Рішення

від 01.07.2021 по справі 471/481/20

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/481/20

Провадження №2/471/24/21

Номер рядка звіту 31

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2021 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого судді - Гукової І.Б.,

за участю секретаря - Кравченко Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/481/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: відділ у Братському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі, скасування його державної реєстрації та зобов`язати відповідача повернути йому земельну ділянку.

Свої вимоги мотивує тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 9,0449 га, розташована на території Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області, для ведення товарного-сільськогосподарського виробництва. Вказану земельну ділянку він за усною домовленістю передав у користування ОСОБА_2 з домовленістю про те, що вона буде повернена за його вимогою. Коли він звернувся до орендаря за поверненням земельної ділянки, однак з`ясувалося, що існує договір оренди землі терміном на 49 років укладений 25.01.2010 року. Оскільки договір оренди він не підписував, а ОСОБА_2 відмовляється добровільно повернути земельну ділянку, позивач вимушений звернутися із вказаним позовом про визнання договору недійсним, скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки власнику.

Представника позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі є Закон України «Про оренду землі» .

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з нормами ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Зазначені висновки викладені у Постанові ВП ВС від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від серії МК № 031080 від 13.11.2003 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 9,125 га кадастровий номер 4821480400:04:000:0099.

25 січня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 9,05 га термін дії якого становить 49 років. Договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Братському районі 01 квітня 2010 року за № 011048100175.

Висновком експерта № 21-93 від 28.04.2021 року за результатами почеркознавчої експертизи проведеної за ухвалою суду від 22.01.2021 року встановлено, що підпис в графі Орендодавець на всіх примірниках договору оренди землі від 25.01.2010 року укладеного між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконані не самим ОСОБА_1 , а іншою особою

Таким чином, враховуючи висновки експертизи суд приходить висновку, що вказаний договір є неукладеним.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, єдиною підставою для користування відповідачем земельною ділянкою є наявність реєстраційного запису про реєстрацію договору оренди землі від 01.04.2010 року.

Таким чином, враховуючи те, що договір оренди землі від 25.01.2010 року не був укладений власником земельної ділянки, тому вчинений реєстраційний запис про його реєстрацію 01 квітня 2010 року за № 011048100175 необхідно скасувати та зобов`язати користувача повернути власнику земельну ділянку, а позовні вимоги задовольнити частково.

З відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, понесені при сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених вимог та за проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: відділ у Братському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації - задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 25.01.2010 року, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зареєстрований в Братському районному відділі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 01.04.2010 року за № 041048100175.

Зобов`язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 9,0449 га, кадастровий номер 4821480400:04:000:0099, з цільовим призначенням - для ведення сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені при сплаті судового збору у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 копійок та витрати за проведення експертизи у розмірі 6 795 (шість тисяч сімсот дев`яносто п`ять) гривень 76 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: с. Єлизаветівка Братського району Миколаївської області

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: відділ у Братському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, місце знаходження: вул. Миру, 131, смт. Братське Братського району Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржено, в порядку ст. 354 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяІ.Б. Гукова