Рішення

від 20.06.2007 по справі 9/318/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

20.06.07                                                                                       

Справа №  9/318/07

За позовом: Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи 

ОСОБА_1, АДРЕСА_1(АДРЕСА_2)

До Відповідача-1:

Дочірнє підприємство державного підприємства МВС України

«Ресурси»«Інформ-ресурси» в особі Запорізької філії (69107 м. Запоріжжя, пр.

Леніна, 109, каб. 308, 69095 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 109. к. 27)

До Відповідача-2: Міністерство

внутрішніх справ України (01024 м. Київ, вул. Богомольця, 10)

Третя особа:

яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Регіональне відділення

Фонду державного майна України  по

Запорізькій області.(69107 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164)

           Про зобов'язання  вчинити певні дії.

За участю представників сторін:

Представник позивача:  ОСОБА_2 дов.НОМЕР_1.

Представник відповідача-1: Трофимова

Ю.Ю.- доручення б/н від 04.06.2007 р.

Представник відповідача-2: Не

з'явився;

Представник третьої особи:  Сириця О.Д., доручення №22/20 від

04.06.2007 р.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про спонукання

відповідача-1 до укладання договору купівлі-продажу (викупу) з позивачем

державного майна, яке орендується позивачем на підставі договору оренди НОМЕР_2

від 24.12.2003 р., а саме: будівлі «А-1», гаражів «Б»і «В», сторожки «Д»,

навісу «Г», паркану № 1 з воротами НОМЕР_2, 3 загальною площею -724,1 кв.м., що

розташоване за адресою:АДРЕСА_3

Ухвалою Господарського суду

Запорізької області від 24.05.2007 р. позовна заява прийнята до розгляду,

порушено провадження у справі № 9/318/07 з призначенням судового засідання на

11.06.2007 року.

Судом за власною ініціативою було

залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору, на стороні позивача, Регіональне відділення Фонду

державного майна України по Запорізькій області.

Розгляд справи відкладався до

20.06.2007 року у зв'язку з необхідністю витребування у сторін відповідних

доказів, які необхідні для розгляду справи по суті та залучення третьої особи,

про що сторони були повідомлені відповідною ухвалою.

За клопотанням представників сторін

судові засідання проводилися без застосування засобів технічної фіксації

судового процесу.

20.06.2007 р. за згодою

представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позовні вимоги заявлені на підставі

абз. 4 ст. 5, ст.. 9, абз. 4 п. 3 ст. 23, абз. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України

«Про оренду державного та комунального майна»в редакції від 07.02.2002 р., ст..

95, ч.ч. 2, 3 ст. 776, ч.ч. 1, 3 ст. 778, п. 4 Прикінцевих та перехідних

положень Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 73, п. 5 ст. 75, п.п. 1, 2 ст.

289 Господарського кодексу України, абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003

р. № 755-IV та обґрунтовуються тими обставинами, що 29.08.2006 року позивач

звернувся до відповідача-2, як органу, до сфери управління якого входить

відповідач-1, з проханням надати дозвіл відповідачу-1 на укладення з ним

договору купівлі-продажу (викупу) державного майна, яке орендується позивачем

на підставі договору оренди НОМЕР_2 від 24.12.2003 р., а саме: будівлі «А-1»,

гаражів «Б»і «В», сторожки «Д», навісу «Г», паркану № 1 з воротами НОМЕР_2, 3

загальною площею -724,1 кв.м., що розташоване за адресою:АДРЕСА_3

29.09.2006 року відповідач-2 листом

б/н надав відповідь про неможливість укладення договору купівлі-продажу,

посилаючись на те, відповідно до законодавства, передача в оренду державного

майна здійснюється виключно за згодою органу, уповноваженого ним управляти,

тобто в даному випадку за згодою МВС; підприємство чи організація може бути

орендодавцем державного майна загальною площею не більше 200 кв.м., а також на

те, що майно правоохоронних органів приватизації не підлягає.

Позивач вказує, що при розгляді

заяви на укладення договору купівлі-продажу (викупу), відповідачем-2 були

порушені норми чинного законодавства, а саме: ст. 289 ГК України.

Згідно п.п. 1, 2 ст. 289

Господарського кодексу України, орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо

таке право передбачене договором оренди. Умови викупу орендованого майна

визначаються відповідно до Закону.

Позивач вказує, таке право

передбачене п. 6.5. додаткової угоди НОМЕР_2 до договору оренди нерухомого майна.

Окрім цього, позивач зазначає, що

ним за згодою відповідачів було проведено поліпшення орендованого майна, які

неможливо відокремити від цього майна без заподіяння йому шкоди (невід'ємні

поліпшення), вартість яких перевищує 25 відсотків вартості самого орендованого

майна.

Позивач вважає, що відповідач-2

зобов'язаний був надати згоду відповідачу-1 на укладення договору

купівлі-продажу (викупу) орендованого майна, а відповідач-1 -укласти цей

договір.

Відповідач-1 позов не визнав та

пояснив, що нерухоме державне майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 було

передано на баланс Запорізької філії ДП ДП МВС України

«Ресурси»«Інформ-Ресурси»з балансу  ЗМУ

УМВС України в Запорізькій області (акт прийому -передачі від 1.10.2003 р.),

власник майна -держава,  орган управління

майном -МВС України. У зв'язку з тим, передане нерухоме майно знаходилося у

незадовільному технічному стані і було непридатним для використання без

проведення капітального ремонту ДП ДП МВС України «Ресурси»«Інформ-Ресурси»було

надано згоду на проведення  поліпшень

орендованого майна на підставі дозволу ДРЗ МВС України від 19.12.2003 р.

Представник відповідача-1 також

пояснив, що Дочірнє підприємство державного підприємства МВС України

«Ресурси»«Інформ-Ресурси»в особі Запорізької філії не може бути розпорядником

державного майна і укладати договори купівлі -продажу нерухомого державного

майна без рішення на це органів приватизації, а також органу управління майном

-МВС України.

Представник відповідача №2 в

судовому засіданні 11.06.2007 р. заявив клопотання про відкладення розгляду

справи на інший день, яке судом відповідно до ст.22 ГПК України, розгляд справи

був відкладений до 20.06.2007 р., але в визначений час в судове засідання не

зявився, свого представника не направив, витребувані документи суду не надав,

причину неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Регіональне

відділенні Фонду державного майна України по Запорізькій області пояснив, що

нерухоме майно, що розташоване за адресою АДРЕСА_3 та є предметом договору

оренди НОМЕР_2 від 24.12.2003 р. є державною власністю. Згідно акту від

01.10.2003 року було передано на баланс Запорізької філії ДП ДП МВС України

«Ресурси»«Інформ-Ресурси»з балансу  ЗМУ

УМВС України в Запорізькій області. Органом, до сфери управління якого входить

вказане майно, є МВС України.

Зазначив, що відповідно до ст. 5

Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендодавцями

державного майна є підприємства -щодо окремого індивідуально визначеного майна

та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне

підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому

цієї статті, -також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць)

та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв.м.

Вказав, що позивачем як орендарем

було проведено капітальний ремонт об'єкта оренди, згода на проведення якого

була надана орендодавцем. Згода МВС на проведення капітального ремонту була

надана листом Департаменту ресурсного забезпечення МВС України від 19.12.2003

р. №25/р-528.

Справа розглядається відповідно до

вимог ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши представників сторін і третьої особи, розглянувши оригінали наданих

сторонами для огляду документів,  суд

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2006 року приватний

підприємець ОСОБА_1звернувся до Міністерства внутрішніх справ України з

проханням надати дозвіл Запорізькій філії дочірнього підприємства державного

підприємства МВС України «Ресурси» «Інформ-ресурси»на укладення з ним договору

купівлі-продажу (викупу) державного майна, яке орендується позивачем на

підставі договору оренди НОМЕР_2 від 24.12.2003 р., а саме: будівлі «А-1»,

гаражів «Б»і «В», сторожки «Д», навісу «Г», паркану № 1 з воротами №2, 3

загальною площею -724,1 кв.м., що розташоване за адресою:АДРЕСА_3

Відповідно до п. 5 ст. 75 ГК

України, відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне

комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери

управління якого воно входить.

Зазначене нерухоме майно за

адресою:АДРЕСА_3було передано на баланс Запорізької філії ДП ДП МВС України

«Ресурси»«Інформ-Ресурси»з балансу  ЗМУ

УМВС України в Запорізькій області (акт прийому -передачі від 01.10.2003 р.).

Як свідчать матеріали справи,

позивачу було відмовлено в наданні згоди на укладення договору купівлі-продажу

(викупу) орендованого нерухомого майна (лист МВС України № б/н від 29.09.2006

року).

Відмовляючи в наданні згоди

Запорізькій філії ДП ДП МВС України «Ресурси»«Інформ-Ресурси»на укладення

договору купівлі-продажу (викупу) орендованого майна, МВС України, згідно листа

від 29.09.2006 року посилається на те, що відповідно до законодавства передача

в оренду державного майна здійснюється виключно за згодою органу,

уповноваженого ним управляти, тобто в даному випадку за згодою МВС.

Відповідач-2 посилається на те, що дозволу на оренду зазначеного майна

Міністерство не надавало.

Статтею 9 Закону України «Про

оренду державного та комунального майна»в редакції від 07.02.2002 р.

встановлено зобов'язання підприємства-орендодавця державного майна надсилати до

органу, уповноваженого управляти цим майном матеріалів стосовно пропозиції щодо

оренди та отримувати згоду на передачу державного майна, яке знаходиться на

його балансі, в оренду.

Твердження відповідача-2 про

ненадання дозволу на укладення договору оренди спростовується матеріалами

справи, саме: листом Департаменту ресурсного забезпечення МВС України від 19

грудна 2003 року №25/р-528, згідно якого МВС не заперечує проти можливості

передачі в оренду на строк до 15 років площ та приміщень, що враховуються на

балансі ЗФ ДП ДП «Ресурси»«Інформ-ресурси», зокрема, будинку з прибудовою,

гаражами, сторожкою, навісом, огородженням, воротами загальною площею 2006

кв.м., що знаходиться за адресою:АДРЕСА_3

Окрім цього, відповідач-2 в якості

підстави для відмови в наданні згоди на укладення договору купівлі-продажу

(викупу) орендованого майна зазначає, що підприємство чи організація може бути

орендодавцем державного майна загальною площею не більше 200 кв.м., в той час,

як площа орендованого майна складає 724,1 кв.м. у такому випадку, як зазначає

відповідач-2, орендодавцем вказаного майна мало бути регіональне відділення

Фонду державного майна України по Запорізькій області. Вказує також, що з

набранням чинності Господарським кодексом України змінився порядок регулювання

орендних відносин, зокрема, в частині того, що Фонд державного майна України в

особі своїх регіональних відділень визначений єдиним орендодавцем державного

майна.

В той же час, п. 2 ст. 73 ГК

України встановлено, що орган державної влади, до сфери управління якого

входить підприємство, в даному випадку, МВС України, є представником власника і

виконує його функції в межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими

актами. Відповідно до п. 5 ст. 75 ГК України, відчужувати майнові об'єкти, що

належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за

попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, в даному

випадку МВС України.

Відповідно до п. 4 Заключних

положень ГК України, Господарський кодекс України застосовується до

господарських відносин, що виникли після набрання його положеннями чинності у

відповідності до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до

набрання чинності відповідними положеннями ГК України, вказані положення

застосовуються відносно тих прав та обов'язків, які продовжують існувати або

виникли після набрання чинності цими положеннями. Відповідно до п. 4 Прикінцевих

та перехідних положень Цивільного кодексу України, що набрав чинності з

01.01.2004 року, цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли

після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання

чинності Цивільним кодексом України, положення кодексу застосовуються до тих

прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним

чинності.

Згідно абз. 4 ст. 5 Закону України

«Про оренду державного та комунального майна»в редакції від 07.02.2002 р., що

діяла на момент укладення договору оренди, орендодавцями державного майна були

підприємства -щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна

площею до 200 кв.м., а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та

третьому цієї статті, - також структурних підрозділів підприємств (філій,

цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв.м.

Відповідно до Порядку надання

Фондом державного майна, його регіональними відділеннями та представництвами

дозволів державним підприємствам, організаціям на передачу в оренду цілісних

майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна»,

затвердженого наказом Фонду державного майна України, Міністерства фінансів

України, Міністерства економіки України від 04.05.2000 р. № 439/4660 (в

редакції, чинній на момент укладення договору оренди), підприємства мають право

виступати орендодавцями, як правило, тільки щодо окремого індивідуально

визначеного майна та нерухомого майна площею до 200 кв.м., а для того, щоб

підприємство мало право передати в оренду структурний підрозділ (філію, цех,

дільницю) або нерухоме майно (будівлю, споруду, приміщення) площею понад 200

кв.м., таке підприємство повинно одержати дозвіл Фонду державного майна

України, його регіонального відділення, представництва.

Договір оренди  нерухомого майна, що належить до державної

власності НОМЕР_2 від 24.12.2003 р. було погоджено з регіональним відділенням

Фонду державного майна України по Запорізькій області, про що свідчить підпис та

печатка представника РВФДМУ по Запорізькій області на вказаному договорі

оренди.

Таким чином, твердження

відповідача-2 у своєму листі про те, що Запорізькою філією дочірнього

підприємства державного підприємства МВС України

«Ресурси»«Інформ-ресурси»порушено порядок передачі в оренду державного майна

спростовується матеріалами справи.

Посилання відповідача-2 в якості

підстави для відмови в наданні дозволу на укладення договору на те, що

відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного

майна»майно правоохоронних органів приватизації не підлягає, спростовується,

оскільки відповідно до акту прийому-передачі від 01.10.2003 року нерухоме

майно, яке є об'єктом оренди за договором НОМЕР_2 від 24.12.2003 року, було

передано на баланс Запорізької філії ДП ДП МВС України «Ресурси»«Інформ-Ресурси»з

балансу  ЗМУ УМВС України в Запорізькій

області. Крім цього, вказана нерухомість є майном, яке відноситься до державної

власності. МВС України є лише органом, до сфери управління якого це майно відноситься,

але не є його власником.

На час розгляду даної справи

відповідачами суду не надано доказів того, що договір оренди НОМЕР_2 від

24.12.2003 року визнано недійсним або доказів того, що він є нікчемним. Підстав

для визнання вказаного договору недійсним судом не вбачається.

До вказаного договору оренди

сторонами вносилися зміни та доповнення. Зокрема, згідно Додаткової угоди

НОМЕР_2 вказаний договір оренди доповнено п. 6.5., в якому зазначено, що

орендар має право придбати, в т.ч. викупити, орендоване майно в порядку,

визначеному чинним законодавством. Відповідно до п. 3 даної додаткової угоди,

ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами і є

невід'ємною частиною договору НОМЕР_2 оренди нерухомого майна, що належить до

державної власності від 24 грудня 2003 року.

Згідно наданих суду матеріалів

також вбачається, що передане в оренду нерухоме майно знаходилося в

незадовільному технічному стані і було непридатне для використання в

підприємницькій діяльності без проведення капітального ремонту. Технічний стан

нерухомого майна, переданого в оренду, підтверджується актами технічного стану,

що містяться в матеріалах справи.

Приватний підприємець ОСОБА_1, як

орендар, листом від 10.09.2005 року звернувся до орендодавця -Запорізької філії

дочірнього підприємства державного підприємства МВС України

«Ресурси»«Інформ-ресурси»з проханням надати згоду на проведення капітального

ремонту та внести відповідні зміни і доповнення до договору оренди в частині

компенсації витрат на його проведення. Згода Орендодавця на проведення

Орендарем капітального ремонту була надана листомНОМЕР_3Згода органу,

уповноваженого управляти вказаним державним майном, тобто МВС України, на

переоснащення і поліпшення орендованого майна надана листом Департаменту

ресурсного забезпечення МВС України від 19.12.2003 р. №25/р-528.

Згідно кошторису, актів прийому

виконаних будівельних робіт та платіжних доручень, що підтверджують оплату за

придбані будівельні матеріали та роботи, витрати на капітальний ремонт склали

55 240,0 грн. Залишкова (відновна за вирахуванням зносу) вартість переданого в

оренду майна складає 19 541,77 грн.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 776 Цивільного

кодексу України, капітальний ремонт речі, переданої у наїм, провадиться

наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її

використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право

відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за

користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту. Відповідно до

ч. 1 ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору

найму, лише за згодою наймодавця. Відповідно до абз. 4 п. 3 ст. 23 Закону

України «Про оренду державного та комунального майна»орендар має право за погодженням

з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних

коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення

орендованого майна. Згідно листа Державного комітету України з будівництва та

архітектури від 30.04.2003 року № 7/7-401 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних

робіт до капітального або поточного ремонтів», капітальний ремонт будівлі -це

комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та

модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною

зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також

покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних

габаритів об'єкта. Отже, будівельні роботи, проведені при капітальному ремонті

відносяться до поліпшень, які неможливо відокремити від нерухомого майна без

заподіяння йому шкоди, тобто до невід'ємних поліпшень.

Відповідно до п. 51 «Державної

програми приватизації на 2000-2002 роки», затв. Законом України «Про Державну

програму приватизації»від 18 травня 2000 р. № 1723-ІІІ (із змінами та

доповненнями), орендар одержує право на викуп орендованого майна у разі, якщо

орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення

орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без

завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25% залишкової (відновної за

вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідач-1, заперечуючи проти

заявлених позовних вимог посилається на дану норму та зазначає, що орендар

отримує право на викуп орендованого майна у разі прийняття рішення про

приватизацію.

Дане зауваження відповідача судом

до уваги не приймається, оскільки дана норма Закону стосується регулювання

відносин у сфері приватизації державного майна. В той же час, як вбачається з

матеріалів справи, між сторонами існують договірні відносини стосовно майна, що

орендується. Можливість укладення договору купівлі-продажу (викупу)

орендованого майна прямо випливає з самого договору оренди, тобто відносини

сторін з цього питання регулюють договором та нормами чинного законодавства у

сфері регулювання господарських, договірних відносин. Отже, приписи

законодавства у сфері регулювання договірних відносин в даному випадку мають

першочергове значення. Положення п. 51 Державної програми приватизації на

2000-2002 роки мають застосовуватися в частині, що не суперечить спеціальним

нормам законодавства у сфері регулювання договірних відносин.

Зауваження відповідача-2 стосовно

того, що даний спір не підсудний Господарському суду Запорізької області, а має

вирішуватися Господарським судом м. Києва судом відхиляються, оскільки нерухоме

майно, що є предметом договору оренди, розташоване за адресою:АДРЕСА_3 Більше

того, вказане майно знаходиться на балансі Запорізької філії ДП ДП МВС України

«Ресурси»«Інформ-Ресурси». Дане підприємство знаходиться у м. Запоріжжі.

Частиною 3 ст. 15 ГПК України встановлено, що справи у спорах за участи кількох

відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів

за вибором позивача.

При винесенні рішення суд приймає

до уваги ті обставини, що позивачу надавалась згода на проведення капітального

ремонту листом від 26.11.2005 р. №44/1, 

а також те, що будівельні роботи, проведені при капітальному ремонті відносяться

до поліпшень, які неможливо відокремити від нерухомого майна без заподіяння

йому шкоди, тобто до невід'ємних поліпшень.

За таких підстав, суд приходить до

висновку, що позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання

укласти договір купівлі-продажу орендованого майна, що належить до державної

власності, яке знаходиться за адресою:АДРЕСА_3, загальною площею 724,1 кв.м. є

обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи відповідачів спростовуються

вищевикладеними обставинами, а тому не приймаються судом до уваги при винесенні

рішення.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1. Забов'язати  Відповідача-1 -Дочірнє підприємство

державного підприємства МВС України «Ресурси»«Інформ-ресурси»в особі

Запорізької філії укласти договір купівлі-продажу (викупу) нерухомого майна, що

належить до державної власності, та орендується позивачем на підставі договору

оренди НОМЕР_2 від 24.12.2003 року, а саме: будівлі «А-1», гаражів «Б»і «В»,

сторожки «Д», навісу «Г», паркану № 1 з воротами НОМЕР_2, 3 загальною площею

-724,1 кв.м., що розташоване за адресою:АДРЕСА_3

2. Зобов'язати відповідача-2

-Міністерство внутрішніх справ України надати дозвіл відповідачу-1 (Дочірньому

підприємству державного підприємства МВС України «Ресурси»«Інформ-ресурси»в

особі Запорізької філії) на укладення договору купівлі-продажу (викупу)

нерухомого майна, що належить до державної власності, та орендується позивачем

на підставі договору оренди НОМЕР_2 від 24.12.2003 року, а саме: будівлі «А-1»,

гаражів «Б»і «В», сторожки «Д», навісу «Г», паркану № 1 з воротами НОМЕР_2, 3

загальною площею -724,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3.

Суддя