Ухвала

від 23.06.2021 по справі 120/2139/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

м. Вінниця

23 червня 2021 р. Справа №120/2139/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,

розглянувши письмово в місті Вінниці у порядку спрощеного позовного провадження питання про залишення без розгляду матеріалів справи за позовом:

ОСОБА_1

до державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №123" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №123" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №123" щодо не виплати ОСОБА_1 , середньомісячного грошового забезпечення за час затримки розрахунку з 29.09.2017 року (день звільнення) по 23.12.2020 року (день, що передує дню отримання грошової компенсації вартості за належні до видачі предмети речового майна) у сумі 378581,36 гривень.

14.05.2021 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтоване пропущенням позивачем строку звернення до суду із даним позовом.

У клопотанні зазначено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року по справі №120/3988/20-а ДП Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№123) виплатило Позивачці 24.12.2020 року грошову компенсацію вартості за належні до видачі предмети речового майна в сумі 9181,39 грн. Тобто, ДП Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№123) вважає, що виконало всі зобов`язання перед Позивачем саме 24.12.2020 року та саме з цього часу має розпочинатися відрахування місячного терміну на звернення до суду.

Проте зазначає, що Позивач звернулась до суду лише 16.03.2021 року, тобто з пропуском місячного терміну для звернення до суду.

18.05.2021 року від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду, на обґрунтування якого зазначено, що 24.12.2020 року Відповідач виплатив Позивачу грошову компенсацію вартості за належні до видачі предмети речового майна в сумі 9181,39 гривень. Дані кошти Відповідачем були перераховані на картковий рахунок Позивача.

Однак, про виконання Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року по справі №120/3988/20-а Позивач дізнався 04.01.2021 року, після чого одразу позивач розпочав проведення досудове врегулювання спору, шляхом звернення із заявою до Відповідача з проханням: Сплатити середньомісячне грошове забезпечення за час затримки розрахунку з 29.09.2017 року (день звільнення) по 23.12.2020 року (день, що передує дню отримання грошової компенсації вартості за належні до видачі предмети речового майна) у сумі 378581,36 гривень. Сплату провести, на рахунок дані якого надано. Письмово повідомити про наслідки розгляду заяви. Зазначений лист за №2230000917187 (заяву Позивача) - одержано Відповідачем 08.01.2021 року, однак відповіді не надано. У подальшому, 18.02.2021 року Позивач звернувся із повторною заявою до Відповідача аналогічними вимогами, що і у заяві від 04.01.2021 року. Даний лист за №2230000941150 - одержано Відповідачем - 22.02.2021 року.

Відповідач, листом від 01.03.2021 року № 15 - відмовив у задоволенні, повторної заяви Позивача. Даний лист був відправлений Відповідачем - 3.03.2021 року простим поштовий відправленням, та був отриманий Позивачем - 5.03.2021 року.

Після одержання відмови відповідача - Позивач звернулася із позовною заявою до суду. Позовна заява датована - 11.03.2021 року та направлена поштовим відправленням - 12.03.2021 року, з описом вкладення в лист. Таким чином датою звернення Позивача до суду слід вважати 12.03.2021 року, дата направлення позовної заяви поштовим відправленням.

Також позивач посилається на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (covid-19) №540-1Х від 30 березня 2020 року" відповідно до якого всі процесуальні продовжуються на строк дії такого карантину.

Відтак позивач вважає, що ним дотримано місячний строк звернення до адміністративного суду із даним позовом.

27.05.2021 року надійшла відповідь на клопотання про поновлення строку звернення до суду, у якій відповідач категорично заперечує щодо поновлення строків та зазначає, що не заслуговують на увагу посилання Позивача на те, що строк нею пропущений по причині її хвороби, адже, навіть якщо вона дізналася про проведений з нею розрахунок не 24.12.2020 року, а 04.01.2021 року, то все рівно одномісячний строк на звернення до суду пропущений без поважних причин.

Згідно наданих довідок Позивач хворіла з 12.01.2021року по 26.01.2021року, вона мала можливість звернутися з позовом до суду до хвороби з 04.01.2021року до 11.01.2021 року, адже в цей період часу вона зверталася з листом до Відповідача, що підтверджує звернення Позивачки і до суду. Також, позивач могла звернутись до суду з позовом після і хвороби з 27.01.2021 року по 04.02.2021 року. Жодних доказів наявності перешкод для звернення до суду до хвороби та після хвороби Позивач суду не надала.

Також, вважає, що не заслуговують на увагу посилання Позивача на пропущення нею строку по причині введення в Україні карантину. Адже, суд має право поновити строк лише в тому випадку, якщо пропуск строку зумовили саме карантинні обмеження.

Відповідач звертає увагу суду на те, що в період з 04.01.2021 року по 04.02.2021 року в Україні не існувало карантинних обмежень, які б не дозволяли чи обмежували можливість подати позов до суду. Про відсутність карантинних обмежень свідчить і факт звернення Позивачки 05.01.2021 року з листом до Відповідача.

Не заслуговують на увагу посилання Позивачки на те, що строк нею пропущений по причині проведення досудового врегулювання. Оскільки у даній категорії спорів чинним законодавством не передбачено досудового врегулювання.

Згідно ст.17 КАС України, Сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

У даному випадку не існувало жодної обставини з двох перелічених в ст.17 КАС, адже між сторонами не було усної чи письмової домовленості про досудове врегулювання і крім того, Відповідач являється підприємством, а тому відсутня норма закону, яка б передбачала обов`язкові заходи досудового врегулювання.

Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Позивачем докази поважності причин, які б об`єктивно перешкоджали звернутися до суду з даним позовом у встановлений ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк, не надавалися.

Не заслуговують на увагу твердження Позивача, що про проведення Відповідачем розрахунку вона дізналася в січні 2021 року, а не в грудні 2020 року, адже про зарахування коштів на карту завжди приходить смс сповіщення.

Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України. І цей місячний строк має застосовуватися саме з дати повного розрахунку - 24.12.2020 року (факт проведення повного розрахунку саме 24.12.2020 року підтверджується самим же позивачем зазначенням про це у своєму позові та листах адресованих до Відповідача, крім того на підтвердження даної обставини до даного клопотання додається відповідний документальний доказ, який підтверджує проведення розрахунку).

Тобто, отримавши розрахунок за речове майно 24.12.2020 року і не отримавши при цьому середнього заробітку за час затримки виплати компенсації за речове майно, Позивач дізнався про порушення свого права.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Кошти були перераховані на рахунок Позивача тому остання повинна була дізнатися про отримання цих коштів саме в грудні 2020 року.

Проте, Позивач звернулась до суду 16.03.2021 року, тобто з пропущення строків звернення до адміністративного суду із даним позовом.

Визначаючись, щодо питання про пропущення строку звернення до суду із даними позовними вимогами, суд зважає на таке.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Нормами статті 122 КАС України передбачено диференційований підхід до регулювання тривалості строків звернення до адміністративного суду в залежності від статусу позивача та від категорії публічно - правового спору.

Тому, передумовою вирішення питання про дотримання позивачем строків звернення до суду є оцінка характеру спірних правовідносин з метою визначення категорії спору.

Як видно із матеріалів позовної заяви предметом позову є вимога про визнання протиправною бездіяльності державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 123" щодо не нарахування та не виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Суд зазначає, що військова служба є різновидом публічної служби.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У цій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 року по справі №620/1982/19 дійшов висновку що у спірних правовідносинах пов`язаних зі звільненням з публічної служби при обчисленні строку звернення до суду, підлягають застосуванню положення КАС України, яким передбачено місячний строк звернення до суду. При цьому для обрахування строку звернення до суду, Верховним Судом у постанові від 22.01.2020 року по справі №620/1982/19 береться до уваги як момент початку його перебігу саме день остаточного розрахунку.

Позивач у позовній заяві зазначає, що остаточний розрахунок з ним проведено 23.12.2020 року. І позивач розпочала з 04.01.2021 року проведення досудового врегулювання, до суду звернулась 12.03.2021 року, направивши позов поштою що підтверджується конвертом.

У той же час, суд вважає, що до суду позивач звернулася 12.03.2021 року, тобто з пропуском строку визначеного частиною 5 статті 122 КАС України, оскільки місячний строк має застосовуватися саме з дати повного розрахунку - 24.12.2020 року (факт проведення повного розрахунку саме 24.12.2020 року не заперечується сторонами).

Тобто, отримавши розрахунок за речове майно 24.12.2020 року і не отримавши при цьому середнього заробітку за час затримки виплати компенсації за речове майно, Позивач дізнався про порушення свого права.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк

Згідно з роз`ясненнями Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012, перебіг строку для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався

Оскільки відповідач фактично розрахувався з позивачем 23.12.2020 року, то строк на звернення до суду з урахуванням приписів ч.1 ст.120 КАС України почав свій перебіг з наступного дня, тобто з 24.12.2020 року. Позивач звернувся до суду з позовом лише у березні 2021 року, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Твердження позивача стосовно дотримання ним строків звернення та наявності підстав для поновлення такого строку, суд вважає помилковими та такими що спростовуються доводами відповідача

За результатами розгляду клопотань суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 240 КАС України, про залишення позову без розгляду у справі суд постановляє ухвалу .

Частиною 4 статті 240 КАС України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 240,248,256 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №123" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: