Ухвала

від 05.08.2021 по справі 906/797/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 906/797/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Уркевича В. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Сільськогосподарського виробничого кооперативу Недашківський

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 і рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021 у справі

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу Недашківський

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Недашки , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Недашки Збут ЛТД ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1

про визнання права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Сільськогосподарський виробничий кооператив Недашківський (далі - СВК Недашківський , скаржник) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 (повний текст складений 05.07.2021) і рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021 у цій справі. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 20.07.2021.

До касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.07.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для залишення скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір .

За приписами статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Предметом позову є вимога майнового характеру про визнання права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру, виходячи із вартості спірного майна.

Оскаржуваними рішенням та постановою (за даними Єдиного державного реєстру судових рішень) суди відмовили у задоволенні позову про визнання права власності та витребування нежитлового приміщення кузні; приміщення водонапірної башні; скважини (об`єкт № 9); скважини; приміщення телятника (об`єкт № 1); приміщення корівника 4-х рядного (об`єкт № 15); нежитлового приміщення столової (об`єкт № 2); приміщення автомобільного гаражу (об`єкт № 8); нежитлового приміщення погребу (об`єкт № 14); приміщення АЗС.

У касаційні скарзі скаржник просить рішення та постанову скасувати повністю, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Касаційна скарга та оскаржувані судові рішення не містять інформації щодо вартості спірного майна, матеріали справи у суду відсутні, тобто суд позбавлений можливості з`ясувати вартість спірного майна.

При цьому, в клопотанні про відстрочення сплати судового збоку СВК Недашківський вказує на те, що ним при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 34584,49 грн, тому належною до сплати сумою судового збору за подання касаційної скарги є 69168,98 грн (34584,49 грн * 200%).

З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 69168,98 грн (34584,49 грн * 200%).

До матеріалів касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано квитанцію від 16.07.2021 № N10PB4531M, що не може вважатися належним доказом підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону Про судовий збір судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.

Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Із додатків 3, 9 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є Призначення платежу , який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Пунктом 3.7. Інструкції визначено, що реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення Призначення платежу .

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Слід зауважити, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/) в розділі судовий збір зазначено приклад заповнення графи Призначення платежу в платіжному документі.

Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.

У доданій скаржником квитанції від 16.07.2021 № N10PB4531M у графі Призначення платежу не зазначено номера справи, у межах якої подається касаційна скарга та дати судового акта який оскаржується, що не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 906/797/20 у встановленому законом порядку і розмірі.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі № 914/1542/17, від 16.01.2019 у справі № 905/1057/18, від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18 та ухвалах Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 910/5640/18, від 12.05.2020 у справі № 910/7841/19, від 03.09.2020 у справі № 923/713/19.

З метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 69168,98 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) та надати документи щодо сплати судового збору касаційному суду.

Водночас скаржник може надати суду документи на підтвердження вартості спірного майна і сплатити судовий збір виходячи із цієї вартості.

Крім цього, до касаційної скарги СВК Недашківський додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухваленні судового рішення у справі, яке обґрунтоване скрутним матеріальним становищем, на підтвердження чого скаржником надано податкову декларацію з податку на прибуток та фінансову звітність мікропідприємства, і тому скаржник вважає, що розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні з касаційною скаргою, перевищує 5 % розміру річного доходу скаржника за попередній рік і на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір просить відстрочити сплату судового збору.

Перевіривши клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи скаржника про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору є необґрунтованими.

Суд звертає увагу скаржника на те, що частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначений частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявника при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

ЄСПЛ у своєму рішенні визначив, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі Пелевін проти України (Pelevin v Ukraine) від 20.05.2010, заява № 24402/02, § 27)).

При цьому ЄСПЛ зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі Креуз проти Польщі (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, № 28249/95, § 60)).

Ураховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відсутні.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

З огляду на викладене, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення касаційної скарги СВК Недашківський без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 8 Закону України Про судовий збір , Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Сільськогосподарському виробничому кооперативу Недашківський у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 і рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021 у справі № 906/797/20.

2. Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу Недашківський на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 і рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2021 у справі № 906/797/20 залишити без руху.

3. Встановити Сільськогосподарському виробничому кооперативу Недашківський строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду касаційної інстанції.

4. Роз`яснити Сільськогосподарському виробничому кооперативу Недашківський , що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Ю. Уркевич