Ухвала

від 19.08.2021 по справі 600/2995/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 серпня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2995/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши клопотання представника Головного управління ДПС у Чернівецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Малого приватного підприємства Крок до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство Крок звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2455144/25077185 від 09 березня 2021 року; №2455143/25077185 від 09 березня 2021 року; №2464571/25077185 від 11 березня 2021 року; №2491330/25077185 від 23 березня 2021 року; №2455146/25077185 від 09 березня 2021 року; №2455147/25077185 від 09 березня 2021 року; №2464569/25077185 від 11 березня 2021 року; №2455148/25077185 від 09 березня 2021 року; №2519801/25077185 від 31 березня 2021 року; №2459251/25077185 від 10 березня 2021 року; №2455142/25077185 від 09 березня 2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: №9 від 04 вересня 2020 року; №2 від 02 вересня 2020 року; №6 від 07 жовтня 2020 року; №17 від 13 листопада 2020 року; №6 від 03 вересня 2020 року; №22 від 15 вересня 2020 року; №10 від 06 жовтня 2020 року; №10 від 07 вересня 2020 року; №2 від 13 січня 2021 року; №4 від 03 вересня 2020 року; №12 від 07 вересня 2020 року.

Ухвалою суду від 30 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

До суду від представника відповідача - Головного управління ДПС у Чернівецькій області надійшло клопотання, в якому він просить суд розглядати справу №600/2995/21-а за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача, посилаючись на положення частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначив про те, що справа №600/2995/21-а має виняткове значення у зв`язку із тим, що предметом її розгляду є оскарження рішень щодо зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Так, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Розглянувши клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є рішення регіональної комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2455144/25077185 від 09 березня 2021 року; №2455143/25077185 від 09 березня 2021 року; №2464571/25077185 від 11 березня 2021 року; №2491330/25077185 від 23 березня 2021 року; №2455146/25077185 від 09 березня 2021 року; №2455147/25077185 від 09 березня 2021 року; №2464569/25077185 від 11 березня 2021 року; №2455148/25077185 від 09 березня 2021 року; №2519801/25077185 від 31 березня 2021 року; №2459251/25077185 від 10 березня 2021 року; №2455142/25077185 від 09 березня 2021 року. Крім цього, позивач просить суд зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: №9 від 04 вересня 2020 року; №2 від 02 вересня 2020 року; №6 від 07 жовтня 2020 року; №17 від 13 листопада 2020 року; №6 від 03 вересня 2020 року; №22 від 15 вересня 2020 року; №10 від 06 жовтня 2020 року; №10 від 07 вересня 2020 року; №2 від 13 січня 2021 року; №4 від 03 вересня 2020 року; №12 від 07 вересня 2020 року.

Частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Крім цього, частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Так, частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, зважаючи на наведені норми, враховуючи предмет даного позову та суть спірних відносин, суд зазначає, що дана адміністративна справа не віднесена Кодексом адміністративного судочинства України до жодної з категорій справ, визначених частиною четвертою статті 257 та частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, які необхідно розглядати виключно за правилами загального позовного провадження.

Водночас згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, вирішення питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатись адміністративна справа, враховуючи при цьому наведені вище норми процесуального права, належить до виключної компетенції суду, про що зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги склад учасників справи, характер спірних правовідносин та враховуючи інші критерії, визначені частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з огляду на заявлене позивачем клопотання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, судом було вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, про що і зазначено в ухвалі про відкриття провадження від 30 липня 2021 року.

Рішення про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження прийнято судом відповідно до положень пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 4 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо посилань відповідача на те, що дана справа має виняткове значення у зв`язку із тим, що предметом її розгляду є оскарження рішень щодо зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних, а здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства, то такі самі по собі не свідчать про обов`язковість розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження в силу наведених вище положень Кодексу адміністративного судочинства України та висновків суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання представника Головного управління ДПС у Чернівецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а тому таке задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 241, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Чернівецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Малого приватного підприємства Крок до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк