Ухвала

від 01.07.2021 по справі 464/1772/21

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/1772/21

пр.№ 1-кс/464/1042/21

У Х В А Л А

01 липня 2021 року м.Львів

Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про арешт майна,

у с т а н о в и в :

Старший слідчий з ОВС 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_3 у зв`язку із досудовим розслідуванням кримінального провадження звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на ноутбуки без права користуватися чи розпоряджатись ними з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення експертного дослідження.

Слідчий при розгляді клопотання у суді 24 травня 2021 року клопотання підтримав. Додатково пояснив, що обшук проводився без участі спеціаліста, а у зв`язку із ненаданням доступу до інформації, наявної в ноутбуках, виникла необхідність в їх вилученні.

Адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ТОВ «Мізол», проти клопотання у судовому засіданні згідно з письмовими поясненнями заперечив з підстав відсутності доказів учинення товариством кримінального правопорушення за ст.212 КК України, а також відсутності зазначення в ухвалі слідчого судді дозволу слідчому на вилучення комп`ютерної техніки при проведенні обшуку за участю спеціаліста.

У судове засідання 01 липня 2021 року ніхто не з`явився, від слідчого надійшла заява про перенесення слухання справи, а у разі розгляду клопотання без його участі, таке підтримує та просить задоволити.

Відповідно до положень ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 27 березня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020140000000025 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.212 КК України, щодо службових осіб ТОВ «Мізол», які в період 2018-2020 років при здійсненні господарської діяльності, не відображали по податковому та господарському обліку фінансово-господарські операції з реалізації товарно-матеріальних цінностей, а саме: податку на додану вартість на суму 3 086200 грн та податку на прибуток підприємства в сумі 5020000 грн, всього на загальну суму 8106200 грн, що призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 11 травня 2021 року (слідчий суддя ОСОБА_6 ) надано дозвіл на проведення обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Мізол» (ЄДРПОУ 33895476), що на праві власності належить ТОВ «Мізол-Захід» (ЄДРПОУ 31804319), що за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 174, з метою відшукання та вилучення оригіналів первинних документів фінансово-господарської діяльності щодо взаємовідносин ТОВ «Мізол» із ТОВ «Платрес Ком» (ЄДРПОУ 40109959), та ТОВ «Донбаснаб-Агротехніка» (ЄДРПОУ 35434748), за період 2018-2020 років, чорнових записів та записних книжок, в яких міститься інформація щодо причетних до вчинення злочину осіб, зразки їх підписів та почерку, інформація щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей фізичним особам за готівкові кошти без відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Мізол», інформації щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей, виконаної в електронній формі на відповідних носіях (комп`ютерна техніка, ноутбук, флеш носії) шляхом копіювання такої інформації в електронній формі з залученням спеціаліста, необлікованих готівкових коштів, отриманих внаслідок проведення господарських операцій з вищевказаними підприємствами та з реалізації товарно-матеріальних цінностей фізичними особами без відображення у бухгалтерському обліку підприємства.

У ході проведення обшуку згідно з протоколом від 18 травня 2021 року виявлено та вилучено наступне майно ноутбуки: «Acer» серійний номер NXV5MEV00322701CD57200; «НР» серійний номер CND809213ZZ; «НР» серійний номер CND646В8СF, «НР» серійний номер CND8090MSH, «НР» серійний номер CND646В85G, «НР» серійний номер CND80923СХ, «DELL» модель 5537-6697, «Asus» модель RTR 8723 ВЕ.

Постановою слідчого ОСОБА_3 від 19 травня 2021 року, вилучене у результаті проведення обшуку, визнано речовими доказами по справі, оскільки на ноутбуках можуть міститися сліди вчинення кримінального правопорушення, тобто виготовлені електронні документи (звіти, списки, прізвища, ім`я, по батькові осіб, дані про необліковану зарплату, тощо) про реалізацію ТМЦ ТОВ «Мізол» в адресу фізичних осіб, яка не відображалась у бухгалтерському обліку підприємства. У зв`язку з цим вилучені ноутбуки необхідно дослідити, у тому числі із залученням осіб із спеціальними знаннями, з метою копіювання з них інформації, оскільки під час обшуку відмовлено надати доступ (паролі) до комп`ютерів.

З огляду відеозапису обшуку убачається, що дійсно під час проведення такого у слідчого була відсутня технічна можливість доступу до інформації на ноутбуках за наявності на таких паролів доступу з урахуванням і відмови присутнього під час обшуку ОСОБА_7 , як користувача, доступ до входу в ноутбук із аргументацією «в інтересах фірми».

Наведене спростовує доводи адвоката щодо відсутності дозволу слідчого судді на вилучення комп`ютерної техніки, адже доступ до інформації на них не був наданий.

За умовами ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. У даному випадку застосовується дана норма закону і вилучення слідчим майна, щодо якого не надано дозвіл на відшукання, узгоджується із вимогами кримінального процесуального законодавства.

Не забороняють таке вилучення майна і приписи ч.2 ст.168 КПК України, оскільки, як установлено вище, доступ до такого обмежується їх власником, володільцем або утримувачем та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Водночас слідчий суддя зауважує, що приписами ч.1 ст.236 КПК України визначено, що з метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів.

Тому, незважаючи на зазначення в ухвалі слідчого судді щодо участі спеціаліста при проведенні слідчої дії, з урахуванням вимог КПК України його відсутність не впливає на законність обшуку, адже запрошення такого входить до повноважень слідчого/прокурора.

Отже встановлено, що під час проведення обшуку, здійсненого на підставі ухвали слідчого судді, вилучено майно, що може містити інформацію, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні протиправної діяльності службових осіб ТОВ «Мізол», спрямованої на ухилення від сплати податків.

Недоречними є аргументи адвоката щодо відсутності доказів вчинення ТОВ «Мізол» кримінального правопорушення за ч.3 ст.212 КК України, адже такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ч.1 ст.131 КПК України) і при вирішенні такого питання у слідчий суддя очевидно не встановлює наявність чи відсутність усієї суб`єктивної та об`єктивної сторони кримінального правопорушення, які, у свою чергу, встановлюються у ході судового розгляду кримінального провадження по суті.

За змістом ч.1 ст.170 КПК України арешт є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів. У даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу (ч.2, ч.3 ст.170 КПК України).

Виходячи з приписів ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок кримінального правопорушення.

Таким чином внесене слідчим клопотання є достатньо обґрунтованим та відповідає вимогам ст.171 КПК України. З доводів, викладених у клопотанні та у суді, вбачається, що арешт майна комп`ютерної техніки (ноутбуків) з відомостями, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, що відповідають критеріям ст.98 КПК України, у даному кримінальному провадженні за ч.3 ст.212 КК України, оскільки наявний ризик його знищення.

Підстави для відмови у задоволені клопотання, передбачені ч.1 ст.173 КПК України, відсутні.

Зважаючи на викладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, слідчий суддя переконаний, що для ефективного проведення слідства орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна як доказу встановлення фактичних обставин вчинення злочину. Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження щодо майна будь-якої особи є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. При цьому слідчий суддя враховує, що представником власника майна не надано жодних доказів у підтвердження права власності, враховуючи, що таким є юридична особа, на яку покладено обов`язок ведення відповідного обліку такого майна.

Тому з урахуванням вимог ч.2 ст.173 КПК України клопотання про арешт майна з позбавленням права розпорядження та користування ноутбуками підлягає до задоволення. Матеріали та обставини справи свідчать, що вказаний спосіб арешту, незважаючи на доводи адвоката, які жодним чином не підтверджені, не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах третіх осіб (ч.4 ст.173 КПК України), а незастосування заборони користування та розпорядження майном призведе до його знищення (ч.11 ст.170 КПК України).

Скасування арешту майна здійснюється з дотриманням положень ст.174 КПК України.

Керуючись ст.ст.170-173, 175, 309, 369-372, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання старшого слідчого з ОВС 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна задоволити.

Накласти арешт на ноутбуки: «Acer» серійний номер NXV5MEV00322701CD57200; «НР» серійний номер CND809213ZZ; «НР» серійний номер CND646В8СF, «НР» серійний номер CND8090MSH, «НР» серійний номер CND646В85G, «НР» серійний номер CND80923СХ, «DELL» модель 5537-6697, «Asus» модель RTR 8723 ВЕ без права користування та розпорядження ними.

У порядку ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1