УХВАЛА
05 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/5/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Чумака Ю.Я., Краснова Є.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2020
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1
до : 1) Харківської міської ради,
2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради,
3) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Юпіт"
про визнання недійсним договору, скасування рішення та повернення майна,,
ВСТАНОВИВ:
30.09.2020 (згідно реєстраційного номера та дати Верховного Суду) Харківська міська рада через суд апеляційної інстанції звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 (повний текст постанови складено 31.08.2020).
Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2021 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 у справі № 922/5/20 на підставі пункту 4 частини першої статті 296 Господарського кодексу України (далі - ГПК України).
02.06.2021 (згідно вхідного реєстраційного номера та дати суду апеляційної інстанції) Харківська міська рада через суд апеляційної інстанції повторно звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 (повний текст постанови складено 31.08.2020) разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги, касаційний суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 ГПК України, якою визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), №3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.
Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду прийнята 27.08.2020, повний текст складено та підписано - 31.08.2021, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 21.09.2020 (з урахуванням вихідного дня).
Повторна касаційна скарга була подана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 02.06.2021, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, у зв`язку з чим скаржником було заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, яке обґрунтоване тим, що ухвалами Верховного Суду від 21.09.2020 у справах № 922/527/20 і № 922/250/20, від 22.09.2020 у справі №922/1009/20, від 12.10.2020 у справі №922/5/20, від 23.10.2020 у справі №922/2934/19, від 29.10.2020 у справі № 922/3276/19 відкриті касаційні провадження за касаційними скаргами Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради в аналогічних справах з подібними предметами спору та підставами позовів.
Проте Суд зазначає, що в наведених вище справах здійснено розгляд вперше поданих касаційних скарг, а не перегляд повторно поданих касаційних скарг з інших підстав на касаційне оскарження судових рішень, тому підстави пропуску заявником процесуального строку на касаційне оскарження Верховним Судом визнаються неповажними.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Отже, зазначені скаржником причини повторного подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними для поновлення вказаного строку, оскільки залежать лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно існуючих обставин.
Процесуальним законодавством не передбачено, що після закриття касаційного провадження перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також, не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
При цьому колегія суддів враховує, що право на суд не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03 від 03.04.2008).
З огляду на викладене, Суд вважає, що доводи, наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними.
Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання інших доказів для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження або зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, Харківській міській раді буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.
Клопотання скаржника про передачу справи № 922/5/20 на розгляд об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішуватиметься після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без руху до 05.08.2021.
2. Встановити Харківській міській раді строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. Харківській міській раді надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді Ю.Я. Чумак
Є.В. Краснов
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2021 |
Оприлюднено | 06.07.2021 |
Номер документу | 98083142 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні