Ухвала

від 07.07.2021 по справі 640/15200/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 липня 2021 року

м. Київ

справа № 640/15200/19

адміністративне провадження № К/9901/22466/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №640/15200/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Велнес Медікал до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

22.06.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №640/15200/19 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 17.06.2021).

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Касаційна скарга подана втретє, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 29.12.2020, від 19.02.2021 через невикладення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції, право на касаційне оскарження гарантується Конституцією України.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункти 1, 4 частини 4 статті 328, пункти 1, 4 частини 2 статті 353 КАС України, зазначено, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення пунктів 44.1, 44.2, 44.3 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункти 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, не враховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №818/1549/17, від 23.10.2020 у справі №815/2126/15, від 16.04.2020 у справі №520/1536/19, від 28.05.2020 у справі №826/15364/17, від 20.10.2020 у справі №815/2126/15.

Також податковим органом вказано, що судами не досліджено зібрані у справі докази та не встановлено обставини, що мають істотне значення.

Верховний Суд зауважує, що касаційна скарга за змістом є подібною до попередніх.

Ухвалами Верховного Суду від 29.12.2020, від 19.02.2021 у даній справі податковому органу вже було роз`яснено, як мають бути викладені підстави касаційного оскарження, передбачені частиною 4 статті 328 КАС України, проте скаржником такі роз`яснення не враховані.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, наведення витягів з вищевказаних постанов Верховного Суду, висловлення незгоди з судовими рішеннями з формальним зазначенням про порушення судами норм права, необхідності здійснення переоцінки доказів у справі, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Верховний Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Верховний Суд зауважує, що Верховний Суд зауважує, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Пунктом 1 частини 2 статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 цього Кодексу.

Разом з тим, скаржником не обґрунтовано заявлену підставу касаційного оскарження, не конкретизовано, які саме докази не досліджено судом, не обґрунтовано підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Також Верховним Судом встановлено, що в оскаржуваній постанові від 16.11.2020 у справі №640/15200/19 Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийнято без розгляду у встановлений законом строк заперечень на акт перевірки та з порушенням права позивача брати участь у розгляді заперечень, тобто з порушенням податковим органом норм пунктів 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України. Відтак, з урахуванням правової позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеної у постанові від 15.01.2019 у справі №826/3576/15, це податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Головним управлінням ДПС у Київській області не наведено доводів на спростування вказаної позиції суду апеляційної інстанції.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини 5 цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №640/15200/19 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва