Рішення

від 20.09.2007 по справі 3/395-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.07

          Справа № 3/395-07.

За

позовом          Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1

до

відповідача:          Велико -

Чернеччинського сільського споживчого товариства

про  визнання дійсним договору купівлі - продажу

та визнання права власності

СУДДЯ        Лущик М.С.

За

участю представників сторін:

позивача:        Шинкаренко  Я.А.

відповідача:    Бехало С.М.

СУТЬ

СПОРУ: позивача просить суд  визнати

дійсним Договір купівлі - продажу від 10 квітня 2007 року укладений між Велико

- Чернеччинським сільським споживчим товариством  та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та

визнати за ним  право власності на нежитлове

приміщення - магазин № 7, навіс, вбиральню, котельню, сарай, загальною площею

225 кв. м., з допоміжними будівлями ( навіс, вбиральня, котельня, сарай), що

розташований за адресою АДРЕСА_1.

Відповідач

подав відзив на позовну заяву, в якому з позовними вимогами позивача згоден в

повному обсязі, але враховуючи складне матеріальне становище і відсутність

коштів не може виконати зобов'язання щодо нотаріального посвідчення договору

купівлі-продажу і тому просить суд задовольнити позов позивача.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши

наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню,

виходячи з наступного:

10

квітня 2007 року  між Велико -

Чернеччинським сільським споживчим товариством 

та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 

було укладено Договір купівлі - продажу.

Відповідно

до акту приймання - передачі від 10 квітня 2007 року Велико - Чернеччинське

сільське споживче товариство передало, а 

фізична особа - підприємець ОСОБА_1 прийняв, нежитлове приміщення -

магазин № 7, навіс , вбиральню, котельню, сарай, загальною площею  225 кв. м., з допоміжними будівлями (навіс,

вбиральня, котельня, сарай), що розташований за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно

до  п.2.3 Договору, право власності на приміщення  переходить до покупця з моменту підписання

Акту приймання - передачі приміщення.

Як  вбачається з матеріалів справи покупець -

фізична особа - підприємець ОСОБА_1 

виконав умови договору купівлі - продажу, вніс кошти в касу Продавця -  Велико - Чернеччинського сільського

споживчого товариства, що підтверджується 

квитанціями до прибуткових касових ордерів № НОМЕР_1 від 16 квітня 2007

року на суму 11 000 грн. 00 коп. та НОМЕР_2 від 16 квітня   2007 року на суму 9 000 грн. 00 коп.

Відповідно

до п. 2.1 Договору від 10 квітня 2007 року, Продавець зобов'язаний до 15 квітня

2007 року підготувати необхідні документи для оформлення продажу нежитлового

приміщення та нотаріального посвідчення даного Договору.

Відповідачем

порушено ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного

кодексу України та інших актів цивільного законодавства.

Відповідач  не підготував документи, необхідні для

нотаріального посвідчення  даного Договору

, чим порушив  вищезазначені  норми 

чинного законодавства та взяті на себе зобов'язання відповідно до п.2.1

Договору купівлі - продажу від 10 квітня 2007 року.

Ухилення

відповідача  від взятих на себе

зобов'язань робить неможливим реєстрацію права власності на нежитлове

приміщення, а саме магазину, адже необхідною умовою реєстрації права власності

є нотаріальне посвідчення договору купівлі - 

продажу, або визнання судом права власності. 

Як

пояснив відповідач у своїх додаткових поясненнях, він не може виконати

зобов'язання взяті на себе відповідно до 

п.2.1 Договору купівлі - продажу, а саме нотаріально посвідчити договір,

через  ряд об'єктивних обставин  ( відсутність будь - кого зі складу комісії в

населеному пункті, хвороба тощо), через які у нього не було можливості зібрати

комісію в повному складі для нотаріального посвідчення даного договору.    

Стаття

328 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності набувається на

підставах, що не заборонені Законом. Право власності вважається набутим

законно, якщо інше прямо не випливає із Закону або незаконність набуття права

власності не встановлено.

У

відповідності до ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися

щодо усіх істотних умов договору , що підтверджується письмовими доказами і

відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася

від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір

дійсним.   

Відповідно

до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

 Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,

82-85 ГПК України, суд -

В

И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати дійсним Договір купівлі -

продажу від 10 квітня 2007 року укладений між Велико - Чернеччинським сільським

споживчим товариством  та фізичною особою

підприємцем ОСОБА_1 .

3.          Визнати право власності на нежитлове

приміщення - магазин № 7, навіс, вбиральню, котельню, сарай, загальною площею

225 кв. м., з допоміжними будівлями ( навіс, вбиральня, котельня, сарай), що

розташований за адресою АДРЕСА_1 за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

4.          Стягнути з Велико - Чернеччинського

сільського споживчого товариства ( 

42300, Сумська область, Сумський район, с. Велика Чернеччина, вул.

Леніна, 4, код 01765727) на користь 

фізичної особи підприємця ОСОБА_1 

( АДРЕСА_2,  ідент. Ном. НОМЕР_3)  85 грн. 00 коп. витрат на держмито та

118  грн. 00 коп. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати наказ після набрання рішенням

законної сили.

СУДДЯ                                                                     

М.С. Лущик