Постанова

від 29.06.2021 по справі 640/12248/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції Костенко Д.А.

Суддя-доповідач Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Справа № 640/12248/19

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Закревської І.Л.,

представниці позивача Маланчук В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю РЕЙДСТРЕЙ на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю РЕЙДСТРЕЙ

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві

про визнання дій протиправними та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю РЕЙДСТРЕЙ (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві (далі - Відповідач-) про:

- визнання протиправними дій головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Близнюка Л.Л.;

- скасувати постанови Відповідача від 12.03.2019 № 33/19/10/26-39/1203/02/5 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 1 728 900,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спірна перевірка була проведена Відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства, що під час проведення такої перевірки відповідні приміщення належали саме Позивачу і саме ним здійснювалися будівельні роботи у прибутковому будинку, який занесено до переліку пам`яток архітектури міського значення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог Позивач зазначає, що перевірка була проведена з порушенням строку, визначеного законодавством, що Відповідач не мав повноважень продовжувати її строк після завершення перевірки, що ані в службовій записці, ані в наказі не зазначено конкретної підстави для продовження строку проведення такої перевірки.

При цьому, Апелянт вважає, що зазначені обставини є достатньою підставою для задоволення позову в цій справі.

Разом з тим, Апелянт стверджує, що об`єкт, щодо якого проводилася перевірка, на момент її проведення був відчужений.

Крім того, на переконання Апелянта, висновки суду ґрунтуються на припущеннях щодо здійснення ним будівельних робіт.

Також Апелянт стверджує, що він не був обізнаний щодо проведення такої перевірки, не ознайомлювався з актом, складеним за її результатами і не відмовлявся від його підписання.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ними рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 було відкрито провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення суду першої інстанції в цій справі та призначено справу до судового розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 та від 08.06.2021 витребувано додаткові докази у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.01.2019 до ДАБІ України надійшло колективне звернення ОСОБА_1 та інших, в якому зазначено про проведення будівельних робіт з повним руйнуванням несучих конструкцій будинку у приміщенні підвалу № 42 та приміщення першого поверху, що розміщені над ним, власником яких є позивач. Також у зверненні зазначено, що будинок по вул. Івана Франка, 27/31 (Богдана Хмельницького, 31/27 ) є пам`яткою архітектури, охоронний №349, ьа згідно із ч. 5 ст. 32 Закону №3038 відноситься до об`єктів із значними наслідками (СС3).

На підставі вказаного колективного звернення фізичних осіб, наказу від 21.01.2019 № 21 і направлення від 21.01.2019 б/н, строк дії якого з 30.01.2019 до 12.02.2019, Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБК та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Близнюком Л.Л. (далі - інспектор) було проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Приміщення підвалу № 42 та приміщення першого поверху над ним на вул. Івана Франка. 27/31 (Богдана Хмельницького, 31/27) у Шевченківському районі міста Києва .

Далі, на підставі службової записки начальника відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Голівця Д.П. від 26.02.2019 про продовження терміну перевірки, наказом від 27.02.2019 №м80 термін проведення перевірки продовжено на два робочих дні і видано відповідне направлення на її проведення від 27.02.2019 б/н, строк дії якого з 28.02.2019 по 01.03.2019,

За результатами проведення вказаної перевірки контролюючим органом складено акт від 28.01.2019 б/н, яким установлено самовільне виконання позивачем будівельних робіт з капітального ремонту групи приміщень (підвал №42 та приміщення першого поверху №43 на вул. Івана Франка, 27/31 (Богдана Хмельницького, 31/27) у Шевченківському районі м. Києва), власником яких є позивач, без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, а саме дозволу на виконання будівельних робіт.

На момент виходу посадової особи відповідача на вказаний об`єкт перевірки і фіксації порушення, приміщення, в яких проводились будівельні роботи належали позивачу, що підтверджується наданими відповідачем копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.09.2017 №96662660 і від 01.12.2017 №105964636 та технічних паспортів від 19.01.2018 №04/2-14/03/14-КТІ і 01-15/12/17-КТІ.

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.07.1998 №1463, охоронного договору №349 прибутковий будинок за адресою: вул. Івана Франка, 27/31 (Богдана Хмельницького, 21/37 ) занесений до переліку пам`яток архітектури міського значення.

Крім того, контролюючим органом за результатами вказаної перевірки винесено наступні приписи від 28.02.2019:

- про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким від позивача вимагається у термін до 28.04.2019 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у відповідності до вимог законодавства;

- про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким зупинено виконання будівельних робіт з 28.02.2019 до усунення допущених порушень.

Також інспектором відносно позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.02.2019, розгляд якого призначено на 11:00 год. 12.03.2019.

Матеріали перевірки надіслані позивачу листом від 28.02.2019 № 10/26-65/2802/02/5. Згідно з відомостями про відстеження поштових відправлень, розміщених на веб-сайті Укрпошти, поштовий лист №0113329741868 не був вручений позивачу 06.03.2019 та повернувся відправнику.

12.03.2019 інспектором винесено постанову № 33/19/10/26-39/1203/02/5 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою за порушення ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності на позивача накладено штраф у розмірі 1728900,00 грн.

Копія постанови надіслана позивачу поштовим листом № 0113329901920, який згідно з довідкою пошти на поштовому конверті, копія якого наявна у справі, повернулась відповідачу без вручення позивачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Позивач, вважаючи протиправними дії інспектора, а також протиправною таку постанову, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР), Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 (далі - Положення № 294), Положенням про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у м. Києві, затвердженого наказом ДАБІ від 12.06.2017 № 941 (далі - Положення № 941), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 553), Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктами 1, 2, 3, 4, 7 частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI визначають, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 1 Положення № 294 ДАБІ є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

У п.п. 1, 3 Положення № 941 визначено, що названий Департамент є структурним підрозділом апарату ДАБІ, його територіальним органом без статусу юридичної особи, основними завданнями якого є забезпечення реалізації державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду у випадках, визначених Законом № 3038 у м. Києві.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно до пункту 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 13 Порядку № 553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі припис).

При цьому, у відповідності до п. 18 Порядку № 553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Згідно зі ст. 3 Закону № 208/94-ВР справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , мають право від імені: 1) органів державного архітектурно-будівельного контролю: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено Порядком № 244.

Згідно з пунктом 2 цього ж Порядку № 244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:

1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

3) Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; головні інспектори будівельного нагляду.

Згідно з п.п. 4-7 Порядку № 244 у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

У разі вчинення одного правопорушення у сфері містобудівної діяльності декількома суб`єктами містобудування штраф накладається на кожного з них.

Накладення на суб`єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не звільняє від відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення, посадових осіб такого суб`єкта, до службових обов`язків яких належить забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Притягнення суб`єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.

Відповідно до п.п. 16-21 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 22 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Відповідно до частини п`ятої статті 32 Закону № 3038 пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України Про охорону культурної спадщини , належать до об`єктів із значними наслідками (СС№).

Частиною першою статті 34 Закону № 3038 передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

Частиною першою статті 37 Закону № 3038 визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля , підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз наведених правових норм надає стверджувати, що законодавством регламентовано чітку та послідовну процедуру здійснення позапланової перевірки об`єкта будівництва і підстави для її призначення і проведення, однією з яких є надходження до контролюючого органу відповідного звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

При цьому, проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва не передбачає необхідності завчасного повідомлення суб`єкта містобудування про її здійснення.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги ї, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами, складеними контролюючим органом під час перевірки приміщень підвалу № 42 та першого поверху над ним по вул. Івана Франка. 27/31 (Богдана Хмельницького, 31/27) у Шевченківському районі м. Києва підтверджується самовільне виконання позивачем будівельних робіт з капітального ремонту таких приміщень без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, а саме без дозволу на виконання будівельних робіт.

Отже, порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за яке позивача притягнуто до відповідальності, Відповідачем доведено та Апелянтом не спростовано.

Доводи Апелянта про те, що перевірка була проведена з порушенням строку, визначеного законодавством, і що Відповідач не мав повноважень продовжувати її строк після завершення перевірки, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Так, відповідно до наказів Департаменту ДАБІ у м. Києві від 21.01.2019 №21 і від 27.02.2019 №80 і направлень від 21.01.2019 і від 27.02.2019, первісний термін проведення перевірки був встановлений з 30.01.2019 по 12.02.2019, тобто не перевищував 10 робочих днів, а в наступному він одноразово був продовжений за рішенням заступника керівника Департаменту ДАБІ у м. Києві з 28.01.2019 по 01.03.2019, що не перевищує двох робочих днів і відповідає вимогам вищенаведених правових приписів, зокрема п. 7 Порядку № 533.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що з аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що перевірка є завершеною після оформлення її результатів і жодною нормою не заборонено продовжувати строк її здійснення (у порядку, передбаченому законодавством) після завершення первинно встановленого терміну.

Тож, аналізуючи наведені доводи апеляційної скарги, судова колегія вказує, що у межах первісно встановленого періоду для проведення перевірки об`єкта позивача (з 30.01.2019 по 12.02.2019) жодного акта та/або будь-якого іншого документа, яким би були оформлені результати такої перевірки, контролюючим органом складено не було.

Твердження Апелянта про те, що ані в службовій записці, ані в наказі не зазначено конкретної підстави для продовження строку проведення такої перевірки, спростовуються матеріалами справи, оскільки у службовій записці, у зв`язку з надходженням якої Департаментом й прийнято відповідний наказ № 80 про проведення позапланової перевірки, зазначено, що продовження строку перевірки зумовлено необхідністю її проведення в повному обсязі /т.1 а.с.52-53/.

Посилання Апелянта на те, що він не був обізнаний щодо проведення спірної перевірки, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до запису на направленні від 21.01.2019 його отримав 11.02.2019 представник позивача Поповиченко І.П., який уповноважений позивачем представляти його інтереси, зокрема в ДАБІ /т.1 а.с.51, 55/.

Доводи Апелянта про те, що направлення, копія якого долучена до справі Відповідачем, не містить запису про отримання його представником товариства, спростовуються матеріалами цієї справи /т.1 а.с.51/, оскільки копію відповідного направлення на перевірку з вказаним записом долучено до матеріалів справи саме Відповідачем.

Твердження Апелянта про те, що він не ознайомлювався з актом, складеним за результатами перевірки і не відмовлявся від його підписання, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як вбачається з матеріалів цієї перевірки, Позивач був обізнаний щодо її проведення, перевірка проводилася за участі його представника, який відмовився від підписання акта перевірки, про що в акті міститься відповідний запис.

Разом з тим, з приводу посилань апелянта на допущення відповідачем процедурних порушень при проведенні спірної перевірки та прийнятті відповідної постанови, судова колегія також зазначає наступне.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття рішення необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття рішення, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект рішення робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність рішення, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, колегія суддів, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.

Наведені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18.

Крім того, аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод оцінки справедливості процесу в цілому не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення від 24.03.1988 по справі Олссон проти Швеції (Olsson v. Sweden).

При цьому, колегія суддів також приймає до уваги правовий підхід, закладений ЄСПЛ при вирішенні справи Сутяжник проти РФ (рішення від 25.04.2018) та застосований Верховним Судом у справах №№ 826/5575/17, 910/10616/17, відповідно до якого надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом є правовим пуризмом. Скасування правильного по суті рішення, за відсутності фундаментального порушення, є відступленням від принципу правової визначеності ( res judicata ) та недопустимим.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Доводи Апелянта про те, що об`єкт, щодо якого проводилася перевірка, на момент її проведення був відчужений, також спростовуються матеріалами цієї справи.

Так, на момент виходу посадової особи відповідача на об`єкт перевірки і фіксації порушення, приміщення, в яких проводились будівельні роботи належали позивачу, що підтверджується наданими відповідачем копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.09.2017 №96662660 і від 01.12.2017 №105964636 та технічних паспортів від 19.01.2018 №04/2-14/03/14-КТІ і 01-15/12/17-КТІ.

Доводи Апелянта про те, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях щодо здійснення ним будівельних робіт, також спростовуються матеріалами цієї справи, з огляду на вищевикладене.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення позову в цій справі та вважає, що судом було повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю РЕЙДСТРЕЙ`підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю РЕЙДСТРЕЙ - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 05 липня 2021 р.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

А.Г. Степанюк