Ухвала

від 09.06.2021 по справі 208/4597/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/4597/21

№ провадження 2-з/208/146/21

УХВАЛА

Іменем України

09 червня 2021 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянув клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів , суд-

встановив:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ЮНІВЕС про відшкодування шкоди завданої смертю фізичної особи .

Відповідно до позовних вимог прохає:

-Стягнути з відповідача, Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ЮНІВЕС на користь позивача - ОСОБА_1 , яка дії в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 :

¦37 557 гривень 00 копійок страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяною

смертю потерпілого;

¦137 709 гривень 00 копійок страхового відшкодування витрат у зв`язку із втратою

годувальника;

¦ 10 000 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

09 червня 2021 року Ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Разом з позовною заявою було подано клопотання про витребування доказів, а саме:

-Витребувати матеріали кримінального провадження № 12019230000000001 від відділу з розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Херсонській області.

Розглянувши заяву, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 року, Де Жуффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 року, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватись норм процесуального законодавства.

Частиною першою статті 6 Конвенції, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України , статті 10 ЦК України є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Частиною другою статті 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження.

За нормою ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до статті 83 ЦПК України:

1. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

3. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

4. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

5. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

6. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 56 КПК України визначено, що під час досудового розслідування потерпілий має право отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.

Частиною 10 ст. 290 КПК України передбачено, що сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 не є стороною у кримінальному провадженні № 12019230000000001, по якому на даний час триває досудове розслідування, що свідчить про те, що не є можливим виконати вимоги ст. 290 КПК України , зокрема щодо витребування матеріалів кримінального провадження для огляду та ознайомлення з ними.

Враховуючи те, що витребування зазначених доказів не є можливим, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.81-84, 258-260 ЦПК України, суд -

постановив:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів , - відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: АДРЕСА_1 , та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://zv.dp.court.gov.ua.

Суддя Івченко Т. П.