Ухвала

від 07.07.2021 по справі 600/2995/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 липня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2995/21-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши адміністративний позов Малого приватного підприємства Крок до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство Крок звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2455144/25077185 від 09 березня 2021 року; №2455143/25077185 від 09 березня 2021 року; №2464571/25077185 від 11 березня 2021 року; №2491330/25077185 від 23 березня 2021 року; №2455146/25077185 від 09 березня 2021 року; №2455147/25077185 від 09 березня 2021 року; №2464569/25077185 від 11 березня 2021 року; №2455148/25077185 від 09 березня 2021 року; №2519801/25077185 від 31 березня 2021 року; №2459251/25077185 від 10 березня 2021 року; №2455142/25077185 від 09 березня 2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: №9 від 04 вересня 2020 року; №2 від 02 вересня 2020 року; №6 від 07 жовтня 2020 року; №17 від 13 листопада 2020 року; №6 від 03 вересня 2020 року; №22 від 15 вересня 2020 року; №10 від 06 жовтня 2020 року; №10 від 07 вересня 2020 року; №2 від 13 січня 2021 року; №4 від 03 вересня 2020 року; №12 від 07 вересня 2020 року.

Відповідно пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до частини п`ятої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Під час перевірки копій документів необхідно брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003» , затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку №55 (далі - ДСТУ 4163-2003), Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5 (далі - Правила №1000/5), інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Так, пунктом 5.27 ДСТУ 4163-2003 визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче підпису.

Відповідно до пункту 8 розділу 10 Правил №1000/5 копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом» , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій» .

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія» .

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Зазначене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 травня 2019 року по справі №160/7887/18.

Проте, всупереч вказаним нормам, позивач додав до позовної заяви не засвідчені належним чином копії письмових доказів як для суду, так і для відповідача (зокрема, на всіх документах не міститься напис «Згідно з оригіналом» ; на всіх документах не зазначено особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища; не зазначено й дати засвідчення копії; на всіх документах не проставлено відмітку «Копія» ).

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України «Про судовий збір» . Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати такі рішення:

1) рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2455144/25077185 від 09 березня 2021 року;

2) рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2455143/25077185 від 09 березня 2021 року;

3) рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2464571/25077185 від 11 березня 2021 року;

4) рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2491330/25077185 від 23 березня 2021 року;

5) рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2455146/25077185 від 09 березня 2021 року;

6) рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2455147/25077185 від 09 березня 2021 року;

7) рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2464569/25077185 від 11 березня 2021 року;

8) рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2455148/25077185 від 09 березня 2021 року;

9) рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2519801/25077185 від 31 березня 2021 року;

10) рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2459251/25077185 від 10 березня 2021 року;

11) рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2455142/25077185 від 09 березня 2021 року.

Водночас, вимоги позивача про зобов`язання Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №9 від 04 вересня 2020 року; №2 від 02 вересня 2020 року; №6 від 07 жовтня 2020 року; №17 від 13 листопада 2020 року; №6 від 03 вересня 2020 року; №22 від 15 вересня 2020 року; №10 від 06 жовтня 2020 року; №10 від 07 вересня 2020 року; №2 від 13 січня 2021 року; №4 від 03 вересня 2020 року; №12 від 07 вересня 2020 року є вимогами зобов`язального характеру, які нерозривно пов`язані з попередніми вимогами про визнання протиправними та скасування рішень.

Отже, позовна заява фактично містить одинадцять вимог немайнового характеру, пред`явлені до двох відповідачів.

Враховуючи наведене, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за одинадцять вимог немайнового характеру в розмірі 24970,00 грн (2270,00*11).

Однак позивачем усупереч вказаним вище нормам за звернення до суду із даним позовом судовий збір не сплачений.

Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім цього, згідно пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою вказаної вище статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Питання щодо строків звернення до суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору досліджувалось Верховним Судом у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 з правовідносин, що є аналогічним відносинам у цій справі.

Так, у вказаній постанові, висновки якої в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує суд, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України) оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2455144/25077185 від 09 березня 2021 року; №2455143/25077185 від 09 березня 2021 року; №2464571/25077185 від 11 березня 2021 року; №2491330/25077185 від 23 березня 2021 року; №2455146/25077185 від 09 березня 2021 року; №2455147/25077185 від 09 березня 2021 року; №2464569/25077185 від 11 березня 2021 року; №2455148/25077185 від 09 березня 2021 року; №2519801/25077185 від 31 березня 2021 року; №2459251/25077185 від 10 березня 2021 року; №2455142/25077185 від 09 березня 2021 року.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що у березні та квітні 2021 року Малим приватним підприємством Крок було подано скарги на зазначені вище рішення.

Рішеннями комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25 березня 2021 року №13223/25077185/2, від 25 березня 2021 року №13202/25077185/2, від 26 березня 2021 року №13503/25077185/2, від 25 березня 2021 року №13222/25077185/2, від 25 березня 2021 року №13221/25077185/2, від 01 квітня 2021 року №15154/25077185/2, від 26 березня 2021 року №13501/25077185/2, від 13 квітня 2021 року №16874/25077185/2, від 25 березня 2021 року №13200/25077185/2, від 25 березня 2021 року №13127/25077185/2 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Тобто, позивачем використано досудовий порядок вирішення цього спору.

Отже, строк звернення до суду з цим позовом становить три місяці, який почався з днів отримання позивачем рішень Державної податкової служби України від 25 березня 2021 року №13223/25077185/2, від 25 березня 2021 року №13202/25077185/2, від 25 березня 2021 року №13222/25077185/2, від 25 березня 2021 року №13224/25077185/2, від 25 березня 2021 року №13200/25077185/2, від 25 березня 2021 року №13127/25077185/2 (вказані рішення отримані позивачем 26 березня 2021 року), від 26 березня 2021 року №13503/25077185/2, від 26 березня 2021 року №13501/25077185/2 (вказані рішення отримані позивачем 29 березня 2021 року), і закінчився, відповідно, 29 червня 2021 року (26, 27, 28 червня 2021 року - вихідні дні).

Однак до суду із даною позовною заявою позивач звернувся лише 02 липня 2021 року (згідно відбитку штампу канцелярії суду).

За таких обставин суд приходить до висновку про пропущення позивачем встановленого частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду з цим позовом у частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень регіональної комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2455144/25077185 від 09 березня 2021 року; №2455143/25077185 від 09 березня 2021 року; №2464571/25077185 від 11 березня 2021 року; №2455146/25077185 від 09 березня 2021 року; №2455147/25077185 від 09 березня 2021 року; №2464569/25077185 від 11 березня 2021 року; №2455148/25077185 від 09 березня 2021 року; №2459251/25077185 від 10 березня 2021 року; №2455142/25077185 від 09 березня 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, всупереч наведеним нормам, позивачем до позову не додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Малого приватного підприємства Крок до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та подання заяви про поновлення строку звернення до суду й доказів поважності причин його пропуску.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк