Постанова

від 24.06.2021 по справі 658/744/16-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року м. Херсон

справа: 658/744/16ц

провадження: 22-ц/819/781/21

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Приходько Л. А. (суддя-доповідач)

суддів: Базіль Л. В.,

Бездрабко В. О.,

секретар Дундич А.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фермерське господарство Іолана ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Грін Тім ,

відповідач - Мале приватне підприємство Фірма Ерідон ,

третя особа - Каховський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , подану від імені та в інтересах ОСОБА_1 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 грудня 2020 року у складі головуючого судді Марків Т.А.,

в с т а н о в и в:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - Каховський МВДВС ГТУЮ у Херсонській області), фермерського господарства Іолана (далі - ФГ Іолана ), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Грін Тім (далі - ТОВ Грін Тім ), мале приватне підприємство фірма Ерідон (далі - МПП фірма Ерідон ), про визнання права власності на майно, виключення його з акту опису й арешту майна.

Позовна заява мотивована тим, що 16 лютого 2016 року державним виконавцем було складено акт опису й арешту наступного майна: складу з морозильними камерами, даху металевого, двох металевих воріт, шириною 18 м довжиною 30 м, теплиці без фундаменту 2 шт., розміром 67 м - довжиною, 9 м - шириною, теплиці без фундаменту 14 шт., 30 м - довжиною, 9 м - шириною, компресора FRASCOLD 2 шт., бочки напівпричепу червоного кольору, заводський № НОМЕР_1 , загальною масою 14 300 кг, типу МСТ-10,

2009 року випуску, без державного номера. Вказане майно знаходилося на земельній ділянці площею 13,9 га, яка належить йому на праві власності. Боржником у зведеному виконавчому провадженні № 49140058 в рамках якого було складено вказаний акт є ФГ Іолана , яке на час проведення виконавчих дій не було користувачем вказаної земельної ділянки. Вважав накладення арешту на вказане майно незаконним у зв`язку з тим, що воно належить йому на праві приватної власності, а він не є стороною зведеного виконавчого провадження, яке перебуває на примусовому виконанні.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на майно, а саме: будівельні матеріали (плити заборні висотою 2,0 м шириною 0,05 м, довжиною 6 м у кількості 28 шт., металеві труби діаметром 270 мм, висотою 5 м у кількості 24 шт., металевий профіль загальною площею 600 кв. м, компресорів FRASCOLD 2 шт. з яких складається склад, описаний в акті опису й арешту майна, металевий швелер довжиною 11,4 м в кількості 176 шт. з яких складаються теплиці, бочку напівпричіп, червоного кольору, заводський № НОМЕР_1 , загальною масою 14 300 кг, типу МСТ-10, 2009 року виписку.

Виключити з акту опису й арешту майна від 16 лютого 2016 року, складеного головним державним виконавцем ВДВС Каховського МУЮ Херсонської області Танчик В. П. у зведеному виконавчому провадженні № 49140058, майно, а саме: склад з морозильними камерами, дах металевий, двоє металевих воріт, шириною 18 м, довжиною 30 м, теплиці без фундаменту 2 шт., розміром 67 м довжиною 9 м шириною, теплиці без фундаменту 14 шт., 30 м довжиною, 9 м шириною, компресорів FRASCOLD 2 шт., бочку напівпричіп, червоного кольору, заводський № НОМЕР_1 , загальною масою 14 300 кг, типу МСТ-10, 2009 року випуску, без державного номера.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 01 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , задоволено. Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на майно, а саме: будівельні матеріали - плити заборні висотою 2,0 м шириною 0,05 м, довжиною 6 м у кількості 28 шт., металеві труби діаметром 270 мм, висотою 5 м у кількості 24 шт., металевий профіль загальною площею 600 кв. м, компресорів FRASCOLD 2 шт. з яких складається склад, описаний в акті опису й арешту майна, металевий швелер довжиною 11,4 м в кількості 176 шт. з якого складаються теплиці, бочку напівпричіп, червоного кольору, заводський № НОМЕР_1 , загальною масою 14 300 кг, типу МСТ-10, 2009 року виписку; виключити з акту опису й арешту майна від 16 лютого 2016 року, складеного головним державним виконавцем ВДВС Каховського МУЮ Херсонської області Танчик В. П. у зведеному виконавчому провадженні № 49140058, майно, а саме: склад з морозильними камерами, дах металевий, двоє металевих воріт, шириною 18 м довжиною 30 м, теплиці без фундаменту 2 шт., розміром 67 м довжиною 9 м шириною, теплиці без фундаменту 14 шт., 30 м довжиною, 9 м шириною, компресори FRASCOLD 2 шт., бочку напівпричіп, червоного кольору, заводський № НОМЕР_1 , загальною масою 14 300 кг, типу МСТ-10, 2009 року випуску, без державного номера.

Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10 січня 2019 року рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Херсонської області від 01 березня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 листопада 2016 року, з урахуванням ухвали від 15 жовтня 2019 року про виправлення описок, первісного відповідача Каховський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області замінено на належних відповідачів МПП Фірма Ерідон та ТОВ Грін Тім . Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Каховський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 11 вересня 2020 року до участі у справі залучено Каховський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), як правонаступника Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 листопада 2016 року у складі головуючого судді Марків Т.А. у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до фермерського господарства Іолана , товариства з обмеженою відповідальністю Грін Тім , малого приватного підприємства Фірма Ерідон , третя особа Каховський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про визнання права власності на майно, виключення майна з акту опису й арешту відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірне майно є його приватною власністю. Сам по собі факт розташування спірного майна на земельній ділянці позивача (з урахуванням того, що вказана земельна ділянка протягом тривалого часу перебувала у володінні та користуванні фермерського господарства) не доводить факту набуття ОСОБА_1 права власності на це майно. Недоведеність права власності позивача на спірне майно є підставою для відмови в задоволенні вимог як про визнання права власності, так і про виключення майна з акту опису і арешту.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник ФГ Іолана Ярославцева А.В. у письмовій заяві поданої до апеляційного суду 24 червня 2021 року апеляційну скаргу та позовні вимоги ОСОБА_1 визнала в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник МПП Фірма Ерідон , адвокат Боровик Б.М., заперечуючи проти апеляційної скарги зазначив, що доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Костеко К.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Інші учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Під час розгляду справи представник ОСОБА_1 та ФГ Іолана - Гуртовий С.А., підтримав апеляційну скаргу за обставинами викладеними у скарзі. Просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник МПП Фірма Ерідон , адвокат Нерода В.Ю., приймаючи участь у розгляді справи 17 травня 2021 року в режимі відеоконференції, проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначивши, що на її думку рішення суду є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. У письмовій заяві від 20 червня 2021 року просила справу розглядати без присутності представника МПП Фірма Ерідон .

Представник ТОВ Грін Тім Мозговий А.В. заперечуючи проти апеляційної скарги зазначив, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Представник Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 27 жовтня 2015 року відкрито виконавче провадження № 49140058 та № 49139985 щодо примусового виконання наказу № 923/1422/15, виданого 29 вересня 2015 року Господарським судом Херсонської області та наказу № 923/1421/15, виданого 24 вересня 2015 року Господарським судом Херсонської області про стягнення боргу з ФГ Іолана на користь МПП Фірма Ерідон .

Постановою державного виконавця від 05 листопада 2015 року відкрито виконавче провадження № 49239975 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області № 923/2210/15, виданого 22 жовтня 2015 року про стягнення заборгованості з ФГ Іолана на користь ТОВ Грін Тім .

Відповідно до акту опису й арешту майна, складеного державним виконавцем Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби 16 лютого 2016 року у присутності понятих та представника боржника ОСОБА_3 , голови ФГ Іолана Кушнерука М.І. та представників стягувачів ТОВ Грін Тім , МПП Фірма Ерідон , було виявлено та описано майно, що знаходилося на території земельної ділянки, площею 13,9 га, яка належить ОСОБА_1 , до якого увійшло також і спірне майно: склад з морозильними камерами (дах металевий, двоє металевих воріт, шириною. 18 м., довжиною 30 м.), теплиці без фундаменту (довжиною 67 м., шириною 9 м) - 2 шт., теплиці без фундаменту (довжиною 30 м., шириною 9 м.) - 14 шт., компресори марки FRASCOLD - 2 шт., бочка-напівпричеп (червоного кольору, заводський № НОМЕР_1 , загальною масою 14 300 кг., типу МСТ -10, 2009 року виписку, без державного номера).

Відповідно до статті 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно та про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною першої статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми

Належними, відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Допустимість доказів встановлена статтею 78 ЦПК України, згідно якої суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними, відповідно до статті 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми, відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як вбачається з акту опису й арешту майна від 16 лютого 2016 року, описаний державним виконавцем склад з морозильними камерами, в акті визначений як нерухоме майно.

Разом з тим, відповідно до положень статей 182, 331, 334 ЦК України, основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об`єкта нерухомості (у тому числі й тих об`єктів, правовий статус яких законодавчими актами не визначений: асфальтовані чи бетонні площадки, під`їзні колії, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди тощо) є державна реєстрація прав на нього.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною другою статті 331 ЦК України, передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації (прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів регулюється відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно роз`яснень даних в пункті 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , до завершення будівництва (створення) майна, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то до моменту прийняття його до експлуатації, або якщо право власності на таке нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то до моменту державної реєстрації право власності на новостворене майно та об`єкт незавершеного будівництва не виникає (стаття 331 ЦК).

Отже, моментом виникнення права власності на новостворене нерухоме майно є державна реєстрація.

Описаний державним виконавцем склад з морозильними камерами, розміщений на земельній ділянці позивача, як станом на момент складання акту опису та арешту, так і на час розгляду справи, в експлуатацію не введений, державна реєстрація права власності не здійснена.

У зв`язку із чим до моменту державної реєстрації права власності на склад, розташований на земельній ділянці позивача, право власності може існувати лише на матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі створення (будівництва) цього майна.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач мотивуючи свої позовні вимоги зазначав, що будівельні матеріали з яких будувався склад, придбані ним особисто та складаються з плити заборної висотою 2,0 м. шириною 0,05 м., довжиною 6 м. у кількості 28 шт.. Зазначені плити закріплені на вкопаних в землю металевих трубах діаметром 270 мм., висотою 5 м., у кількості 24 шт. Перекриття складається з металевого профілю загальною площею 600 кв.м. При цьому були використані інші допоміжні будівельні матеріали для закріплення. Компресори РКА8СОЬО 2 шт., якими обладнаний склад також придбані за власні кошти позивача, а отже є його приватною власністю.

На підтвердження вказаних доводів позивач надав оригінали накладних, квитанції до прибуткового касового ордеру виданих ПФ Світанок , видаткові накладні видані приватною фірмою Техно-пак .

Так, відповідно до квитанції від 23 березня 2010 року № 22 та накладної від 23 березня 2016 року № 23/03, ОСОБА_1 придбано в ПФ Світанок (м. Ужгород Закарпатської області) 10 каркасів тепличних (у розібраному вигляді, розміром 30/9 з 12 дуг), вартістю 6 500 грн.

Згідно з квитанцією від 16 березня 2010 року № 17 та накладної від 16 березня 2010 року № 16/03, ОСОБА_1 придбано в ПФ Світанок (м. Ужгород Закарпатської області) 10 каркасів тепличних (у розібраному вигляді, розміром 30/9 з 12 дуг), вартістю 6 500 грн.

Як зазначено в квитанції від 17 травня 2010 року № 2 та накладній від 17 травня 2010 року № 17/05, ОСОБА_1 придбано в ПФ Світанок (м. Ужгород Закарпатської області) ферму металеву (10 м) - 20 шт. та труби металеві (діаметром 270 мм, довжиною 5 м) - 30 шт., на загальну суму 9 900 грн.

В квитанції від 29 травня 2010 року б/н та в квитанції від 28 травня 2010 року № 4 зазначено про оплату ОСОБА_1 ПФ Світанок (м. Ужгород Закарпатської області) за профнастіл, лист металевий 2 350 грн. за профнастіл, лист металевий - 9 000 грн.

В накладній, виданій ПФ Світанок (м. Ужгород Закрпатської області), від 28 травня 2010 року № 28/05 зазначено про одержання ОСОБА_1 профнастілу - 600 кв.м., листів металевих (125х250) - 50 шт. на суму 11 350 грн.

На підтвердження придбання ОСОБА_1 в ПФ Світанок (м. Ужгород Закарпатської області) з 16 плит з/б (б/у, розміром 6 200*2000*60) та 16 плит з/б (б/у, розміром 6 200*2000*60) позивачем надано квитанцію від 23 червня 2010 року № 3 та накладну від 23 червня 2010 року, квитанцію від 03 червня 2010 року № 7 та накладну від 03 червня № 03/06.

Встановивши, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яка інформація про приватну фірму ІНФОРМАЦІЯ_1 (м. Ужгород Закарпатської області) відсутня, суд першої інстанції дав належну оцінку зазначеним вище квитанціям та накладним, не прийнявши їх в якості доказів придбання ОСОБА_1 матеріалів з яких будувався склад.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких відомостей щодо існування юридичної особи, яка видала первинні документи (квитанції, накладні) на підтвердження оплати та передачі покупцю товару, викликає обґрунтований сумнів щодо достовірності вказаних документів.

Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачем не надано суду доказів, які б вказували на кількість та вид будівельних матеріалів, витрачених на будівництво описаного складу та теплиць.

Матеріали справи не містять будь-яких відомостей, крім доводів позивача та його представника, які саме матеріали були використані при будівництві описаного складу. А тому, відсутні підстави вважати, що для його будівництва були використані саме будівельні матеріали, зазначені у наданих позивачем квитанціях та накладних.

Також в матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підставі яких було б можливо встановити коли саме було здійснено будівництво описаного державним виконавцем складу та зведення теплиць.

Суд першої інстанції дав належну оцінку доводам позивача, як суперечливим, щодо матеріалів використаних на будівництво описаних державним виконавцем теплиць. Так, як вбачається з позовної заяви поданої 01 березня 2016 року позивач зазначав, що каркаси теплиць ним виготовлювалися самостійно з металевого швеллеру довжиною 11.4м. у кількості 176 штук. А уточнюючи позовні вимоги 02 серпня 2016 року вже посилався на придбання каркасів теплиць в ПП Світанок , надавши квитанції та накладні, видані юридичною особою відомості щодо існування якої відсутні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Разом з тим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку що накладна № 23/03 про одержання ОСОБА_1 10 каркасів тепличних вартістю 6500грн. видана вже після складення оскаржуваного акту опису та арешту, а саме 23 березня 2016 року, оскільки дата видачі вказаної накладної виконана від руки, у зв`язку із чим визначити рік видачі накладної неможливо (остання цифра недописана), проте додана квитанція на суму 6500грн, датована 23 березня 2010 року.

Однак вказаний висновок суду на правильність вирішення спору між сторонами не впливає, оскільки всі квитанції та накладні видані ПП Світанок не прийняті судом в якості належних, допустимих та достовірних доказів.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо визнання права власності на два компресори марки FRASCOLD, описаних державним виконавцем, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що саме описані компресори були придбані позивачем на підставі наданих накладних та квитанцій.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано суду накладну ПФ Техно-пак від 15 грудня 2011 року за № РН-0000002, згідно якої ОСОБА_1 придбав компресор FRASCOLD (заводський № НОМЕР_2 ) та компресор FRASCOLD (заводський № OF000430).

Разом з тим акт опису та арешту майна від 16 лютого 2016 року не містить будь-яких ідентифікаційних відомостей щодо описаних державним виконавцем компресорів (заводський номер у акті не вказаний).

Оскільки будь-яких відомостей, що 16 лютого 2016 року державним виконавцем були описані придбані ОСОБА_1 15 грудня 2011 року, відповідно до накладної № РН-0000002 компресори FRASCOLD (заводський № OF000429 та № OF000430) матеріали справи не містять, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог в цій частині.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що самі по собі дані про оплату транспортного засобу без реальної його реєстрації за покупцем у вищезазначеному вище порядку, є не достатніми доказами набуття права власності.

Так, відповідно до накладної ПФ Техно-пак від 15 грудня 2011 року за № РН-0000002, ОСОБА_1 придбав бочку напівпричеп, заводський № НОМЕР_1

Зі змісту пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, вбачається, що причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски.

Відповідно до пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Доводи представника апелянта про те, що бочка напівпричеп не потребує державної реєстрації суперечить зазначеним вище вимогам законодавства.

Доводи апеляційної скарги щодо не з`ясування судом першої інстанції чи належало ФГ Іолана право володіння та користування земельною ділянкою, площею 13.9га станом на час проведення державним виконавцем опису та арешту майна, 16 лютого 2016 року, висновків суду не спростовують, оскільки предметом даного спору є рухоме майно, виникнення права власності на яке не залежить від правового статусу земельної ділянки, на якій воно розташоване.

У зв`язку із чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сам по собі факт розташування спірного майна, правомірність опису якого оспорюється, не доводить факту набуття ОСОБА_1 права власності на це майно.

При цьому жодного висновку про те, що спірне майно належить на праві власності саме ФГ Іолана , рішення суду першої інстанції не містить.

Висновок суду першої інстанції про те, що ФГ Іолана протягом тривалого часу здійснювало користування земельною ділянкою, площею 13.9 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 ґрунтується на досліджених судом доказах, наданих позивачем, а саме Статуту ФГ Іолана згідно якого до 30 листопада 2015 року, коли було проведено державну реєстрацію змін до Статуту, до земель ФГ Іолана належали земельні ділянки, що зокрема належать членам господарства на праві власності,у тому числі земельна ділянка надана на праві приватної власності ОСОБА_1 , площею 13.9га для ведення селянського (фермерського) господарства, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ХС №019931.

А отже доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов висновку, що внаслідок володіння та користування земельною ділянкою ФГ Іолана станом на 27 жовтня 2015 року, спірне майно виявлене 16 лютого 2016 року на земельній ділянці, якою володів та користувався позивач, належить на праві власності ФГ Іолана не відповідають дійсності.

Оскільки предметом даного спору не є належність, чи не належність спірного майна на праві власності ФГ Іолана судом такі обставини не досліджувалися та не встановлювалися.

Враховуючи, що позивачем не доведено у встановленому законом порядку право власності на спірне майно, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав і для задоволення позовних вимог про виключення спірного майна з акту опису та арешту майна.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, на які посилався заявник в обґрунтування своїх вимог, не допустив порушення норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 02 липня 2021 року.

Головуючий Л. А. Приходько

Судді: Л. В. Базіль

В. О. Бездрабко