Ухвала

від 05.07.2021 по справі 640/11806/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11806/19

УХВАЛА

05 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого-судді Чаку Є.В. та суддів Федотова І.В., Коротких А.Ю., дослідивши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Цукоренергомонтаж" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апелянту надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Також зазначено, що недоліки можуть бути усунуті шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску.

При цьому судом було акцентовано увагу апелянта на необхідності надання доказів на підтвердження обставин на які він посилається, а саме відсутність коштів на сплату судового збору; доказів вчинення постійних та послідовних дій, які б підтверджували намір апелянта щодо виконання вимог суду та вимог КАС України в частині надання доказів сплати судового збору; наведення обгрунтувань суттєвої затримки подання апеляційної скарги після повернення апеляційної скарги вперше поданої.

Як убачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали від 10 червня 2021 року була вручена представнику апелянта 16 червня 2021 року.

28 червня 2021 року на виконання вимог ухвали суду апелянтом було надано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У клопотанні апелянт зазначив, що вперше апеляційну скаргу було подано у межах строку на апеляційне оскарження. На переконання апелянта повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду. Апелянт зазначив, що ним на виконання КАС України було сплачено судовий збір та не було вчинено зволікання звернення до суду після отримання платіжного доручення.

Проте, наведені контролюючим органом у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України.

З матеріалів справи слідує, що повернення апеляційної скарги вперше (25 лютого 2021 року) було зумовлено невиконанням вимог ухвали суду від 26 січня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору. При цьому суд не знайшов підстав для задоволення клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Повторно апеляційну скаргу було надіслано на адресу суду через три місяці (25 травня 2021 року), з моменту винесення ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги.

Суд зазначає, що єдиною причиною повторного пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження стала несплата судового збору під час первинного подання ним апеляційної скарги, хоча для вчинення цієї дії відповідач мав достатньо часу. При цьому сплата судового збору без своєчасного надання суду відповідних доказів сплати не можна визнати належним усуненням недоліку апеляційної скарги.

Тривале невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги свідчить про неналежне виконання ним цього обов`язку.

Колегія суддів зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження того, що апелянтом у період з 25 лютого 2021 по 25 травня 2021 вживались дії щодо сплати судового збору, зокрема шляхом подання на оплату відповідного платіжного доручення, надано не було.

Стосовно наданих апелянтом повідомлень Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про безспірне списання коштів з рахунків Головного управління ДПС у Київській області області від від 13.04.2021 та від 17.03.2021, колегія суддів зазначає, що з 16 березня 2018 року набули чинності зміни до пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, відповідно до яких зупинення операцій по рахунках органами Державного казначейства України не є перешкодою для проведення такого платежу, як сплата судового збору. У відповідності до п. 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів: за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України; із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору; за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв; з рахунків із спеціальним режимом використання; за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами; у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.

Усталеною є судова практика Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Сама ж по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого Судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів вважає, що в цьому випадку саме по собі подання ДПС апеляційної скарги вдруге не може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки протягом цього часу поведінку відповідача не можна визнати такою, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, а також вжиття усіх залежних від нього заходів для виконання свої процесуальних обов`язків. Бездіяльність посадових осіб ДПС в частині виконання вимог ухвали про залишення без руху вперше поданої апеляційної скарги, а також ненадання жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій для виконання обов`язку по сплаті судового збору протягом більше 3 місяців з дня отримання копії рішення суду першої інстанції свідчить саме на користь висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для визнання, зазначених відповідачем у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 299, 325, 328 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Цукоренергомонтаж" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.В. Чаку

Судді І.В. Федотов

А.Ю.Коротких