загальними зборами СВК "Недашківський" 04.04.2000р. прийнято рішення про внесення змін до статуту, доповнено статут пунктом 2.2 такого змісту: кооператив є правонаступником КСГП ім. Гагаріна.

Відповідно до ст.6 нової редакції Статуту СВК "Недашківський", Сільськогосподарський виробничий кооператив "Недашківський" (позивач) є правонаступником основних і оборотних фондів та майнових прав колгоспу, що передалися йому в результаті реорганізації КСП ім.Гагаріна Малинського району Житомирської області згідно розподільчого балансу колгоспу. Кооператив в процесі своєї діяльності використовує земельні ділянки КСП ім.Гагаріна, відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю, виданого КСП ім.Гагаріна 26.05.1995р.. При цьому, засновники передають підприємству земельні угіддя на умовах безтрокового платного користування, інші члени Кооперативу - на умовах оренди.

У рішенні від 23.10.2018р. у справі №283/1466/18 Малинський районний суд Житомирської області прийшов до висновку, що СВК "Недашківський" є правонаступником КСП ім.Гагаріна.

До такого ж висновку прийшов цей же суд у рішенні від 24.04.2018р. у справі №283/1539/17 та Господарський суд Житомирської області у рішенні від 06.11.2019р. у справі №906/136/19.

26.05.2005р. на ім`я КСП ім.Гагаріна видано державний акт серії ІІ-ЖТ №000112 на право колективної власності на землю площею 2538га.

За актом прийомки-передачі землі від 21.03.2000р. КСП ім. Гагаріна передало а новостворений СВК "Недашківський" прийняв земельні ділянки згідно вказаного державного акту на землю.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" (в редакції на момент створення СВК "Недашківський"), сільськогосподарський кооператив - це добровільне об`єднання фізичних і юридичних осіб в іншу юридичну особу на засадах членства, об`єднання пайових внесків.

Цією ж нормою визначено, що член кооперативу - це фізична або юридична особа, яка зробила вступний і пайовий внески в розмірах, визначених статутом кооперативу.

Згідно ст.9 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію", вступ до кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви. Член кооперативу робить вступний і пайовий внески в порядку, визначеному статутом кооперативу. Рішення правління (голови) кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає схваленню загальними зборами.

У відповідності до ст.22 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію", земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих кооперативу в користування або придбаних ним у власність.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (в редакції на момент створення СВК "Недашківський"), майно у колективному сільськогосподарському підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Згідно до ст.10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди.

Статтею 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" встановлено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду. При перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

03.12.1999р. Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" за №1529/99 було зобов`язано КМ України здійснити заходи щодо реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування).

Указом Президента України від 08.08.1995р. №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі майна радгоспів. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до списку, який додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно ст.1 Установчого договору про створення та діяльність Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський", затвердженого установчими зборами від 07.03.2000р. (далі - Установчий договір), засновники цим погоджуються створити сільськогосподарський виробничий кооператив, що є юридичною особою згідно з чинним законодавством України.

У відповідності до ст.12.1 Установчого договору, засновниками кооперативу виступають фізичні особи, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у діяльності кооперативу в якості члена кооперативу або асоційованого члена кооперативу.

У п.12.4 Установчого договору наведено перелік з 40 засновників СВК "Недашківський".

Згідно з п.10.2 Установчого договору, з припиненням дії цього договору на підставі п.1 статті 10.2 засновники вважатимуться членами кооперативу та матимуть такий самий обсяг прав та обов`язків, як і особи, що набули членства у кооперативі після його державної реєстрації. Усі відносини, що пов`язані з членством у кооперативі, а також відносини діяльності кооперативу в подальшому регулюватимуться статутом кооперативу.

Такий чином, перетворення КСП ім.Гагаріна в СВК "Недашківський" не відбулось. СВК "Недашківський" не було створено внаслідок зміни організаційно-правової форми КСП ім.Гагаріна, а є новоствореною юридичною особою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020р. по справі №907/29/19 зазначено, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.

З огляду на викладене, члени КСП ім.Гагаріна не стали автоматично членами СВК "Недашківський", засновниками якого було лише 40 осіб.

Відповідно до наявного у матеріалах справи протоколу на зборах були присутні 158 чол., однак витяг з протоколу, що знаходить в реєстраційній справі СВК "Недашківський", містить відомості про те, що на зборах присутні уповноважених 153 чол., присутніх 120 чол..

Також, наданий позивачем протокол написаний від руки, а протокол у реєстраційній справі надрукований, текст вказаних протоколів не співпадає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020р. у справі №907/29/19 вказано, що статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

Таким чином, слід дійти висновку про безпідставність покликання позивача на п.2.2 статуту СВК "Недашківський" згідно якого останній є правонаступником КСП ім. Гагаріна.

Згідно з п.15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996р. №118 (у редакції від 25.08.1998р.) у разі включення суб`єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому присвоюються ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак.

Суб`єктам підприємницької діяльності ідентифікаційний код присвоюється органами державної реєстрації під час реєстрації. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування.

У разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

СВК "Недашківський" має код ЄДРПОУ 30878939, а КСП ім. Гагаріна - 02138406.

Згідно листа Головного управління статистики у Житомирській області від 31.05.2021р. №03.5-08/271-21, який було надано ТОВ "Недашки" та його прийнято судом апеляційної інстанції, КСП ім.Гагаріна (код ЄДРПОУ 02138406) ліквідовано 28.04.2001р., а відомості про його правонаступників відсутні.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань СВК "Недашківський" зареєстровано 17.03.2000р..

Враховуючи вище викладене слід дійти висновку, що СВК "Недашківський" не могло бути створено в порядку перетворення КСП ім.Гагаріна, тому що дати їх створення та ліквідації відрізняються.

При цьому, СВК "Недашківський" створено раніше ніж ліквідовано КСП ім.Гагаріна.

Згідно ст.7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", пай є власністю члена підприємства, право розпоряджатись своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.

У відповідності до п.4 Порядку оформлення правонаступництва за зобов`язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001р. №63 основними умовами реорганізації є: прийняття вищим органом управління КСП рішення про реорганізацію; інвентаризація та паювання майна, визначення розміру паю кожного з членів КСП; створення юридичних осіб - правонаступників, до яких перейшли права та обов`язки реорганізованого КСП; визначення обсягів майнових прав та обов`язків КСП, що підлягають передачі кожному з правонаступників; виділення майна в рахунок майнових паїв членів КСП, які не стали засновниками новоутворених підприємств; затвердження вищим органом управління КСП переліку індивідуально визначеного майна, що підлягатиме передачі кожному з правонаступників у межах визначених для них обсягів правонаступництва; складання передавального або роздільного балансу; державна реєстрація підприємств-правонаступників; фактична передача майна новим власникам.

Згідно п.13 Порядку оформлення правонаступництва за зобов`язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України №63 від 14.03.2001р. при реорганізації КСП всі його члени припиняють членство в ньому і відповідно до чинного законодавства мають право на отримання майнового паю.

У відповідності до п.п.17, 18 Порядку оформлення правонаступництва за зобов`язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України №63 від 14.03.2001р. обсяг правонаступництва визначається за передавальним (роздільним) актом (балансом), складеним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом управління КСП, який може бути уточнений на дату врегулювання майнових відносин У частині боргових зобов`язань підприємства і затверджений загальними зборами співвласників або іншим уповноваженим органом. Разом з установчими документами підприємства-правонаступника роздільний (передавальний) баланс є правовою підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов`язками КСП. До статутних фондів підприємств - правонаступників КСП передається майно лише в частині, вартість якої дорівнює сукупній вартості майнових паїв членів КСП - засновників такої юридичної особи-правонаступника.

Також, вказане вище кореспондується з установчими документами СВК "Недашківський".

Зокрема, відповідно до п.4.1 Установчого договору про створення та діяльність Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський", затвердженого установчими зборами від 07.03.2000р. (Установчий договір) майно та майнові права кооперативу складається з:

- основних і оборотних фондів та майнових прав колгоспу, що передаються Кооперативу в результаті реорганізації Колгоспу "Комунар" згідно розподільчого балансу колгоспу;

- продукції, що виготовлена кооперативом в результаті його господарської діяльності;

- отриманих доходів;

- іншого майна та майнових прав, що були надані Кооперативом на законних підставах.

Оскільки майно колективних сільськогосподарських підприємств належить на праві спільної часткової власності його членам, а тому його співвласники здійснюють свої права за спільною згодою і жоден з співвласників самостійно або за згодою декількох власників не вправі вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників.

Вказана вище правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 08.04.2019р. у справі №132/2483/16 та від 18.12.2019р. в справі №131/475/16-ц.

Як встановлено судом, засновниками СВК "Недашківський" стали 40 людей і статутний капітал підприємства міг бути сформований тільки за рахунок їх вкладів, а не усього майна КСП ім. Гагаріна.

Водночас, учасниками правовідносин, пов`язаних з правом власності на майно, що є спільною частковою власністю членів реорганізованого КСП, можуть бути лише самі члени реорганізованого КСП ім.Гагаріна, тобто люди, які отримали майнові сертифікати.

Слід також звернути увагу на те, що перебування будь-якого майна на балансі підприємства не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації).

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивач покликається на те, що майно перебуває на його балансі, однак жодних доказів на підтвердження вказаного не надано.

Так, до позовної заяви було долучено склад і вартість основних засобів і нематеріальних активів КСП ім.Гагаріна с.Недашки, однак такий документ не свідчить про підставність позовних вимог.

Крім того, слід зазначити, що Державний акт на право колективної власності на землю не посвідчує право приватної власності позивача на землю, оскільки така земля перебуває у спільній власності членів колишнього КСП ім.Гагаріна.

Водночас, позиція позивача зводиться до того, що все майно, яке знаходилось в селах Недашки та Вишнянка Малинського району належить СВК "Недашківський", що підтверджується назвою таких об`єктів нерухомості.

Однак, зазначене твердження не може бути достатньою підставою для визнання за позивачем права власності чи витребування майна з чужого незаконного володіння.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги подані позивачем до пояснень на апеляційну скаргу докази, зокрема, протокол №3 від 02.06.2002р. загальних зборів СВК "Недашківський", Акт приймання від 01.06.2002р., Свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат), оскільки зазначені документи не є свідченням обставин правонаступництва СВК "Недашківський" прав та обов`язків КСП ім.Гагаріна.

Слід зазначити, що позивач також покликається на преюдиційні обставини, які були встановлені у рішенні Малинського районного суду Житомирської області від 23.10.2018 у справі №283/1466/17.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Однак, питання про правонаступництво є правовою оцінкою суду, яка не обов`язкова при вирішенні іншої справи. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.09.2020р. у справі №907/29/19 дійшла висновку, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

Таким чином, висновок суду про наявність правонаступниитва є правовою оцінкою, яка не має прєюдиційного значення.

Відповідно до ч.7 ст.75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає вірними висновки господарського суду першої інстанції про те, що оскільки майно КСП належить на праві колективної власності то передача усього майна КСП до іншої особи має відбуватися за одноголосним рішенням загальних зборів. Натомість, рішення, які прийняті зборами від 07.03.2000р. про створення СВК не одноголосне.

Поряд з цим, вказівка в статуті СВК про правонаступництво не є беззаперечним доказом такого правонаступництва, оскільки статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

Також, у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП ім.Гагаріна шляхом перетворення в СВК "Недашківський" колишні члени КСП автоматично повинні були б стати учасниками цього СВК, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників. Однак згідно з установчим договором СВК "Недашківський" засновниками кооперативу є 40 осіб, а відповідно до статуту - 7 осіб, а відповідно до статуту в новій редакції - 5 осіб. Водночас з протоколу загальних зборів КСП вбачається, що членами КСП були як мінімум 158 осіб.

Водночас, до статутного фонду СВК "Недашківський" від КСП ім.Гагаріна могло бути передане лише те майно, яке належало засновникам/членам КСП, які стали засновниками/членами СВК.

Крім того, вказівка у рішенні загальних зборів від 07.03.2000р. про передачу в СВК "Недашківський" всіх майнових та земельних часток реорганізованого КСП у власність та розпорядження не має юридичних наслідків для позивача. В зв`язку з відсутністю факту реорганізації, таке рішення зборів носить лише декларативний характер та є наміром вчинити певні дії в майбутньому.

При цьому, дозвіл на спеціальне водокористування не є доказом, який підтверджує право власності.

Судом встановлено, що реорганізація КСП "Недашківське" шляхом перетворення у СВК "Недашківський" не відбулася. Фактично відбулася ліквідація КСП та створення іншої юридичної особи - СВК "Недашківський".

Позивач не є правонаступником КСП ім.Гагаріна, отже не є власником в порядку правонаступництва.

Інших доказів, які б підтверджували право власності позивача на майно, яке він просить витребувати, до суду не надано.

Таким чином, з урахуванням того, що позивачем не доведено його право власності, не має правового значення для вирішення даного спору обставини набуття права власності на це майно відповідачами, а тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача про витребування майна з незаконного володіння відповідачів задоволенню не підлягають, оскільки судом не встановлено право позивача на це майно.

Судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється.

Водночас, враховуючи те, що позивачем не доведено факту набуття права власності на майно, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що такі вимоги про визнання права власності на майно задоволенню не підлягають.

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, колегія суддів погоджується з вірним висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати судом розподілено з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021р. у справі №906/797/20 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський" - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021р. у справі №906/797/20 - без змін.

2. Справу №906/797/20 повернути до Господарського суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "05" липня 2021 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.